Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. N 977 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. N 663" та з метою уточнення положень Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон

Внести зміни до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 N 59 і зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 31.03.98 за N 218/2658 (із змінами та доповненнями), що додаються.

1. До розділу "Загальні положення"

1.1. Доповнити розділ після абзацу третього новими абзацами четвертим та п'ятим такого змісту:

"Підприємство, що відряджає працівника, зобов'язане забезпечити його грошовими коштами (авансом) у розмірах, установлених нормативно-правовими актами про службові відрядження.

Підтверджуючими документами є розрахункові документи відповідно до Законів України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та "Про оподаткування прибутку підприємств".

У зв'язку з цим абзаци четвертий - дванадцятий вважати відповідно абзацами шостим - чотирнадцятим.

1.2. Доповнити розділ після абзацу одинадцятого новим абзацом дванадцятим такого змісту:

"Якщо наказом про відрядження передбачено повернення працівника з відрядження у вихідний день, то працівникові може надаватися інший день відпочинку відповідно до законодавства у сфері регулювання трудових відносин".

У зв'язку з цим абзаци дванадцятий-чотирнадцятий вважати відповідно абзацами тринадцятим - п'ятнадцятим.

1.3. Абзац п'ятнадцятий розділу викласти у такій редакції:

"Власник (або уповноважена ним особа) відповідно до підпункту 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" може встановлювати додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження: витрат на наймання житлового приміщення, на побутові послуги, транспортні та інші витрати. Розмір добових витрат, що виплачуються працівникам, направленим у відрядження підприємствами усіх форм власності, не може бути нижчим ніж норми добових витрат, установлених працівникам, які направляються у відрядження підприємствами, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, залежно від країни відрядження. Указані в цьому абзаці обмеження запроваджуються наказом (розпорядженням) власника (або уповноваженої ним особи)".

2. До розділу II "Порядок відрядження за кордон"

2.1. Пункт 1.2 викласти у такій редакції:

"1.2. Підприємства, що направляють працівників у відрядження за кордон, зобов'язані забезпечити їх коштами в національній валюті країни, куди відряджаються працівники, або у вільно конвертованій валюті як аванс на поточні витрати у розмірах згідно з установленими нормами та з урахуванням положень підпункту 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Працівникам, яких направляють у відрядження підприємства (крім державних службовців, а також інших осіб, яких направляють у відрядження підприємства, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів), добові виплачують в іноземній валюті у сумі, що в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на день видачі коштів із каси уповноваженого банку, не перевищує визначених граничних норм добових витрат.

Якщо при видачі авансу загальна сума в іноземній валюті має дробову частину, то можливе застосування арифметичного правила округлення до повної одиниці".

2.2. У пункті 1.7:

у підпункті "а" слова "виїзду" і "приїзду" замінити словами "вибуття" і "прибуття";

у підпункті "б" після слів "жилого приміщення" додати слова "проїзних документів";

у підпункті "в" слово "виїзду" замінити словом "вибуття" та доповнити цей підпункт абзацом такого змісту: "При цьому за дні перетину кордону України (в обох напрямах) відповідно до вказаних відміток добові витрати відшкодовуються за нормами, встановленими для відряджень за кордон";

у підпункті "г":

у абзаці першому слова "транзитну зупинку" замінити словами "пересадку на інший транспортний засіб або зупинку в готелі (мотелі, іншому житловому приміщенні)";

доповнити підпункт після абзацу першого новим абзацом такого змісту:

"При цьому добові витрати з дня останньої пересадки на інший транспортний засіб (вибуття з готелю, мотелю, іншого житлового приміщення) на території України під час прямування у відрядження за кордон і до дня першої пересадки на інший транспортний засіб (зупинки в готелі, мотелі, іншому житловому приміщенні) на території України (включно) під час повернення в Україну відшкодовуються за нормами, встановленими для відряджень за кордон".