На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 р. N 1200 "Про затвердження Порядку забезпечення населення і особового складу невоєнізованих формувань засобами радіаційного та хімічного захисту"

1. Затвердити Інструкцію з тривалого зберігання засобів радіаційного та хімічного захисту (далі - Інструкція), що додається.

2. Начальникам територіальних підрозділів МНС України:

забезпечити на місцях контроль за виконанням цього наказу;

відповідно до Інструкції в строк до 1 вересня 2003 року вжити заходів щодо забезпечення складів для зберігання засобів радіаційного та хімічного захисту необхідним обладнанням та відповідною документацією.

3. Начальнику Департаменту цивільного захисту генерал-майору Зозулі С.Л. та начальнику юридичного управління Новікову А.С. забезпечити подання на державну реєстрацію до Міністерства юстиції цього наказу.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Державного секретаря - командувача сил МНС України генерал-лейтенанта Марченка Г.Б.

1.1. Ця Інструкція визначає умови і порядок приймання, зберігання та видачі засобів радіаційного та хімічного захисту (далі - засоби РХЗ) органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями, іншими суб'єктами господарювання (далі - власники засобів РХЗ) для своєчасного забезпечення населення і особового складу невоєнізованих формувань засобами РХЗ у разі застосування проти України ядерної та інших видів зброї масового знищення в умовах воєнного стану або в разі виникнення надзвичайної ситуації на радіаційно та хімічно небезпечних об'єктах господарювання в умовах мирного часу.

1.2. До засобів РХЗ належать: засоби індивідуального захисту органів дихання від бойових отруйних речовин; промислові засоби захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин; респіратори; ватно-марлеві пов'язки; засоби захисту шкіри; прилади радіаційної розвідки та дозиметричного контролю; військові прилади хімічної розвідки; спеціальні (промислові) прилади хімічної розвідки; джерела живлення і засоби індикації для цих приладів.

1.3. Терміни, наведені у цій Інструкції, вживаються у такому значенні:

відповідальне зберігання - зберігання засобів РХЗ за договором відповідального зберігання на складах підприємств, установ та організацій без надання їм права на користування та розпорядження цими засобами без погодження з власником засобів РХЗ;

відповідальні зберігачі - підприємства, установи та організації, яким власник за договором відповідального зберігання передає засоби РХЗ для відповідального зберігання;

видача засобів РХЗ за прямим призначенням - видача засобів РХЗ їх власниками для забезпечення населення і особового складу невоєнізованих формувань засобами РХЗ у разі застосування ядерної та інших видів зброї масового знищення проти України в умовах воєнного стану або у разі виникнення надзвичайної ситуації на радіаційно та хімічно небезпечних об'єктах господарювання в умовах мирного часу;

власник засобів РХЗ - підприємство, установа, організація або інші суб'єкти господарювання, які безпосередньо замовляють засоби РХЗ у постачальника, оплачують вартість і організують їх зберігання для видачі за прямим призначенням;

закладання засобів РХЗ - прийняття засобів РХЗ для зберігання на складі;

лабораторні випробування - повірка приладів радіаційної розвідки і дозиметричного контролю, військових приладів хімічної розвідки та спеціальних (промислових) приладів хімічної розвідки; визначення якісних характеристик засобів індивідуального захисту органів дихання від бойових отруйних речовин, засобів захисту шкіри, засобів захисту органів дихання та шкіри в лабораторних умовах;

освіження - заміна засобів РХЗ їх власником на такі самі за номенклатурою, типом, видом, але більш пізніх років випуску у зв'язку із закінченням установленого терміну зберігання засобів РХЗ, а також унаслідок виникнення обставин, які можуть призвести до псування або погіршення засобів РХЗ до закінчення терміну зберігання;

постачальник - підприємство-виробник або, за його дорученням, інший суб'єкт господарювання, який постачає власнику засобів РХЗ або відповідальному зберігачу ці засоби.

1.4. Основною задачею тривалого зберігання засобів РХЗ є забезпечення їх кількісної і якісної схоронності протягом установленого терміну зберігання, а також забезпечення постійної готовності до своєчасної видачі за прямим призначенням їх власником.

1.5. Виконання основної задачі забезпечується:

правильним вибором, пристосуванням, облаштуванням і використанням складів (сховищ) з підтримкою в них умов, які знижують вплив навколишнього середовища на засоби РХЗ і є оптимальними для зберігання;

дотриманням умов приймання засобів РХЗ, що надходять на тривале зберігання, з усуненням виявлених недоліків, які заважають їх тривалому зберіганню;

підготовкою засобів РХЗ до тривалого зберігання (упакування, консервація тощо);

точним дотриманням умов зберігання засобів РХЗ;

проведенням періодичного технічного обслуговування засобів РХЗ;

проведенням періодичних перевірок засобів РХЗ щодо умов і правил зберігання;

своєчасним проведенням лабораторних випробувань засобів РХЗ;

максимальною механізацією вантажно-розвантажувальних і внутрішньо-складських робіт з приймання, складування (штабелювання), видачі, консервації засобів РХЗ, а також застосуванням при цих роботах різних пристосувань, що полегшують поводження з ними;

правильним підбором працівників складів за їх фаховою підготовкою та віком;

належною організацією охорони складів і дотриманням правил пожежної безпеки;

своєчасним освіженням засобів РХЗ відповідно до встановлених термінів зберігання.

2.1. Розміщення й обладнання складів

2.1.1. Місця тривалого зберігання засобів РХЗ визначаються відповідними органами виконавчої влади і погоджуються відповідними органами МНС.

2.1.2. Місце для складу вибирається з урахуванням можливого впливу небезпечних природних і техногенних факторів, а також зброї масового ураження, забезпечення вибухопожежної безпеки, зручності приймання (видачі) засобів РХЗ з мінімальними витратами на завантажувально-розвантажувальні і транспортні роботи, а також відсутності поблизу складу цементних, хімічних і інших підприємств, діяльність яких негативно позначається на властивостях майна.

2.1.3. Склад має бути розміщений у безпосередній близькості від під'їзних доріг (залізничних колій тощо), повинен мати мережі енерго-, водо і теплопостачання.

Під'їзні шляхи до складу повинні утримуватися в справному стані і забезпечувати проїзд транспорту в будь-який час року і доби.

На території складу повинна бути обладнана кільцева дорога для перевезення вантажів з в'їзними і виїзними воротами, а також під'їзними дорогами, що забезпечують можливість вільного проїзду машин до будівель (сховищ).

2.1.4. До складу належить обладнана належним чином територія, на якій розміщена одна або декілька будівель (сховищ), призначених для зберігання засобів РХЗ.

2.1.5. Склад може мати неопалювані й опалювані будівлі (сховища), окремі приміщення. Кожна будівля (сховище) складу може мати одне або декілька приміщень, обладнаних за своїм функціональним призначенням.

2.1.6. У разі, коли для зберігання засобів РХЗ призначається приміщення або будівля (сховище) на території окремого виробничого об'єкта (установи, підприємства), вимоги до складу, зазначені у цій Інструкції, обмежуються частиною вимог до будівель і приміщень складу.

2.1.7. Територія складу повинна бути огороджена, повністю освітлена в нічний час з урахуванням можливого застосування засобів світломаскування об'єкта і обладнана відповідними огороджувальними та охоронними засобами, які б унеможливлювали несанкціоноване проникнення на склад сторонніх осіб.

2.1.8. Охорона складу має здійснюватися цілодобово відповідними службами охорони (сторожами, воєнізованою (позавідомчою) або невоєнізованою охороною).

2.1.9. Система телефонізації і телефонного зв'язку складу повинна надійно забезпечувати зовнішній і внутрішній зв'язок, надійну постову і пожежну сігналізацію.

2.1.10. Уся територія складу повинна бути обладнана табличками і покажчиками з відповідною інформацією (додаток 1).

2.2. Контрольно-перепускний пункт

2.2.1. Для контролю входу (в'їзду) на територію складу, а також виходу (виїзду) організовується контрольно-перепускний пункт (КПП) складу, як правило, в окремому приміщенні, розташованому на в'їзді (вході) на територію складу.

Контрольно-перепускний пункт повинен мати:

шафу з комірками для зберігання перепусток;

стіл із шухлядами, що зачиняються;

стільці (табуретки);

телефонний апарат і засоби сигналізації;

письмове приладдя;

годинник;

термометр;

аптечку медичну;

вішалку для верхнього одягу;

графин для води і склянку;

опис майна;

інструкцію з охорони складу;

інструкція щодо заходів пожежної безпеки на складі;

розрахунок сил і засобів, що залучаються до гасіння пожежі;

план протипожежної охорони;

книгу приймання і здавання чергування (додаток 2);

журнал реєстрації в'їзду і виїзду машин (додаток 3);

журнал запису результатів перевірок (додаток 4);

зразки перепусток, в'їзних і виїзних документів.

2.2.2. Контрольно-перепускний пункт повинен бути забезпечений аварійним освітленням.

2.2.3. На контрольно-перепускному пункті розміщується сторожова охорона, яка здійснює контрольно-перепускний режим на складі відповідно до інструкції з охорони складу.

2.2.4. Допуск на територію складу та у будівлі (сховища) сторонніх осіб (у тому числі тих, що прибули для перевірки складської роботи) здійснюється тільки з письмового дозволу керівника організації, якому підпорядкований склад. Після перевірки письмовий дозвіл залишається на складі.

2.2.5. У невідкладних випадках (аварія, терміновий ремонт тощо) допуск на територію складу відповідних осіб дозволяє завідувач складу, про що робиться відмітка в журналі запису результатів перевірок і журналі реєстрації в'їзду і виїзду машин, після чого доповідається керівнику організації, якому підпорядкований склад.

2.3. Складські будівлі (сховища)

2.3.1. Складські будівлі (сховища) для зберігання засобів РХЗ мають забезпечувати їх повну схоронність і видачу у будь-який час у встановлений термін.

2.3.2. Усі будівлі (сховища) складу повинні бути пронумеровані. Кожній будівлі (сховищу) надається власний порядковий номер, який наноситься на стінах у білому квадраті розміром 50 x 50 сантиметрів. Двері будівель (сховищ) також нумеруються порядковим номером. Номер наноситься на двері в білому крузі діаметром 35 см, обведеному червоною смугою шириною 3 сантиметри. Усі цифри наносяться чорним кольором.

2.3.3. Усі будівлі (сховища) складу і територія мають утримуватися в чистоті і порядку. Для збору сміття відводяться спеціальні місця, які щоденно очищуються.

2.3.4. В окремих приміщеннях будівель (сховищ) складу мають бути:

робоче місце завідувача складу;

комори для зберігання інвентарю, інструменту, спеціального і верхнього одягу.

2.3.5. Робоче місце завідувача складом має бути обладнано:

спеціальним столом для картотеки;

металевою шафою (шухлядою) для зберігання службової документації і довідкової літератури;

засобами зв'язку;

інструментом для розпакування й упакування засобів РХЗ.

2.3.6. У завідувача складу має бути така документація:

паспорти на всі будівлі (сховища) складу (додаток 5);

план розміщення засобів РХЗ у будівлях (сховищах) складу;

функціональні обов'язки завідувача складу;

документи щодо зберігання засобів РХЗ (паспорти на засоби РХЗ, інструкції з їх використання);

схема евакуації техніки і засобів РХЗ;

журнал реєстрації температури і відносної вологості повітря у сховищі (додаток 6);

журнал запису результатів перевірок;

книга обліку засобів РХЗ за номенклатурою та роками виготовлення (додаток 7);

документи або копії документів, які підтверджують надходження засобів РХЗ на склад;

інвентаризаційний опис;

терміни і кількість засобів РХЗ, що підлягають лабораторним випробуванням (додаток 8);

інструкція щодо заходів пожежної безпеки на складі;

інструкція з дотримання правил і заходів безпеки при роботі в будівлях (сховищах);

розрахунок сил і засобів, що залучаються для гасіння пожежі (список пожежного розрахунку);

опис устаткування й інвентарю;

щит технічної документації.

2.3.7. Ворота (двері) будівель (сховищ) мають зачинятися тільки зовні, відчинятися назовні або бути розсувними, за конструкціями і габаритами забезпечувати можливість використання засобів механізації складських робіт. Кількість воріт має забезпечувати максимальне використання площі сховища і вимоги протипожежної безпеки.

Крім зовнішніх воріт, у будівлях (сховищах) мають бути внутрішні ґратчасті ворота або прорізи (ґрати) в нижній частині зовнішніх воріт, які використовуються для провітрювання.

2.3.8. Підлога будівлі (сховища) повинна мати рівну поверхню, стійку до руйнування при навантаженні майна, що зберігається, і дії засобів механізації складських робіт.

2.3.9. Пороги зовнішніх воріт сховищ для запобігання затіканню поверхневих вод мають бути вище рівня підлоги і мати захисні легкознімні козирки від проникнення гризунів.

2.3.10. Вікна будівель (сховищ) мають бути обладнані кватирками і захисними металевими ґратами (сітками), зашторені і засклені напівсвітлопроникним склом або зафарбовані зсередини світлою фарбою.

2.3.11. У кожному приміщенні будівлі (сховища), де зберігаються засоби РХЗ, мають бути встановлені засоби вимірювальної техніки для вимірювання температури і відносної вологості повітря (термометри, гігрометри або психрометри), які пройшли повірку в установленому порядку.

Такі засоби вимірювальної техніки встановлюються не вище 1,5 метра від підлоги і не ближче 2 метрів від воріт (дверей), вентиляційних отворів і опалювальних пристроїв на внутрішніх стінах приміщень.

2.3.12. Освітлення в будівлях (сховищах) може бути природним або штучним (електричним). При електричному освітленні електропроводка повинна бути безпечна в пожежному відношенні. На випадок аварії склади повинні мати аварійне освітлення.

2.3.13. Для розміщення засобів РХЗ будівлі (сховища) повинні бути обладнані стелажами, шафами, піддонами, підставками тощо, які конструктивно забезпечують нормальне зберігання майна.

Стелажне устаткування встановлюється з урахуванням найбільш ефективного використання внутрішнього об'єму місць зберігання, забезпечення природного освітлення і найбільших зручностей для спостереження за майном і виконання необхідних операцій.

Стелажі і піддони установлюються від стін на відстані не менш 0,6 метра. Прохід між стелажами повинен бути не менш 0,8 метра залежно від розмірів тари, в якій зберігаються засоби РХЗ.

2.3.14. По середній частині будівлі (сховища), як правило, уздовж осьової лінії, залишається головний прохід шириною не менш 1,5 метра.

У тих випадках, коли двері (ворота) розміщені в подовжніх стінах, необхідно залишати прохід між ними на всю ширину дверей (воріт) поперек будівлі (сховища).

2.3.15. У будівлі (сховищах) забороняється:

зберігати (навіть тимчасово) засоби РХЗ, що не значаться на обліку або в описі інвентарю;

зберігати кількість засобів РХЗ більше встановлених норм.

2.3.16. Провітрювання будівель (сховищ) має здійснюватись у суху погоду, при швидкості вітру не більш 5 м/с, відносній вологості повітря в сховищі більш 65 відсотків (якщо при цьому відносна вологість зовнішнього повітря нижче ніж у сховищі). Для провітрювання будівель (сховищ) відкривають ворота (двері), кватирки, вентиляційні труби, люки тощо.

При провітрюванні необхідно забезпечувати швидку зміну повітря, але без помітного зниження температури в приміщеннях.

Забороняється незалежно від часу року:

залишати без потреби відкритими двері складських приміщень;

провітрювати приміщення під час сильного вітру, грози, туману, дощу і снігопаду.

2.3.17. В опалюваних будівлях (сховищах) температура має бути в межах від +5 до +20 град. C, відносна вологість повітря повинна бути не вище 65 відсотків. Допускається короткочасне підвищення відносної вологості повітря до 80 відсотків.

Оптимальними умовами зберігання засобів РХЗ є:

перепад температури не більш 5 град. C за добу;

відносна вологість повітря в межах 50-65 відсотків;

відсутність опадів, вітру і конденсації вологи;

відсутність прямого сонячного світла;

відсутність у повітрі корозійно-активних агентів;

відсутність впливу біологічних факторів.

2.3.18. Вимірювання температури і відносної вологості повітря в будівлях (сховищах) здійснюється щодня о 9-й і 15-й годинах. За результатами вимірювання величини відносної вологості зовнішнього повітря визначається необхідність і можливість провітрювання приміщень.

3.1. Відповідальність за організацію пожежної безпеки складів несуть їх власники, які зобов'язані:

забезпечити дотримання на складі встановленого протипожежного режиму;

організувати навчання особового складу правилам пожежної безпеки та діям при гасінні пожежі.

3.2. На кожному складі розробляється і затверджується план протипожежної охорони, який доводиться до відома всіх працівників складу.

3.3. Особи, що перебувають на території складу, незалежно від займаної посади, зобов'язані чітко знати і суворо дотримуватися встановлених правил пожежної безпеки, не допускати дій, що можуть спричинити пожежу.

3.4. На території складу, за необхідністю, облаштовуються протипожежні водойми. Кількість, ємність і місця цих водойм визначаються відповідно до норм, установлених органами пожежного нагляду. Водойми мають бути очищеними. Під'їзди до водойм повинні завжди утримуватися в справному стані і забезпечувати зручні під'їзди для пожежних автомобілів і мотопомп.

3.5. Проїзди і під'їзди до будівель (сховищ) і пожежних водойм, а також підходи до пожежного інвентарю й устаткування повинні бути завжди вільними. Протипожежні розриви між будівлями (сховищами) не дозволяється використовувати під складування матеріалів, устаткування, пакувальної тари та стоянки транспорту.

Поблизу будівель (сховищ) забороняється складати будівельні матеріали, запаси палива, майно, порожню тару й упаковки.

Допуск на технічну територію складу (сховища) із сірниками й іншим запальним приладдям забороняється.

3.6. Засоби пожежегасіння, водойми, пожежні гідранти і крани повинні бути справними, а місцезнаходження їх має бути позначено покажчиками. Забороняється використовувати пожежний інвентар і устаткування на роботах, не зв'язаних із протипожежною необхідністю.

3.7. Територія складу має бути обладнана засобами захисту від блискавки згідно з діючими нормами.

3.8. На території складу забороняється палити, розводити багаття, випалювати суху траву, сушити і зберігати сіно, робити посіви, створювати заправні пункти і зберігати пальне, застосовувати освітлювальні та нагрівальні прилади з відкритим вогнем.

3.9. У будівлях (сховищах) забороняється:

захаращувати проходи і виходи, зачиняти двері на внутрішні запори;

палити і користуватися відкритим вогнем, у тому числі свічками, гасовими лампами й іншим обладнанням з відкритим полум'ям;

застосовувати побутові електронагрівальні прилади;

влаштовувати тимчасову електропроводку;

оббивати й оклеювати стелажі і затемнювати вікна папером, картоном, плівкою з полімерних матеріалів і тканинами, не обробленими вогнезахисним розчином.

3.10. При відсутності електроосвітлення необхідно користуватися акумуляторними електричними ліхтарями.

3.11. При пічному опаленні після закінчення опалювального сезону топки печей повинні бути опломбовані.

3.12. Установка в складах газових плит, електронагрівальних приладів, тимчасових залізних або цегляних печей забороняється.

3.13. В опалюваних будівлях (сховищах) майно на стелажах і в штабелях повинне розміщатися не ближче 1,5 метра від опалювальних і нагрівальних приладів.

3.14. Дерев'яні конструкції усередині будівель (сховищ) повинні бути оброблені вогнезахисними розчинами.

3.15. Щодня перед закриттям усі приміщення будівель (сховищ) перевіряються завідувачами складів, усі помічені недоліки усуваються до закриття складу, електричні мережі відключаються за допомогою зовнішніх рубильників.

3.16. Винні в порушенні правил пожежної безпеки, залежно від характеру порушень та їх наслідків, несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства.

4.1. Для приймання засобів РХЗ, що надходять до складу, власником засобів РХЗ або у разі відповідального зберігання - відповідальним зберігачем створюється приймальна комісія.

4.2. При прийманні вантажу від транспортних організацій приймальна комісія на місці перевіряє цілісність упакування, тари, пломб, відповідність ваги і кількості місць, зазначених у супровідних документах.

4.3. Засоби захисту, які надійшли до складу, протягом втановленого власником засобів РХЗ терміну перевіряються приймальною комісією, після чого складається акт про закладання засобів РХЗ на склад (додаток 9).

4.4. Приймальна комісія приймає засоби РХЗ за кількістю, якістю і комплектністю в точній відповідності до діючих державних стандартів або технічних умов, а також за супровідними документами, що засвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється. Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не заважає прийманню продукції, що надійшла, а відсутні документи запитуються у підприємства-виробника пізніше.

4.5. Акт про закладання засобів РХЗ (далі - акт про закладання) складається в двох примірниках (у разі відповідального зберігання - у трьох примірниках) за кожним складом окремо з внесенням до акта номерів кожного рахунка або фактури.

4.6. Перший примірник акта про закладання залишається у власника засобів РХЗ, другий - у відповідального зберігача, а третій примірник залишається на складі.

4.7. Завідувач складу (комірник) на підставі акта про закладання оприбутковує засоби РХЗ, що надійшли, за картками кількісного обліку засобів РХЗ на складі (додаток 10) у специфікованому вигляді за найменуваннями, розмірами, сортами, марками і партіями.

5.1. Загальні вимоги до видачі

5.1.1. Видача майна здійснюється за нарядами, підписаними власником засобів РХЗ, при пред'явленні одержувачем довіреності установленого зразка.

5.1.2. Завідувач складом (комірник) після видачі майна на підставі накладної вносить зміни в картки кількісного обліку засобів РХЗ.

5.1.3. Засоби РХЗ, які видано як зразки для проведення лабораторних випробувань, обліковуються на складі окремо від інших засобів РХЗ.

5.2. Видача засобів РХЗ за прямим призначенням

5.2.1. Порядок видачі засобів РХЗ за прямим призначенням визначається завчасно відповідно до планів їх видачі, розроблених органами виконавчої влади та суб'єктами господарювання, відповідно до обсягів забезпечення населення та невоєнізованих формувань.

5.2.2. Майно підготовляється до видачі визначеному одержувачу в максимально короткий термін у порядку черговості, передбаченої графіком видачі.

5.2.3. Для завантаження техніки, яка прибуває на склад, може викликатися завантажувальна команда, яка утворюється за відповідними розпорядженнями місцевих органів виконавчої влади.

5.2.4. Після завантаження всього майна в накладних (нарядах) заповнюється графа "Фактично відпущено", після чого одержувач перевіряє наявність фактично отриманого майна, розписується в накладних та нарядах.

5.2.5. При централізованій доставці майна одержувачу, приписаному до складу, засоби РХЗ передаються особою, яка їх доставила.

5.2.6. Охорона складу забезпечує під'їзд до складу автотранспорту, що прибуває, підтримує черговість і порядок на складі, при виїзді перевіряє документи на видане майно.

6.1. Загальні вимоги зберігання засобів РХЗ

6.1.1. Засоби РХЗ повинні розміщатися в обладнаних складських приміщеннях у заводських упаковках, що складаються в штабелі кришками нагору, маркуванням з одного боку.

6.1.2. Штабелі повинні розміщатися на підкладках, висота яких над підлогою повинна бути не менш 0,25 метра. З метою кращого провітрювання нижніх рядів майна підкладки повинні встановлюватися на стовпчики, а не на суцільні лаги.

6.1.3. У кожній будівлі (сховищі) штабелі нумеруються один за одним. На кожному штабелі (стелажі) на видному місці, у середині, на висоті 1,5 метра від підлоги має бути прикріплений заповнений стелажний ярлик установленої форми (додаток 11).

Висота штабелів:

для камер захисних дитячих - не більш 7-8 ящиків;

для засобів захисту шкіри - до 6-7 ящиків;

для приладів військової та спеціальної хімічної розвідки - до 6 ящиків;

для приладів радіаційної розвідки і дозиметричного контролю, джерел живлення і засобів індикації (при зберіганні їх у заводських упаковках) - з урахуванням максимального навантаження на тару.

Ширина штабелів - два ящики.

6.1.4. Засоби РХЗ у будівлі (сховищі) розміщуються за:

номенклатурою (кожна номенклатура повинна зберігатися в окремому штабелі);

партіями (кожна партія однієї й тієї самої номенклатури має бути відокремлена від іншої партії).

6.1.5. Дозволяється зберігати спільно:

в опалюваній будівлі (сховищі) - прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю, засоби індикації;

у неопалюваній будівлі (сховищі) - засоби індивідуального захисту від бойових отруйних речовин, промислові засоби захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин, камери захисні дитячі і респіратори, засоби захисту шкіри, військові та спеціальні прилади хімічної розвідки, джерела живлення, засоби індикації.

6.1.6. Відповідальні зберігачі та власники засобів РХЗ:

забезпечують належні умови для збереження засобів РХЗ;

організовують підготовку та утримання вантажно-розвантажувальних команд (груп) та пунктів видачі засобів РХЗ з метою своєчасної видачі їх населенню і невоєнізованим формуванням;

розробляють плани та графіки видачі засобів РХЗ у разі застосування засобів хімічного ураження та виникнення надзвичайних ситуацій на радіаційно та хімічно небезпечних об'єктах господарювання.

6.1.7. На усі види засобів РХЗ заводом-виробником встановлюються терміни зберігання (додаток 12), у тому числі гарантійні, протягом яких засоби РХЗ зберігаються в умовах, передбачених конструкторською або іншою документацією.

6.1.8. Після закінчення встановлених термінів зберігання здійснюються лабораторні випробування засобів РХЗ.

6.1.9. Засоби РХЗ, призначені для тривалого зберігання, повинні відповідати затвердженій номенклатурі та технічним умовам.

6.1.10. Засоби захисту, що закладаються на тривале зберігання, повинні зберігатися на складах у штатній (заводській) тарі окремо від засобів РХЗ поточного постачання.

6.1.11. Некомплектні і несправні засоби захисту накопичувати для тривалого зберігання забороняється.

6.1.12. Не допускається розміщення засобів індивідуального захисту органів дихання від бойових отруйних речовин, призначених для забезпечення непрацюючого населення, на територіях об'єктів господарювання.

6.1.13. Спірні питання та будь-які розбіжності стосовно якості, кількості та порядку зберігання засобів РХЗ, переданих на відповідальне зберігання, вирішуються безпосередньо з постачальником.

6.1.14. У разі втрати або пошкодження засобів РХЗ з будь-якої причини, рішенням власника засобів РХЗ або відповідального зберігача утворюється комісія, до складу якої включається представник територіального підрозділу МНС (за згодою). За результатами роботи комісії складається акт, в якому відображається причина втрати та пошкодження.