З метою визначення організації корабельної служби, заходів щодо забезпечення високої бойової готовності і безпеки кораблів у морі та пунктах базування, обов'язків службових осіб, організації бойової підготовки, правил несення служби корабельних нарядів і встановлення військових морських ритуалів на кораблях Військово-Морських Сил Збройних Сил України

1. Затвердити Положення про корабельну службу у Військово-Морських Силах Збройних Сил України, що додається.

2. Наказ розіслати згідно з розрахунком розсилки.

1. Військово-Морські Сили Збройних Сил України (далі може використовуватися - Військово-Морські Сили) - це вид Збройних Сил України, який відповідно до чинного законодавства виконує покладені на нього завдання щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності.

2. Військовий корабель - це корабель (судно), що належить до Військово-Морських Сил, має зовнішні розпізнавальні знаки державної належності і є під командуванням офіцера (мічмана), який перебуває на військовій службі в Збройних Силах України.

3. Надводні кораблі, підводні човни, кораблі спеціального призначення, морські та рейдові судна забезпечення, а також їхні катери та шлюпки несуть прапор Військово-Морських Сил Збройних Сил України, який визначає державну належність корабля. Кораблі, що будуються, від початку розміщення на них особового складу несуть Державний Прапор України, піднятий на кормовому флагштоку (на гафелі).

Прапор Військово-Морських Сил Збройних Сил України, піднятий на кораблі Військово-Морських Сил, є його Бойовим Прапором. Він символізує недоторканність і готовність корабля захищати державні інтереси України на морі.

4. До корабельного складу Військово-Морських Сил належать бойові надводні кораблі, підводні човни, кораблі спеціального призначення, морські та рейдові судна забезпечення.

5. Кораблі Військово-Морських Сил вирішують покладені на них завдання як самостійно, так і у взаємодії з іншими кораблями, морською авіацією, військами берегової оборони та військовими частинами інших видів Збройних Сил України.

6. Кораблі Військово-Морських Сил, їхні літальні апарати, катери та шлюпки є власністю України і, де б вони не перебували, є під юрисдикцією України.

7. Кораблі Військово-Морських Сил неухильно дотримуються норм чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

У водах відкритого моря, портах та територіальному морі інших держав жоден іноземний уряд чи його представники не мають права втручатися в повсякденну життєдіяльність кораблів Військово-Морських Сил. Будь-яка така спроба повинна рішуче припинятися, у виняткових випадках - силою зброї.

8. Спірні питання та непорозуміння у правовідносинах, які виникли в територіальному морі іноземних держав, урегульовуються командирами кораблів особисто або через представників Міністерства закордонних справ України, дотримуючись вимог та норм міжнародного права.

9. Положення про корабельну службу у Військово-Морських Силах Збройних Сил України (далі - Положення) в частині, не передбаченій військовими статутами Збройних Сил України, визначає: основи бойової і повсякденної організації корабля; основні обов'язки службових осіб командування й штабу з'єднання кораблів та службових осіб й особового складу корабля; бойову підготовку, виховну роботу, експлуатацію, ремонт та забезпечення живучості корабля; базування, матеріальне забезпечення кораблів; заходи щодо збереження й зміцнення здоров'я особового складу корабля; організацію служби корабельних нарядів; підняття й спуск прапорів; порядок віддання почестей; проведення урочистостей на кораблі і організацію візитів кораблів Військово-Морських Сил.

10. Вимоги Положення поширюються на всі бойові кораблі, кораблі спеціального призначення, морські та рейдові судна забезпечення, які укомплектовані військовослужбовцями, а також на катери та шлюпки, що несуть прапор Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

Вимоги Положення обов'язкові для всіх екіпажів кораблів, у тому числі і для екіпажів, розміщених на березі, а також для всіх осіб, які тимчасово перебувають на кораблі.

11. Особовий склад Військово-Морських Сил з питань виконання загальних обов'язків військовослужбовців, у взаємовідносинах із військовослужбовцями Збройних Сил України та під час несення служби на березі керується вимогами військових статутів Збройних Сил України.

12. Бойові надводні кораблі, підводні човни, катери, які несуть зброю, а також кораблі спеціального призначення (далі - кораблі) залежно від озброєння та призначення поділяються на класи, а в межах одного і того самого класу - на підкласи з урахуванням дальності плавання, водотоннажності або спеціалізації.

Залежно від тактико-технічних даних та призначення, а також для визначення старшинства командирів і норм матеріального та технічного забезпечення бойові кораблі поділяються на ранги.

У Військово-Морських Силах установлено чотири ранги кораблів. Найвищим є перший ранг. Поділ кораблів на класи, підкласи, ранги тощо здійснюється у порядку, визначеному Міністром оборони України.

13. Бойова та повсякденна організація корабля створюється залежно від його бойового призначення, класу та рангу корабля. Організаційно-штатна структура визначається штатом корабля.

14. Командування кораблем покладається на командира корабля. Старший помічник командира корабля є його першим заступником. На кораблі, де посада старшого помічника командира корабля не передбачена штатом, його обов'язки виконує помічник командира корабля.

15. Для ефективного застосування зброї та використання технічних засобів на кораблях створюються бойові частини й служби, які зазначаються в штатах кораблів і наведені у таблиці.

16. Залежно від рангу корабля бойові частини та служби поділяються на групи, батареї, команди, відділення, які очолюються відповідними командирами та начальниками.

Назви підрозділів бойових частин і служб, а також назви посад їхніх командирів та начальників зазначаються в штаті корабля.

На кораблях 2, 3, 4-го рангів на одного офіцера може покладатися постійне командування двома й більше бойовими частинами та службами, що зазначається в штаті корабля.

17. Увесь особовий склад корабля становить його екіпаж. Первинними підрозділами екіпажу є відділення, які очолюються командирами відділень. Відділення можуть зводитися в команди, які очолюються командирами (старшинами) команд.

18. На надводних кораблях можуть створюватися відділення, команди та інші формування особового складу, які не входять до складу бойових частин і служб, а безпосередньо підпорядковуються старшому помічникові (помічникові) командира корабля. До таких належать: команда управління, боцманська команда, команда обслуговування авіаційного обладнання та секретна частина. На підводному човні функції боцманської команди виконує команда рульових-сигнальників, яка підпорядковується командирові штурманської бойової частини.

19. Для ведення бойових дій особовий склад корабля розподіляється по командних пунктах і бойових постах, що є основою бойової організації корабля.

Командний пункт - це місце на кораблі, обладнане необхідними засобами управління та зв'язку, звідки командир керує діями підпорядкованих йому підрозділів, застосуванням зброї, використанням технічних засобів та боротьбою за живучість, а також підтримує зв'язок зі старшим командиром і бойовими частинами та підрозділами, що взаємодіють.

Головний командний пункт корабля - це командний пункт командира корабля. У випадку виходу з ладу головного командного пункту за рішенням командира корабля або офіцера, що його заміщує, один з командних пунктів бойових частин (якщо конструкцією корабля не передбачений запасний командний пункт) використовується як запасний командний пункт.

Флагманський командний пункт - це командний пункт командира з'єднання кораблів, який розгортається для забезпечення роботи штабу з'єднання кораблів.

20. Бойовий пост - це місце на кораблі, де розташована зброя і необхідні технічні засоби, які особовий склад обслуговує та використовує за призначенням. Бойовий пост очолюється командиром бойового поста.

21. Командні пункти та бойові пости мають назву, позначення та порядкові номери. На надводних кораблях командні пункти та бойові пости нумеруються за порядком номерів у кожній бойовій частині (службі). Бойові пости на надводних кораблях 4-го рангу нумеруються за загальним порядком номерів за командами (відділеннями). На підводних човнах командні пункти нумеруються в кожній бойовій частині (службі) за порядком номерів від носа до корми. Номери бойових постів підводного човна складаються з двох знаків (цифр чи літер). Перша цифра (літера) указує на номер відсіку, друга - на належність бойового поста до бойової частини (служби).

Типове позначення командних пунктів і бойових постів зазначене в додатку 1 до Положення.

22. На кораблі мічманам, старшинам і матросам привласнюються бойові номери, які заносяться до табеля нумерації особового складу.

Бойовий номер складається з трьох частин:

перша частина (цифра чи літера) указує, у якій бойовій частині (службі) знаходиться мічман, старшина або матрос згідно з розписом бойової тривоги;

друга частина (одна чи дві цифри) указує номер бойового поста;

третя частина (дві цифри) указує на належність мічмана, старшини чи матроса до бойової зміни; перша цифра означає номер бойової зміни, а друга цифра - порядковий номер мічмана, старшини чи матроса в бойовій зміні.

Бойовим змінам привласнюються такі цифри:

першій бойовій зміні - 1, 5; другій бойовій зміні - 2, 4; третій бойовій зміні - 3, 6.

Якщо бойова зміна на бойовому посту в своєму складі має до 9 осіб, то для позначення бойових змін використовуються цифри 1, 2, 3, якщо від 9 до 18 осіб, то цифри 4, 5, 6.

23. Бойові номери старшин і матросів, які не допущені до виконання обов'язків за посадою, а також курсантів та стажистів, що проходять практику на кораблях, містять цифру "0" (нуль), яка ставиться перед першою цифрою (літерою) бойового номера.

Кожному офіцерові та мічманові з екіпажу корабля під час перебування на кораблі на обмундирування на лівому боці грудей прикріплюється картка встановленого зразка зі скороченою назвою посади.

Старшинам і матросам з екіпажу корабля картка встановленого зразка із зазначенням бойового номера прикріплюється на робочий одяг на лівому боці грудей.

24. Мічмани, старшини та матроси отримують книжку "Бойовий номер", у якій зазначаються їхнє місце перебування та обов'язки згідно з усіма корабельними розписами, а також номери закріпленої за ними особистої зброї, протигаза тощо.

Книжки "Бойовий номер" перебувають на обліку. У разі сходження з корабля, вибуття у відрядження, у відпустку тощо мічмани, старшини та матроси здають книжку "Бойовий номер" на зберігання у своєму підрозділі й отримують її після повернення на корабель.

25. Корабельні розписи поділяються на бойові та повсякденні. Бойові корабельні розписи розробляються для розподілу особового складу по командних пунктах та бойових постах для застосування зброї й використання технічних засобів корабля, а повсякденні корабельні розписи розробляються для організації виконання інших корабельних заходів та робіт. Корабельні розписи затверджуються командиром корабля.

26. Основним документом, який визначає організацію корабля в бою, є розпис з бойової тривоги. Він є підставою для розробки всіх інших корабельних розписів.

27. Особовий склад корабля розподіляється по командних пунктах і бойових постах з урахуванням спеціальностей та рівня підготовки. Розподіл особового складу здійснюється для забезпечення в бою найбільш повного та ефективного застосування зброї, використання технічних засобів корабля та взаємозамінності особового складу.

28. Згідно з розписом з бойової тривоги кожний офіцер корабля має не менше двох заступників, що визначаються наказом командира корабля. Ця вимога рівною мірою стосується й окремих мічманів та старшин, які виконують особливо відповідальні обов'язки. Решта мічманів, старшин та матросів має по одному заступникові.

У випадку неспроможності командира корабля виконувати свої обов'язки в бою (тяжке поранення, загибель, контузія тощо) його заміщає старший помічник командира корабля. Порядок подальшого заміщення командира корабля залежить від ступеня підготовки офіцерського та мічманського складу й визначається наказом командира корабля.

29. Проект розпису з бойової тривоги головного корабля кожної серії розробляється Головним штабом Головного командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України. Після призначення на корабель, який будується (переобладнується, модернізується), особового складу командири бойових частин і начальники служб під керівництвом старшого помічника (помічника) командира корабля та за участю флагманських спеціалістів штабу з'єднання кораблів доопрацьовують розпис з бойової тривоги. Під час доопрацювання вони враховують зміни в озброєнні і технічних засобах, а також особливості розміщення їх на кораблі. Доопрацьований розпис із бойової тривоги затверджується командиром з'єднання кораблів.

30. Зміни та доповнення до розпису з бойової тривоги й до інших корабельних розписів кораблів з'єднання вносяться наказом командира з'єднання кораблів за поданням (пропозиціями) командирів кораблів, розробленими на підставі досвіду організації служби на кораблях та погодженими флагманськими спеціалістами штабу з'єднання кораблів.

31. До бойових корабельних розписів належать:

розпис з бойової тривоги (бойової готовності N 1) зі схемами технічного та візуального спостереження за підводною, надводною і повітряною обстановкою, з табелями командних пунктів, бойових постів і нумерації особового складу корабля;

розпис із бойової готовності N 2 зі схемами технічного та візуального спостереження за підводною, надводною і повітряною обстановкою.

На підводних човнах складаються два розписи з бойової тривоги окремо для підводного та надводного положень та два розписи з бойової готовності N 2 - також для підводного й надводного положень. Розписи для підводного положення є основними.

До бойових корабельних розписів також належать:

розпис із приготування корабля до бою та до походу;

розпис із боротьби за живучість корабля;

розпис із боротьби з підводними диверсійними силами та засобами;

розпис із приймання та здавання боєприпасів;

розпис корабельної підривної команди;

розпис зі спеціальної обробки корабля, в якому зазначаються обов'язки особового складу щодо дезактивації, дегазації, дезінфекції, дозиметричного та хімічного контролю, санітарної обробки екіпажу, а також на випадок уведення на кораблі карантину (обсервації).

Крім зазначених розписів, складаються:

на надводних кораблях:

розпис із надання допомоги кораблю (судну) чи літальному апаратові, що зазнає лиха, і сходження з корабля аварійно-рятувальної групи;

розпис із приготування корабля до приймання літальних апаратів, забезпечення польотів та управління ними;

розпис із постановки та підіймання забортних гідроакустичних пристроїв;

розпис корабельного коригувального поста (для калібру артилерійської установки 100 мм і більше);

розпис із постановки та підіймання тралів;

розпис із приготування та постановки мін;

розпис із приймання та висадки десанту й сходження корабельного десантного підрозділу зі схемою розміщення особового складу та техніки на кораблі;

розпис на час проходу вузькостей (плавання в складних умовах);

розпис з евакуації особового складу, таємних документів та техніки (їх знищення);

на підводних човнах:

розпис з використання систем роботи дизеля та поповнення повітря під водою;

розпис вахт під час перебування підводного човна на ґрунті.

32. До повсякденних корабельних розписів належать:

розпис із завідувань, огляду й перевірки зброї та технічних засобів;

розпис із постановки (зняття) на якір (бочку, швартови);

розпис із буксирування зі схемами буксирування;

розпис із приймання й передавання твердих, рідких та вибухонебезпечних вантажів у морі;

розпис по каютах та кубриках;

розпис із прибирання;

розпис із фарбування корпусу корабля.

Крім зазначених розписів, складаються:

на надводних кораблях:

розпис із затемнення корабля;

розпис зі спуску та підіймання плавучих засобів;

на підводних човнах:

розпис із заряджання акумуляторної батареї;

розпис роботи особового складу на верхній палубі (надбудові, за бортом).

33. У розписах зазначаються місце дій (командний пункт, бойовий пост, відсік, приміщення, частина корабля), обов'язки особового складу, посади офіцерів, посади і бойові номери мічманів, старшин, матросів.

Прізвища особового складу зазначаються лише в розписі з бойової тривоги та в табелі нумерації особового складу корабля.

Дії особового складу щодо герметизації корпусу корабля, за сигналами "Радіаційна небезпека", "Хімічна тривога" та під час надання допомоги пораненим і ураженим отруйними речовинами та газами визначаються в розписі з бойової тривоги у формі доповнень до основних обов'язків офіцерів, мічманів, старшин, матросів.

34. Бойові і повсякденні корабельні розписи вносяться до Книги корабельних розписів. Крім того, до неї вносяться:

корабельна бойова схема;

схема бойової організації корабля;

схема повсякденної організації корабля;

схема місць розташування та нумерації пожежних ріжків, вогнегасників, клапанів систем протипожежного та водяного захисту;

схема розташування газонепроникних приміщень корабля;

схема маркування водогазонепроникних дверей, люків, горловин та кришок вентиляційних шахт.

35. На корабельній бойовій схемі в кресленні повздовжнього розрізу корабля зазначається розташування всіх командних пунктів, бойових постів, відсіків та інших приміщень корабля, а також розташування засобів і ліній внутрішнього зв'язку.

На схемі бойової організації корабля зазначаються тільки командні пункти і бойові пости із зазначенням їхньої підпорядкованості під час оголошення бойової тривоги.

36. У бойових інструкціях докладно викладаються обов'язки офіцерів, мічманів, старшин, матросів:

під час оголошення бойової тривоги;

під час застосування зброї і використання технічних засобів у бою;

під час боротьби за живучість зброї та технічних засобів;

під час боротьби з пожежею, з надходженням води та щодо захисту від впливу небезпечної концентрації шкідливих речовин (газів);

щодо герметизації корпусу корабля;

у разі термінового занурення підводного човна;

у разі приведення в дію систем роботи дизеля та поповнення повітря під водою;

у разі постановки підводного човна на стабілізатор глибини;

за сигналом "Хімічна тривога";

за сигналом "Радіаційна небезпека";

щодо спеціальної обробки корабля та особового складу;

щодо надання медичної допомоги пораненим і ураженим.

37. Бойові інструкції зводяться в збірник бойових інструкцій для особового складу корабля, який додається до книги корабельних розписів. Для однотипних бойових кораблів Головний штаб Головного командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України розробляє і видає типові бойові інструкції.

38. Відсікам, приміщенням і цистернам надводного корабля та підводного човна надаються найменування, а тим, які мають однакове призначення й найменування, додатково надаються номери. На дверях, люках та горловинах робляться написи з найменуванням та номером приміщення (цистерни), до яких вони ведуть, наприклад "Електростанція N 2".

Нумерація проводиться послідовно в межах кожного головного непроникного відсіку (надбудови) надводного корабля та відсіку підводного човна з носа до корми, знизу вгору. Нумерація починається з приміщень (цистерн) першого відсіку, продовжується безперервно в наступних відсіках надводного корабля, а потім у надбудовах.

Палуби та платформи нумеруються зверху донизу. Яруси надбудов нумеруються знизу вгору.

39. Під час оголошення тривог і у повсякденній діяльності використовуються найменування й номери, які присвоєні приміщенням, відсікам та цистернам.

40. Горловини на кораблі поділяються на 4 категорії: "Б", "З", "Н", "Т" (перші літери слів "Боєприпаси", "Задраєна", "Наказ", "Тривога"). Особи, відповідальні за горловини, призначаються наказом командира корабля.

Типова таблиця маркування люків, дверей і горловин, яке визначає їхнє положення за різними ступенями бойової готовності та під час оголошення тривоги, зазначена в додатку 2 до цього Положення.

41. Горловини, які ведуть до погребів з боєприпасами та до приміщень, де зберігається авіаційний гас, позначаються літерою "Б".

Горловини з літерою "Б" завжди перебувають задраєними, а в разі відсутності людей у цих приміщеннях - замикаються й опечатуються.

Горловини з літерою "Б" можуть відкриватися:

для проходження особового складу за сигналом тривоги, під час зміни вахт, для роботи й огляду приміщень особами чергової служби;

для завантаження та розвантаження боєприпасів і подачі їх за тривогою;

для вентиляції та охолодження приміщень.

Горловини з літерою "Б" відчиняються особами, до завідування яких належать приміщення, з дозволу командирів бойових частин, а також дозорними погребів з дозволу командира дозору.

42. На надводних кораблях літерою "З" позначаються горловини, які ведуть до міждонних, бортових, кінгстонних та ежекторних відгороджень, паливних, мастильних, водних, баластних, кренових і диферентних цистерн, форпіка, ахтерпіка та дверей кабельних коридорів.

Горловини з літерою "З" завжди перебувають задраєними, а горловини кінгстонних відгороджень замкненими. Горловини відчиняються з дозволу командира електромеханічної бойової частини під контролем призначеної ним особи.

Особа, яка отримала розпорядження відчинити чи зачинити горловини, доповідає про це черговому корабля (вахтовому офіцерові) і черговому електромеханічної бойової частини.

Про відімкнення та замкнення горловин з літерою "З" вноситься запис до вахтового журналу, а на підводних човнах - до журналу вахтового центрального поста.

На підводних човнах літерою "З" позначаються всі горловини та люки (крім рубкових люків і переділкових дверей, що позначаються літерою "Н").

43. До відкритих горловин, позначених літерою "З", в усіх випадках і до горловин, позначених літерою "Б", на час вентиляції приміщень виставляються вахтові. Горловина негайно задраюється (замикається), як тільки зникає потреба тримати її відкритою.

44. На надводних кораблях горловини, розташовані на першій безперервній палубі, що проходить над ватерлінією, а також горловини, розташовані нижче цієї палуби, позначаються літерою "Н", якщо вони не позначені літерами "Б" і "З".

Вони задраюються в таких випадках:

щодня на ніч;

за командою "Задраїти водонепроникні переділки";

за командою "Корабель до бою та походу приготувати";

у разі оголошення сигналу тривоги;

під час маневрування і спільних вправ з іншими кораблями;

під час проходу вузькостей (плавання в складних умовах, у тумані, у штормову погоду й районах, небезпечних для плавання);

під час входу (виходу) до порту, пункту базування, шлюзу, доку тощо;

під час плавання у районах інтенсивного судноплавства;

під час буксирування.

45. На підводних човнах переділкові двері та люки для шлюзування, які позначені літерою "Н", повинні утримуватися зачиненими, але можуть тимчасово відчинятися для проходу особового складу чи за наказом центрального поста (під час вентилювання відсіків підводного човна, для подачі до дизелів повітря тощо).

46. Для забезпечення нормальних умов для відпочинку особового складу за наказом чергового корабля частина горловин, позначених літерою "Н", якщо дозволяють обставини, може відчинятися. Чергова служба корабля повинна стежити за тим, щоб інші горловини, позначені літерою "Н", були зачиненими.

Перелік горловин та ілюмінаторів, які за вказівкою чергового корабля можуть утримуватись відчиненими, визначається наказом командира корабля.

Коли відпадає потреба в тому, щоб горловини з літерою "Н" перебували у задраєному стані, подається команда "Віддраїти водонепроникні переділки". За повсякденними умовами ця команда за наказом чергового корабля подається зранку (після підйому особового складу).

47. На надводних кораблях горловини, розташовані вище першої безперервної палуби, яка проходить над ватерлінією, позначаються літерою "Т", якщо вони не позначені літерами "Б" і "З". Вони задраюються лише у разі оголошення сигналу тривоги.

48. На підводному човні під час оголошення сигналів тривог та бойової готовності N 1 і N 2 наказ про відчинення горловин з літерами "Б", "Н", "Т" для проходу особового складу або для інших потреб віддається лише з головного командного пункту, а на надводному кораблі, крім того, і з командного пункту енергетики та живучості.

За бойовою готовністю N 2 частина дверей та люків, які визначаються у наказі командира корабля, може відчинятися для переміщення особового складу й провітрювання приміщень.

49. За командою "Корабель до бою та походу приготувати", за сигналами тривог, під час оголошення бойової готовності, а також на ходу корабля всі ілюмінатори надводного корабля задраюються.

Під час стоянки корабля на якорі (бочці, швартовах) за сигналом "Задраїти водонепроникні переділки" задраюються всі ілюмінатори, які розташовані нижче верхньої палуби. За спеціальним дозволом чергового корабля окремі ілюмінатори (у житлових приміщеннях) можуть відчинятися для забезпечення нормальних умов відпочинку особового складу.

Якщо приміщення (каюта) зачиняється на замок, то всі ілюмінатори в ньому задраюються.

50. На кораблі встановлюються такі види тривог і умови їх оголошення: бойова тривога, навчальна тривога, аварійна тривога, хімічна тривога, радіаційна небезпека.

Бойова тривога - для ведення бою, для фактичного підвищення бойової готовності.

У воєнний час вихід (вхід) з пункту базування (до пункту базування), прохід вузькостей, плавання в складних умовах і в районах, небезпечних для плавання, а також екстрене приготування корабля до бою та походу проводяться за сигналом бойової тривоги.

Навчальна тривога - для відпрацювання дій екіпажу корабля за сигналом бойової тривоги; для виконання корабельних бойових вправ з практичним застосуванням зброї; для проведення з екіпажем корабля корабельних бойових навчань і тренувань на бойових постах, у тому числі з боротьби за живучість; для завантаження та розвантаження боєприпасів; для виходу корабля з пункту базування (входу до пункту базування), проходження вузькостей, під час плавання в складних умовах у мирний час; для екстреного приготування корабля до бою та походу; у решті випадків - за наказом командира корабля.

Одночасно з оголошенням сигналу бойової або навчальної тривоги по корабельній трансляції оголошується її мета.

Аварійна тривога - у випадку надходження води всередину корабля, виникнення пожежі, у разі вибуху, виявлення небезпечних концентрацій шкідливих речовин (газів) та в інших аварійних ситуаціях.

Хімічна тривога - у випадку загрози або виявлення хімічного чи бактеріологічного зараження.

Радіаційна небезпека - у разі безпосередньої загрози чи виявлення радіаційного зараження.

Для відпрацювання дій особового складу за сигналами "Аварійна тривога", "Хімічна тривога", "Радіаційна небезпека" на кораблі відповідно оголошується: "Навчальна аварійна тривога", "Навчальна хімічна тривога", "Навчальна радіаційна небезпека".

Таблиця звукових сигналів, які подаються на кораблі, зазначена у додатку 3 до цього Положення.

51. Командир з'єднання кораблів є єдиноначальником і в мирний та воєнний час особисто відповідає за: бойову та мобілізаційну готовність з'єднання кораблів; бойову підготовку, виховання, військову дисципліну та морально-психологічний стан особового складу з'єднання кораблів; успішне виконання бойових завдань з'єднанням кораблів; безпеку стоянки кораблів свого з'єднання; стан живучості кораблів з'єднання; внутрішній порядок, стан і збереження зброї, озброєння, бойової та іншої техніки, боєприпасів, палива, а також інших матеріальних засобів; організацію та здійснення заходів щодо охорони державної таємниці; всебічне матеріально-технічне, медичне, фінансове та соціально-побутове забезпечення з'єднання кораблів; удосконалення організаційно-штатної структури підпорядкованого з'єднання кораблів; виконання в з'єднанні кораблів організаційно-технічних заходів щодо охорони довкілля та готовність до ліквідації наслідків його забруднення.

Командир з'єднання кораблів повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, Військових статутів Збройних Сил України, цього Положення, а також інших нормативно-правових актів.

52. Командир з'єднання кораблів зобов'язаний:

планувати роботу і здійснювати заходи щодо підтримання та удосконалення бойової й мобілізаційної готовності та вимагати їх виконання, своєчасно вносити необхідні зміни до планів роботи, вживати заходів щодо збереження державної таємниці;

готувати з'єднання кораблів відповідно до поставлених завдань;

керувати діяльністю начальника штабу з'єднання кораблів, своїх заступників і помічників;

організовувати та безпосередньо керувати бойовою підготовкою, здійснювати контроль за її ходом, об'єктивно оцінювати досягнуті підлеглими результати, підбивати підсумки й заохочувати кращих, узагальнювати та впроваджувати передовий досвід у практику навчання особового складу з'єднання кораблів, ефективно використовувати навчально-матеріальну базу, спрямовувати кошти та матеріальні засоби на удосконалення цієї бази;

особисто навчати безпосередньо підпорядкованих йому командирів кораблів, проводити з ними заняття, семінари тощо;

систематично виходити в море на кораблях свого з'єднання, давати оцінку діям екіпажів кораблів як під час виконання бойових завдань, так і під час проведення навчань, відпрацювання завдань за курсом підготовки, виконання маневрів;

знати стан засобів боротьби за живучість кораблів з'єднання та рівень підготовки особового складу з боротьби за живучість;

своєчасно вживати заходів щодо виконання завдань соціально-психологічного забезпечення бойової підготовки, професійної діяльності та гуманітарної підготовки особового складу, організації виховної та культурно-просвітницької роботи;

знати тактико-технічні дані, бойові можливості і бойову готовність кораблів свого з'єднання, стан корпусів кораблів, озброєння й техніки, порядок експлуатації та ремонту;

знати стан справ у з'єднанні кораблів, ділові та морально-психологічні якості своїх заступників, командирів кораблів, знати озброєння та бойову техніку кораблів з'єднання, вміло керувати з'єднанням кораблів як у повсякденному житті, так і під час виконання бойових завдань;

постійно удосконалювати форми та методи управління кораблями з'єднання;

особисто готувати штаб з'єднання кораблів відповідно до завдань, поставлених з'єднанню кораблів;

контролювати виконання у з'єднанні кораблів заходів щодо правового виховання особового складу;

постійно виховувати підлеглих у дусі гуманізму та людяності, посилаючись на загальновизнані принципи міжнародного права;

проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям і злочинам серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини; аналізувати стан військової дисципліни і доповідати про це старшому командирові (начальникові);

знати потреби й запити особового складу, приймати рішення за заявами, скаргами та іншими зверненнями особового складу;

підтримувати у з'єднанні кораблів такий внутрішній порядок, який гарантує неухильне виконання законів України, вимог військових статутів Збройних Сил України та цього Положення;

бути прикладом дисциплінованості, неухильного виконання вимог чинного законодавства України, наказів старших командирів (начальників);

бути ввічливим і справедливим у ставленні до підлеглих, не принижувати їх честі та гідності;

організовувати своєчасну видачу кораблям з'єднання всіх видів забезпечення та перевіряти його повноту;

особисто керувати кадровою роботою;

керувати підбором кандидатів для проходження військової служби за контрактом (у з'єднаннях кораблів 3-го і 4-го рангів);

уживати заходів щодо створення атмосфери відвертості між військовослужбовцями з'єднання кораблів, нетерпимості до недоліків, байдужості та пасивності;

проводити приймання особового складу з'єднання кораблів з особистих питань (не менше ніж двічі на місяць, для прибулих з інших населених пунктів - у зручний для них час); на прохання батьків матросів та старшин знайомити їх з побутовими умовами життя особового складу;

під час стоянки в пункті базування організовувати охорону кораблів з'єднання та контролювати несення чергової та вахтової служб, не менше одного разу на місяць перевіряти проведення розводу добового наряду, несення ним служби, а також стан постів, додержання порядку видавання (здавання) зброї особам чергової та вахтової служб;

перед початком кожного періоду навчання видавати наказ з питань організації бойової підготовки, чергової та вахтової служб;

щоденно видавати накази по стройовій частині, а в разі потреби і з питань бойової підготовки та матеріально-технічного забезпечення кораблів;

керувати фінансово-господарською діяльністю з'єднання кораблів, забезпечувати необхідне та ощадливе використання матеріальних засобів і витрачання коштів;

проводити планові і раптові перевірки з'єднання кораблів, організовувати щорічне проведення на кораблях з'єднання інвентаризації матеріальних засобів;

проводити один раз на рік огляд кожного корабля з'єднання, а також проводити огляд корабля у разі включення (виключення) його до складу (зі складу) з'єднання кораблів;

призначати корабель для свого перебування й розміщення штабу з'єднання кораблів;

щоденно після підіймання прапора Військово-Морських Сил Збройних Сил України приймати від начальника штабу з'єднання кораблів доповідь про стан кораблів з'єднання та наявність запасів на них;

під час стоянки кораблів з'єднання в пункті базування організувати щодобовий контроль за якістю приготування й повнотою видачі їжі для особового складу, не менше одного разу на тиждень особисто перевіряти якість приготування їжі у їдальні берегової бази чи на одному з кораблів з'єднання. У разі неможливості особисто провести ці заходи доручати їх проведення своєму заступникові;

піклуватися про здоров'я підлеглих, вживати всіх необхідних заходів для їхнього фізичного зміцнення;

організовувати та здійснювати заходи, спрямовані на захист особового складу, озброєння, бойової та іншої техніки, матеріальних засобів кораблів з'єднання від зброї масового ураження і звичайних засобів ураження;

уживати заходів щодо запобігання та ліквідації наслідків забруднення довкілля.

53. Перед виходом з'єднання кораблів у море командир з'єднання кораблів зобов'язаний:

прийняти рішення щодо виконання завдання та поставити командирам кораблів завдання на похід;

ознайомити командирів кораблів з обстановкою на переході, призначити похідний порядок та відповідно до тактичних номерів місце кожного корабля в ньому;

організувати перевірку готовності кораблів до виходу в море;

визначити заходи щодо організації оборони й захисту кораблів, забезпечення прихованості переходу, використання системи управління, засобів зв'язку та спостереження;

визначити заходи, які проводяться під час плавання в складних умовах, у разі необхідності організувати подання заявок на лоцманське та буксирне забезпечення переходу;

дати вказівки щодо дій окремих кораблів на випадок відриву їх під час плавання від з'єднання кораблів;

визначити заходи морально-психологічного забезпечення особового складу.

54. У морі командир з'єднання кораблів зобов'язаний:

призначити кораблям швидкість ходу, курс, похідний порядок, а підводним човнам ще й глибину занурення;

відповідати за безпеку плавання кораблів з'єднання, які прямують під його прапором у похідному порядку;

не втручатися в дії командира корабля, на якому піднято його прапор, але відповідати за корабель з моменту повідомлення командиру корабля про свій вступ у командування кораблем або з моменту віддання особистого наказу безпосередньо на руль або на двигуни, про що робиться запис у вахтовому журналі корабля; зворотне передання управління кораблем командиру корабля командир з'єднання кораблів здійснює тільки після завершення початого ним маневру або коли мине небезпека для корабля, про що також робиться запис у вахтовому журналі корабля;

періодично доповідати старшому начальникові інформацію про обстановку.

55. Новопризначений командир з'єднання кораблів особисто приймає посаду в присутності представника від Головнокомандувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

Командир з'єднання кораблів видає наказ про свій вступ на посаду і доповідає старшому командирові (начальнику).

56. У разі загибелі чи тяжкого поранення командира з'єднання кораблів у морі його заміщує начальник штабу з'єднання кораблів, заступник командира з'єднання кораблів або старший з командирів кораблів, що перебувають у морі.

Порядок заміщення командира з'єднання кораблів визначається письмовим наказом командира з'єднання кораблів і доводиться до всіх командирів кораблів з'єднання, що виходять у море під його керівництвом, а також до офіцерів штабу з'єднання кораблів.

57. Начальник штабу з'єднання кораблів у мирний і воєнний час відповідає за: бойову й мобілізаційну готовність, успішне виконання бойових завдань з'єднанням кораблів; організацію та забезпечення безперебійного зв'язку і безперервного управління кораблями з'єднання; підтримання призначеної готовності кораблів з'єднання; організацію та якість планування бойової підготовки; підготовку штабу з'єднання кораблів і його підрозділів, що забезпечує управління з'єднанням кораблів; виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу штабу та з'єднання кораблів; організацію оперативного та бойового чергування, вартової, вахтової і чергової служб; організацію взаємодії під час надання допомоги кораблям з'єднання, які отримали бойові та аварійні пошкодження; організацію та здійснення заходів щодо охорони державної таємниці, прихованого управління з'єднанням кораблів; організацію розвідки, спостереження, оборони та захисту кораблів з'єднання; забезпечення штабу та кораблів з'єднання озброєнням і військовою технікою; стан обліку особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки з'єднання кораблів; підготовку офіцерів штабу з'єднання кораблів з міжнародного морського та гуманітарного права і охорони довкілля.

Начальник штабу з'єднання кораблів є першим заступником командира з'єднання кораблів і прямим начальником усього особового складу з'єднання кораблів.

Начальник штабу з'єднання кораблів має право віддавати накази від імені командира з'єднання кораблів. Про всі віддані накази (розпорядження) начальник штабу з'єднання кораблів доповідає командирові з'єднання кораблів.

58. Начальник штабу з'єднання кораблів зобов'язаний:

розробляти плани бойової та мобілізаційної готовності з'єднання кораблів, заходи щодо захисту, охорони та оборони кораблів, керувати мобілізаційною роботою у штабі з'єднання кораблів;

організовувати роботу штабу з'єднання кораблів, керувати діяльністю флагманських спеціалістів штабу з'єднання кораблів;

знати стан справ у штабі з'єднання кораблів та на кораблях з'єднання, а також про хід виконання завдань, поставлених перед з'єднанням кораблів;

організовувати зв'язок у з'єднанні кораблів та здійснювати контроль за виконанням особовим складом вимог прихованого керування кораблями;

перевіряти стан і бойову готовність засобів зв'язку в з'єднанні кораблів;

організовувати перевірку готовності кораблів з'єднання до виходу в море;

керувати підготовкою штабу й кораблів з'єднання до бойового чергування та здійснювати контроль за несенням бойового чергування;

керувати підготовкою та діяльністю штабних постів флагманського командного пункту;

узагальнювати передовий досвід бойової підготовки та впроваджувати його на кораблях з'єднання;

розробляти план бойової підготовки з'єднання кораблів, заходи щодо охорони державної таємниці, план перевірки кораблів, організовувати облік та здійснювати контроль за виконанням цих планів і заходів;

організовувати і контролювати несення служби оперативними черговими штабу з'єднання кораблів;

організовувати і особисто перевіряти не менше одного разу на тиждень підготовку та несення чергової й вахтової служб у штабі та на кораблях з'єднання;

організовувати взаємодію під час надання допомоги кораблям з'єднання, які отримали бойові та аварійні пошкодження;

контролювати дотримання правил рейдової служби;

організовувати своєчасне й правильне доведення до кораблів з'єднання усіх наказів командира з'єднання кораблів та старших начальників, а також перевірку їхнього виконання; особисто доводити найважливіші накази та перевіряти їх виконання;

проводити заняття з офіцерами штабу з'єднання кораблів;

знати ділові якості та морально-психологічний стан командирів кораблів, старших помічників (помічників) командирів кораблів, офіцерів, мічманів і старшин, які проходять військову службу за контрактом, штабу з'єднання кораблів;

розподіляти по кораблях з'єднання нове поповнення;

організовувати охорону секретних документів та сейфу з грошовими коштами;

установлювати й контролювати додержання встановленого порядку під час розроблення, користування, зберігання та розсилання секретних документів;

постійно мати інформацію про наявність особового складу, наявність і стан озброєння, боєприпасів та технічних засобів кораблів з'єднання, а також керувати веденням їх обліку в штабі з'єднання кораблів;

організовувати навчальну практику курсантів та стажистів, які прибувають з навчальних закладів на кораблі з'єднання;

щоденно після підняття прапора Військово-Морських Сил Збройних Сил України доповідати командирові з'єднання кораблів про стан кораблів з'єднання й наявність запасів на них;

стежити за правильним використанням ресурсів технічних засобів кораблів, витрачанням корабельних запасів та своєчасним поповненням їх відповідно до встановлених норм;

організовувати планування та виконання заходів щодо екологічного забезпечення;

організовувати ведення обліку скарг, заяв та пропозицій військовослужбовців з'єднання кораблів і членів їхніх сімей;

інструктувати перед заступанням у наряд оперативного чергового штабу з'єднання кораблів, чергового з'єднання кораблів, командира чергового підрозділу, чергового штабу з'єднання кораблів та командирів підрозділів (начальників команд), які вибувають у відрядження;

вести облік злочинів, правопорушень та надзвичайних подій, скоєних військовослужбовцями з'єднання кораблів;

своєчасно подавати до штабу вищого рівня необхідні донесення;

керувати веденням історичного журналу з'єднання кораблів.

59. У морі начальник штабу з'єднання кораблів зобов'язаний:

знати обстановку, вести збір, обробку та аналіз інформації про зміни в обстановці;

контролювати дотримання кораблями похідного порядку й виконання ними сигналів та наказів командира з'єднання кораблів;

організувати діяльність флагманського командного пункту;

організувати на флагманському кораблі (командному пункті командира з'єднання кораблів) оперативне чергування похідного штабу;

забезпечити командира з'єднання кораблів усіма видами зв'язку.

60. Заступник командира з'єднання кораблів в мирний і воєнний час відповідає за: бойову і мобілізаційну готовність, успішне виконання бойових завдань кораблями з'єднання, додержання військової дисципліни та внутрішнього порядку, організацію і якість проведення заходів бойової підготовки; створення навчально-матеріальної бази та утримання її у справному стані; спортивну роботу в з'єднанні кораблів; підготовку класних спеціалістів на кораблях з'єднання; підготовку командирів кораблів до самостійного управління кораблем; організацію та якість морської підготовки особового складу кораблів з'єднання; винахідницьку і раціоналізаторську роботу в з'єднанні кораблів.

Заступник командира з'єднання кораблів підпорядковується командирові з'єднання кораблів і є прямим начальником усього особового складу з'єднання кораблів. У разі відсутності командира з'єднання кораблів виконує його обов'язки. У з'єднаннях кораблів, де посада заступника командира з'єднання кораблів не передбачена штатом, виконання цих обов'язків покладається на начальника штабу з'єднання кораблів.

61. Заступник командира з'єднання кораблів зобов'язаний:

брати участь у розробці планів бойової й мобілізаційної готовності та бойової підготовки;

навчати командирів кораблів з питань управління кораблем, використання зброї та технічних засобів, надання допомоги кораблям, що зазнали лиха, готувати командирів кораблів з питань міжнародного морського й гуманітарного права, загальної підготовки та екологічної безпеки;

контролювати підготовку старших помічників (помічників) командирів кораблів до самостійного управління кораблем, очолювати роботу комісії щодо допуску до самостійного управління кораблем;

перевіряти організацію та якість виконання заходів бойової підготовки на кораблях з'єднання, додержання вимог безпеки під час їх виконання, надавати допомогу командирам кораблів з питань організації та методики навчання особового складу, забезпечувати й контролювати призначену кораблям бойову готовність;

знати ділові якості і морально-психологічний стан офіцерів, мічманів та старшин, які проходять військову службу за контрактом, постійно проводити з ними роботу щодо виховання й удосконалення їх підготовки за спеціальністю, здійснювати підбір кандидатів на вищі посади;

керувати підбором кандидатів, які направляються з корабля для вступу до військових навчальних закладів;

уживати заходів щодо запобігання порушенням правил безпеки на кораблях з'єднання під час проведення занять, тренувань та навчань;

вести облік матеріальних засобів та коштів, виділених на бойову підготовку з'єднання кораблів, забезпечувати їх витрачання за прямим призначенням;

контролювати забезпечення кораблів з'єднання навчальними матеріальними засобами, навчальними та наочними посібниками з бойової підготовки; стежити за їх обліком і утриманням;

керувати фізичною підготовкою та спортивно-масовими заходами в з'єднанні кораблів;

керувати раціоналізаторською та винахідницькою роботою в з'єднанні кораблів;

перевіряти додержання правил внутрішнього порядку в з'єднанні кораблів, а також підготовку й несення служби добовим нарядом.

Заступник командира з'єднання кораблів з виховної роботи

62. Заступник командира з'єднання кораблів з виховної роботи в мирний і воєнний час відповідає за: безпосередню організацію й проведення виховної роботи; військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу; морально-психологічне забезпечення бойової готовності, бойової підготовки, виконання бойових завдань, правопорядку, повсякденної діяльності особового складу з'єднання кораблів; гуманітарну підготовку та інформаційну роботу, організацію дозвілля військовослужбовців, членів їх сімей та працівників з'єднання, їх соціальний захист.

Заступник командира з'єднання кораблів з виховної роботи підпорядковується командирові з'єднання кораблів і є прямим начальником усього особового складу з'єднання кораблів.

63. Заступник командира з'єднання кораблів з виховної роботи зобов'язаний:

брати участь у розробці планів бойової та мобілізаційної готовності, бойової підготовки з'єднання кораблів й організовувати їх виконання;

планувати і проводити роботу, спрямовану на виховання у військовослужбовців відданості Українському народові, формування в особового складу з'єднання високих морально-психологічних якостей, готовності до свідомого виконання положень Конституції України й законів України, Військової присяги, вимог військових статутів Збройних Сил України , цього Положення, а також інших нормативно-правових актів і наказів старших командирів (начальників);

виховувати особовий склад з'єднання в дусі свідомого виконання військового обов'язку, вірності Українському народові, прапорові Військово-Морських Сил Збройних Сил України, традиціям дружби і військового товариства, любові до України та свого з'єднання, постійної пильності і бойової готовності;

організовувати і проводити виховну роботу, спрямовану на якісне виконання завдань бойової підготовки, підвищення боєздатності з'єднання кораблів та зміцнення єдиноначальності;

вивчати та аналізувати морально-психологічний стан особового складу, навчати командирів кораблів, заступників командирів кораблів, флагманських спеціалістів практиці виховної роботи, надавати допомогу в поліпшенні морально-психологічного клімату у військових колективах;

знати ділові якості і морально-психологічний стан офіцерів, мічманів та старшин, які проходять військову службу за контрактом, особисто навчати їх практиці виховної роботи з особовим складом, надавати необхідну методичну допомогу;

брати участь у роботі з кадрами, їх атестуванні, у підборі кандидатів для вступу до військових навчальних закладів, здійснювати вивчення, підбір, навчання офіцерів виховної роботи з'єднання кораблів, керівників груп гуманітарної підготовки;

планувати, організовувати й контролювати проведення на кораблях з'єднання заходів морально-психологічного супроводу повсякденної діяльності особового складу, співпрацювати із закладами охорони здоров'я, доповідати командирові з'єднання кораблів про дані соціологічних досліджень (аналізів) та психологічних обстежень особового складу;

знати потреби й запити особового складу, вживати заходів щодо вирішення скарг та задоволення заяв, підтримувати зв'язок із сім'ями військовослужбовців, піклуватися про здоров'я, харчування та поліпшення матеріально-побутового становища особового складу;

брати участь у проведенні занять з особовим складом розрахунків бойового чергування, добового наряду;

організовувати та проводити роз'яснення чинного законодавства України та брати участь у забезпеченні додержання військовослужбовцями його вимог;

забезпечувати проведення заходів щодо зміцнення військової дисципліни та правопорядку, профілактики правопорушень серед особового складу, згуртування військових колективів;

вивчати соціально-психологічну обстановку в пунктах базування кораблів з'єднання, подавати командирові з'єднання кораблів пропозиції щодо удосконалення виховної роботи з особовим складом;

брати участь у роботі щодо організації занять з якісного опанування і зразкового утримання військовослужбовцями зброї та технічних засобів, додержання заходів безпеки та охорони довкілля;

організовувати і контролювати гуманітарну підготовку в з'єднанні кораблів, вносити пропозиції з питань змісту й методики проведення занять, виходячи із особливостей службової діяльності та специфіки навчально-бойових завдань, особисто керувати однією з груп гуманітарної підготовки;

забезпечувати постійне інформування військовослужбовців про суспільно-політичну обстановку в Україні, військову політику держави та завдання Збройних Сил України, стан бойової підготовки та військової дисципліни особового складу;

піклуватися про духовний і культурний розвиток військовослужбовців, розробляти плани проведення вихідних, святкових та неробочих днів, разом з командирами кораблів, їхніми заступниками з виховної роботи організовувати й проводити культурно-виховну, духовно-освітню роботу та дозвілля особового складу, членів їх сімей, працівників з'єднання кораблів;

постійно підтримувати зв'язки з органами місцевого самоврядування, надавати їм допомогу у військово-патріотичному вихованні молоді;

контролювати правильність використання, збереження та обліку, а також своєчасність поповнення і ремонту технічних засобів виховної роботи, своєчасність доставки й видачі особовому складові періодичних видань, поштових відправлень;

вивчати й упроваджувати передовий досвід, розробляти рекомендації щодо удосконалення форм і методів виховання, гуманітарної підготовки та інформаційної роботи;

вести облік злочинів, правопорушень, подій, скоєних особовим складом, проводити соціологічний та соціально-психологічний аналіз їхніх причин, готувати аналітичні довідки щодо стану військової дисципліни; подавати донесення за підпорядкованістю про правопорушення, вчинені військовослужбовцями;

доповідати командирові з'єднання кораблів, начальникові вищестоящого органу виховної роботи про стан військової дисципліни та морально-психологічний стан особового складу, а також про заходи, проведені спеціалістами з виховної роботи.

64. Заступник командира з'єднання кораблів з електромеханічної частини - начальник електромеханічної служби в мирний і воєнний час відповідає за: бойову та мобілізаційну готовність і підготовку електромеханічних бойових частин кораблів з'єднання; організацію діяльності електромеханічної служби з'єднання кораблів; військову дисципліну, виховання й морально-психологічний стан особового складу електромеханічних бойових частин кораблів з'єднання; підготовку електромеханічних бойових частин кораблів з'єднання до боротьби за живучість електромеханічних технічних засобів; стан корпусів кораблів та електромеханічного обладнання, їх правильну експлуатацію й ремонт; забезпечення кораблів з'єднання паливом, мастильними матеріалами, водою, електроенергією, парою під час стоянки в пункті базування, запасними частинами, інструментом, витратними матеріалами та іншим майном; виконання заходів екологічного забезпечення; підтримання фізичних полів кораблів з'єднання в межах визначених норм і захист корпусів кораблів; організацію робіт силами берегових майстерень і особовим складом кораблів, а також за здійснення контролю за виконанням заходів безпеки; організацію чергової та вахтової служб електромеханічних бойових частин; оснащення і розвиток навчальної бази з'єднання кораблів з електромеханічної спеціальності; розробку й забезпечення кораблів документацією з експлуатації та бойового використання технічних засобів електромеханічних бойових частин.

Заступник командира з'єднання кораблів з електромеханічної частини - начальник електромеханічної служби підпорядковується командирові з'єднання кораблів і є прямим начальником усього особового складу з'єднання кораблів. Він має право давати вказівки з питань підтримання високої технічної готовності кораблів з'єднання, підготовки, оформлення та організації проведення заводських та інших ремонтних робіт, які є обов'язковими для виконання всіма категоріями особового складу.

Заступник командира з'єднання кораблів з електромеханічної частини - начальник електромеханічної служби під час розробки плану бойової підготовки з'єднання кораблів погоджує заходи щодо електромеханічної служби із заходами, які плануються помічником командира з'єднання кораблів з живучості, та пропозиціями флагманських спеціалістів штабу з'єднання кораблів.

65. Заступник командира з'єднання кораблів з електромеханічної частини - начальник електромеханічної служби зобов'язаний:

брати участь у плануванні бойової підготовки та розробці мобілізаційного плану з'єднання кораблів за своєю спеціальністю, організовувати та контролювати виконання запланованих заходів;

керувати спеціальною підготовкою особового складу електромеханічних бойових частин кораблів з'єднання, навчати командирів електромеханічних бойових частин, командирів груп, перевіряти якість їхньої підготовки перед виходом та під час перебування кораблів у морі;

знати технічний стан електромеханічного устаткування та корпусів кораблів, а також загальнокорабельних систем, вести облік витрат ресурсів, контролювати ведення експлуатаційної документації на кораблях;

контролювати підготовку кораблів з'єднання з боротьби за живучість технічних засобів електромеханічних бойових частин;

надавати постійну методичну допомогу помічнику командира з'єднання кораблів з живучості в організації й підготовці особового складу з питань забезпечення живучості кораблів з'єднання;

організовувати безаварійну експлуатацію електромеханічного устаткування кораблів, розробляти заходи щодо запобігання аваріям і пошкодженню технічних засобів бойових частин кораблів з'єднання;

вести облік і проводити розслідування кожного випадку аварійних пошкоджень електромеханічного устаткування;

систематично, не менше двох разів на рік, проводити огляди електромеханічної бойової частини кожного корабля з'єднання;

знати ділові та морально-психологічні якості офіцерів електромеханічних бойових частин кораблів з'єднання;

підтримувати технічний стан кораблів з'єднання і корабельних запасів відповідно до норм та вимог бойової готовності;

контролювати додержання рівнів фізичних полів кораблів з'єднання в межах установлених норм;

планувати планово-запобіжні огляди та ремонти кораблів у пункті базування, контролювати виконання замовлень, які виконують берегові майстерні, контролювати якість планових оглядів та ремонтів електромеханічного устаткування;

вести облік термінів підготовки й постановки кораблів на заводський ремонт (док), координувати виконання заводських робіт в інших бойових частинах та службах, перевіряти якість і своєчасність закінчення корпусних робіт та ремонту електромеханічного устаткування;

узагальнювати досвід експлуатації та ремонту кораблів; проводити не рідше двох разів на рік збори офіцерського складу електромеханічних бойових частин кораблів, виявляти конструктивні недоліки кораблів і розробляти заходи щодо їх усунення;

організовувати і проводити іспити спеціалістів електромеханічних бойових частин кораблів з'єднання з класної кваліфікації;

керувати службою нарядів електромеханічних бойових частин під час стоянки кораблів у пункті базування, розробляти інструкції з питань утримання кораблів у пункті базування та обов'язки осіб чергової й вахтової служб;

систематично удосконалювати і ефективно використовувати навчальну базу з'єднання кораблів з електромеханічної спеціальності;

організовувати правильне витрачання ресурсів технічних засобів, корабельних запасів, контролювати і забезпечувати їх своєчасне поповнення та відновлення;

перевіряти наявність на кораблях з'єднання документів, які регламентують бойове використання, повсякденну експлуатацію та ремонт технічних засобів електромеханічних бойових частин.

У з'єднаннях кораблів, де посада помічника командира з'єднання кораблів з живучості не передбачена штатом, виконання його обов'язків покладаються на заступника командира з'єднання кораблів з електромеханічної частини - начальника електромеханічної служби.

66. Перед виходом корабля у море заступник командира з'єднання кораблів з електромеханічної частини - начальник електромеханічної служби бере участь у перевірці готовності корабля до виходу в море. Під час проведення перевірки він перевіряє:

укомплектованість електромеханічної бойової частини корабля особовим складом;

рівень підготовки командира електромеханічної бойової частини, командирів груп, командирів (старшин) команд та інших спеціалістів електромеханічної бойової частини;

наявність запасів номенклатури електромеханічної бойової частини;

фактичний стан технічних засобів електромеханічної бойової частини, справність та терміни перевірки контрольно-вимірювальних приладів;

стан та правильність заповнення експлуатаційних документів з електромеханічної спеціальності.

У разі невиконання пред'явлених вимог заступник командира з'єднання кораблів з електромеханічної частини - начальник електромеханічної служби має право заборонити вихід корабля в море з доповіддю про це командирові з'єднання кораблів.

67. Помічник командира з'єднання кораблів з живучості в мирний і воєнний час відповідає за: організацію та якість підготовки екіпажів кораблів з боротьби за живучість, включаючи вивчення будови кораблів; запобігання аварійним пошкодженням на кораблях, боротьбу з бойовими та аварійними пошкодженнями кораблів, ліквідацію наслідків бойових та аварійних пошкоджень кораблів силами екіпажу в морі; укомплектованість кораблів засобами забезпечення живучості; підтримання стану живучості кораблів з'єднання відповідно до вимог керівних документів; підготовку з боротьби за живучість командирів кораблів, старших помічників (помічників) командирів кораблів, командирів електромеханічних бойових частин; відпрацювання дій командного пункту з'єднання кораблів (флагманського командного пункту) щодо надання допомоги аварійному кораблю в морі; забезпечення живучості кораблів під час стоянки в пункті базування; оснащення й використання навчально-тренувальних комплексів, пожежних та водолазних полігонів тощо для підготовки особового складу з'єднання з боротьби за живучість; підготовку корабельних водолазів і забезпечення безпеки спусків під воду в пункті базування; наявність на кораблях з'єднання документації з боротьби за живучість та своєчасне внесення до неї відповідних коректувань.

Помічник командира з'єднання кораблів з живучості підпорядковується командирові з'єднання кораблів, є прямим начальником особового складу з'єднання кораблів з питань живучості.

68. Помічник командира з'єднання кораблів з живучості зо'язаний:

брати участь у розробці бойових документів та документів з бойової підготовки;

розробляти план заходів щодо забезпечення живучості кораблів;

контролювати повноту і якість підготовки екіпажів кораблів з боротьби за живучість, запроваджувати єдині нормативні показники та критерії оцінки;

знати стан живучості кожного корабля з'єднання, контролювати виконання введених обмежень плавання, стежити за своєчасною постановкою кораблів на заводський ремонт (док) і за якістю ремонту забортної арматури, корпусів кораблів, технічних засобів боротьби за живучість;

розробляти типові плани корабельних навчань з боротьби за живучість, застосовувати під час проведення навчань засоби імітації бойових та аварійних пошкоджень;

контролювати підготовку аварійно-рятувальних груп та аварійних партій кораблів з'єднання;

систематично виходити в море на кораблях з'єднання, навчати командирів кораблів, офіцерів головного командного пункту методам і способам боротьби з характерними бойовими та аварійними пошкодженнями;

розробляти організаційно-технічні та навчальні заходи щодо запобігання аварійним пошкодженням на кораблях з'єднання;

брати участь у розслідуванні аварійних подій на кораблях з'єднання (пожежі, надходження води всередину корабля, пошкодження корпусу корабля, виникнення небезпечної концентрації шкідливих речовин та газів у приміщеннях корабля тощо);

аналізувати досвід боротьби за живучість кораблів, з'ясовувати причини аварійності, розробляти заходи щодо безаварійної експлуатації кораблів з'єднання;

керувати роботами щодо обладнання навчально-матеріальної бази з'єднання кораблів засобами для проведення підготовки особового складу з боротьби за живучість та водолазної підготовки;

перевіряти якість професійної підготовки офіцерів, мічманів та старшин - інструкторів навчально-тренувальних комплексів, водолазних і пожежних полігонів з'єднання кораблів;

удосконалювати методики навчання особового складу кораблів з боротьби за живучість та водолазної підготовки;

не рідше одного разу на три місяці на кожному кораблі з'єднання проводити планові й позапланові перевірки підготовленості екіпажів до боротьби за живучість з проведенням корабельного бойового навчання з боротьби за живучість;

не рідше одного разу на півріччя на кожному кораблі з'єднання організовувати й проводити комплекс планових заходів з питань живучості корабля;

готувати спільні навчання з надання допомоги аварійному кораблю в морі та в пункті базування (ремонті);

організовувати службу нарядів для забезпечення живучості кораблів, які стоять у пункті базування, інструктувати перед вступом на службу помічника чергового з'єднання кораблів з живучості.

69. Помічник командира з'єднання кораблів з матеріально-технічного забезпечення в мирний і воєнний час відповідає за: своєчасне й повне забезпечення кораблів з'єднання матеріальними засобами та грошовими коштами, їх зберігання й законність витрачання; підвезення кораблям з'єднання всіх видів матеріально-технічних засобів; торговельно-побутове забезпечення особового складу; організацію експлуатації, зберігання, ремонту й обліку техніки та майна встановленої номенклатури; бойову та мобілізаційну готовність, бойову підготовку, виховання, військову дисципліну і морально-психологічний стан особового складу підпорядкованих служб (команд) з'єднання кораблів; додержання правил охорони довкілля; стан обліку матеріально-технічних засобів.

Помічник командира з'єднання кораблів з матеріально-технічного забезпечення підпорядковується командирові з'єднання кораблів і є прямим начальником особового складу з'єднання кораблів з питань матеріально-технічного забезпечення.

70. Помічник командира з'єднання кораблів з матеріально-технічного забезпечення зобов'язаний:

брати участь у розробці планів бойової та мобілізаційної готовності, бойової підготовки з'єднання кораблів й організовувати їх виконання відповідно до своєї спеціальності;

керувати службовою діяльністю та бойовою підготовкою особового складу підпорядкованих служб (команд) кораблів з'єднання, проводити заняття з офіцерами, мічманами кораблів з'єднання з питань організації тилового забезпечення, а зі старшинами - з ведення військового (корабельного) господарства;

проводити заняття за спеціальністю з молодшими спеціалістами підпорядкованих служб (команд) кораблів з'єднання;

розробляти план підготовки підпорядкованих служб (команд) кораблів з'єднання на навчальний рік, річний господарський план та інші плани матеріально-технічного забезпечення кораблів з'єднання;

розробляти річний план контрольно-ревізійної роботи в з'єднанні кораблів;

керувати роботою, спрямованою на поліпшення матеріально-побутового забезпечення особового складу з'єднання кораблів;

знати наявність, технічний стан і можливості технічних засобів підрозділів матеріально-технічного забезпечення;

щоквартально підбивати підсумки роботи служб матеріально-технічного забезпечення кораблів;

не рідше одного разу на півріччя перевіряти утримання та поповнення незнижуваних запасів установленої номенклатури на кораблях з'єднання;

не рідше як двічі на рік перевіряти наявність і стан матеріально-технічних засобів та майна встановленої номенклатури в підрозділах з'єднання кораблів та на складах, де вони зберігаються, з оформленням відповідних актів; організовувати щорічне проведення інвентаризації цього майна та техніки;

організовувати проведення вантажно-розвантажувальних робіт із використанням засобів механізації;

здійснювати контроль за якістю, використанням за призначенням та ощадливим витрачанням пального, мастильних матеріалів і спеціальних рідин та виконанням вимог безпеки під час поводження з ними;

брати участь у проведенні оглядів зовнішнього вигляду особового складу, перевіряти на кораблях стан зберігання речового забезпечення;

забезпечувати своєчасне якісне харчування особового складу, брати участь у розробці меню-розкладки, доповідати командирові з'єднання кораблів свої пропозиції щодо поліпшення харчування особового складу;

організовувати і здійснювати контроль за організацією харчування та за додержанням розкладки продуктів на кораблях з'єднання, а також за одержанням кожним військовослужбовцем належних норм забезпечення;

знати ділові якості та морально-психологічний стан офіцерів, мічманів, старшин, які проходять військову службу за контрактом, безпосередньо підпорядкованих служб (команд) з'єднання кораблів, постійно проводити з ними роботу щодо виховання та удосконалення підготовки за спеціальністю;

розробляти заходи щодо економного використання матеріально-технічних засобів встановленої номенклатури й організувати їх виконання;

керувати підсобним господарством з'єднання кораблів;

організувати забезпечення військовослужбовців з'єднання кораблів службовим, тимчасовим (орендованим) чи постійним житлом;

своєчасно подавати заявки на транспортні засоби для підвезення матеріальних засобів, контролювати їх використання за призначенням;

організовувати і контролювати своєчасність видачі особовому складу з'єднання кораблів речового забезпечення, проведення прасування та ремонту обмундирування;

організовувати банно-пральне обслуговування особового складу, а також щотижневу заміну білизни;

забезпечувати виконання кораблями з'єднання заходів щодо захисту довкілля;

організувати й контролювати ведення обліку та звітності в установленому порядку.

Флагманські спеціалісти штабу з'єднання кораблів

71. Флагманський спеціаліст штабу з'єднання кораблів у мирний і воєнний час відповідає за: бойову та мобілізаційну готовність відповідних бойових частин та служб кораблів; підготовку особового складу з'єднання кораблів за своєю спеціальністю, включаючи й підготовку з боротьби за живучість зброї та технічних засобів; виховання, військову дисципліну та морально-психологічний стан особового складу бойових частин та служб кораблів з'єднання; стан матеріальної частини відповідних бойових частин, служб кораблів з'єднання, її правильну експлуатацію та ремонт; виконання заходів щодо контролю і підтримання фізичних полів кораблів у границях встановлених норм за своєю спеціальністю; забезпечення кораблів документацією за своєю спеціальністю і своєчасне внесення до неї необхідних коректувань.

Флагманські спеціалісти штабу з'єднання кораблів підпорядковуються начальникові штабу з'єднання кораблів і є начальниками відповідних спеціальних служб з'єднання кораблів.

Вони мають право давати вказівки з питань діяльності відповідних служб, організації застосування зброї і використання технічних засобів, а також з питань спеціальної підготовки, які є обов'язковими для виконання всіма категоріями особового складу.

72. Флагманський спеціаліст штабу з'єднання кораблів за своєю спеціальністю зобов'язаний:

брати участь у розробці планів бойової та мобілізаційної готовності, бойової підготовки, організовувати їх виконання, контролювати стан боєздатності кораблів з'єднання;

брати участь у підтриманні військової дисципліни, організації служби та внутрішнього порядку в з'єднанні кораблів, допомагати командирам кораблів у виконанні завдань бойової підготовки за спеціальністю;

вивчати, узагальнювати та впроваджувати передовий досвід бойової підготовки;

проводити виховну роботу, підтримувати військову дисципліну та морально-психологічний стан особового складу відповідних бойових частин та служб кораблів з'єднання;

контролювати стан зброї та технічних засобів, справність матеріальної частини, дотримання особовим складом кораблів з'єднання правил та інструкцій з експлуатації та правил безпеки;

контролювати стан корпусів кораблів, герметичність переділок, люків, дверей та горловин, укомплектованість і стан технічних засобів боротьби за живучість, рятувальних засобів, рятувального майна в приміщеннях кораблів, де розміщені бойові пости та командні пункти відповідних бойових частин і служб корабля;

розробляти та вносити корективи в документи з бойового застосування зброї й використання технічних засобів;

доповідати командирові з'єднання кораблів і начальникові штабу з'єднання кораблів свої пропозиції щодо найбільш повного та ефективного застосування зброї та використання технічних засобів;

стежити за точним виконанням особовим складом з'єднання кораблів вимог керівних документів;

особисто навчати за спеціальністю командирів бойових частин, начальників служб кораблів, мічманів, старшин, які проходять військову службу за контрактом; проводити збори офіцерського складу, заняття з командирами кораблів та старшими помічниками (помічниками) командирів кораблів, контролювати підготовку вахтових офіцерів;

організовувати та проводити іспити з класної кваліфікації;

розробляти нові прийоми та способи запобігання аварійним пошкодженням і боротьби з аварійними та бойовими пошкодженнями зброї та технічних засобів, ліквідації наслідків бойових та аварійних пошкоджень, організовувати раціоналізаторську та винахідницьку роботу, узагальнювати конструктивні недоліки зброї та технічних засобів, надавати пропозиції щодо їх усунення;

знати та перевіряти дії особового складу бойової частини (служби) щодо забезпечення вибухопожежозахищеності, непотоплюваності корабля та захисту особового складу;

систематично, не рідше двох разів на рік, проводити огляди зброї та технічних засобів бойової частини (служби) кожного корабля з'єднання, щорічно подавати свої пропозиції комісії з перевірки стану живучості кораблів з'єднання;

перевіряти готовність бойових частин (служб) до виходу корабля в море, наявність запасів, стан матеріальної частини, укомплектованість та підготовленість особового складу, про результати перевірки доповідати начальникові штабу з'єднання кораблів;

вивчати ділові та морально-психологічні якості особового складу своєї спеціальності і подавати свої пропозиції з питань правильного його використання й просування по службі;

організовувати і контролювати навчальну практику й стажування зі своєї спеціальності курсантів та слухачів, які прибули на кораблі з'єднання з навчальних закладів;

керувати роботами щодо оснащення та удосконалення навчальної бази;

організовувати і систематично контролювати несення служби спеціальних нарядів у бойових частинах (службах) на кораблях з'єднання;

брати участь у розробці планів ремонту кораблів, зброї та технічних засобів, контролювати хід ремонту, який проводиться державними підприємствами Міністерства оборони України та промисловості, а також надавати допомогу в організації ремонту, що здійснюється силами та засобами кораблів і берегової бази;

контролювати виконання заходів щодо охорони довкілля.

Спеціальні обов'язки флагманських спеціалістів штабу з'єднання кораблів визначаються відповідними правилами, інструкціями тощо.

73. Флагманський спеціаліст штабу з'єднання кораблів має право давати вказівки командирам відповідних бойових частин, начальникам служб кораблів з'єднання з питань:

підготовки особового складу за своєю спеціальністю, підтримання бойової готовності зброї та технічних засобів;

організації служби бойових частин (служб);

експлуатації зброї та технічних засобів;

організації і проведення силами особового складу корабля планово-запобіжних оглядів та ремонтів;

раціонального використання запасних частин, інструментів, приладдя та витратних матеріалів.

У разі виявлення неправильних дій особового складу відповідних бойових частин (служб) кораблів з'єднання флагманський спеціаліст зобов'язаний дати вказівку про припинення роботи і вимагати від командирів бойових частин (служб) негайного усунення недоліків. Про всі свої зауваження й указівки флагманський спеціаліст зобов'язаний негайно проінформувати командира корабля.

74. Спеціалісти управління дивізіону кораблів виконують ті самі обов'язки, що й відповідні флагманські спеціалісти штабу з'єднання кораблів.

Обов'язки інших службових осіб з'єднання кораблів

75. Функціональні обов'язки інших службових осіб, які за штатом входять до складу управління з'єднанням кораблів, розробляються заступниками (помічниками) командира з'єднання кораблів і затверджуються командиром з'єднання кораблів.

Начальники управлінь, відділів і служб Військово-Морських Сил відповідно до своїх обов'язків контролюють і погоджують розробку функціональних обов'язків усіх службових осіб, які входять до складу управління з'єднанням кораблів.

Командир корабля

Загальні обов'язки командира корабля

76. Командир корабля є єдиноначальником і в мирний та воєнний час відповідає за: бойову і мобілізаційну готовність корабля; успішне виконання кораблем бойових завдань; бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу; організацію та здійснення заходів щодо охорони державної таємниці; оборону та захист корабля; безпеку стоянки та плавання корабля, а також управління маневрами корабля; забезпечення живучості корабля в морі, пункті базування та в ремонті; внутрішній порядок, стан і збереження корпусу корабля, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; фінансову й господарську діяльність на кораблі; всебічне забезпечення корабля; санітарний стан корабля; дотримання діючого правового режиму на морі і правил відносин з іноземними військовими кораблями та представниками влади; підтримання чистоти акваторії в місці стоянки корабля, додержання встановлених для корабля екологічних стандартів, нормативів, лімітів; організацію на кораблі нагляду за станом довкілля, готовність особового складу та технічних засобів корабля до ліквідації наслідків забруднення, а також за організацію подання донесень, рапортів і звітності з цих питань.

Командир корабля є прямим начальником усього особового складу корабля.

Командир корабля повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, військових статутів Збройних Сил України, цього Положення та інших нормативно-правових актів.

Присутність на кораблі старших начальників не знімає з командира корабля відповідальності за корабель і за виконання своїх обов'язків.

77. Командир корабля зобов'язаний:

знати основи теорії корабля, досконально знати морський театр, інші райони ведення дій, свій корабель і вміти правильно управляти кораблем, використовувати його зброю та технічні засоби, керувати боротьбою за живучість;

утримувати ввірений йому корабель у призначеній готовності до бойових дій;

керувати бойовою підготовкою особового складу корабля, спрямовувати бойову підготовку на виконання завдань, поставлених кораблю;

особисто керувати проведенням корабельних бойових навчань (вправ), групових вправ, а також занять та тренувань головного командного пункту, відпрацьовуючи взаємодію з бойовими частинами (службами);

знати стан військової дисципліни на кораблі, вживати заходів щодо запобігання її порушенням;

забезпечувати проведення на кораблі заходів щодо правового виховання особового складу;

знати особовий склад корабля, службові та морально-психологічні якості підлеглих офіцерів, постійно спілкуватися з матросами, старшинами, мічманами та офіцерами, проводити з ними роботу щодо військового виховання;

затверджувати кандидатів на підвищення за посадою та для вступу до військових навчальних закладів;

керувати підбором кандидатів для проходження військової служби за контрактом;

особисто навчати своїх помічників, командирів бойових частин та начальників служб, вахтових офіцерів та чергових корабля, давати їм індивідуальні завдання та контролювати їх виконання;

контролювати самостійну підготовку офіцерів корабля;

особисто навчати офіцерський склад головного командного пункту корабля методам та способам ведення боротьби за живучість корабля;

приймати від штурманської бойової частини прогнози погоди та доповіді про зміни навігаційної обстановки;

знати потреби підлеглих, піклуватися про їх здоров'я та матеріально-побутове забезпечення;

здійснювати заходи щодо соціального захисту військовослужбовців;

досконально знати норми міжнародного морського та гуманітарного права й додержуватись їх;

під час перебування корабля як у морі, так і в пункті базування підтримувати незнижувані запаси й табельне забезпечення корабля відповідно до встановлених норм;

уживати заходів щодо попередження та ліквідації наслідків забруднення довкілля, а також проводити заходи виховного та освітнього характеру з питань екологічної безпеки;

контролювати підтримання рівнів фізичних полів корабля в межах визначених норм;

інформувати свого старшого помічника (помічника) та заступника з виховної роботи про отримані накази, інструкції, а також про свої розпорядження, віддані безпосередньо командирам бойових частин і начальникам служб корабля;

контролювати зберігання на кораблі боєприпасів, вибухових, хімічних та легкозаймистих речовин, а також зберігання та використання стрілецької зброї;

проводити не рідше одного разу на два місяці огляд корабля, раз на місяць - огляд корабельної зброї, боєприпасів, технічних засобів, раз на добу здійснювати обхід корабля;

контролювати правильне й своєчасне ведення бойової та повсякденної документації корабля;

керувати фінансовою та господарською діяльністю на кораблі;

зберігати корабельну печатку;

затверджувати розкладку продуктів на тиждень, організовувати щотижневий контроль за якістю приготування та повнотою видачі їжі для особового складу, не рідше ніж раз на тиждень особисто перевіряти якість приготування їжі;

щоденно перед підняттям прапора Військово-Морських Сил Збройних Сил України приймати від старшого помічника (помічника) командира корабля добову відомість про стан корабля (додатки 4, 5 до Положення), ранковий рапорт вахтового офіцера (додаток 6 до Положення), доповідь про події, які відбулися на рейді та на кораблі за ніч;

після закінчення робочого дня приймати від старшого помічника (помічника) доповідь про виконання добового плану, розглядати та затверджувати план на наступну добу.

У випадках, які не передбачені військовими статутами Збройних Сил України, цим Положенням та наказами, командир корабля відповідно до обстановки діє на власний розсуд, додержуючи інтереси та гідність держави.

Обов'язки командира корабля під час підготовки до плавання

78. Під час підготовки корабля до плавання командир корабля відповідає за підтримання корабля в установленій готовності до походу, якісну підготовку до плавання, поповнення всіх видів запасів до встановлених норм, перевірку утримання корпусу корабля, зброї та технічних засобів у справному стані.

79. Отримавши розпорядження про підготовку корабля до плавання, командир корабля зобов'язаний:

з'ясувати завдання, поставлені на похід, визначити необхідні заходи щодо підготовки корабля та особового складу до вирішення завдань у морі, прийняти рішення щодо їх виконання та затвердити його в старшого начальника;

спланувати і провести з офіцерами та особовим складом корабля передпохідну підготовку, яка складається із: вивчення морського театру, наміченого маршруту переходу та району плавання, а також міжнародних правил плавання; вивчення оперативної, навігаційно-гідрографічної, мінної та гідрометеорологічної обстановки на маршруті переходу;

провести інструктаж особового складу щодо виконання поставлених завдань; затвердити попередню штурманську прокладку на похід;

перевірити і затвердити розрахунок навантаження (плавучості та диференту) підводного човна (після закінчення прийому всіх запасів відповідно до визначених норм);

у разі необхідності організувати огляд водолазами підводної частини корпусу корабля, забортної арматури, стерен, гребних гвинтів, хвилерізів, обтічників тощо;

доповісти командирові з'єднання кораблів про готовність корабля до виходу в море;

надати особовому складу корабля час для відпочинку, беручи до уваги труднощі наступного плавання.

80. Перед виходом корабля в море командир корабля зобов'язаний:

уточнити і отримати від оперативного чергового штабу з'єднання кораблів відомості про: обстановку на виході з пункту базування, на маршруті переходу та в районах виконання отриманих завдань; організацію та режим використання радіоелектронних засобів і засобів зв'язку; використання фарватерів та засобів навігаційно-гідрографічного забезпечення; порядок та терміни подання донесень під час виконання завдань плавання; фактичну та очікувану погоду, гідрологічну обстановку, радіолокаційне спостереження; місця ймовірних якірних стоянок, пунктів (районів) укриття й поповнення запасів у морі та про кораблі і літаки забезпечення; порядок і час зняття з якоря (бочки, швартовів) та виходу корабля з пункту базування, а в разі виходу в складі з'єднання, крім того, і відомості про місце корабля в ордері, призначену швидкість на різних ділянках переходу, призначені сектори спостереження, дії у разі виявлення противника; отримати попередній дозвіл на вихід корабля в море;

указати своєму старшому помічникові (помічникові) час початку приготування корабля до бою та походу з урахуванням закінчення приготування за 10 хвилин до призначеного часу зняття корабля з якоря (бочки, швартовів);

у разі необхідності провести екстрене приготування корабля до бою та походу відповідно до графіка екстреного приготування корабля;

прийняти доповідь від свого старшого помічника (помічника) щодо готовності корабля до бою та походу, а під час підготовки до плавання підводного човна, крім того, і про готовність до занурення, про повну наявність на борту корабля особового складу, корабельних запасів, запасних частин, переносних аварійно-рятувальних засобів;

доповісти командирові з'єднання кораблів про готовність корабля до бою та походу;

указати своєму старшому помічникові (помічникові) місце корабля в ордері (у разі виходу корабля в море в складі з'єднання кораблів або групи кораблів), призначену швидкість, сектори спостереження, дії у разі виявлення противника;

запитати в оперативного чергового штабу з'єднання кораблів остаточний дозвіл на вихід корабля в море;

за сигналом командира з'єднання кораблів або в призначений час здійснити вихід корабля з пункту базування з додержанням заходів маскування та прихованості.

Обов'язки командира корабля під час плавання

81. Командир корабля відповідає за: успішне виконання поставлених завдань; підтримання встановленої бойової готовності корабля; організацію управління бойовими частинами та службами; організацію взаємодії з кораблями з'єднання й іншими силами; безпеку кораблеводіння та маневрування корабля, точне виконання правил запобігання зіткненню суден у морі, навігаційну безпеку і забезпечення живучості корабля.

82. Під час плавання в складі з'єднання кораблів командир корабля зобов'язаний:

знати і розуміти задум командира з'єднання кораблів та кожний маневр кораблів з'єднання;

утримувати призначену позицію або місце в ордері, здійснювати маневрування за сигналами командира з'єднання кораблів або за його задумом, діючи в усіх випадках ініціативно та рішуче;

контролювати місце корабля з тією ж точністю, що й в одиночному плаванні;

своєчасно сповіщати кораблі про навігаційну небезпеку;

самостійно змінювати курс та швидкість у випадку безпосередньої загрози безпеці корабля;

негайно доповідати командирові з'єднання кораблів про всі несправності та вживати заходів щодо їх усунення;

інформувати екіпаж корабля про хід виконання поставленого завдання;

своєчасно інформувати командирів бойових частин та начальників служб про зміни в обстановці;

повністю використовувати бойові властивості корабля, до останнього не відступати від виконання завдання, крім випадку, коли через зміну обстановки поставлене завдання втрачає своє значення;

керувати кораблем сміливо, енергійно та рішуче, без страху відповідальності за ризиковий маневр, якщо його продиктовано обстановкою.

У випадку вибуття зі строю командира з'єднання кораблів, заступника командира з'єднання кораблів і начальника штабу з'єднання кораблів командир флагманського корабля зобов'язаний керувати з'єднанням кораблів до прийняття командування службовою особою, призначеною наказом старшого начальника. Тому командир флагманського корабля завжди повинен бути обізнаним з намірами командира з'єднання кораблів.

83. В одиночному плаванні командир корабля зобов'язаний:

призначити курс та швидкість корабля, а на підводному човні - глибину занурення, ступені бойової готовності окремих видів зброї та режими використання технічних засобів;

попереджаючи можливі прорахунки штурманської бойової частини, контролювати точність прокладки, систематично особисто визначати місце корабля, про що робити запис у навігаційному журналі;

передавати управління кораблем тільки підготовленим та допущеним до самостійного управління кораблем офіцерам з обов'язковим записом про факт передачі управління у вахтовому журналі;

доповідати старшому начальникові про місце корабля в морі, про прибуття до кожного порту і про вихід із нього;

стежити за всіма змінами гідрометеорологічної обстановки, заздалегідь вживати усіх необхідних заходів безпеки на випадок шторму та зміни погоди;

приймати рішення про допуск лоцмана на корабель, якщо плавання без лоцмана не допускається місцевою владою;

допускати лоцмана на корабель тільки після перевірки документів, які підтверджують його лоцманське звання, і усувати лоцмана від управління маневрами, якщо виявиться його необізнаність у своїй справі або його маневрування загрожує безпеці корабля; у разі необхідності, якщо немає лоцмана, командирові корабля дозволяється брати на борт обізнаних осіб з місцевих жителів (рибалок, судноводіїв) і, користуючись їхніми повідомленнями, вести корабель самостійно;

у мирний час надавати допомогу власними засобами будь-якій людині, кораблю, судну або літальному апарату, що зазнали лиха в морі;

доповідати своєму начальникові про результати походу, стан корабля, екіпажу, зброї, технічних засобів та про наявність запасів;

здійснювати детальний розбір з підлеглими офіцерами результатів походу, організовувати поповнення запасів до повних норм та ліквідацію несправностей.

84. У разі падіння людини за борт командир корабля в мирний час уживає всіх заходів щодо її врятування, доповідає на командний пункт з'єднання кораблів, покидає район тільки після того, як повністю вичерпані заходи щодо врятування того, хто впав за борт, і отриманий дозвіл на припинення рятувальних дій.

У воєнний час командир корабля діє відповідно до обстановки.

Обов'язки командира корабля під час плавання в складних мовах

85. Під час плавання корабля в складних умовах (значне погіршення погоди, різке зменшення видимості, проходження вузькостей, плавання на мілководді, наявність у цьому районі інтенсивного судноплавства, брак навігаційних відомостей, вихід з ладу технічних засобів керування кораблем тощо) командир корабля зобов'язаний:

підвищити бойову готовність корабля або окремих бойових частин, служб (підрозділів); у разі необхідності заборонити зміну вахти до покращення обстановки;

невідлучно перебувати на ходовому містку (головному командному пункті) і особисто управляти кораблем, підтримувати прямий зв'язок з постами управління головними двигунами та кермом;

посилити спостереження всіма засобами за обстановкою;

зменшити швидкість корабля до безпечної або застопорити хід для уточнення обстановки;

посилити контроль за точністю руху корабля визначеним маршрутом, визначити місце корабля, перейти на режим його визначення з періодичністю, яка забезпечує необхідну точність;

безперервно вимірювати глибину місця під час плавання на мілководді, вживати заходів безпеки для запобігання посадці корабля на мілину тощо;

заборонити переключення джерел електроенергії, електричних мереж - засобів управління кораблем;

про особливості плавання в складних умовах і вжиті заходи безпеки систематично інформувати увесь особовий склад корабля.

Обов'язки командира корабля у разі зіткнення з іншим кораблем

86. У разі зіткнення з іншим кораблем (судном) командир корабля повинен вимагати детальних письмових рапортів про обставини зіткнення від командира штурманської бойової частини, вахтового офіцера, вахтового інженера-механіка, а також у разі необхідності від інших службових осіб і подати їх разом зі своєю доповіддю командиру з'єднання кораблів. У рапортах зазначаються тільки ті обставини зіткнення, які особисто спостерігали особи, які складають рапорти.

До доповіді командира корабля також додаються навігаційний, вахтовий і машинний журнали, вахтові журнали постів технічного та зорового спостереження із записами, які внесені протягом останньої доби, включаючи момент зіткнення, карти з навігаційною прокладкою корабля за останню добу й у момент зіткнення, журнал маневрових карток тощо.

87. У доповіді командира корабля та рапортах офіцерів зазначаються: час, місце зіткнення, найменування корабля, з яким сталося зіткнення, його прапор, прізвища власника та командира (капітана); напрямок та сила вітру, атмосферний тиск, стан моря під час зіткнення, напрямок та швидкість течії, видимість та інші гідрометеорологічні відомості; пункт виходу свого корабля, місце призначення, курс, швидкість, вогні, стан засобів спостереження, положення керма та інші дані про свій корабель перед зіткненням; час першого виявлення іншого корабля (судна), засоби виявлення, взаємне положення, дистанція, вогні; курс та швидкість корабля (судна), з яким трапилося зіткнення, визначені штурманом та засобами бойового інформаційного поста, сигнали та інші дані обстановки до зіткнення; заходи, вжиті кораблем для запобігання зіткненню (накази про зміни режиму роботи енергетичної установки, на кермо, подані сигнали); характер зіткнення (якими частинами зіткнулися, під яким кутом) та місцеположення кораблів (суден) після зіткнення; заходи, вжиті кораблями (кораблем або судном) після зіткнення, отримані кораблями (кораблем або судном) пошкодження з доданими відповідними кресленнями та фотознімками; лоцмани, старші начальники, які перебували на кораблях, їх звання та прізвища; хто керував кораблем та місцеперебування командира корабля в момент зіткнення.

88. Після зіткнення з кораблем (судном) навігаційний, вахтовий та машинний журнали, а також журнал маневрових карток, які велись до моменту зіткнення, вилучаються й опечатуються печаткою командира корабля.

Командир корабля не має права відводити свій корабель від корабля (судна), що зазнав лиха, не одержавши підтвердження від командира цього корабля (капітана судна) у тому, що він може безпечно продовжувати плавання. Командир корабля повинен використати всі можливості для складання з командиром потерпілого корабля (капітаном судна) акта про пошкодження, які завдані (одержані) у результаті зіткнення.

У разі зіткнення з іноземним кораблем (судном) командир корабля керується нормами міжнародного морського права, одночасно використовуючи всі можливості (якщо дозволяє обстановка) для складання двостороннього акта про морську пригоду. У разі неможливості або відмови іншої сторони скласти акт - заявити та оформити морський протест після прибуття корабля в порт.

Обов'язки командира корабля у випадку аварії

89. У мирний час у випадку аварійного пошкодження корабля в морі командир корабля зобов'язаний:

негайно передати встановлений сигнал про аварію корабля;

керувати боротьбою з аварією, перебуваючи на головному командному пункті, вжити всіх заходів, які запобігають небезпечному розвиткові аварійної обстановки;

діяти грамотно, сміливо та рішуче.

90. Командир підводного човна, крім цього, у випадку аварії у мирний час зобов'язаний:

негайно спливти в надводне положення;

повністю продути цистерни головного баласту;

боротися за живучість у надводному положенні.

91. У воєнний час у разі бойового чи аварійного пошкодження корабля командир корабля зобов'язаний діяти згідно з тактичною обстановкою з основною метою: виконати бойове завдання, відновити боєздатність корабля, забезпечити прихованість пошкодженого корабля.

92. У випадку загрози загибелі корабля командир корабля зобов'язаний:

вчасно вжити заходів щодо організованого залишення корабля особовим складом. Насамперед з корабля евакуюють хворих, у разі наявності пасажирів - жінок та дітей, а після цього - інших пасажирів та членів екіпажу, які не беруть участі в боротьбі з аварією; переконавшись у неможливості врятувати корабель, прийняти рішення про залишення корабля рештою особового складу;

у мирний час ужити заходів щодо посадки корабля на найближчу мілину; у воєнний час - біля свого побережжя вжити тих же заходів, далеко від свого побережжя - затопити корабель і вжити заходів щодо неможливості його підняття й відновлення противником;

ужити всіх заходів щодо врятування вахтового та навігаційного журналів, секретних документів і спеціальної апаратури. Якщо це неможливо, а також у випадку загрози захоплення їх противником, вони знищуються;

ужити заходів щодо врятування та збереження корабельного майна, якщо аварія трапилася поблизу берега.

Командир корабля залишає корабель останнім.

93. Після залишення аварійного корабля і врятування екіпажу командир повністю зберігає свої права та обов'язки стосовно підлеглих до розформування екіпажу корабля, крім того, він зобов'язаний:

якщо екіпаж корабля врятовано іноземним кораблем, то вжити всіх заходів щодо дотримання своїм екіпажем установленого на іноземному кораблі порядку, виявляючи гідність громадянина України;

якщо врятований екіпаж опинився за межами України, то вжити всіх заходів щодо скорішого повернення його до найближчого порту або населеного пункту України.

Обов'язки командира корабля під час будівництва та ремонту корабля

94. Командир корабля зобов'язаний:

установити спостереження за роботами, що виконуються, контролювати терміни та якість їх виконання, сприяти своєчасному закінченню робіт;

організувати вивчення всім особовим складом будови та обладнання корабля;

негайно доповідати командирові з'єднання кораблів, а також особі, відповідальній за будівництво (ремонт) корабля, про: недоліки у забезпеченні живучості корабля; виникнення загрози пошкодження зброї та технічних засобів або виникнення пожежної небезпеки через несправність електрообладнання чи наявність великої кількості легкозаймистих матеріалів; порушення герметичності корпусу, що може призвести до зниження запасу плавучості та зменшення остійності; необхідність внесення змін до установки зброї, технічних засобів та корабельних пристроїв, які підвищать бойову спроможність корабля, поліпшать його експлуатаційні якості, повніше забезпечать умови розміщення та життєдіяльності екіпажу; відсутність чи недостатню ефективність технічних засобів, які запобігають забрудненню довкілля;

у випадку виникнення безпосередньої загрози для корабля - очолити дії щодо ліквідації загрози до моменту прибуття представника заводу, який відповідає за безпеку корабля;

у разі необхідності - вжити заходів щодо підсилення зовнішньої та внутрішньої охорони корабля, якщо вона здійснюється особовим складом корабля;

організувати службу, побут та навчання особового складу; під час щотижневого обходу корабля знайомитися зі станом справ на місцях;

приймати доповіді командирів бойових частин та начальників служб про хід будівельних (ремонтних) робіт;

систематично вирішувати з адміністрацією заводу питання, пов'язані з поліпшенням організації та якості робіт, які виконуються, дотриманням термінів будівництва (ремонту) корабля;

контролювати порядок обліку винесення з корабля матеріальних цінностей (обладнання) та повернення їх на корабель з цехів заводу;

забезпечити безпеку корабля під час уведення його в док (виведення з доку);

після закінчення ремонту (модернізації, переобладнання) корабля організувати визначення тактико-технічних характеристик, які не були визначені в період проведення ходових випробувань корабля, і занести їх до тактичного формуляра корабля.

Обов'язки командира корабля під час прийняття та здавання корабля

95. Для прийняття і здавання посади командира корабля наказом командира з'єднання кораблів призначається комісія, яка після проведення перевірки складає відповідні акти.

В акті про прийняття і здавання посади зазначаються відомості: про особовий склад корабля за списком і наявний; про стан організації служби, військової дисципліни, бойової підготовки та технічних засобів корабля; про поставлені завдання, хід їх виконання та плани подальшого відпрацювання; про стан бойової та мобілізаційної готовності й охорони державної таємниці.

В акті про прийняття і здавання озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки зазначається їх кількість за документами й фактична наявність, технічний стан, умови утримання й зберігання.

В акті про прийняття і здавання військового та фінансового господарства зазначаються відомості про законність витрат, облік і стан зберігання пального, продовольства, речового та технічного майна, інших матеріальних засобів як поточного забезпечення, так і непорушного запасу, а також про облік та використання грошових коштів.

Зазначені акти підписуються командиром корабля, який приймає посаду, командиром корабля, який здає посаду, членами комісії і затверджуються командиром з'єднання кораблів.

96. У тих випадках, коли необхідно здійснити термінову заміну командира корабля, новий командир вступає в командування кораблем негайно. Прийняття корабля від комісії, призначеної командиром з'єднання кораблів, проводиться надалі у встановленому порядку.

97. Командир, який приймає корабель, зобов'язаний:

отримати від командирів бойових частин та начальників служб відомості про стан підпорядкованих підрозділів;

прийняти доповіді старшого помічника (помічника) і заступника командира корабля з виховної роботи з питань, які належать до їх службових обов'язків;

провести огляд корабля, перевірити бойову й гуманітарну підготовку особового складу корабля, справність зброї та технічних засобів, стан корпусу та приміщень корабля, отримати відомості, що стосуються непотоплюваності корабля, а також належну документацію, перевірити наявність та стан засобів боротьби за живучість, скласти акти про прийняття-здавання корабля із зазначенням усіх виявлених недоліків;

перевірити відповідність записів у тактичному формулярі корабля фактичному стану корабля;

перевірити на корабельному бойовому навчанні організацію взаємодії головного командного пункту, командних пунктів та бойових постів корабля щодо забезпечення безпеки плавання на виході з пункту базування й у районах інтенсивного судноплавства (можливе використання учбових тренажерів), у тому числі під час тимчасового призначення командира корабля на інший корабель цього або іншого з'єднання;

у разі необхідності з дозволу командира з'єднання кораблів вийти на кораблі в море для ознайомлення з морехідними якостями і маневровими властивостями корабля;

відповісти на всі запитання та прохання особового складу, які виникли під час проведення огляду корабля.

98. Командир, який здає корабель, зобов'язаний:

повідомити нового командира корабля про недоліки, які є на кораблі;

пояснити особливості конструкції корабля;

дати характеристику особливостям в управлінні маневрами корабля;

дати пояснення щодо недоліків, помічених новим командиром, у разі необхідності скласти їх перелік та завірити своїм підписом;

підписати до моменту здавання корабля всі корабельні документи і внести до них усі необхідні записи;

відповісти на запитання та розглянути всі прохання особового складу корабля; доповісти рапортом командирові з'єднання кораблів про здавання корабля.

99. У день затвердження акта про прийняття та здавання посади у час, призначений командиром з'єднання кораблів, проводиться урочистий ритуал вступу нового командира корабля у командування кораблем. Порядок проведення урочистого ритуалу вступу у командування кораблем зазначений у додатку 7 до Положення.

Про свій вступ у командування новий командир корабля оголошує у наказі по кораблю і робить запис у вахтовому журналі та тактичному формулярі корабля. Про вступ у командування кораблем командир корабля доповідає рапортом командирові з'єднання кораблів для видання наказу по з'єднанню кораблів.

Старший помічник командира корабля

100. Старший помічник командира корабля в мирний і воєнний час відповідає за: бойову готовність, оборону та захист корабля; бойову підготовку, виховання та військову дисципліну особового складу; організацію служби та повсякденної діяльності на кораблі; правильне складання корабельних розписів та бойових інструкцій; стан обліку особового складу, боєприпасів, стрілецької зброї та інших матеріальних цінностей; організацію та здійснення заходів щодо охорони державної таємниці; приготування корабля до бою та походу; організацію чергової та вахтової служб; організацію підготовки особового складу корабля з боротьби за живучість, а також із радіаційного, хімічного та біологічного захисту.

Старший помічник командира корабля підпорядковується командирові корабля, є його першим заступником і прямим начальником особового складу корабля.

На кораблі, де посада старшого помічника командира корабля не передбачена штатом, його обов'язки виконує помічник командира корабля.

101. Старший помічник командира корабля зобов'язаний:

знати дійсний стан корабля, зброї, запасів та вживати заходів щодо підтримання встановленої готовності корабля;

здійснювати планування бойової підготовки на наступну добу, подавати добовий план корабля на затвердження командирові корабля, організовувати й проводити загальнокорабельні заходи, контролювати бойові частини та служби;

керувати бойовою підготовкою і повсякденною діяльністю особового складу корабля;

організовувати і особисто проводити заходи щодо рятувальної підготовки особового складу корабля;

знати основи теорії корабля, методи та засоби боротьби з бойовими та аварійними пошкодженнями;

своєчасно передавати командирам бойових частин і начальникам служб накази та розпорядження командира корабля, контролювати своєчасність і точність їх виконання;

інформувати заступника командира корабля з виховної роботи та помічників командира корабля про накази й розпорядження командира корабля, якщо вони не були доведені до них особисто командиром корабля;

знати ділові та морально-психологічні якості офіцерів, мічманів і командирів (старшин) команд, давати дозвіл командирам бойових частин, начальникам служб на сходження з корабля на берег;

особисто готувати офіцерів до несення корабельного чергування, якірної та ходової вахти;

уживати заходів щодо забезпечення корабля військовими статутами Збройних Сил України, цим Положенням, правилами, інструкціями та іншими керівними документами;

щоденно обходити корабель, перевіряти організацію служби, чистоту, порядок і утримання в належному стані зброї, боєприпасів та технічних засобів;

вимагати від помічників командира корабля, командирів бойових частин і начальників служб додержання підпорядкованим особовим складом корабельних правил, заходів щодо безпеки та запобігання аварійним пошкодженням;

вести корабельну документацію, контролювати своєчасність і точність записів у журналах, формулярах та інших документах;

вести облік правопорушень, скоєних особовим складом корабля, та надзвичайних подій, які трапилися на кораблі;

за 10 хвилин до зняття корабля з якоря (бочки, швартовів) доповідати командирові корабля про готовність корабля до бою та походу;

узагальнювати досвід застосування зброї та використання технічних засобів корабля в процесі бойової підготовки, розробляти пропозиції, спрямовані на підвищення ефективності застосування зброї та використання технічних засобів корабля;

під час короткочасної відсутності на кораблі командира корабля командувати кораблем з одночасним виконанням своїх обов'язків;

у випадку аварії корабля в морі й прийняття командиром корабля рішення про залишення корабля керувати залишенням корабля особовим складом та пасажирами, залишати аварійний корабель безпосередньо перед командиром корабля, якщо не надійшло іншого розпорядження;

щоденно перед підняттям прапора Військово-Морських Сил Збройних Сил України подавати командирові корабля добову відомість (додатки 4 і 5 до Положення), а після закінчення робочого дня доповідати про результати виконання добового плану корабля й одержувати від нього накази та розпорядження на наступну добу.

102. Старший помічник командира корабля перебуває у готовності в будь-який момент замінити командира корабля, у зв'язку з цим він зобов'язаний:

досконало знати свій корабель, його тактико-технічні дані, вміти управляти кораблем та використовувати його зброю і технічні засоби; мати допуск на самостійне управління кораблем;

завжди бути поінформованим про накази й розпорядження, отримані командиром корабля від старших командирів (начальників), а також знати службові наміри командира корабля.

Заступник командира корабля з виховної роботи

103. Заступник командира корабля з виховної роботи в мирний і воєнний час відповідає за: безпосередню організацію та проведення виховної роботи; військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу корабля; морально-психологічне забезпечення бойової готовності, бойової підготовки, виконання бойових завдань, повсякденної діяльності особового складу корабля; соціальний захист особового складу корабля; гуманітарну підготовку, інформаційну та культурно-освітню роботу, організацію дозвілля військовослужбовців, членів їх сімей.

Заступник командира корабля з виховної роботи підпорядковується командирові корабля і є прямим начальником особового складу корабля.

104. Заступник командира корабля з виховної роботи зобов'язаний:

планувати і проводити роботу, спрямовану на виховання у військовослужбовців відданості Українському народові, формування в особового складу корабля високих морально-психологічних якостей, готовності до свідомого виконання положень Конституції України, законів України, Військової присяги, вимог військових статутів Збройних Сил України, цього Положення та інших нормативно-правових актів і наказів командирів (начальників);

виховувати особовий склад корабля в дусі свідомого виконання військового обов'язку, вірності прапорові Військово-Морських Сил Збройних Сил України, традиціям військової дружби й товариства, любові до свого корабля, постійної пильності і бойової готовності;

брати участь у розробці планів бойової та мобілізаційної готовності, бойової підготовки й організовувати морально-психологічне забезпечення їх виконання з урахуванням особливостей корабля та його підрозділів;

знати будову та обладнання корабля, його тактико-технічні дані, бойову та повсякденну організацію, основи та організацію боротьби за живучість корабля, військово-морський театр, воєнно-політичну обстановку на театрі, завдання, які поставлені кораблю, прийняті командиром рішення та розпорядження, віддані особовому складу, забезпечувати виконання прийнятих рішень;

організовувати морально-психологічну підготовку особового складу корабля, формувати в них стійкість до інформаційно-психологічного впливу противника, здатність виконувати завдання в екстремальних умовах;

у випадку аварії корабля вживати всіх заходів для забезпечення високого морально-психологічного стану особового складу, спрямовуючи його на енергійні та ініціативні дії у боротьбі за живучість, рішуче припиняти випадки паніки й боягузтва;

організовувати і проводити виховну роботу, спрямовану на виконання завдань бойової підготовки, підвищення боєздатності корабля та зміцнення єдиноначальності;

вивчати та аналізувати морально-психологічний стан особового складу, надавати допомогу командирам підрозділів у поліпшенні морально-психологічного клімату в бойових частинах та службах;

знати ділові якості та морально-психологічний стан офіцерів, мічманів та старшин корабля, особисто навчати їх практиці виховної роботи з особовим складом, надавати необхідну методичну допомогу;

брати участь у роботі з особовим складом, його атестації, у відборі кандидатів для вступу до військових навчальних закладів, навчати офіцерів і керівників груп гуманітарної підготовки з питань проведення виховної роботи і гуманітарної підготовки;

планувати, організовувати й контролювати проведення на кораблі заходів морально-психологічного супроводу повсякденної діяльності особового складу;

забезпечувати соціально-психологічну адаптацію військовослужбовців до умов служби з урахуванням їхньої спеціальності та індивідуально-психологічних якостей;

знати потреби і запити особового складу, вживати заходів для своєчасного розгляду скарг і заяв, підтримувати зв'язок із сім'ями військовослужбовців, піклуватися про здоров'я, харчування та поліпшення матеріально-побутових умов особового складу;

брати участь у відборі особового складу для призначення на бойове чергування та в добовий наряд;

організовувати і проводити роз'яснення законодавства та брати участь у забезпеченні додержання військовослужбовцями вимог законів України;

забезпечувати проведення заходів щодо зміцнення військової дисципліни та правопорядку, профілактики правопорушень серед особового складу, згуртування військових колективів;

особисто навчати офіцерів, мічманів, старшин корабля основам педагогіки та психології, формам і методам виховання підлеглих;

брати участь у роботі щодо організації опанування і зразкового утримання військовослужбовцями зброї та технічних засобів, додержання заходів безпеки й охорони довкілля;

організовувати і контролювати гуманітарну підготовку на кораблі, вносити пропозиції щодо змісту і методики проведення занять виходячи з особливостей службової діяльності та специфіки навчальних та бойових завдань, особисто керувати однією з груп гуманітарної підготовки;

забезпечувати постійне інформування військовослужбовців про суспільно-політичну обстановку в Україні, воєнну політику держави, завдання Збройних Сил України, стан бойової підготовки та військової дисципліни на кораблі;

піклуватися про духовний і культурний розвиток військовослужбовців, розробляти плани проведення вихідних, святкових і неробочих днів, разом з командирами підрозділів організовувати і проводити культурно-виховну, духовно-освітню роботу і дозвілля особового складу, членів їх сімей;

організовувати правильне використання, збереження, ведення обліку, своєчасне поповнення та ремонт технічних засобів виховної роботи, своєчасну доставку і видачу особовому складу періодичних видань, контролювати своєчасність доставки і видачі поштових відправлень;

вивчати і впроваджувати передовий досвід, вносити пропозиції щодо вдосконалення форм і методів виховання, гуманітарної підготовки та інформаційної роботи;

вести облік правопорушень та подій, які скоїлися з вини особового складу, проводити соціально-психологічний аналіз їхніх причин, готувати аналітичні довідки щодо стану військової дисципліни; подавати донесення за підпорядкованістю про вчинені військовослужбовцями правопорушення;

доповідати командирові корабля та заступникові командира з'єднання кораблів з виховної роботи про стан військової дисципліни та морально-психологічний стан особового складу.

Помічник командира корабля

105. Помічник командира корабля, де штатом передбачена посада старшого помічника командира корабля, в мирний та воєнний час відповідає за: бойову підготовку підпорядкованого особового складу корабля; керівництво службою постачання корабля (крім кораблів 1-го рангу); організацію служби корабельних нарядів; організацію виконання заходів щодо маскування корабля; складання та коректування повсякденних розписів; організацію приготування їжі та організацію харчування; керівництво морською, стройовою, фізичною підготовками особового складу та вогневою підготовкою зі стрілецької зброї; організацію звільнення особового складу на берег та у відпустку; контроль за утриманням корабельних приміщень та кубриків особового складу (житлових приміщень берегової бази, призначених для розміщення екіпажу корабля); контроль за дотриманням форми одягу на кораблі; контроль за виконанням екіпажем корабля корабельних правил; внутрішній порядок на кораблі (у берегових приміщеннях, які призначені для розміщення особового складу); чистоту бортів корабля, форштевня й ахтерштевня, верхньої палуби, надбудов, рангоуту, огородження бойової рубки підводного човна, житлових та побутових приміщень загального користування корабля і берегової бази, де розміщується екіпаж; безпеку проведення вантажопідіймальних робіт на кораблі та робіт за бортом корабля; стан і використання катерів та шлюпок, буксирних і підіймальних пристосувань, приготування їх до походу й закріплення на випадок шторму, справність і готовність штормових леєрів та кріплень; навчання плаванню особового складу корабля; наявність рятувальних засобів (плотиків, поясів, жилетів), розміщених на верхній палубі, їх укомплектованість, стан та готовність до використання.

Помічник командира корабля підпорядковується командирові корабля і є прямим начальником особового складу корабля.

У разі сходження з корабля старшого помічника командира корабля помічник командира корабля виконує його обов'язки.

106. Помічник командира корабля зобов'язаний:

знати будову та обладнання корабля, технічні засоби забезпечення живучості корабля, аварійно-рятувальні засоби, вантажопідіймальні корабельні пристрої;

знати ділові та морально-психологічні якості особового складу, брати участь у його вихованні;

керувати службою постачання корабля, подавати заявки, отримувати на складі та завантажувати на корабель харчові продукти, вести їх облік та звітність, організовувати приготування та роздачу їжі, встановлювати черговість харчування та контроль за ним, доповідати командирові корабля відомості щодо стану справ у службі постачання;

під керівництвом старшого помічника командира корабля особисто проводити заходи щодо рятувальної підготовки особового складу корабля;

розподіляти корабельні наряди на роботи на кораблі та поза кораблем під час стоянки в пункті базування;

особисто керувати загальнокорабельними роботами та прибиранням корабля, контролювати спуск на воду (підняття з води) катерів, шлюпок;

розміщувати особовий склад та осіб, які тимчасово перебувають на кораблі, у каютах, кубриках та інших приміщеннях;

перед виходом корабля в море перевіряти, щоб на кораблі не було сторонніх осіб, які не отримали дозволу на участь у поході;

контролювати виконання особовим складом вимог щодо запобігання забрудненню довкілля під час стоянки та плавання корабля.

107. У разі бойового та аварійного пошкодження корабля помічник командира корабля перебуває на запасному командному пункті.

За наказом командира корабля він керує діями особового складу під час боротьби з аварією на верхній палубі надводного корабля.

108. Під час заводського ремонту корабля помічник командира корабля контролює додержання працівниками заводу правил поведінки на кораблі, правил безпеки, розпорядку дня, організовує облік осіб, які прибули на корабель і вибули з корабля. Стежить за тим, щоб сходні, трапи були добре закріплені, освітлені в нічний час, а взимку - вичищені від льоду та снігу. Контролює несення служби, яка забезпечує допуск на корабель, а також охорону й безпеку корабля. У разі потреби доповідає командирові корабля про необхідність посилення охорони корабля.

Помічник командира корабля з постачання

109. Помічник командира корабля з постачання в мирний і воєнний час відповідає за: стан корабельного господарства в підпорядкованих службах (командах); організацію повного та своєчасного забезпечення корабля матеріальними засобами та майном призначеної номенклатури.

Помічник командира корабля з постачання призначається на кораблі 1-го рангу. Він підпорядковується командирові корабля і є прямим начальником особового складу корабля з питань постачання.

110. Помічник командира корабля з постачання зобов'язаний:

керувати бойовою підготовкою у підпорядкованих службах (командах), підтримувати в них військову дисципліну та статутний порядок;

знати ділові якості та морально-психологічний стан особового складу підпорядкованих служб (команд), проводити з ними індивідуальну роботу щодо військового виховання;

планувати господарську діяльність на кораблі;

керувати діяльністю підпорядкованих служб (команд);

організовувати підготовку за спеціальністю молодших спеціалістів у підпорядкованих службах (командах);

не рідше одного разу на три місяці перевіряти наявність, комплектність та відповідність обліковим відомостям майна та продовольства, які містяться у коморах та в бойових частинах (службах), вносячи про це записи у відповідні книги (картки) обліку, які ведуться на кораблі за встановленою формою;

організовувати періодичні перевірки (не рідше двох разів на рік) і своєчасний ремонт майна, яке є в індивідуальному та колективному користуванні особового складу корабля;

організовувати випічку хліба під час перебування корабля в морі;

контролювати якість приготування їжі;

організовувати і контролювати роботу корабельної крамниці, перевіряти наявність та асортимент товарів у ній, додержання правил торгівлі і правильність цін на товари;

організовувати банно-пральне обслуговування особового складу, а також щотижневу заміну білизни;

організовувати харчування особового складу в їдальнях та кают-компанії корабля;

вести облік матеріально-технічних засобів, які належать до завідування особового складу підпорядкованих служб (команд), а також шкіперського майна на кораблі.

Командир бойової частини (начальник служби)

111. Командир бойової частини (начальник служби) в мирний і воєнний час відповідає за: бойову готовність підпорядкованої бойової частини (служби) та успішне виконання покладених на неї завдань; бойову підготовку, виховну роботу, військову дисципліну та морально-психологічний стан підлеглих; зберігання, правильне утримання і використання зброї, технічних засобів, засобів боротьби за живучість та індивідуального захисту; майно своєї бойової частини (служби); спеціальну підготовку особового складу бойової частини (служби), включаючи підготовку з боротьби за живучість зброї та технічних засобів бойової частини (служби); своєчасний та якісний ремонт матеріальної частини; забезпечення корабля та своєї бойової частини (служби) відповідними видами постачання (припасів) і стан їх обліку; підтримання рівня фізичних полів корабля в межах визначених норм; організацію чергової та вахтової служб у своїй бойовій частині (службі) та підготовку особового складу, призначеного від бойової частини (служби) для несення корабельних нарядів; стан обліку пально-мастильних матеріалів на кораблі; якість проходження практики курсантами та стажистами, які приписані до бойової частини (служби); відпрацювання дій осіб інших бойових частин (служб), яких розписано за бойовою тривогою на бойових постах бойової частини (служби).

Командир бойової частини (начальник служби) підпорядковується командирові корабля і є прямим начальником особового складу бойової частини (служби).

112. Командир бойової частини (начальник служби) зобов'язаний:

досконало знати доручені зброю та технічні засоби, а також засоби забезпечення живучості корабля, які належать до завідування особового складу бойової частини (служби);

уміло керувати бойовою частиною (службою) під час виконання бойових завдань та ведення боротьби за живучість корабля;

організовувати правильну експлуатацію зброї та технічних засобів;

особисто перевіряти не рідше одного разу на місяць стан та проводити облік зброї, боєприпасів, технічних засобів, майна бойової частини (служби);

керувати бойовою підготовкою підпорядкованого особового складу, проводити часткові та загальні навчання, заняття за спеціальністю з офіцерами, мічманами, старшинами, які проходять військову службу за контрактом, старшинами і матросами строкової служби, контролювати проведення тренувань на бойових постах;

організовувати методичну підготовку керівників занять, тренувань, навчань;

організовувати і проводити виховну роботу з особовим складом бойової частини (служби);

знати рівень підготовки підлеглих і їхні ділові та морально-психологічні якості;

піклуватися про здоров'я та матеріально-побутове забезпечення підлеглих, детально оглядати не рідше разу на місяць стан їхнього обмундирування, постільних речей, засобів особистої гігієни, стежити за чистотою та охайністю підлеглих, регулярно відвідувати їдальню, контролювати режим харчування на кораблі та в пункті базування;

стежити за розстановкою особового складу по бойових постах та командних пунктах, доповідати старшому помічникові (помічникові) командира корабля про необхідні зміни;

підтримувати військову дисципліну, внутрішній порядок у бойовій частині (службі), стежити за утриманням житлових і службових приміщень, закріплених за особовим складом, періодично бути присутнім на підйомі та вечірній перевірці;

готувати особовий склад до несення чергової та вахтової служб;

своєчасно, правильно та акуратно вести документацію в бойовій частині (службі);

контролювати виконання робіт силами та засобами заводу, керувати ремонтними роботами, які виконуються особовим складом бойової частини (служби) і особами, які прикомандировані до бойової частини (служби) на період ремонту;

контролювати виконання особовим складом бойової частини (служби) організаційно-технічних заходів щодо запобігання аварійним пошкодженням корабля та додержання правил безпеки;

щоденно перевіряти стан службових, житлових та інших приміщень, які закріплені за особовим складом бойової частини (служби), доповідати старшому помічникові (помічникові) командира корабля про виконання добового плану, про події за день та про заходи, заплановані на наступну добу;

щотижнево підбивати підсумки стану бойової підготовки, військової дисципліни та внутрішнього порядку;

не рідше одного разу на місяць перевіряти наявність та стан обліку пально-мастильних матеріалів.

113. Командир бойової частини (начальник служби) зобов'язаний у разі несправної роботи або відмови зброї та технічних засобів у морі негайно доповісти командирові корабля, а під час перебування корабля в пункті базування додатково - відповідному флагманському спеціалістові штабу з'єднання кораблів, вжити всіх заходів для відновлення нормальної роботи зброї та технічних засобів.

114. У разі отримання бойових чи аварійних пошкоджень корабля командир бойової частини (начальник служби) керує діями особового складу своєї бойової частини (служби) відповідно до розпису з боротьби за живучість.

115. Спеціальні обов'язки командирів бойових частин (начальників служб) корабля, командирів підрозділів та інших осіб, які входять до складу бойової частини (служби), зазначені в правилах використання зброї, експлуатації технічних засобів відповідних бойових частин (служб) корабля.

116. Командир бойової частини (начальник служби), який тимчасово виконує обов'язки флагманського спеціаліста штабу з'єднання кораблів, від несення служби на своєму кораблі, в тому числі й від несення нарядів, не звільняється.

Командир групи (батареї), інженер

117. Командир групи (батареї), інженер у мирний і воєнний час відповідає за: бойову готовність підрозділу та успішне виконання покладених завдань; бойову підготовку, виховання, військову дисципліну та морально-психологічний стан особового складу; збереження і стан озброєння, боєприпасів, технічних засобів та майна підрозділу; укомплектованість і стан засобів забезпечення живучості корабля, які належать до завідування підпорядкованого особового складу; витрачання та поповнення припасів відповідно до визначених норм; підготовку підлеглих до несення чергової та вахтової служб; відпрацювання дій особового складу інших бойових частин (служб) на бойових постах своєї групи (батареї).

Командир групи (батареї) підпорядковується командирові бойової частини і є прямим начальником особового складу групи (батареї). Інженер підпорядковується командирові бойової частини або командирові групи (батареї).

118. Командир групи (батареї), інженер зобов'язаний:

детально знати ввірені йому зброю та технічні засоби, а також засоби забезпечення живучості корабля, які належать до завідування особового складу, вміло керувати групою (батареєю) під час виконання бойових завдань та ведення боротьби за живучість корабля;

особисто проводити з особовим складом підпорядкованого підрозділу заняття та тренування з бойової підготовки, керувати навчанням матросів і старшин строкової служби, які проводять командири відділень, командири (старшини) команд, вести облік бойової підготовки підпорядкованого підрозділу;

виховувати підпорядкований особовий склад і проводити заняття з гуманітарної підготовки з особовим складом;

забезпечувати безперебійну роботу матеріальної частини та готовність засобів боротьби за живучість, які належать до завідування підлеглого особового складу;

у разі несправної роботи або відмови зброї, технічних засобів та засобів боротьби за живучість, які належать до завідування підлеглого особового складу, негайно доповідати командирові бойової частини, вживати всіх заходів для відновлення їх нормальної роботи, особисто керувати діями особового складу щодо усунення несправностей, з'ясовувати й аналізувати причини несправностей, відмов і не допускати їх повторення;

знати кожного підлеглого, його військове звання, прізвище, ім'я, по батькові, місце, число, місяць та рік народження, віросповідання, строк служби, родинний стан, адресу батьків (рідних), особисті захоплення, інтереси, ділові та морально-психологічні якості, займану посаду (бойовий номер), успіхи і недоліки в службі, перспективи подальшої служби, вести список особового складу підпорядкованого підрозділу, доповідати командирові бойової частини пропозиції щодо найбільш раціонального використання кожного підлеглого;

не рідше ніж двічі на місяць перевіряти стан матеріальної частини, а також закріплених засобів забезпечення живучості корабля;

піклуватися про матеріально-побутове забезпечення, побут та здоров'я підлеглих, не рідше разу на місяць ретельно перевіряти стан їхнього обмундирування, постільних речей, засобів особистої гігієни, стежити за чистотою та охайністю підлеглих, регулярно відвідувати їдальню, контролювати приймання їжі особовим складом на кораблі та в пункті базування;

вимагати від підлеглих додержання установленої форми одягу, стежити за зовнішнім виглядом та стройовою виправкою, правильною підгонкою обмундирування, бути присутнім та оглядати підлеглих у разі їхнього звільнення або відправки у відпустку;

неухильно стежити за додержанням військової дисципліни в групі (батареї), підтримувати в чистоті та порядку всі приміщення, закріплені за групою (батареєю), щоденно проводити їх обхід, перевіряти якість прибирання, яке виконується особовим складом і особами чергової та вахтової служб;

контролювати виконання особовим складом організаційно-технічних заходів щодо запобігання аварійним пошкодженням корабля та додержання підлеглими правил безпеки під час виконання робіт, проведення занять, тренувань, бойових навчань;

готувати підлеглих до несення служби корабельних та спеціальних нарядів і перевіряти якість виконання ними обов'язків та інструкцій під час несення служби, розподіляти наряди на роботу, перевіряти правильність ведення листків нарядів командирами (старшинами) команд і командирами відділень;

періодично бути присутнім на підйомі та вечірній перевірці особового складу;

доповідати командирові бойової частини свої пропозиції щодо коректування бойових та повсякденних розписів залежно від перестановки особового складу на бойових постах та командних пунктах;

доповідати командирові бойової частини (начальникові служби) про заохочення та стягнення, оголошені підлеглим;

щотижнево підбивати підсумки бойової підготовки, стану військової дисципліни та внутрішнього порядку.

119. У разі отримання бойових та аварійних пошкоджень корабля командир групи (батареї) бойової частини керує діями підлеглого особового складу згідно з розписом з боротьби за живучість.

Командир відсіку підводного човна

120. Командир відсіку підводного човна в мирний і воєнний час відповідає за: приготування відсіку до бою, походу та до занурення підводного човна; контроль за станом відсіку в морі та пункті базування; правильне зберігання і використання засобів регенерації повітря, засобів його очищення та контролю за наявністю у повітряному середовищі відсіку шкідливих речовин (газів); організацію дій особового складу відсіку у випадку оголошення готовності і тривоги; чітку послідовність дій особового складу відсіку під час проведення огляду та перевірки зброї і технічних засобів у своєму відсіку; підтримання внутрішнього порядку; виконання особовим складом відсіку корабельних правил, правил безпеки, організаційно-технічних заходів щодо запобігання аварійним пошкодженням підводного човна; відпрацювання дій у відсіку щодо боротьби за живучість; наявність та правильність оформлення документації відсіку.

Командирами відсіків підводного човна призначаються офіцери, мічмани та старшини, які розписані по відсіках згідно з розписом з бойової тривоги. Для них розробляються додаткові обов'язки командира відсіку підводного човна.

На допомогу командирові відсіку призначається заступник командира відсіку (з числа офіцерів) чи старшина відсіку (з числа мічманів та старшин). Їх обов'язки розробляються старшим помічником командира корабля і затверджуються командиром підводного човна.

Допуск командирів відсіків, заступників командирів відсіків (старшин відсіків) до самостійного виконання обов'язків оголошується наказом командира підводного човна.

Командир відсіку безпосередньо підпорядковується старшому помічникові командира підводного човна і зобов'язаний виконувати вказівки командира електромеханічної бойової частини з питань забезпечення живучості корабля.

Особовий склад, який розписаний у відсіку, зобов'язаний виконувати розпорядження та вказівки командира цього відсіку.

121. Командир відсіку зобов'язаний:

добре знати будову та обладнання підводного човна і детально - свого відсіку, досконало володіти практичними навичками використання засобів забезпечення живучості та рятувальних пристроїв;

знати і вміти розпізнавати ознаки бойових та аварійних пошкоджень і бути готовим у будь-який момент вступити в боротьбу за живучість корабля у своєму відсіку;

знати рівень підготовки з боротьби за живучість особового складу відсіку, морально-психологічні якості кожного офіцера, мічмана, старшини та матроса, психологічну стійкість особового складу відсіку;

керувати практичним відпрацюванням дій особового складу відсіку щодо запобігання аварійним пошкодженням, боротьби з аварійними та бойовими пошкодженнями, ліквідації наслідків пошкоджень силами екіпажу в морі;

керувати діями особового складу під час оголошення тривог, підтримувати постійний зв'язок з головним командним пунктом;

уміло керувати діями особового складу відсіку у випадку отримання бойових та аварійних пошкоджень;

упевнено діяти за наказами головного командного пункту або самостійно в разі загрози загибелі особового складу та підводного човна в цілому;

стежити за станом засобів забезпечення живучості у своєму відсіку, герметичністю корпусу та переділок, станом засобів регенерації повітря, за наявністю аварійного запасу продовольства та прісної води, аптечки, рятувальних пристроїв та рятувального майна, які знаходяться у відсіку;

підтримувати у своєму відсіку внутрішній порядок, чистоту механізмів та трюмів, кабельних трас, трубопроводів, стежити за газовим складом повітря у відсіку.

122. Під час приготування підводного човна до бою, походу та занурення командир відсіку особисто перевіряє: герметичність відсіку (положення клапанів, клінкетів, засувів тощо); аварійний запас продовольства та питної води, наявність і укомплектованість аптечки; наявність та справність засобів регенерації повітря; стаціонарні і переносні засоби освітлення, в тому числі аварійні ліхтарі; наявність засобів індивідуального захисту підводника, стан засобів колективного захисту; наявність на штатних місцях аварійного інструменту, закріплення майна по-похідному; справність приладів, які знаходяться у відсіку.

Командир відсіку приймає доповіді командирів бойових постів та командирів командних пунктів відсіку про готовність до бою, походу та занурення, доповідає про це на головний командний пункт, зустрічає старшого помічника командира підводного човна і командира електромеханічної та бойової частини під час перевірки ними готовності відсіку до бою, походу й занурення.

123. Командир відсіку вживає самостійних заходів для усунення всіх зауважень та недоліків щодо утримання зброї й технічних засобів, підготовки особового складу, які не забезпечують надійного стану живучості підводного човна, доповідає старшому помічникові командира корабля, інформує про це командирів бойових частин і начальників служб.

124. На нагрудній картці командира відсіку, крім скороченого найменування штатної посади, також зазначається, наприклад, "Командир (указується порядковий номер відсіку) відсіку", "Заступник командира (указується порядковий номер відсіку) відсіку", "Старшина (указується порядковий номер відсіку) відсіку".

Головний боцман корабля

125. Головний боцман корабля в мирний і воєнний час відповідає за: зразкове утримання верхньої палуби, надбудов та бортів; правильне використання підіймальних пристроїв корабля, крім торпедно-завантажувального пристрою підводного човна; виконання фарбувальних робіт на кораблі; додержання особовим складом корабельних правил; утримання житлових та побутових приміщень підводного човна, а також приміщень берегової бази, де розташовується екіпаж.

Головний боцман корабля підпорядковується помічникові командира корабля і є прямим начальником особового складу боцманської команди надводного корабля, а на підводних човнах - команди рульових сигнальників.

Головний боцман корабля виконує обов'язки та відповідає як старшина команди.

Головний боцман корабля є найближчим помічником офіцерів корабля з питань підтримання на кораблі внутрішнього порядку, організації корабельних робіт, навчання мічманів, старшин та матросів морській справі.

На кораблі, де посада головного боцмана не передбачена штатом, його обов'язки виконує старший боцман (боцман).

Мічмани, старшини і матроси, які безпосередньо не підпорядковуються головному боцманові, зобов'язані виконувати його розпорядження, про що доповідати своїм безпосереднім начальникам.

Головний боцман корабля має право безпосередньо звертатися до командирів бойових частин та начальників служб корабля й інформувати їх про недоліки та зауваження, виявлені у відповідній бойовій частині, службі, а в разі необхідності - доповідати про це старшому помічникові (помічникові) командира корабля для вжиття заходів щодо усунення виявлених недоліків.

126. Головний боцман корабля зобов'язаний:

знати будову та обладнання свого корабля, його основні тактико-технічні дані, правила виконання фарбувальних робіт, вимоги техніки безпеки під час виконання вантажопідіймальних робіт, вимоги із запобігання аварійним пошкодженням корабля, засоби боротьби за живучість корабля та рятувальні засоби, правила експлуатації якірних, буксирних та рульових пристроїв корабля, організацію та правила виконання такелажних робіт, розміщення особового складу в каютах, кубриках, їдальнях тощо, а на підводних човнах ще й правила рейдової служби та візуального зв'язку;

за вказівкою помічника командира корабля брати участь у корабельних навантажувальних та розвантажувальних роботах, доповідати керівникові робіт про стан вантажопідіймальних пристроїв і про припустимі навантаження;

керувати та особисто бути присутнім під час виконання основних робіт у своєму завідуванні;

утримувати в справному стані вантажопідіймальні пристрої корабля, своєчасно замінювати непридатні і ті, що відслужили терміни, троси (канати) новими, доповідати помічникові командира корабля про всі помічені недоліки, несправності та вживати заходів для їх усунення;

постійно утримувати в повній готовності до використання якорі, якірні ланцюги та їх приладдя, спостерігати за укладкою якірних ланцюгів та кріпленням жвака-галса;

утримувати в порядку та чистоті корабельні шлюпки, катери, рятувальні плоти, стежити за тим, щоб вони перебували в справному стані;

уміти особисто управляти шлюпкою та катером;

контролювати кріплення всіх предметів, які містяться на верхній палубі надводного корабля, в надбудові та огородженні бойової рубки підводного човна;

готувати команду рятувальної шлюпки, контролювати виконання нормативів щодо спуску рятувальної шлюпки на воду;

запобігати надходженню води до внутрішніх приміщень корабля у випадку заливання верхньої палуби;

перевіряти надбудову та огородження бойової рубки, кріплення люків, дверей тощо підводного човна перед виходом у море;

організовувати та особисто керувати проведенням фарбувальних робіт, контролювати додержання норм витрачання фарбувальних матеріалів;

перевіряти якість прибирання корабельних приміщень (кубриків, умивальників, гальюнів, трапів, верхньої палуби, надбудови), стежити за чистотою та справністю бортів;

для усунення виявлених недоліків робити відповідні зауваження мічманам, старшинам, матросам, вимагати від них усунення недоліків, про що доповідати черговому корабля;

під час постановки (зняття) корабля на якір (бочку, швартови) керувати діями особового складу швартової команди на баку (на кормі), виконувати накази, які надходять з містка;

під час стоянки на рейді щоденно після закінчення прибирання обходити на шлюпці або оглядати з палуби надводний корабель, перевіряти стан поверхні бортів, чистоту акваторії, стежити за тим, щоб забортні трапи та швартови були в належному стані;

особисто вести встановлену документацію.

Командир (старшина) команди

127. Командир (старшина) команди в мирний і воєнний час відповідає за: навчання, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан підлеглих і успішне виконання отриманих завдань; правильне утримання зброї, технічних засобів та майна команди; внутрішній порядок у команді і правильне несення служби корабельних нарядів підпорядкованим особовим складом; підтримання в готовності до дії засобів забезпечення живучості, які належать до завідування особового складу команди; зовнішній вигляд та стройову виправку підлеглих; збереження і справність інвентарного майна та обмундирування особового складу команди.

Командир (старшина) команди підпорядковується командирові групи (батареї) або командирові бойової частини (начальнику служби) і є прямим начальником мічманів, старшин і матросів команди.

Командиром (старшиною) команди призначаються найдосвідченіші мічмани, старшини, які бездоганно знають свою спеціальність і вміють керувати підлеглими.

128. Командир (старшина) команди зобов'язаний:

знати будову корабля, досконало знати зброю, технічні засоби своєї команди, вміло керувати діями особового складу під час виконання бойових завдань, правильно утримувати і використовувати ввірену зброю та технічні засоби;

детально знати засоби забезпечення живучості корабля, які належать до завідування особового складу команди, та вміти ними користуватися;

уміти виконувати обов'язки кожного підлеглого щодо експлуатації його завідування;

навчати підлеглих правильному використанню своєї зброї, технічних засобів і засобів забезпечення живучості корабля, готувати командирів відділень та перевіряти їх, проводити заняття за спеціальністю, тренування на бойових постах, відпрацьовувати дії щодо боротьби за живучість корабля;

керувати проведенням планово-запобіжних оглядів та ремонтів, перевіряти якість ремонтних робіт, які виконуються особовим складом команди, доповідати командирові підрозділу про стан матеріальної частини;

знати ім'я, прізвище, рік народження, строк служби, родинний стан, рід занять до військової служби, освіту, особисті якості, успіхи та недоліки в бойовій підготовці, а також займану посаду кожного підлеглого, знати, де перебувають та чим займаються підлеглі;

знати прохання та потреби підлеглих, у разі їхнього сумлінного ставлення до служби заохочувати, а в разі провини накладати стягнення, про що доповідати командирові підрозділу;

бути вимогливим та уважним до підлеглих, забезпечувати додержання в команді військової дисципліни, розпорядку дня, форми одягу, корабельних правил, виховувати підлеглих у дусі вимог Військової присяги та законів України;

утримувати в чистоті та порядку приміщення, які належать до завідування;

перевіряти щотижня стан індивідуальних засобів захисту і вміння підлеглих ними користуватися;

щоденно здійснювати огляд підлеглих у строю, перевіряючи їхній зовнішній вигляд, стройову виправку, стан обмундирування;

контролювати своєчасне отримання, зберігання та використання особовим складом належного обмундирування та інших видів постачання;

призначати мічманів та старшин своєї команди в корабельні наряди, контролювати розподіл нарядів між матросами, здійснювати підготовку та своєчасно відправляти на розвід осіб, призначених від команди в добовий наряд;

систематично підбивати підсумки несення служби корабельних нарядів особовим складом команди;

додержуватись черговості й правил звільнення, перевіряти форму одягу матросів та старшин перед звільненням, нагадувати їм про правила поведінки на березі та в громадських місцях, видавати записки на звільнення, контролювати своєчасність повернення зі звільнення;

керувати ранковим оглядом особового складу та проводити вечірню перевірку;

доповідати командирові підрозділу про всі надзвичайні події, що сталися в команді;

вести належну документацію.

Командир відділення

129. Командир відділення в мирний і воєнний час відповідає за: успішне виконання відділенням поставлених завдань; навчання, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, зовнішній вигляд та стройову підготовку підлеглих; зберігання та справність обмундирування особового складу відділення; зберігання, правильне використання й утримання зброї, технічних засобів та майна відділення; готовність до застосування засобів забезпечення живучості, які належать до завідування особового складу відділення.

Командир відділення підпорядковується командирові (старшині) команди і є безпосереднім начальником особового складу відділення.

130. Командир відділення зобов'язаний:

знати будову корабля, досконало знати своє завідування, вміло керувати діями особового складу під час виконання бойових завдань, правильно утримувати і використовувати озброєння та технічні засоби корабля;

уміти виконувати обов'язки кожного підлеглого щодо експлуатації його завідування;

детально знати засоби забезпечення живучості корабля, які належать до завідування особового складу відділення, і вміти ними користуватися;

щоденно оглядати зброю та технічні засоби, які є в завідуванні підлеглих, а також засоби їх особистого захисту, про результати огляду доповідати командиру (старшині) команди, усувати виявлені несправності та недоліки;

знати методику і проводити заняття за спеціальністю, тренування та одиночні бойові навчання, відпрацьовувати дії (нормативи) щодо боротьби за живучість;

навчати підлеглих правильному використанню зброї, технічних засобів та засобів забезпечення живучості;

знати ім'я, прізвище, рік народження, строк служби, сімейний стан, рід занять до військової служби, освіту, особисті якості, успіхи та недоліки в бойовій підготовці, займану посаду кожного підлеглого, стан зброї і технічних засобів, які належать до завідування;

знати прохання та потреби підлеглих, про їхнє сумлінне ставлення до служби (провини) доповідати командирові (старшині) команди для заохочення (накладення стягнення);

проводити ранковий огляд особового складу відділення;

виробляти в підлеглих фізичну витривалість, вчити їх морській справі та умінню плавати;

уміти управляти шлюпкою на веслах і під вітрилом;

організовувати прибирання службових та житлових приміщень, які належать до завідування, і утримувати їх у чистоті й порядку;

своєчасно доповідати командирові (старшині) команди про тих, хто захворів, а також про випадки втрати або псування обмундирування та корабельного майна;

приймати і здавати за описом до служби постачання корабля інвентарні та особисті речі підлеглих, які вибувають з корабля;

піклуватися про задоволення обґрунтованих прохань, скарг та заяв підлеглих;

призначати в наряди на службу та роботи матросів підпорядкованого відділення, вести листки нарядів.

Командир бойового поста

131. Командир бойового поста відповідає за: забезпечення безвідмовного функціонування і правильного застосування зброї та технічних засобів бойового поста; швидке усунення пошкоджень зброї та технічних засобів; правильні дії особового складу бойового поста під час боротьби з пожежами та надходженням води до приміщення (відсіку), де розташовано бойовий пост; своєчасний перехід на запасні засоби управління; надання першої медичної допомоги пораненим та їх заміну на бойовому посту.

Командир бойового поста призначається з числа старших матросів або матросів.

132. Командир бойового поста зобов'язаний:

точно і впевнено виконувати дії, які передбачені бойовою інструкцією, корабельними розписами та розпорядженнями командирів (начальників);

забезпечувати безвідмовне функціонування і правильне застосування озброєння та технічних засобів бойового поста;

негайно доповідати на командний пункт, командирові бойової частини, начальникові служби, а на підводних човнах - командирові відсіку про вихід з ладу зброї, технічних засобів і вживати заходів щодо усунення несправностей;

у разі виникнення пожежі, надходження води, виникнення небезпечної концентрації шкідливих речовин (газів) у місці розташування бойового поста - боротися за його живучість;

приводити в дію та обслуговувати засоби гасіння пожеж, боротьби з надходженням забортної води, газового аналізу повітря, особистого та колективного захисту, боротися за живучість зброї та технічних засобів бойового поста (відсіку підводного човна);

у бою виявляти стійкість, хоробрість, ініціативу та неполегливість, підтримувати бойовий дух підлеглих, захищати командира, надавати допомогу товаришам.

Матрос

133. Матрос у мирний і воєнний час відповідає за точне й своєчасне виконання своїх обов'язків згідно з бойовою інструкцією та книжкою "Бойовий номер", за виконання отриманих наказів, а також за утримання в справному стані й правильне використання зброї, технічних засобів, засобів забезпечення живучості, які належать до його завідування.

Матрос підпорядковується командирові відділення.

134. Матрос зобов'язаний:

сумлінно вивчати військово-морську справу, героїчну історію Українського народу, свою спеціальність, ввірену зброю та бойову техніку, старанно і твердо засвоювати все, чому його навчають командири та начальники, зразково виконувати свої службові обов'язки, твердо знати та сумлінно виконувати вимоги військових статутів Збройних Сил України та цього Положення;

безвідмовно, точно і швидко виконувати накази та розпорядження командирів і начальників;

суворо зберігати державну таємницю, відомості про свій корабель, про бойові завдання, дані про зброю та бойову техніку;

досконало знати свою зброю, бойову техніку, методи та способи боротьби за живучість зброї та технічних засобів свого бойового поста, а також обов'язки за бойовою інструкцією та книжкою "Бойовий номер";

утримувати в справному стані ввірену зброю і технічні засоби, вміти правильно та швидко готувати їх до бойового застосування, точно і впевнено виконувати дії за бойовими розписами;

знати загальну будову корабля, призначення та правила використання засобів боротьби за його живучість, засобів індивідуального захисту, рятувальних пристроїв і шлюпок (плотів);

уміло діяти під час боротьби з пожежею, з надходженням води, у випадку виникнення небезпечної концентрації шкідливих речовин (газів) у приміщеннях надводного корабля (у відсіку підводного човна), де він перебуває згідно з корабельним розписом;

неухильно виконувати вимоги щодо запобігання аварійним пошкодженням корабля та правила безпеки;

твердо знати і вміло виконувати обов'язки під час несення служби корабельних нарядів;

перебуваючи поза розташуванням корабля, свого з'єднання кораблів, поводити себе з гідністю та честю, не допускати порушення громадського порядку та скоєння негідних вчинків щодо населення та інших військовослужбовців.

135. За зразкове виконання службових обов'язків, успіхи в бойовій підготовці й зразкову військову дисципліну матросові може присвоюватися військове звання - старший матрос.

Старший матрос зобов'язаний допомагати командирові відділення у навчанні та вихованні матросів.

Загальні положення

136. Бойова підготовка - це система заходів, які плануються, організовуються і проводяться з метою навчання та виховання особового складу, підготовки і злагодження бойових частин і служб кораблів, з'єднань кораблів та їх органів управління (штабів) до ведення бойових дій та виконання інших завдань за призначенням, а також для підтримання встановленої бойової готовності кораблів, з'єднань кораблів.

Бойова підготовка - це основний вид підготовки особового складу Військово-Морських Сил. У мирний час вона є головною і визначальною у житті і діяльності кораблів, з'єднань кораблів Військово-Морських Сил.

137. Безпосереднє керівництво бойовою підготовкою у з'єднанні кораблів покладається на начальника штабу з'єднання кораблів, на кораблі - на старшого помічника (помічника) командира корабля.

Керівництво бойовою підготовкою особового складу бойових частин та служб корабля покладається на відповідних командирів бойових частин та начальників служб.

138. Бойова підготовка проводитися безперервно протягом року у мирний і воєнний час як на ходу, так і під час стоянки корабля на якорі (бочці, швартовах) і повинна відповідати вимогам ведення сучасного морського бою.

Для відпрацювання завдань бойової підготовки використовується кожний вихід корабля в море, перед яким проводиться передпохідна підготовка особового складу з активним використанням берегової навчальної бази.

139. Особовий склад систематично навчається діям щодо застосування зброї та використання технічних засобів з одночасним відпрацюванням прийомів та способів боротьби з бойовими та аварійними пошкодженнями й радіаційного, хімічного та біологічного захисту, а також діям у складних умовах (під час плавання корабля в умовах обмеженої видимості, у шторм, у звуженнях, у районах інтенсивного судноплавства, під час виконання спільного маневрування та взаємодії з іншими кораблями, суднами, літаками та вертольотами).

140. Бойова підготовка за складом учасників складається з:

одиночної (індивідуальної) підготовки військовослужбовців;

підготовки підрозділів, бойових частин та служб корабля, екіпажів кораблів, з'єднань (груп) кораблів;

підготовки органів управління (штабів).

141. Бойова підготовка кораблів, з'єднань (груп) кораблів за питаннями, які вивчаються й відпрацьовуються, поділяється на:

тактичну підготовку (включаючи вогневу підготовку з корабельної зброї);

спеціальну підготовку; підготовку з боротьби за живучість;

загальну підготовку.

142. Тактична підготовка - це головний вид бойової підготовки, що спрямовується на підготовку кораблів, з'єднань (груп) кораблів до ведення бойових дій (морського бою) як самостійно, так і у складі угруповань різнорідних сил.

Вона поділяється на:

тактичну підготовку офіцерів;

тактичну підготовку органів управління (штабів);

тактичну підготовку кораблів, з'єднань (груп) кораблів.

143. Спеціальна підготовка - це вид бойової підготовки, що спрямовується на навчання особового складу правильному застосуванню та обслуговуванню зброї, бойової техніки і виконанню функціональних обов'язків у бою, а також на підготовку до боротьби за живучість озброєння та технічних засобів бойових частин (служб).

Спеціальна підготовка поділяється на: штурманську підготовку; ракетну підготовку; артилерійську підготовку; торпедну підготовку; мінну підготовку; протимінну підготовку; протипідводнодиверсійну підготовку; авіаційно-технічну підготовку; електромеханічну підготовку; радіотехнічну підготовку; підготовку із зв'язку; підготовку із розвідки; підготовку із прихованого управління та режиму секретності; підготовку з радіоелектронної боротьби; підготовку з боротьби за живучість зброї та технічних засобів; підготовку з радіаційного, хімічного та біологічного захисту та інші види підготовки за спеціальністю.

144. Підготовка з боротьби за живучість - це вид бойової підготовки, що спрямовується на вивчення та відпрацювання особовим складом прийомів і способів запобігання аварійним пошкодженням, боротьби з бойовими та аварійними пошкодженнями, ліквідації наслідків бойових та аварійних пошкоджень силами екіпажу в морі.

Вона включає: вивчення будови корабля, засобів боротьби за живучість, правил і заходів щодо забезпечення вибухопожежної безпеки та непотоплюваності корабля, запобігання аварійним пошкодженням, захисту особового складу від впливу небезпечних концентрацій шкідливих речовин (газів); відпрацювання прийомів та способів щодо керівництва й ведення боротьби за живучість корабля, його зброї та технічних засобів, відпрацювання заходів щодо відновлення їх боєздатності.

145. Загальна підготовка - це вид бойової підготовки, що спрямовується на навчання особового складу всіх спеціальностей з урахуванням специфіки служби, набуття ними навичок і відпрацювання відповідних заходів, необхідних у повсякденній діяльності та під час ведення бойових дій.

Загальна підготовка включає: вивчення військових статутів Збройних Сил України, цього Положення та інших керівних документів, а також основ екологічної безпеки; морську, водолазну, рятувальну, медичну, стройову, фізичну підготовки; вогневу підготовку зі стрілецької зброї; відпрацювання заходів щодо радіаційного, хімічного та біологічного захисту.

146. Організація бойової підготовки передбачає: визначення порядку керівництва бойовою підготовкою; оцінку рівня підготовленості; планування бойової підготовки з визначенням термінів виконання завдань; забезпечення проведення бойової підготовки; постановку завдань; проведення досліджень, контроль та надання допомоги у ході виконання поставлених завдань; облік та звітність відповідно до вимог керівних документів з бойової підготовки.

147. Форми та методи підготовки особового складу корабля повинні відповідати вимогам, які ставляться до рівня та обсягу підготовки відповідних категорій особового складу.

В оцінці рівня індивідуальної підготовки матросів, старшин, мічманів і офіцерів, а також підготовки бойових постів, командних пунктів, бойових частин, служб та корабля не допускається послаблення вимог.

148. Програми та методики підготовки особового складу корабля розробляються флагманськими спеціалістами з'єднань кораблів під керівництвом управлінь, відділів та служб Військово-Морських Сил і затверджуються командиром з'єднання кораблів.

149. Основними формами підготовки всіх категорій особового складу корабля є: заняття; тренування; бойові навчання; групові вправи; тактичні летючки; тактичні навчання; бойові вправи.

150. Заняття призначені для вивчення й практичного освоєння зброї та технічних засобів, які належать до завідування, а також інших питань, пов'язаних з підготовкою особового складу.

Заняття поділяються на теоретичні та практичні. Останні є основною формою занять.

Теоретичні питання на заняттях вивчаються в такому обсязі, який забезпечує освоєння зброї та технічних засобів і сприяє підвищенню практичних навичок особового складу.

Заняття проводяться регулярно під час проведення бойової підготовки корабля в час, визначений тижневим розпорядком. Вони проводяться як під час стоянки корабля в пункті базування, на рейді, так і під час тривалого плавання в морі.

Заняття за спеціальністю з матросами проводяться старшинами в навчальних кабінетах або на бойових постах під керівництвом і контролем офіцерів.

151. Тренування призначені для відпрацювання і закріплення практичних навичок особового складу у виконанні своїх обов'язків з обслуговування та бойового застосування зброї, використання технічних засобів, засобів боротьби за живучість корабля та індивідуальних засобів захисту, а також інших обов'язків за корабельними розписами.

Тренування поділяються на тренування за спеціальністю і тренування на бойових постах та командних пунктах.

Тренування за спеціальністю проводяться під керівництвом командирів відділень і командирів (старшин) команд з метою відпрацювання дій особового складу за штатними посадами, а тренування на бойових постах та командних пунктах - під керівництвом командирів бойових постів і командних пунктів для відпрацювання дій матросів, старшин і мічманів згідно з обов'язками за корабельними розписами.

Тренування матросів, старшин, мічманів та офіцерів проводяться систематично з урахуванням послідовності навчання: спочатку відпрацьовується правильність дій, потім чіткість та швидкість їх виконання за нормативами і наприкінці відпрацьовується витривалість.

152. Бойові навчання призначені для підготовки і відпрацювання дій особового складу бойових постів, командних пунктів, бойових частин та служб, відсіків підводного човна та корабля в цілому щодо застосування зброї, використання технічних засобів, а також засобів боротьби за живучість корабля, його озброєння і техніки відповідно до завдань, які поставлені кораблю.

153. Бойові навчання проводяться за різними умовами обстановки як на ходу, так і під час стоянки корабля, зі справними і з умовно пошкодженими озброєнням та технікою, з повним та неповним особовим складом бойових розрахунків.

154. За складом учасників бойові навчання поділяються на одиночні, часткові, відсікові, загальні та корабельні.

Одиночні бойові навчання проводяться на окремих бойових постах та командних пунктах.

Часткові бойові навчання проводяться в групах, батареях.

Відсікові бойові навчання проводяться у відсіках підводних човнів.

Загальні бойові навчання проводяться в бойових частинах та службах.

Корабельні бойові навчання проводяться за участю всього особового складу корабля.

155. За метою проведення бойові навчання поділяються на: підготовчі; тренувальні; залікові; контрольні; показові.

Підготовчі бойові навчання призначені для набуття і підтримання в особового складу необхідних навичок виконання службових обов'язків за корабельними розписами, а також відпрацювання взаємодії між підрозділами корабля.

Під час проведення одиночних, часткових та відсікових підготовчих бойових навчань спочатку роз'яснюються та показуються учасникам послідовність, точність і правильність дій та прийомів, які відпрацьовуються на навчанні.

Загальні та корабельні підготовчі бойові навчання призначені для відпрацювання правильних дій усього екіпажу і відпрацювання взаємодії як у бойових частинах та службах, так і між ними, а також для відпрацювання елементів тактичних прийомів.

Корабельні підготовчі бойові навчання з боротьби за живучість призначені для відпрацювання взаємодії головного командного пункту з аварійними та неаварійними відсіками, з бойовими частинами, службами, а також між ними.

Тренувальні бойові навчання призначені для відпрацювання особовим складом практичних навичок, доведення їх до ступеня автоматизму і підтримання на необхідному рівні. Тренувальні бойові навчання найбільш характерні для одиночних та часткових бойових навчань. На цих бойових навчаннях відпрацьовуються нормативні дії та визначається час їх виконання.

Залікові бойові навчання призначені для оцінювання знань особового складу та рівня відпрацювання ними практичних навичок виконання службових обов'язків за корабельними розкладами, а також відпрацювання взаємодії між підрозділами корабля.

Заліковими бойовими навчаннями закінчується відпрацювання кожного курсового та спеціального завдання.

Контрольні бойові навчання призначені для перевірки старшими командирами (начальниками) чи особами, що проводять інспектування, рівня фактичної підготовки екіпажу корабля. Вони проводяться як за планом, так і раптово.

Показові бойові навчання призначені для показу (навчання) офіцерам, мічманам та старшинам правильної методики проведення навчань. Вони ретельно готуються і мають проводитися з добре навченим особовим складом.

156. З метою перевірки нових зразків зброї та техніки, а також тактичних прийомів їх використання на кораблях, крім зазначених навчань, проводяться спеціальні навчання. Для відпрацювання дій особового складу за повсякденними розписами і елементами розпорядку дня проводяться корабельні повсякденні навчання.

157. Корабельні бойові навчання є основною формою підготовки одиночного корабля. Вони проводяться під керівництвом командира корабля як під час стоянки корабля у пункті базування, так і під час плавання у морі з метою відпрацювання дій особового складу за бойовими корабельними розписами.

158. Корабельна бойова вправа - це вища форма корабельного бойового навчання, що проводиться з фактичним застосуванням зброї у комплексі з підготовкою особового складу до радіаційного, хімічного та біологічного захисту і до боротьби за живучість під час вирішення конкретного тактичного завдання.

Корабельна бойова вправа проводиться з метою відпрацювання способів застосування зброї та технічних засобів корабля.

Під час проведення корабельних бойових вправ здійснюється фактичне застосування зброї, а також відпрацьовуються способи та прийоми використання технічних засобів.

Залежно від боєприпасів, що використовуються, фактичне застосування зброї поділяється на бойове і практичне.

За метою проведення корабельні бойові вправи поділяються на підготовчі, залікові, контрольні та показові. Крім того, проводяться змагальні корабельні бойові вправи з метою виявлення кораблів, кращих за рівнем підготовки.

159. На завершальних етапах бойової підготовки проводяться корабельні комплексні навчання та корабельні тактичні навчання.

Корабельне комплексне навчання - це одна з форм тактичної підготовки корабля. Корабельне комплексне навчання проводиться під час перебування корабля у пункті базування з метою навчання екіпажу корабля діям у морі без фактичного застосування зброї для вирішення тактичних завдань відповідно до бойового призначення корабля.

Корабельне тактичне навчання - це вища форма тактичної підготовки корабля. Корабельне тактичне навчання проводиться з метою навчання екіпажу корабля фактичним діям у морі із застосуванням зброї для вирішення тактичних завдань відповідно до бойового призначення корабля.

160. Для наближення умов проведення навчань до бойових використовуються різні види імітацій аварійних пошкоджень, які застосовуються спочатку на навчальних полігонах, а потім і на кораблі.

Засоби імітації застосовуються на бойових навчаннях тільки після того, як особовим складом будуть освоєні свої завідування, організація та практичні дії щодо боротьби за живучість.

Під час використання засобів імітації (пожеж, вибухів, пробоїн, пошкоджень зброї та технічних засобів тощо) неухильно додержуються правила безпеки для запобігання фактичним аваріям, нещасним випадкам, пошкодженням обладнання та псуванню корабельного майна.

161. У відсіках підводних човнів та на надводних кораблях, корпуси яких побудовано з дерева чи пластику, забороняється імітувати вибухи, пожежі з розпалюванням відкритого вогню та пробоїни з надходженням забортної води. Екіпажі цих кораблів відпрацьовують фактичне застосування засобів боротьби за живучість на полігонах, навчально-тренувальних суднах та комплексах.

162. Під час проведення на кораблі навчань для відрізнення фактичних дій та подій від умовних команди, доповіді та повідомлення подаються з доданням слова "Фактично".

Якщо під час проведення навчання складається обстановка, що потребує роботи того або іншого умовно виведеного з ладу бойового поста чи засобу зв'язку, то у разі віддання розпорядження про введення його в дію необхідно додавати слово "Фактично", яке зобов'язує негайно ввести в дію умовно виведений пост чи засіб зв'язку.

Якщо під час навчання фактично виходить з ладу зброя або технічні засоби, то на початку доповіді про це необхідно додавати слово "Фактично".

163. Заняття, тренування, навчання, а також підготовчі бойові вправи проводяться за планами встановленої форми, які розробляються керівниками цих заходів і затверджуються їх безпосередніми начальниками (командирами).

Плани тренувань можуть використовуватися багаторазово.

Плани занять з екіпажем корабля, корабельних навчань та підготовчих бойових вправ розробляються старшим помічником (помічником) командира корабля із залученням командирів бойових частин, начальників служб.

164. Заняття, тренування, одиночні, часткові, відсікові та загальні бойові навчання, а також корабельні повсякденні навчання починаються за командою чергового корабля (вахтового офіцера) у час, зазначений в добовому плані.

Перед проведенням корабельних бойових навчань подається сигнал "Навчальна тривога".

Увесь особовий склад підрозділів зобов'язаний брати участь у заняттях, тренуваннях та навчаннях. Від участі у них звільняються тільки особи, які несуть службу корабельних нарядів, та хворі.

Заняття та тренування проводяться на кораблі або в навчальних кабінетах (класах) з'єднання кораблів. Під час стоянки корабля в пункті базування перевага надається проведенню занять у навчальних кабінетах (класах) з'єднання кораблів, ураховуючи їх спеціальне обладнання.

Командири (начальники) повинні постійно контролювати якість проведення та присутність особового складу на заняттях, тренуваннях і навчаннях.

Ніхто не має права відривати особовий склад від занять, тренувань та навчань.

165. Керівники занять, тренувань, навчань та інших форм підготовки особового складу повинні бути добре підготовленими. Рівень їхньої підготовки перевіряється старшими командирами (начальниками) перед проведенням навчальних заходів. Непідготовлені керівники до проведення занять, тренувань та навчань не допускаються.

Під час проведення всіх форм навчання керівники зобов'язані суворо контролювати виконання всіма учасниками заходу правил та інструкцій щодо використання зброї і технічних засобів та додержання правил безпеки.

166. Після закінчення кожного навчального заходу (тренування, бойового навчання та інше) проводиться розбір.

167. Старшинам та матросам строкової служби, призначеним на корабель, надається один місяць для вивчення організації служби, будови корабля, засобів боротьби за живучість та свого завідування.

Офіцерам, мічманам та старшинам, які проходять військову службу за контрактом, залежно від їхнього досвіду цей термін установлює командир корабля.

Після закінчення зазначених термінів знання та практичні навички особового складу для допуску до самостійного виконання обов'язків на кораблі перевіряються у формі заліків з оформленням залікових аркушів.

Офіцери перевіряються командиром корабля із залученням флагманських спеціалістів штабу з'єднання кораблів.

Мічмани та старшини, які проходять військову службу за контрактом, перевіряються командирами відповідних бойових частин (начальниками служб), старшини і матроси строкової служби - командирами груп (батарей) або командирами бойових частин (начальниками служб), яким вони безпосередньо підпорядковуються.

Допуск осіб до самостійного виконання своїх обов'язків (керування бойовою частиною, службою, групою, батареєю, командою, відділенням, бойовим постом тощо) визначається наказом командира корабля.

168. З метою стимулювання кращого опанування своєї спеціальності та постійного вдосконалення спеціальних знань і навичок офіцерам, мічманам, старшинам та матросам присвоюється кваліфікація спеціаліста третього, другого й першого класів, а офіцерам та мічманам, крім того, - майстра військової справи. Для цього спеціальні комісії за окремими програмами проводять іспити на класність.

169. Командири (начальники) підбивають підсумки проведення бойової підготовки під керівництвом безпосередніх начальників.

Підсумки виконання окремих завдань підбиваються під час проведення їх розбору.

Підготовка мічманів, старшин і матросів

170. Підготовка мічманів, старшин, які проходять військову службу за контрактом, та старшин і матросів строкової служби проводиться з метою:

набуття спеціальних знань і навичок для використання зброї та технічних засобів у різних умовах бойової обстановки;

відпрацювання ефективних прийомів та способів запобігання аварійним пошкодженням, боротьби з бойовими та аварійними пошкодженнями та ліквідації їх наслідків;

набуття необхідних навичок використання індивідуальних та колективних засобів захисту;

набуття високих морально-психологічних якостей (ініціативність, рішучість, сміливість тощо) і психологічної стійкості під час дій у бойовій (аварійній) обстановці;

набуття необхідних навичок морської практики та фізичної витримки в морських походах;

вивчення бойових властивостей зброї;

набуття навичок надання собі й товаришам першої медичної допомоги в бою та у разі нещасних випадків;

набуття твердих навичок виконання стройових прийомів та застосування особистої зброї у бою;

набуття мічманами та старшинами твердих знань із методики навчання підлеглих та навичок її практичного використання.

171. Матроси, які прибули на корабель із навчального загону, розподіляються за бойовими частинами та службами. Кожному з них присвоюється бойовий номер і встановлюється термін для підготовки до самостійного виконання обов'язків за призначеною посадою, а також до несення чергової та вахтової служб у складі добового наряду.

172. Підготовленість мічманів, старшин та матросів відпрацьовується до такого ступеня досконалості, щоб усі дії, які виконуються в темряві, у разі наявності крену та диференту, у разі надходження води всередину корабля, виникнення пожеж, пошкодження зброї та технічних засобів, а також ураження отруйними речовинами й газами, були точними, швидкими й умілими, повністю відповідали порадникам та інструкціям з бойового застосування зброї, використання технічних засобів та з боротьби за живучість корабля.

173. Підготовка мічманів, старшин і матросів передбачає проведення занять, тренувань та навчань: за спеціальністю, з загальної підготовки; з боротьби за живучість корабля.

174. Підготовка за спеціальністю проводиться під керівництвом командирів бойових частин та начальників служб.

Заняття за спеціальністю з матросами проводяться старшинами та мічманами під керівництвом і контролем командирів підрозділів.

Старшини і мічмани навчаються під керівництвом командирів бойових частин (груп, батарей) та начальників служб.

Тренування за спеціальністю проводяться під керівництвом командирів відділень та командирів (старшин) команд.

Одиночні навчання проводяться під керівництвом командирів бойових постів та командних пунктів. Часткові та загальні навчання особового складу бойових частин та служб проводяться під керівництвом командирів підрозділів, командирів бойових частин і начальників служб.

Спеціальна підготовка особового складу із запобігання аварійним пошкодженням зброї та технічних засобів, їх бойового використання й боротьби за живучість зброї та технічних засобів поєднується з підготовкою особового складу з боротьби за живучість.

175. Підготовка особового складу корабля з боротьби за живучість проводиться під керівництвом старшого помічника (помічника) командира корабля. Заняття, тренування та бойові навчання з боротьби за живучість проводяться командирами бойових частин, начальниками служб, командирами підрозділів, командирами відсіків підводних човнів.

176. Загальна підготовка проводиться під керівництвом старшого помічника (помічника) командира корабля.

Водолазна підготовка проводиться під керівництвом командира електромеханічної бойової частини.

У з'єднанні кораблів керівництво водолазною підготовкою покладається на помічника командира з'єднання кораблів з живучості. Якщо посада помічника командира з'єднання кораблів з живучості не передбачена штатом, то керівництво водолазною підготовкою покладається на заступника командира з'єднання кораблів з електромеханічної частини - начальника електромеханічної служби.

Керівництво спусками під воду особового складу в спеціальному спорядженні покладається на командира електромеханічної бойової частини або помічника командира корабля.

Заняття з радіаційного, хімічного та біологічного захисту і екологічної безпеки проводяться начальником служби радіаційного, хімічного та біологічного захисту й екологічної безпеки, з медичної підготовки - начальником медичної служби, з інших видів загальної підготовки - офіцерами, призначеними для проведення занять старшим помічником (помічником) командира корабля.

Тренування із загальної підготовки (практичні стрільби зі стрілецької зброї, відпрацювання стройових прийомів тощо) проводяться під керівництвом офіцерів, призначених старшим помічником (помічником) командира корабля.

Підготовка офіцерів

177. Основною метою підготовки офіцерів є удосконалення їх командирських якостей, підвищення рівня професійних, правових та педагогічних знань, набуття навичок організації, підготовки та ведення бойових дій, а також керівництва особовим складом за будь-яких умов обстановки.

178. Зміст підготовки офіцерів визначається відповідно до завдань оперативної та бойової підготовки, а також призначення бойової частини, служби, корабля, з'єднання кораблів.

179. Підготовка офіцерів складається з:

тактичної підготовки;

спеціальної підготовки;

підготовки з боротьби за живучість;

загальної підготовки.

180. Тактична підготовка - це головний вид підготовки офіцерів. Вона спрямовується на: відпрацювання навичок, ініціативи та самостійності в прийнятті рішень під час виконання поставленого завдання; вивчення бойових можливостей своїх сил, у тому числі й взаємодіючих, та тактики їхніх дій; вивчення бойових можливостей сил та засобів імовірного противника і тактичних прийомів їх використання; вивчення морського театру, а також питань правового регламентування засобів і методів ведення бойових дій на морі.

Тактична підготовка командирів кораблів проводиться під керівництвом командира з'єднання кораблів, а офіцерів корабля - під керівництвом командира корабля.

Під час проведення занять з тактичної підготовки командир корабля (з'єднання кораблів) особисто навчає підлеглих офіцерів проведенню необхідних розрахунків для застосування зброї, використання технічних засобів, виконання тактичних прийомів ведення бою і перевіряє рівень знань офіцерів у кабінетах тактичної та передпохідної підготовки.

181. Спеціальна підготовка офіцерського складу спрямовується на: вивчення і практичне освоєння зброї та технічних засобів, які належать до завідування підпорядкованого особового складу; засвоєння способів застосування зброї, використання технічних засобів у бою та безаварійної їх експлуатації в повсякденних умовах; засвоєння прийомів та способів боротьби за живучість зброї та технічних засобів, які належать до завідування, набуття і розвиток навичок їх використання у разі часткової втрати особового складу, а також у разі зниження тактико-технічних даних унаслідок бойових та аварійних пошкоджень; набуття методичних навичок навчання підлеглих.

Підготовка офіцерів за спеціальністю поєднується з докладним аналізом експлуатації зброї та технічних засобів.

Спеціальна підготовка офіцерів проводиться флагманськими спеціалістами з'єднання кораблів, командирами бойових частин, начальниками служб корабля.

182. Підготовка офіцерів з боротьби за живучість спрямовується на: вивчення будови корабля, технічних засобів боротьби з бойовими та аварійними пошкодженнями, засобів колективного та індивідуального захисту особового складу, аварійно-рятувальних пристроїв, засобів запобігання аварійним пошкодженням корабля; відпрацювання прийомів та способів боротьби з бойовими та аварійними пошкодженнями, рятування корабля та його екіпажу, а також ліквідації наслідків бойових та аварійних пошкоджень силами особового складу в морі; відпрацювання високих морально-психологічних якостей офіцерського складу та психологічної стійкості особового складу під час дій в екстремальних умовах бойової (аварійної) обстановки; набуття методичних навичок підготовки особового складу до боротьби за живучість корабля.

Підготовка офіцерів з боротьби за живучість корабля проводиться під загальним керівництвом командира корабля і безпосереднім керівництвом старшого помічника (помічника) командира корабля.

Підготовка офіцерів з боротьби за живучість зброї та технічних засобів проводиться під керівництвом помічника командира з'єднання кораблів з живучості за участю флагманських спеціалістів штабу з'єднання кораблів.

Підготовка з боротьби за живучість командирів кораблів та офіцерів головних командних пунктів кораблів проводиться під керівництвом командира з'єднання кораблів.

183. Загальна підготовка офіцерів спрямовується на: вивчення факторів ураження зброї масового ураження, відпрацювання всіх видів оборони та захисту корабля; розвиток морських якостей, фізичної сили, витривалості, стройового вишколу та вміння користуватися особистою зброєю; організацію першої допомоги потерпілим та пораненим; уміння опускатися під воду у водолазному спорядженні для огляду підводної частини корабля та виконання підводних робіт.

Загальна підготовка офіцерів проводиться під керівництвом старшого помічника (помічника) командира корабля за участю флагманських спеціалістів штабу з'єднання кораблів. Керівництво водолазною підготовкою офіцерів покладається на помічника командира з'єднання кораблів з живучості.

184. Офіцери корабля, які мають у безпосередньому підпорядкуванні особовий склад, а саме - командири груп, батарей тощо повинні досконало знати завідування своїх підлеглих, знати і вміти виконувати обов'язки підлеглих за корабельними розписами та бойовими інструкціями.

Підготовка підрозділів корабля

185. Підготовка підрозділів корабля (відділень, команд, груп, батарей, бойових частин, служб), а також бойових постів та командних пунктів спрямовується на відпрацювання бойового злагодження для вирішення властивих підрозділу завдань. Основною формою підготовки підрозділів є бойове навчання (одиночне, часткове та загальне).

Підготовка підрозділів проводиться під загальним керівництвом командира корабля і безпосереднім керівництвом командирів бойових постів, командних пунктів, груп, батарей, бойових частин, начальників служб.

Теми навчань підрозділів визначаються відповідно до курсових завдань, які відпрацьовуються кораблем.

Підготовка не зазначених у штаті корабля підрозділів (корабельних корегувальних постів, аварійних партій тощо, які формуються за наказом командира корабля) здійснюється під безпосереднім керівництвом призначених командирів і загальним керівництвом відповідних командирів бойових частин, начальників служб.

Підготовка корабля

186. За рівнем бойової підготовки кораблі поділяються на кораблі першої та другої лінії. Рівень підготовки кораблів для включення до відповідної лінії визначається курсами бойової підготовки.

187. Підготовка корабля проводиться з метою бойового злагодження усього екіпажу для вирішення властивих кораблю завдань.

Основною формою підготовки корабля є корабельне навчання. Корабельне тактичне навчання є вищою формою підготовки корабля.

Кожне корабельне навчання проводиться за певною тактичною обстановкою, яка за своїм змістом повинна відповідати завданню, яке відпрацьовується згідно з керівними документами з бойової підготовки.

Вогневі завдання виконуються у комплексі із завданнями боротьби за живучість зброї, технічних засобів та корабля в цілому.

188. Корабельні навчання проводяться тільки після завершення підготовки бойових постів, командних пунктів, бойових частин та служб корабля, відсіків підводного човна.

Під час відпрацювання дій особового складу корабля додержується необхідна послідовність ускладнення умов плавання та виконання завдань.

189. Теми корабельних навчань визначаються, виходячи з курсових завдань, які відпрацьовуються кораблем.

Для кораблів, що відпрацювали курсові завдання, теми корабельних навчань визначаються виходячи з необхідності підтримання досягнутого рівня боєздатності корабля. Теми й терміни загальних та відсікових навчань вибираються відповідно до тем наступних корабельних навчань. Загальні та відсікові навчання є підготовчими заходами під час проведення підготовки корабля в цілому.

190. Під час проведення корабельних бойових навчань з боротьби за живучість основна увага приділяється відпрацюванню дій усього особового складу в складних та неочікуваних аварійних ситуаціях, пов'язаних з відпрацюванням способів боротьби з надходженням води, пожежами, пошкодженнями значної частини зброї та технічних засобів, з виникненням у приміщеннях корабля небезпечних концентрацій шкідливих речовин (газів). Офіцерський склад, крім того, особисто відпрацьовує відповідно до посади керівництво діями особового складу щодо боротьби за живучість, надання допомоги аварійному кораблю і рятування корабля та особового складу.

Планування та облік бойової підготовки

191. Планування бойової підготовки - це одна з найважливіших складових організації бойової підготовки. Планування бойової підготовки передбачає визначення заходів і розробку планів бойової підготовки, а також організацію та контроль виконання запланованих заходів.

Керівництво плануванням бойової підготовки покладається на командира корабля.

192. Планування бойової підготовки здійснюється з урахуванням: фактичного рівня підготовки особового складу; технічного стану корабля, планових термінів ремонту; термінів виконання поставлених завдань; участі корабля в заходах, які проводяться під керівництвом начальників від командира з'єднання та вище.

193. Основними документами планування та обліку заходів бойової підготовки є журнали бойового вишколу, які ведуться старшим помічником (помічником) командира корабля, командирами бойових частин, начальниками служб та командирами (старшинами) команд.

194. Командир корабля, старший помічник (помічник) командира корабля, командири бойових частин, начальники служб зобов'язані систематично контролювати хід бойової підготовки.

Основними способами контролювання бойової підготовки є особиста перевірка знань та навичок підлеглих під час проведення занять, тренувань, навчань та виконання бойових вправ і аналіз досягнутих результатів та матеріалів обліку бойової підготовки у підпорядкованих підрозділах і на кораблі в цілому.

195. Начальники всіх рівнів зобов'язані особисто підбивати підсумки бойової підготовки за зимовий і літній періоди навчання, а також за навчальний рік.

Крім того, під керівництвом безпосередніх начальників підбиття підсумків бойової підготовки здійснюється: щотижнево - у відділенні, команді, групі (батареї); щомісячно - у дивізіонах, бойових частинах та службах і на кораблі в цілому.

Підбиття підсумків здійснюється також після виконання окремих завдань під час проведення їх розбору.

196. Виховна робота на кораблі - це система організаційних, морально-психологічних, інформаційних, педагогічних, правових, культурно-просвітницьких та військово-соціальних заходів, спрямованих на формування і розвиток у особового складу професійно необхідних моральних та психологічних якостей, свідомого ставлення до своїх обов'язків, що має забезпечити високу бойову й мобілізаційну готовність, військову дисципліну, згуртування екіпажу корабля.

197. Виховна робота на кораблі організовується на підставі положень Конституції України, законів України, указів Президента України та постанов Кабінету Міністрів України, наказів і директив Міністра оборони України, Начальника Генерального штабу Збройних Сил України, Головнокомандувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України, розпоряджень начальника Головного управління виховної роботи Міністерства оборони України.

Зміст виховної роботи на кораблі визначається командиром корабля виходячи з наказів командирів об'єднання кораблів, з'єднання кораблів, корабля, характеру завдань, що виконуються, особливостей обстановки.

198. Основними складовими частинами виховної роботи є: морально-психологічне забезпечення бойової готовності, бойового чергування, бойової служби та бойової підготовки; морально-психологічне забезпечення військової дисципліни та профілактика правопорушень; інформаційно-пропагандистське забезпечення; культурно-виховна і просвітницька робота; військово-соціальна робота. Організація виховної роботи на кораблі також передбачає організацію зберігання, облік та використання за призначенням технічних засобів виховної роботи.

Виховна робота на кораблі організовується з дотриманням принципів: державної патріотичної спрямованості виховного процесу; взаємозалежності змісту, форм і методів виховної роботи; поваги до особистості, конституційних прав, обов'язків і свобод військовослужбовця, загальнолюдських моральних цінностей; безперервності та цілеспрямованості у виховній роботі; органічного поєднання у виховному процесі національних, історичних та культурних традицій із сучасністю.

199. Виховна робота на кораблі проводиться всіма категоріями командирів (начальників). Безпосереднім організатором виховної роботи, відповідальним за планування, методичне забезпечення, якість та ефективність проведення, дієвість заходів виховної роботи, є заступник командира корабля з виховної роботи.

200. Для успішного виконання завдань, які стоять перед кораблем, бойовою частиною, підрозділом, командири (начальники) повинні особисто систематично аналізувати морально-психологічний клімат у колективі, вживати заходів щодо його поліпшення.

Важливим обов'язком командирів (начальників) є постійна індивідуально-виховна робота з особовим складом, знання їх морально-психологічного стану, виховання у військовослужбовців високих бойових, моральних та психологічних якостей, любові до України, прагнення досконало знати доручену зброю, бойову техніку та вміло володіти ними.

Командир корабля, заступник командира корабля з виховної роботи, командири бойових частин та начальники служб зобов'язані формувати в особового складу здатність до переборювання труднощів тривалого морського походу, підтримувати на кораблі високу військову дисципліну та правопорядок.

201. Основними завданнями виховної роботи на кораблі є:

виховання в особового складу відданості Українському народові, свідомого виконання військового обов'язку, вірності прапорові Військово-Морських Сил Збройних Сил України, традиціям дружби і флотського товариства;

роз'яснення особовому складу положень та вимог Конституції України, законів України, а також військової присяги, наказів командирів та начальників;

формування в особового складу почуття любові до Батьківщини, духовної та психологічної готовності зі зброєю захищати її незалежність, суверенітет та територіальну цілісність, свідомого ставлення до виконання законів та інших нормативно-правових актів України;

організація гуманітарної підготовки, суспільно-політичного, правового, військово-технічного інформування особового складу, формування у них упевненості у своїй зброї, дбайливого ставлення до озброєння та військової техніки;

забезпечення взірцевості офіцерів, мічманів, старшин і матросів у виконанні функціональних обов'язків;

постійне соціально-психологічне вивчення індивідуальних якостей та психологічних особливостей військовослужбовців з метою запобігання правопорушенням, проявам психологічної неврівноваженості у їхній поведінці та діях;

вивчення та коректування морально-психологічного клімату в підрозділах, їх згуртування, утвердження пріоритетності високоморальних, гуманних норм та культури поведінки у взаємовідносинах між військовослужбовцями;

виховання військовослужбовців у дусі пильності щодо збереження державної таємниці, іншої інформації з обмеженим доступом;

проведення правового, військового, патріотичного, морального, естетичного виховання військовослужбовців, ознайомлення їх із духовною, історичною та культурною спадщиною Українського народу;

сприяння доведенню до особового складу соціальних пільг, прав та гарантій, визначених законодавством України, задоволення матеріально-побутових проблем військовослужбовців.

202. Виховна робота на кораблі проводиться цілеспрямовано та безперервно. Це досягається:

своєчасною постановкою перед командирами (начальниками) завдань з організації виховної роботи, інструктуванням їх щодо змісту, форм та методів проведення цієї роботи серед військовослужбовців;

постійним вивченням командирами (начальниками) морально-психологічного клімату в підрозділах корабля, знанням настроїв та запитів особового складу та своєчасним реагуванням на їх заяви, скарги та звернення;

організацією постійного інформаційного забезпечення всіх видів діяльності особового складу;

особистим виховним впливом командирів (начальників) на підлеглих;

здійсненням комплексного підходу в проведенні виховної роботи з особовим складом;

систематичною взаємодією з місцевими органами державної влади, громадськими, творчими та культурно-просвітницькими організаціями та використанням їх можливостей у виховному процесі.

Загальні положення

203. Правильна експлуатація й утримання зброї, технічних засобів та корабля в цілому, своєчасне проведення планово-запобіжних оглядів і ремонтів визначають технічну готовність корабля, яка є важливим елементом його бойової готовності.

204. Експлуатація корабля включає бойове та повсякденне використання зброї, технічних засобів, їх технічне обслуговування та догляд за корпусом корабля.

Командири бойових частин та начальники служб відповідають за утримання й використання зброї та технічних засобів підпорядкованої бойової частини (служби).

205. Норми експлуатації кораблів, міжремонтні строки, обсяги і тривалість ремонтів визначаються управліннями, відділами та службами Військово-Морських Сил на підставі даних, які надаються проектними організаціями та підприємствами - постачальниками зброї і технічних засобів. За поданням Головнокомандувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України вони затверджуються наказом Міністра оборони України.

206. Командири кораблів, командири та штаби з'єднань кораблів зобов'язані додержуватись норм експлуатації та строків ремонту кораблів, раціонально планувати витрату ресурсів протягом міжремонтного строку. Управління озброєння і судноремонту Військово-Морських Сил зобов'язане контролювати додержання норм експлуатації і ремонту кораблів, забезпечувати своєчасну постановку кожного корабля у плановий ремонт.

207. Експлуатація та ремонт корабля здійснюється відповідно до визначених технічних норм і строків, що є основною умовою збереження встановленого строку служби та тактико-технічних даних корабля.

Бойове і повсякденне використання зброї та технічних засобів корабля

208. Зброя та технічні засоби корабля мають використовуватися тільки у справному стані, який забезпечує встановлені експлуатаційні властивості (надійність, точність, безвідмовність тощо).

У бойових умовах за наказом командира корабля дозволяється використовувати зброю та технічні засоби, які мають несправності, пошкодження тощо. У цьому випадку командиром бойової частини (начальником служби) організовується безперервний нагляд за зброєю та технічними засобами, які діють в аварійному режимі, вживаються всі заходи щодо їх безпечного обслуговування, запобігання вибухам, пожежам, надходженням води всередину корабля та виникненню небезпечних концентрацій шкідливих речовин (газів) у повітряному середовищі корабля.

У разі поліпшення тактичної обстановки за вказівкою командира корабля особовому складу надається час для проведення поглибленого огляду зброї та технічних засобів, які використовувались з наявністю несправностей, пошкоджень тощо.

Про результати проведеного огляду командир бойової частини, начальник служби доповідає командирові корабля. У доповіді зазначаються технічний стан і бойові можливості за технічним станом зброї та технічних засобів, які використовувалися з наявністю несправностей, пошкоджень тощо.

209. Повсякденне використання зброї та технічних засобів корабля складається з виконання відпрацьованих з урахуванням часу заходів щодо їх приготування, пуску, обслуговування під час роботи, зупинки та приведення в початкове положення.

За умов тактичної обстановки допускається екстрене підготування та введення в дію зброї та технічних засобів для їх бойового використання.

Дії особового складу щодо екстреного приготування зброї та технічних засобів відпрацьовуються під керівництвом командирів відповідних бойових частин, начальників служб під час проведення заходів спеціальної підготовки.

Дії особового складу щодо екстреного приготування корабля до бою та походу, а також використання зброї та технічних засобів з наявністю типових несправностей та поломок відпрацьовуються під керівництвом командира корабля під час проведення заходів бойової підготовки.

Додержання особовим складом кораблів вимог чинних інструкцій, порадників та інших документів з використання зброї та технічних засобів контролюється флагманськими спеціалістами штабу з'єднання кораблів.

210. Для забезпечення контролю за станом механізмів та систем, що функціонують на кораблі, ведуться експлуатаційні журнали. Їх перелік, форма та порядок ведення визначається штабом з'єднання кораблів за погодженням з відповідними відділами, управліннями та службами Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

Командири бойових частин, начальники служб повинні щоденно перевіряти експлуатаційні журнали та підписувати записи, внесені до них, а також не рідше одного разу на місяць подавати їх на перевірку командирові корабля.

211. Недоліки в роботі, несправності тощо, виявлені під час експлуатації комплексів зброї та технічних засобів корабля, записуються до відповідних журналів, формулярів та інших документів з експлуатації.

Ніхто не має права приховувати виявлені недоліки та несправності матеріальної частини корабля.

Командири бойових частин та начальники служб повинні вживати всіх заходів для усунення несправностей, доповідати відповідним флагманським спеціалістам штабу з'єднання кораблів і за їхньою вказівкою під час підготовки корабля до чергового планового ремонту вносити до ремонтних відомостей записи про необхідні роботи.

212. Якщо виявлені зауваження, несправності тощо комплексів зброї і технічних засобів є наслідком конструктивних чи технічних недоліків, що були допущені під час проектування та будівництва корабля, то командири бойових частин, начальники служб після доповіді командирові корабля та відповідному флагманському спеціалістові штабу з'єднання кораблів повинні підготувати рекламаційний акт, який штаб з'єднання кораблів після затвердження в установленому порядку має надіслати до організації, яка дала гарантійні зобов'язання.

213. Флагманські спеціалісти штабу з'єднання кораблів, начальники управлінь, відділів та служб Військово-Морських Сил повинні систематично аналізувати зауваження, недоліки та несправності зброї і технічних засобів, виявлені в процесі експлуатації, проводити періодичні (не рідше одного разу на рік) збори командирів бойових частин та начальників служб кораблів за своїми спеціальностями, вивчати причини, розробляти заходи, які забезпечують безаварійну експлуатацію кораблів.

214. У разі аварії на кораблі старшим командиром (начальником) призначається спеціальна комісія для проведення розслідування. Результати роботи комісії вивчаються особовим складом свого та інших кораблів. На підставі з'ясованих причин аварії розробляються та вживаються заходи, які запобігають виникненню подібних випадків.

215. Управлінням озброєння і судноремонту Військово-Морських Сил за накопиченим досвідом експлуатації зброї та технічних засобів кораблів з урахуванням результатів розслідування аварійних пошкоджень на кораблях періодично (не рідше разу на рік) видаються відповідні збірники, де зазначаються причини аварійних пошкоджень, заходи щодо запобігання їм тощо.

Повсякденне утримання зброї та технічних засобів корабля

216. Для підтримання бойової готовності корабля, усунення недоліків у використанні зброї та технічних засобів, зберігання ресурсу та додержання міжремонтних термінів особовим складом корабля проводяться щоденні, щотижневі, щомісячні та інші планово-запобіжні огляди та ремонти.

217. Огляди і перевірки зброї та технічних засобів проводяться під безпосереднім керівництвом командирів бойових частин і начальників служб і загальним керівництвом старшого помічника (помічника) командира корабля та контролем командира корабля.

На підводних човнах огляди і перевірки зброї та технічних засобів декількох бойових частин та служб, розміщених в одному відсіку, проводяться під керівництвом командирів відсіків.

Загальнокорабельні роботи з планово-запобіжних оглядів і ремонтів проводяться під керівництвом старшого помічника командира корабля, а на підводних човнах - і командирів відсіків у своїх відсіках.

218. Щоденний та щотижневий планово-запобіжні огляди проводяться у час, зазначений у розпорядку дня. У їх проведенні бере участь увесь особовий склад корабля, який займає свої місця згідно з розписом із завідувань, огляду і перевірки зброї та технічних засобів.

Під час проведення щоденного та щотижневого оглядів командирами підрозділів перевіряється правильність і послідовність дій безпосередніх виконавців.

Особовий склад, який не має допуску до самостійного обслуговування зброї та технічних засобів, виконує дії під контролем своїх безпосередніх начальників.

Зброя та технічні засоби, які не оглядалися та не перевірялися під час проведення щоденного та щотижневого оглядів, оглядаються та перевіряються в додатковий час, який зазначається в добовому плані корабля.

Дії особового складу, які виконуються під час проведення оглядів та перевірок зброї і технічних засобів, повинні точно відповідати інструкціям, розробленим штабом з'єднання кораблів.

Після закінчення проведення огляду і перевірки зброя та технічні засоби приводяться в початкове або зазначене положення, про що доповідається командирові корабля.

219. За результатами здійснених оглядів та перевірок подаються доповіді за підпорядкованістю. Командири бойових частин та начальники служб доповідають безпосередньо старшому помічникові (помічникові) командира корабля. Старший помічник (помічник) командира корабля доповідає командирові корабля.

За результатами проведення щоденного та щотижневого огляду і перевірки зброї та технічних засобів корабля робляться записи у вахтовому журналі корабля із зазначенням усіх недоліків, які знижують встановлену боєготовність корабля.

Зауваження та недоліки, виявлені під час проведення огляду й перевірки зброї та технічних засобів, враховуються і негайно усуваються. Старший помічник (помічник) командира корабля за результатами доповіді командира бойової частини (начальника служби) для усунення недоліків визначає час, необхідну кількість спеціалістів та відповідального за своєчасне виконання робіт.

220. Щомісячні планово-запобіжні огляди і ремонти корабля здійснюються у терміни, які визначаються наказом командира з'єднання кораблів.

План-графік щомісячних планово-запобіжних оглядів і ремонтів кожної бойової частини (служби) та корабля в цілому затверджується командиром корабля.

Командири бойових частин та начальники служб залежно від фактичного стану зброї та технічних засобів на підставі типового переліку робіт визначають роботи, які виконуються під час проведення щомісячних планово-запобіжних оглядів і ремонтів.

Для забезпечення проведення щомісячних планово-запобіжних оглядів і ремонтів корабля у призначений термін подаються заявки на отримання витратних матеріалів, а також виконання окремих робіт силами збройових, судноремонтних, перевірних та інших майстерень управлінь, відділів та служб Військово-Морських Сил.

Органи постачання й ремонту (берегові бази) Військово-Морських Сил повинні в установлений термін за поданими заявками забезпечити кораблі відповідно до чинних норм постачання.

221. Організація виконання запланованих робіт на кораблі та контроль за своєчасністю їх виконання покладається на командира корабля. Допомагає йому старший помічник командира корабля.

Контроль за виконанням ремонтних робіт корабельної зброї та технічних засобів, які передані до майстерень Військово-Морських Сил, інших установ та підприємств, а також за послідовністю та якістю робіт, які виконуються особовим складом корабля, покладається на заступника командира з'єднання кораблів з електромеханічної частини - начальника електромеханічної служби, помічника командира з'єднання кораблів з живучості, флагманських спеціалістів штабу з'єднання кораблів.

222. Для контролю за станом корпусу, загальнокорабельних пристроїв та систем, стаціонарних засобів боротьби за живучість корабля наказом командира корабля призначається постійна корабельна комісія.

На надводних кораблях 1-го і 2-го рангів і на підводних човнах постійна корабельна комісія, як правило, призначається в складі: голова - старший помічник командира корабля, члени: помічник командира корабля, командири усіх бойових частин, начальники служб, головний боцман, командири (старшини) команд трюмних машиністів та інші службові особи.

У з'єднаннях кораблів 3-го і 4-го рангів склад постійних корабельних комісій визначається командирами з'єднань кораблів.

У разі необхідності до роботи постійних корабельних комісій залучаються представники штабу й електромеханічної служби з'єднань кораблів, управлінь, відділів і служб Військово-Морських Сил, установ та підприємств промисловості.

223. Постійною корабельною комісією здійснюється детальний огляд корпусу корабля, водонепроникних переділок, другого днища, дверей, люків, горловин, загальнокорабельних систем та пристроїв, стаціонарних засобів боротьби за живучість, рятувальних засобів і водолазного майна. Огляди проводяться: за планом (раз на три місяці); під час підготовки до тривалого походу та після повернення з походу; у разі необхідності - за наказом командира корабля. Підводна частина корабля оглядається постійною корабельною комісією під час кожної постановки корабля у док.

Постійна корабельна комісія під час проведення оглядів виявляє також дефекти, які можуть призвести до підвищення шумності корабля, виникнення перешкод роботі корабельних гідроакустичних комплексів (засобів).

У своїй роботі постійна корабельна комісія керується вимогами відповідних документів.

Ремонт корабля

224. Здійснення порядку формування, підготовки, матеріально-технічного забезпечення екіпажів кораблів, які ремонтуються, їхньої участі у ремонті, а також організації ремонту визначається Міністром оборони України.

225. Для відновлення технічного стану корабля передбачаються такі види планових ремонтів: навігаційний, доковий, підтримувальний, поточний, середній.

Навігаційний ремонт здійснюється з метою своєчасного виявлення дефектів, ремонту й заміни зношених деталей і вузлів озброєння та технічних засобів, а також технічних засобів, які через зношеність підлягають заміні.

Навігаційний ремонт проводиться силами особового складу корабля із залученням судноремонтних майстерень пункту базування і підприємств Міністерства оборони України та промисловості. Під час здійснення навігаційного ремонту усуваються несправності і проводиться технічне обслуговування, регламентні перевірки, а також планово-попереджувальні огляди та ремонти озброєння та технічних засобів корабля.

226. Доковий ремонт здійснюється під час перебування корабля у доку з метою підтримання технічно справного стану підводної частини корпусу корабля, а також справного стану технічних засобів та озброєння, які розміщуються нижче ватерлінії корабля.

Крім планових докових ремонтів проводяться також позапланові й аварійні докові ремонти.

Доковий ремонт здійснюється силами підприємств Міністерства оборони України та промисловості за участю особового складу корабля. Під час проведення докового ремонту виконуються роботи щодо очищення, огляду, ремонту та фарбування підводної частини корпусу корабля, цистерн, керм, ліній валів та гребних гвинтів, дейдвудного та інших пристроїв, донно-бортової арматури, технічних засобів та озброєння корабля, в тому числі цистерн головного баласту та забортної арматури підводного човна.

227. Поточний ремонт - це плановий заводський ремонт, який здійснюється з метою відновлення бойових і експлуатаційних можливостей корабля, що мають підтримуватися до наступного планового заводського ремонту.

Поточний ремонт здійснюється силами підприємств Міністерства оборони України та промисловості за участю особового складу корабля. Під час проведення поточного ремонту виконуються роботи щодо: ремонту і заміни зношених деталей озброєння, головних та допоміжних механізмів; огляду та усунення дефектів елементів корпусу, які підлягають найбільшому зношенню (перемінна ватерлінія, цистерни тощо); відновлення зношених труб і арматури; огляду та ремонту систем управління озброєнням та технічними засобами, а також агрегатної заміни технічних засобів корабля.

228. Підтримувальний ремонт здійснюється з метою підтримання бойових та експлуатаційних можливостей корабля на визначеному рівні і проводиться у мінімальному обсязі. Після проведення підтримувального ремонту за рішенням Головного командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України можуть обмежуватися умови експлуатації корабля (обмежуються район плавання, глибина занурення для підводного човна тощо).

229. Середній ремонт - це плановий заводський ремонт, який здійснюється з метою відновлення технічно-експлуатаційних характеристик корабля і проводиться для ремонту чи заміни елементів обмеженої номенклатури.

Середній ремонт здійснюється силами підприємств Міністерства оборони України та промисловості за участю особового складу корабля. Під час проведення середнього ремонту виконуються роботи щодо: ремонту чи заміни головних і допоміжних механізмів та озброєння; ремонту валопроводів; ремонту трубопроводів із заміною дефектних ділянок труб та арматури; дефектування та ремонту корпусу корабля, а також роботи щодо модернізації та переобладнання корабля.

Крім зазначених видів планових ремонтів, може проводитися також аварійний ремонт корабля.

230. Аварійний ремонт - це позаплановий ремонт, який здійснюється з метою усунення аварійних пошкоджень та відновлення боєздатності корабля.

231. За рік до призначеного терміну постановки корабля в поточний та середній ремонт спеціальною комісією, призначеною наказом Головнокомандувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України, вивчається та аналізується технічний стан корабля.

Залежно від фактичного стану зброї, технічних засобів, корпусних конструкцій комісією розробляються пропозиції щодо зміни норм експлуатації корабля, які подаються на затвердження Головнокомандувачеві Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

232. Підготовлений до ремонту корабель приймається заводом на ремонт за актом, який підписується командиром корабля, представниками заводу та Головного штабу Головного командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України (штабу з'єднання кораблів).

У разі перебування у ремонті на одному заводі кількох кораблів один із командирів кораблів призначається старшим.

233. На час ремонту корабля до корабельного розпорядку дня вносяться зміни з метою максимального забезпечення ремонту та наближення корабельного розпорядку дня до розкладу дня судноремонтного підприємства. У корабельному розпорядку дня передбачається час для вивчення будови корабля, зброї, технічних засобів та засобів забезпечення живучості, які під час ремонту перебувають у розібраному стані, а також час для здійснення контролю за якістю ремонту і підготовки до проведення швартових і ходових випробувань.

234. Під час ремонту корабля командир корабля, командири бойових частин та начальники служб повинні контролювати: терміни та якість виконання ремонтних робіт; виконання технічних умов на ремонт, у тому числі якість використаних матеріалів та комплектність виробів; виконання вимог щодо зберігання зброї та технічних засобів, включаючи облік деталей, механізмів, трубопроводів тощо, які винесені з корабля; стан живучості корабля, виконання заходів щодо запобігання аварійним пошкодженням, готовність технічних засобів до боротьби з бойовими та аварійними пошкодженнями; облік обладнання, що знімається чи установлюється; дотримання заходів безпеки на кораблі та запобігання нещасним випадкам з особовим складом, працівниками заводу; виконання заходів щодо запобігання псуванню майна й обладнання; підтримання чистоти та порядку на кораблі, своєчасність прибирання робочих місць; ощадливу витрату матеріальних засобів, які виділені на проведення ремонту корабля; безпеку корабля, порядок допуску на нього представників заводу; забезпечення корабля енергоносіями з берега (зі стінки заводу); організацію підготовки та якість несення чергової і вахтової служб; відпрацювання дій особового складу щодо боротьби з аварійними пошкодженнями.

235. Під час перебування корабля в ремонті його командир не має права віддавати розпорядження щодо внесення змін до конструкції або встановлення на кораблі нових пристроїв, приладів тощо, а також вносити будь-які зміни до затверджених креслень та відомостей ремонтних робіт. Разом з тим, командир корабля зобов'язаний доповісти за підпорядкованістю про доцільні зміни в тих чи інших конструкціях, внесення яких підвищить тактичну цінність корабля, ефективність зброї, техніки, засобів забезпечення живучості та безпеки корабля.

236. Під час проведення ремонту попереднє прийняття відремонтованої зброї та технічних засобів у встановленому порядку й оформлення документів (закриття нарядів, внесення записів до паспортів, формулярів тощо) здійснюються командирами бойових частин та начальниками служб.

Остаточне прийняття відремонтованої зброї, технічних засобів і корабля в цілому здійснюється на ходових випробуваннях спеціальною комісією, призначеною Головнокомандувачем Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

237. Після закінчення ходових випробувань та усунення виявлених недоліків (недоробок) складається акт про закінчення ремонту корабля, який підписується командиром корабля, директором (начальником) заводу, головою та членами приймальної комісії і затверджується Головнокомандувачем Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

Загальні положення

238. Живучість корабля - це його спроможність протистояти бойовим та аварійним пошкодженням, водночас відновлюючи і підтримуючи можливий рівень своєї боєздатності.

Елементами живучості корабля є: вибухопожежозахищеність; непотоплюваність; живучість зброї та технічних засобів; захищеність особового складу.

239. Бойові та аварійні пошкодження відрізняються за характером (вибух, пожежа, надходження забортної води, пошкодження зброї та технічних засобів, виникнення небезпечних концентрацій шкідливих речовин (газів) у повітряному середовищі корабля тощо) та обсягом пошкоджень і можуть супроводжуватися травматизмом та загибеллю особового складу.

Пошкодження корабля можуть бути комплексними, наприклад надходження забортної води усередину корпусу корабля разом з пожежею, вибухом тощо.

240. Живучість корабля забезпечується за трьома основними напрямками: запобігання аварійним пошкодженням корабля; боротьба за живучість корабля; ліквідація бойових та аварійних пошкоджень корабля.

241. Забезпечення живучості корабля здійснюється: комплексом конструктивних рішень, прийнятих під час проектування, якістю та повнотою їх виконання під час побудови, модернізації та переобладнання корабля; організаційно-технічними заходами, які здійснюються в період експлуатації та ремонту корабля; підготовкою та діями особового складу щодо запобігання аварійним пошкодженням, боротьби з бойовими та аварійними пошкодженнями, ліквідації наслідків бойових та аварійних пошкоджень силами екіпажу в морі.

Комплекс конструктивних рішень щодо забезпечення живучості корабля на всіх етапах проектування контролюється експертною комісією Військово-Морських Сил Збройних Сил України за участю наукових спеціалістів та представників дослідних, проектних і конструкторських організацій. Результати роботи експертної комісії доповідаються головою комісії Головнокомандувачеві Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

242. Якість та повнота виконання прийнятих рішень щодо забезпечення живучості під час будівництва, модернізації та переобладнання корабля перевіряється під час проведення державних випробувань корабля. За результатами перевірки визначається ступінь їхньої відповідності загальним тактико-технічним вимогам та вимогам щодо забезпечення елементів живучості корабля.

243. Стан живучості кораблів, які перебувають в експлуатації та ремонті, щорічно перевіряється комісією, призначеною наказом Головнокомандувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

244. Підготовка з боротьби за живучість та дії особового складу щодо забезпечення живучості корабля здійснюються відповідно до вимог цього Положення та інших керівних документів.

Запобігання аварійним пошкодженням корабля

245. У мирний час у разі відсутності безпосередньої загрози отримання бойових пошкоджень головним напрямком у забезпеченні живучості є запобігання аварійним пошкодженням корабля.

Організаційно-технічні заходи, які здійснюються під час експлуатації та ремонту корабля, спрямовуються на: підтримання в постійній готовності до дії систем та засобів боротьби за живучість корабля; запобігання аварійним пошкодженням, які можуть виникнути з вини особового складу; ефективну підготовку з боротьби за живучість усіх категорій особового складу.

246. Особовий склад корабля допускається наказом командира корабля до догляду й обслуговування зброї та технічних засобів лише після вивчення будови та правил експлуатації.

Правила поводження зі зброєю і технічними засобами з метою запобігання аварійним пошкодженням виділяються в самостійні розділи в програмах спеціальної підготовки особового складу корабля.

Запобігання вибухам та пожежам на кораблі

247. Особовий склад корабля повинен суворо виконувати вимоги щодо запобігання вибухам та пожежам як під час виконання своїх обов'язків за корабельними розписами, так і у повсякденній діяльності.

Усі зауваження й виявлені порушення в утриманні боєприпасів, зброї, технічних засобів, пально-мастильних матеріалів тощо, які можуть призвести до вибуху або пожежі, повинні доповідатися за підпорядкованістю командирові корабля для вжиття заходів щодо усунення виявленого порушення.

248. Контроль за технічним станом корабельних погребів тощо з метою запобігання вибухам та пожежам на кораблі й усунення причин їх виникнення здійснюється старшим помічником (помічником) командира корабля та відповідними флагманськими спеціалістами штабу з'єднання кораблів.

249. На кораблі здійснюється систематичний нагляд за температурою у погребах з боєприпасами. У разі підвищення температури повітря в погребах з боєприпасами вище встановлених значень вживаються всі заходи для зниження температури і виявлення причин її підвищення.

250. У корабельних погребах і сховищах боєприпасів, а також у відсіках підводного човна з відкритим зберіганням торпед (мін) категорично забороняється: перебувати особам, які мають вогнепальну зброю, патрони, вибухові речовини, сірники, запальнички; установлювати електромережу, яка не передбачена будовою корабля; використовувати переносні електролампи, електроінструменти, електричні вентилятори, електрогрілки тощо.

У корабельних погребах і сховищах боєприпасів дозволяється користуватися переносними електролампами з напругою до 24 вольт.

У відсіках підводного човна з відкритим зберіганням торпед (мін) під час проведення огляду озброєння дозволяється користуватися переносними електролампами з напругою до 12 вольт.

251. На надводних кораблях з артилерійським і ракетним озброєнням після зняття бойової готовності артилерійські (зенітні) установки розряджаються, а подані боєприпаси повертаються на штатні місця для зберігання, ракетні установки приводяться в початкове положення відповідно до вимог інструкцій.

У разі зберігання (знаходження) мін на верхній палубі надводного корабля, там виставляються вахтові.

252. Завантаженням (розвантаженням) боєприпасів (зброї зі спорядженими боєголовками) керує командир корабля.

На час проведення завантаження (розвантаження) боєприпасів (зброї зі спорядженими боєголовками) у районі проведення робіт виставляються спеціальні вахтові з переносними засобами гасіння пожежі.

З моменту подачі боєприпасів на пірс (причальну стінку) або вантажну палубу спеціальних плавучих транспортних засобів за сигналом "Навчальна тривога" особовий склад займає місця і виконує обов'язки згідно з розписом з прийняття та здавання боєприпасів до моменту приведення ракетного (торпедного) комплексу корабля в початкове положення, що означає закінчення прийняття (здавання) боєприпасів.

253. Під час перебування корабля на ходу в морі у разі загрози вибуху під час пожежі на палубі, де розміщені міни (бомби), за можливості палаюча міна (бомба) скидається за борт з корми. Одночасно швидкість ходу корабля підвищується до повного.

Під час стоянки корабля на швартовах (якорі) палаюча міна (бомба) скидається у воду з того борту, поруч якого немає кораблів та суден. У цьому разі корабель негайно відводиться від стінки, відтягується за якір і, якщо дозволяють обставини, дає хід.

Аварійне скидання (старт) ракети виконується в напрямку, безпечному для інших кораблів і берегових об'єктів, або вживаються заходи, передбачені спеціальними інструкціями.

В аварійних випадках з торпедами виконуються дії згідно зі спеціальними інструкціями, у крайньому випадку - проводиться аварійне скидання торпеди у безпечному напрямку.

254. На надводних кораблях легкозаймисті рідини та речовини, якими постачається корабель згідно з нормами постачання, зберігаються в спеціальних цистернах або ємностях у місцях, визначених наказом командира корабля.

На кораблі встановлюється контроль за температурою рідкого палива, яка не повинна перевищувати + 25 град.C для легких (світлих) сортів.

Під час відкриття паливних цистерн та розбирання паливних трубопроводів у місцях проведення цих робіт забороняється користуватися відкритим вогнем.

На кораблі, де передбачене сховище для авіаційного пального, встановлюється контроль за виконанням вимог спеціальної інструкції.

У відсіках підводних човнів забороняється: зберігати та користуватися пальними та легкозаймистими рідинами (бензин, гас, розчинники тощо); зберігати і використовувати засоби регенерації повітря в місцях, які для цього не призначені.

У разі попадання легкозаймистої рідини (речовини) на палубу, настил або до трюму вона негайно прибирається, а приміщення - вентилюється.

Для протирання палуб, настилів, переділок, меблів тощо забороняється використовувати легкозаймисті рідини та інші вогненебезпечні матеріали.

255. У разі постановки корабля в док зброя, боєприпаси, пальне, мастила та інші легкозаймисті рідини і вибухові речовини вивантажуються з корабля, за винятком визначених у керівних документах, які за спеціальною вказівкою командира з'єднання кораблів залишаються на кораблі.

256. Для запобігання пожежам на кораблі забороняється: подавати напругу та навантаження на електромережі, які мають опір ізоляції, нижчий від установлених норм; установлювати в електричних ланцюгах нештатні запобіжники; залишати без нагляду у службових та житлових приміщеннях (каютах) увімкнені електроприлади; зберігати насичений мастилами, гасом, бензином та іншими подібними займистими речовинами матеріал для витирання (клоччя, ганчір'я, обрізка), паливні й мастильні матеріали у відкритому вигляді, а також свіжопофарбовану парусину в складеному вигляді в погано провентильованих приміщеннях; зберігати лакофарбові матеріали на катерах; використовувати нештатні електропроводку та електричне обладнання; розміщувати комплекти хімічної регенерації повітря, регенеративні патрони, ізолювальні протигази з регенеративними патронами та споряджені регенераційні установки ближче ніж за метр від кисневих балонів, бойових зарядних відділень та резервуарів торпед, кабельних трас, паливних трубопроводів та ємностей, у місцях з температурою вище + 50 град.C та можливим протіканням чи накопиченням паливно-мастильних матеріалів, а також води й пари; тримати використані пластини хімічної регенерації повітря або їх відламані частини разом зі сміттям, промащеним клоччям, ганчір'ям тощо; підфарбовувати корпуси комплектів хімічної регенерації повітря у відсіках підводного човна та використовувати їх не за призначенням; залишати відкритими штепсельні розетки, з'єднувальні та розподільні коробки, електричні щити закритого виконання; користуватися відкритим вогнем як засобом освітлення.

257. Для запобігання пожежам на підводних човнах, крім того, забороняється: допускати підвищення концентрації водню та кисню у відсіках та акумуляторних ямах вище встановлених норм; курити у відсіках, користуватися запальничками та сірниками; курити на містку та в надбудові під час стоянки підводного човна біля пірса.

Куріння у відсіках підводного човна забороняється. На підводному човні в морі курити дозволяється тільки в надводному положенні в місцях, визначених наказом командира підводного човна, або в спеціально обладнаних штатних приміщеннях для куріння. Курити дозволяється тільки з дозволу командира підводного човна або вахтового офіцера з додержанням усіх запобіжних заходів.

258. Вибохопожежонебезпечні роботи на кораблі проводяться з дозволу командира електромеханічної бойової частини.

Перед проведенням цих робіт здійснюються відповідні організаційно-технічні заходи щодо запобігання виникненню вибухів та пожеж.

У місцях проведення вогненебезпечних робіт, а також за рішенням командира електромеханічної бойової частини у суміжних приміщеннях виставляються спеціальні вахтові з переносними засобами гасіння пожежі. У районі проведення вогненебезпечних робіт усі стаціонарні та переносні засоби гасіння пожежі приводяться у готовність до негайного використання.

Час початку та закінчення вогненебезпечних робіт, а також закінчення огляду приміщень, де виконувалися ці роботи, записується до вахтового журналу корабля та журналу виконання вогненебезпечних робіт.

259. Під час стоянки корабля в пункті базування забороняється забруднювати акваторію, залишати мотлох та сміття на пірсах й причалах, створювати передумови для виникнення пожежі на воді і на березі.

Під час просушування трюмів вода відкачується тільки в спеціальні цистерни.

Після прибирання приміщень та закінчення інших робіт промащене ганчір'я й сміття виноситься з корабля і викидається у контейнери, які встановлені на березі у спеціально відведених місцях, обладнаних протипожежним інвентарем.

Запобігання надходженню води всередину корабля

260. Під час плавання корабля в морі та стоянки в пункті базування стан його корпусу, забортної арматури, водних трубопроводів, горловин цистерн, торпедних апаратів та інших пристроїв, які відгороджують внутрішні приміщення корабля від забортного простору, повинно повністю виключати несанкціоноване надходження води всередину корабля, затоплення трюмів, приміщень, відсіків, заповнення цистерн, відгороджень тощо.

Положення забортної арматури, люків, дверей, засувок та інших пристроїв, крізь які забортна вода може надходити всередину корабля, зазначається у відповідних інструкціях, розписах та інших документах і знаходиться під контролем особового складу з обслуговування, яким забезпечується наявність на цих пристроях покажчиків положення ("Відкрито", "Закрито", "Незворот").

261. Під час плавання підводного човна з особовим окладом, який не має достатніх практичних навичок плавання в морі, у надводному положенні всі приводи клапанів вентиляції, кінгстонів цистерн головного баласту повинні утримуватися у закритому положенні, взятими на стопори та зачиненими на замки. Переведення цих приводів на дистанційне управління виконується тільки за наказом командира корабля під час приготування підводного човна до занурення.

262. Під час стоянки підводного човна в пункті базування гідравлічні приводи клапанів вентиляції, кінгстонів цистерн головного баласту утримуються в закритому положенні, взятими на стопори та зачиненими на замки, ключі від яких здаються черговому корабля.

Розблокування кришок торпедних апаратів, пристроїв відстрілювання імітаційних сигнальних патронів як у пункті базування, так і в морі виконується тільки з дозволу командира підводного човна.

263. За підготовку особового складу, який обслуговує забортну арматуру, відповідають командири відповідних бойових частин (підрозділів) і начальники служб, до завідування підпорядкованого особового складу яких належать забортна арматура та інші пристрої такого самого призначення.

264. Протікання забортної води всередину корабля не допускається. У випадку виникнення протікання нещільність у забортній арматурі негайно усувається.

Про всі зауваження щодо стану забортної арматури та інших пристроїв, які пов'язані із забортним простором, командири бойових частин, начальники служб доповідають старшому помічникові (помічникові) командира корабля та командирові електромеханічної бойової частини.

Усі роботи, пов'язані із забортними отворами, здійснюються тільки з дозволу командира корабля.

265. Навантаження корабля контролюється командиром електромеханічної бойової частини, помічником командира корабля (на кораблі 3-го і 4-го рангів). Командири бойових частин, начальники служб, командири (старшини) команд (на кораблях 3-го і 4-го рангів) відповідно до своїх обов'язків повинні доповідати їм про прийняття, розвантаження, переміщення та витрати вантажів. Під час плавання в морі перевірка навантаження корабля здійснюється через кожні чотири години, а під час стоянки в пункті базування - один раз на добу.

266. На підводному човні облік змінних вантажів і розрахунки диференту (навантаження) здійснюється командиром електромеханічної бойової частини, до обов'язків якого належить безпосереднє керівництво діями особового складу під час занурення (спливання) підводного човна.

Командири бойових частин, начальники служб, а також помічник командира підводного човна зобов'язані доповідати командирові електромеханічної бойової частини про завантаження, розвантаження, витрати та переміщення змінних вантажів у підпорядкованих підрозділах.

Контроль за остійністю та запасом плавучості корабля здійснюється командиром електромеханічної бойової частини.

267. На надводному кораблі бойові навчання, пов'язані з надходженням води всередину корабля (імітація пробоїни), дозволяється проводити лише в спеціально оснащених тренувальних відсіках та приміщеннях, які визначаються наказом командира корабля. У цьому випадку використовуються спеціальні імітаційні ящики.

Під час проведення зазначених навчань необхідно додержуватися таких заходів безпеки: надходження води всередину корабля дозволяється лише у разі наявності надійних пристроїв, які швидко закриваються (відкриваються); подача води до приміщення починається лише після вжиття всіх заходів щодо запобігання заливанню матеріальної частини, що може отримати пошкодження від води, а також надходженню води до суміжних приміщень; визначається рівень, до якого можуть затоплюватися приміщення; на час подання води до приміщень виставляються спостерігачі, які повинні доповідати керівникові навчання про підхід рівня води та крену до встановленого значення; не допускається прийняття надмірної кількості води, що може призвести до виникнення небезпечного крену і зменшення до критичних значень остійності та запасу плавучості корабля.

Зазначені вимоги безпеки повинні неухильно виконуватися під час відпрацювання дій особового складу щодо створення фактичного крену і спрямлення надводного корабля.

На підводних човнах забороняється проведення бойових навчань, які пов'язані з подачею води до відсіків.

Запобігання аварійним пошкодженням зброї та технічних засобів

268. Бойове та повсякденне використання зброї та технічних засобів корабля здійснюється із виконанням вимог чинних правил експлуатації. Особи чергової і вахтової служб повинні оглядати всі механізми, що функціонують, кожні 30 хвилин (у разі необхідності - частіше).

269. Про всі виявлені зауваження, несправності чи поломки доповідається командирові відповідної бойової частини, начальникові служби.

Про виникнення загрози вибуху, пожежі, надходження забортної води всередину корабля та небезпечних концентрацій шкідливих речовин (газів) командир бойової частини, начальник служби повинні доповісти командирові корабля і вжити всіх заходів щодо запобігання травматизму (загибелі) особового складу та усунення виявлених зауважень, несправностей, поломок.

270. За усунення виявлених зауважень, несправностей, поломок зброї та технічних засобів відповідає командир бойової частини, начальник служби.

Для швидкого усунення несправностей зброї та технічних засобів на кораблі має бути повний комплект запасних частин, інструменту та пристроїв.

271. З метою запобігання аварійним пошкодженням зброї та технічних засобів на кораблі (у з'єднанні кораблів) організовується систематичне вивчення досвіду експлуатації зброї та технічних засобів, випадків аварійних пошкоджень та встановлюється контроль за виконанням організаційних і технічних заходів щодо безаварійного використання зброї та експлуатації технічних засобів.

272. У бойових частинах та службах повинні бути переліки типових (характерних) аварій, поломок зброї та технічних засобів, пов'язаних з їх використанням.

273. Контроль за змістом цих переліків і відпрацюванням відповідних дій особового складу кораблів покладається на заступника командира з'єднання кораблів з електромеханічної частини - начальника електромеханічної служби, помічника командира з'єднання кораблів з живучості та відповідних флагманських спеціалістів.

Запобігання виникненню на кораблі небезпечних концентрацій шкідливих речовин (газів)

274. У приміщеннях надводного корабля та відсіках підводного човна необхідно контролювати газовий склад повітряного середовища, відсутність диму, запаху чаду та інших ознак несприятливої зміни складу повітря.

275. Бойові пости та командні пункти (приміщення надводного корабля та відсіки підводного човна) обладнуються стаціонарними та переносними приладами газового аналізу повітря.

Увесь особовий склад повинен мати навички практичного використання цих приладів, а також розпізнавання характерних ознак наявності в повітрі шкідливих речовин і газів за своїм самопочуттям (поява головного болю, ознобу тощо).

276. За укомплектованість корабля приладами газового аналізу повітря, їх перевірку, регулювання та точність показань відповідає начальник служби радіаційного, хімічного та біологічного захисту й екологічної безпеки (помічник командира корабля), а також командири бойових частин та начальники інших служб корабля й командири відсіків підводного човна.

Періодичність замірів відповідно до оголошеної готовності корабля, порядок реєстрації результатів газового аналізу складу повітря та подання доповідей зазначаються в обов'язках особового складу.

277. У разі підвищення концентрації шкідливих речовин (газів), виявлених у повітряному середовищі корабля, вживаються заходи щодо ліквідації причин їх виникнення і виконуються дії щодо запобігання поширенню виявлених речовин та газів на кораблі і зменшення їх концентрації до мінімального рівня.

Боротьба з бойовими й аварійними пошкодженнями корабля Організація боротьби за живучість корабля

278. Керівництво боротьбою за живучість корабля здійснюється командиром корабля з головного командного пункту. До складу розрахунку головного командного пункту кораблів 1-го і 2-го рангів входять: командир корабля; старший помічник командира корабля; заступник командира корабля з виховної роботи; командир електромеханічної бойової частини надводного корабля, місцеперебування якого - командний пункт енергетики та живучості; командир електромеханічної бойової частини підводного човна, командний пункт якого міститься на центральному посту.

Безпосереднє керівництво діями всього особового складу щодо боротьби з бойовими та аварійними пошкодженнями корабля (вибух, пожежа, надходження забортної води) здійснюється командиром електромеханічної бойової частини.

Керівництво діями щодо боротьби за живучість у відсіках підводного човна здійснюється командиром відсіку.

Безпосереднє керівництво діями особового складу щодо боротьби за живучість зброї та технічних засобів здійснюється відповідними командирами бойових частин та начальниками служб.

279. Ознаками бойового та аварійного пошкодження корабля є: вибух (сильний удар по корпусу корабля); пожежа (поява запаху гару й диму); надходження забортної води всередину корабля (затоплення трюмів, приміщень, відгороджень, цистерн тощо); поява небезпечних концентрацій шкідливих речовин (газів) у приміщеннях (відсіку) корабля, торпедному апараті, акумуляторній ямі тощо; викид розпиленої пальної рідини; надходження великої кількості пари; надходження повітря високого тиску, яке неможливо припинити, тощо.

280. Перший, хто виявив ознаки пошкодження (аварії) на кораблі, повинний: оголосити голосом аварійну тривогу в приміщенні, відсіку, де він перебуває; негайно доповісти про місце та характер аварії на головний командний пункт (вахтовому офіцерові, черговому корабля), а якщо це неможливо, то на запасний командний пункт або до інших приміщень, відсіків корабля; приступити до дій щодо боротьби за живучість, які виконуються без наказу; з прибуттям на місце аварії командира бойової частини (групи, батареї), начальника служби, старшого в приміщенні надводного корабля, командира відсіку підводного човна доповісти про вжиті заходи та діяти під їх керівництвом.

281. Головний командний пункт (вахтовий офіцер, черговий корабля), отримавши доповідь про аварію, оголошує аварійну тривогу дзвінками та голосом по корабельній трансляції із зазначенням місця та характеру аварії. Особовий склад, крім осіб, які перебувають в аварійному приміщенні (відсіку), негайно займає місця за розписом з боротьби за живучість та виконує дії без наказу. Прохід аварійним приміщенням (відсіком) забороняється.

282. У разі аварії у безлюдному приміщенні (відсіку) вахтовий офіцер (черговий корабля) оголошує аварійну тривогу за даними автоматичних приладів, систем виявлення ознак пожежі, надходження води тощо і спрямовує до місця аварії аварійну партію корабля.

283. Увесь особовий склад, який у момент виявлення аварії перебуває в аварійному приміщенні (відсіку), після оголошення голосом аварійної тривоги негайно починає дії щодо боротьби за живучість під керівництвом старшого в аварійному приміщенні (відсіку).

Ніхто не має права без дозволу старшого залишати аварійне приміщення надводного корабля, аварійний відсік підводного човна чи ухилятися від спільних дій щодо боротьби за живучість.

У разі неможливості прибути на своє місце за розписом з боротьби за живучість внаслідок герметизації аварійного приміщення (відсіку), що перешкоджає пересуванню особового складу, всі залишаються в приміщеннях (відсіках), суміжних з аварійним, і за вказівкою з головного командного пункту переходять у розпорядження старших приміщень надводного корабля (командирів відсіків підводного човна), де вони залишилися.

284. У мирний час у разі аварійного пошкодження командир корабля повинен ужити всіх заходів щодо запобігання небезпечному розвиткові аварійної обстановки.

З цією метою командир корабля повинен: негайно передати встановлений сигнал про аварію корабля; у разі необхідності зупинити механізми та вимкнути діючі системи, які забезпечують хід та управління кораблем; вимкнути електричне живлення аварійного приміщення (відсіку) або аварійної носової (кормової) частини корабля; перекрити подачу до аварійного приміщення (відсіку) і, наскільки це можливо та доцільно, транзит через нього кисню, повітря високого тиску, палива, мастил та інших корабельних запасів; повністю герметизувати корабель, визначити рубежі оборони, максимально локалізувати аварію; зібрати та проаналізувати всю інформацію про аварійну обстановку, у разі необхідності провести розвідку аварійного приміщення (відсіку), переконатися у відсутності прямої загрози життю особового складу, який перебуває в аварійному приміщенні (відсіку), а за її наявності вивести особовий склад до сусіднього приміщення (відсіку) та надати необхідну допомогу; рішуче вести боротьбу за живучість, використовуючи всі засоби, які є в розпорядженні; у процесі з'ясування аварійної обстановки та в разі відсутності загрози її ускладнення ввімкнути системи керування кораблем та дати хід.

285. У воєнний час у випадку бойового чи аварійного пошкодження корабля командир корабля діє згідно з тактичною обстановкою, спрямовуючи свої дії на: виконання бойового завдання; відновлення боєздатності корабля; забезпечення прихованості пошкодженого корабля.

286. Особовий склад аварійного приміщення (відсіку) у випадку аварії корабля діє з урахуванням заміни відсутніх бойових номерів, встановлює та підтримує зв'язок з головним командним пунктом, регулярно, без запитів та нагадувань головного командного пункту, доповідає про виконані заходи та зміни аварійної обстановки.

Якщо особовий склад використовує індивідуальні засоби захисту органів дихання, то доповіді на головний командний пункт здійснюються за допомогою технічних засобів зв'язку без знімання маски або за допомогою умовних сигналів.

287. Особовий склад неаварійних приміщень (відсіків) виконує обов'язкові заходи щодо локалізації аварії та перебуває в готовності надати допомогу особовому складу аварійного приміщення (відсіку).

У тих випадках, коли особовий склад аварійного приміщення (відсіку) не може впоратися з пошкодженнями і потребує допомоги, головний командний пункт направляє до аварійного приміщення (відсіку) аварійну партію, приймає до суміжного приміщення (відсіку) потерпілих та поранених, передає до аварійного приміщення (відсіку) додатковий аварійний інструмент тощо.

288. У разі втрати зв'язку з головним командним пунктом за умов, які безпосередньо загрожують життю особового складу, старший в аварійному приміщенні надводного корабля (командир аварійного відсіку підводного човна) самостійно приймає рішення про виведення особового складу, про що після залишення аварійного приміщення (відсіку) доповідає на головний командний пункт.

289. Під час надання кораблями (суднами) і літальними апаратами допомоги аварійному кораблю в морі зв'язок з ними та безпосереднє керівництво прийняттям допомоги здійснює старший помічник (помічник) командира корабля, про що доповідає командирові корабля.

290. У тому разі коли на борт аварійного корабля для надання допомоги прибуває особовий склад з інших кораблів (суден), то перш ніж направити його безпосередньо до аварійної ділянки необхідно сформувати аварійно-рятувальні групи кількістю 5-10 осіб разом з командиром групи на надводних кораблях і 3-5 осіб - на підводних човнах, поставити кожній групі конкретне завдання, призначити провідника та забезпечити групи засобами зв'язку з головним командним пунктом аварійного корабля.

Після прибуття на місце командир аварійно-рятувальної групи доповідає про це на головний командний пункт і переходить у підпорядкування керівника боротьбою за живучість на призначеній ділянці.

Після виконання поставленого завдання та доповіді про це на головний командний пункт аварійно-рятувальна група повертається на свій корабель або направляється на іншу аварійну ділянку.

291. Аварійно-рятувальними групами, що прибули з інших кораблів, керує офіцер, призначений командиром аварійного корабля, який веде облік їхньої чисельності, технічного спорядження, місцеперебування та ходу виконання завдання, про що регулярно доповідає старшому помічникові командира корабля на головний командний пункт та командирові електромеханічної бойової частини на його командний пункт.

Боротьба з пожежами на кораблі

292. Головними завданнями боротьби з пожежами на кораблі є: локалізація пожежі в найменшому можливому просторі; захист особового складу від ураження токсичними газами та опіків; гасіння пожежі усіма способами та засобами, які є в розпорядженні; ліквідація умов, що сприяють розвиткові пожежі; запобігання вибухові; недопущення задимлення неаварійних приміщень, командних пунктів та бойових постів.

293. Гасити пожежу на кораблі необхідно тільки в ізолювальних засобах захисту органів дихання. Особовий склад, який не має засобів захисту органів дихання, негайно виводиться з аварійного приміщення (відсіку).

294. У разі неможливості загасити пожежу корабельними засобами, необхідно вивести особовий склад з аварійного приміщення (відсіку) і повністю герметизувати його. Якщо методом герметизації аварійного приміщення (відсіку) пожежу загасити не вдалося, то головним командним пунктом приймається рішення про затоплення його з урахуванням зміни остійності та плавучості корабля.

295. Дії особового складу під час пожеж (загорянь) вибухових речовин на кораблі визначаються спеціальними інструкціями.

Зрошення й затоплення погребів, торпедних апаратів та інших приміщень (відсіків), де зберігаються боєприпаси та зброя, здійснюються тільки за наказом командира корабля.

У випадку нагальної потреби у разі пожежі у погребі, торпедному апараті та інших приміщеннях (відсіках), де зберігаються боєприпаси і зброя, або в сусідніх приміщеннях їх зрошення та затоплення може здійснюватися за наказом командира ракетно-артилерійської або мінно-торпедної бойових частин, командира батареї, чергового корабля.

Особовий склад заздалегідь виводиться з приміщення, яке зрошується або затоплюється.

296. На підводних човнах під час гасіння пожежі зрошення та затоплення торпедних апаратів і відсіків з відкритим зберіганням зброї здійснюються тільки за наказом командира підводного човна чи службової особи, яка його заміщає.

Боротьба з надходженням води

297. Головними завданнями боротьби з надходженням води всередину корабля є: не допускати надходження всередину корабля надмірного обсягу води, що загрожує зменшенням до критичних значень остійності та запасу плавучості корабля; запобігати надходженню забортної води з аварійного приміщення (відсіку) в інші приміщення (відсіки); зберігати таку осадку корабля, яка забезпечує використання зброї, хід та керованість корабля.

298. Усі технічні засоби, яким загрожує затоплення чи заливання водою, зупиняються та відключаються від електроживлення. Припиняється подача до них палива, пари тощо. Діючими залишаються лише технічні засоби, пристосовані до роботи під водою.

299. У разі неефективності вжитих заходів щодо боротьби з надходженням води особовий склад необхідно вивести з аварійного приміщення (відсіку), а приміщення (відсік) герметизувати. Водночас необхідно стежити із суміжних приміщень (відсіків) за тим, щоб в аварійному приміщенні (відсіку) не стравлювалася повітряна подушка і не відбувалося витікання води та її подальше поширення по кораблю.

300. У разі надходження великих мас забортної води в кормові (носові) приміщення (відсіки) та їхнього затоплення необхідно контролювати зростання статичного диференту аварійної кінцевої частини корабля та вжити всіх заходів щодо припинення його зростання. На надводному кораблі у разі наявності необхідного запасу плавучості необхідно здійснити затоплення цистерн, відсіків, приміщень, які розташовані вздовж іншого борту. На підводному човні необхідно періодично продувати безкінгстонні цистерни головного баласту аварійної кінцевої частини корабля.

301. Командир електромеханічної бойової частини повинен своєчасно доповідати командирові корабля інформацію про небезпеку втрати остійності та плавучості корабля і про необхідність залишення аварійного корабля.

Боротьба за живучість зброї та технічних засобів

302. Головними завданнями боротьби за живучість зброї та технічних засобів є: локалізація аварії шляхом виведення з дії пошкоджених ділянок і переходу на дублюючі та резервні засоби; збереження можливості використання зброї, а також збереження ходу та керованості корабля, підтримання життєдіяльності особового складу; відновлення та введення в дію пошкоджених ділянок; запобігання виникненню внаслідок аварії зброї та технічних засобів вибуху, пожежі, надходження води, небезпечних концентрацій шкідливих та отруйних речовин (газів).

303. Командир корабля (вахтовий офіцер) після отримання доповіді про пошкодження зброї чи технічних засобів, ураховуючи їх характер, обсяг і ступінь загрози живучості корабля, приймає рішення про оголошення аварійної тривоги.

304. Командир бойової частини (начальник служби) у випадку бойового чи аварійного пошкодження зброї та технічних засобів, які належать до його завідування, повинен доповісти командирові корабля про можливість їх бойового використання, про наявність загрози для корабля через несприятливий розвиток аварії, необхідність аварійного скидання боєприпасів, повної зупинки ходу корабля, припинення подачі енергоносіїв до комплексів зброї та систем управління кораблем.

305. Дії особового складу корабля у разі пошкодження зброї і технічних засобів, які виконуються за наказом головного командного пункту та командирів бойових частин (начальників служб), включають: перехід на дублюючі та резервні засоби; використання резерву потужності та допустимих режимів перевантаження діючих механізмів корабля; обмежене використання пошкодженої зброї та технічних засобів; усунення пошкоджень, часткове або повне введення в дію зброї та технічних засобів.

306. Особовий склад бойової частини (служби), зброя та технічні засоби якої отримали пошкодження, діє згідно з вимогами порадників, інструкцій та правил про поводження з комплексами зброї у разі аварій або отримання пошкоджень й пам'яток з бойового використання технічних засобів.

307. Особовий склад інших бойових частин і служб виконує обов'язки щодо локалізації аварії, приводить і підтримує технічні засоби в готовності до негайного використання на випадок виникнення вибуху, пожежі чи інших несприятливих наслідків аварії.

308. У випадку надходження великого обсягу пари до приміщення, якщо обслуговування технічних засобів і перебування особового складу в аварійному приміщенні стає неможливим, то особовий склад за наказом головного командного пункту покидає приміщення, вживши всіх можливих заходів щодо локалізації аварії.

309. У разі отримання пошкоджень, пов'язаних з розривом (порушенням герметичності) повітряного трубопроводу високого тиску, та надходження до відсіку підводного човна повітря високого тиску, яке неможливо відключити, необхідно: максимально зменшити недоторканий запас повітря високого тиску; контролювати тиск в аварійному відсіку, у разі досягнення надмірного тиску 2 кг/см.кв. особовий склад зобов'язаний підключитися до індивідуальних дихальних апаратів; з'єднати з атмосферою аварійного відсіку внутрішні порожнини герметичних відгороджень, цистерн тощо, які містяться в ньому, запобігти можливості підвищення тиску в інших відсіках (цистернах, відгородженнях), які пов'язані з аварійним відсіком трубопроводами; зупинити діючі механізми, що втрачають здатність функціонувати у разі підвищення тиску.

Захист особового складу від впливу шкідливих речовин (газів)

310. Головними завданнями захисту особового складу від впливу небезпечних концентрацій шкідливих речовин (газів) є: герметизація корабля, корабельних приміщень, бойових постів та командних пунктів; з'ясування причин появи небезпечних концентрацій шкідливих речовин (газів); захист особового складу аварійних приміщень за допомогою ізолювальних протигазів, індивідуальних дихальних апаратів та інших засобів.

311. У випадку виявлення небезпечної концентрації шкідливих речовин (газів) на кораблі оголошується аварійна тривога, вказуються місце виявлення, назва одного чи кількох компонентів шкідливих речовин (газів), а також час, протягом якого в умовах дії виявленої концентрації токсичних речовин (газів) гарантується збереження життя, здоров'я та працездатності особового складу, в тому числі й у разі ведення боротьби з бойовими та аварійними пошкодженнями.

312. У разі виявлення небезпечної концентрації токсичних речовин (газів) після оголошення сигналу аварійної тривоги особовий склад корабля повинен герметизувати приміщення (відсіки) корабля, привести в положення "Напоготові" ізолювальні протигази, приготувати до використання індивідуальні дихальні апарати.

Особовий склад аварійного приміщення (відсіку) повинен підключитися до ізолювальних протигазів чи індивідуальних дихальних апаратів і почати виявлення причин виникнення небезпечної концентрації токсичних речовин (газів), а в разі виявлення - усунути їх.

Особовий склад неаварійних приміщень (відсіків) повинен безперервно контролювати вміст токсичних речовин (газів) у повітряному середовищі своїх приміщень (відсіків) та усувати витікання повітря з аварійного приміщення (відсіку).

313. Для видалення токсичних речовин (газів) слід розпочати вентилювання аварійних приміщень (відсіків) в атмосферу та ввести в дію засоби очищення повітря. Для запобігання поширенню токсичних речовин (газів) по підводному човну в аварійному відсіку утворюється понижений тиск (вакуум) або підвищений тиск у суміжних відсіках із перепадом 50-100 мм водяного стовпа.

314. Командир підводного човна у разі виявлення небезпечної концентрації токсичних речовин (газів) під час перебування підводного човна в підводному положенні зобов'язаний дати команду спливти (у мирний час) і у надводному положенні почати вентилювання аварійного відсіку в атмосферу.

315. Для зменшення концентрації токсичних речовин (газів) в аварійному приміщенні (відсіку) забороняється змішувати повітря між відсіками підводного човна, приміщеннями надводного корабля

316. Безпосереднє керівництво виявленням причин виникнення в приміщенні (відсіку) шкідливих речовин (газів) покладається на начальника служби радіаційного, хімічного та біологічного захисту й екологічної безпеки та командира бойової частини (начальника служби), технічні засоби якої стали причиною появи у відсіку (приміщенні) шкідливих речовин (газів).

317. Якщо всі вжиті заходи щодо захисту особового складу аварійного відсіку від небезпечної концентрації шкідливих речовин (газів) не дали необхідного ефекту і перебування в аварійному відсіку стало небезпечним для життя та здоров'я людей, то за наказом командира корабля особовий склад виводиться в суміжні приміщення (відсіки). У приміщенні (відсіку), з якого виводиться особовий склад, технічні засоби виводяться з дії або переводяться на дистанційне управління, вживаються заходи щодо забезпечення безпеки особового складу суміжних приміщень (відсіків).

Боротьба за врятування аварійного корабля та особового складу

318. Під час боротьби за врятування аварійного корабля та особового складу командир корабля відповідає за: повноту і своєчасність доповідей на флагманський командний пункт та командний пункт Військово-Морських Сил про критичний стан корабля і вжиті заходи; своєчасне та обґрунтоване рішення про залишення особовим складом аварійного корабля, якому загрожує загибель; збереження вахтового та навігаційного журналів, секретних документів і спеціальної апаратури або, у разі неможливості врятування, їх знищення; організацію та порядок залишення особовим складом корабля, що гине.

У мирний час, якщо дозволяє обстановка, аварійний корабель, який гине, відводиться (відтягується) на мілководдя.

319. У випадку надходження всередину корпусу корабля великої кількості забортної води підставою для рішення командира надводного корабля про залишення особовим складом аварійного корабля є такі обставини та зовнішні ознаки:

зростання осадки корабля й зниження запасу плавучості до обсягу одного найбільшого незатопленого відсіку;

зростання крену корабля й досягнення краєм відкритої палуби вздовж борту поверхні води;

зростання диференту корабля й досягнення краєм відкритої палуби аварійної кінцевої частини поверхні води;

зростання крену та диференту корабля й досягнення краєм відкритої палуби вздовж борту та краєм відкритої палуби аварійної кінцевої частини поверхні води;

поява на верхній палубі та на бортах, особливо в середній частині корабля, тріщин (розривів) і гофрів.

320. У випадку надходження всередину міцного корпусу підводного човна великої кількості води під час його перебування в надводному положенні підставою для рішення командира підводного човна про залишення особовим складом аварійного підводного човна є такі обставини та зовнішні ознаки:

зростання диференту підводного човна й досягнення аварійною кінцевою частиною поверхні води;

зростання осадки й наближення поверхні води до основи бойової рубки.

321. Рішення командира корабля про залишення особовим складом аварійного корабля у зв'язку з надходженням великої кількості забортної води всередину корабля і загрозою його загибелі підкріплюється доповіддю командира електромеханічної бойової частини про критичний стан аварійного корабля, який достатньо точно визначається розрахунком елементів остійності та плавучості за методиками і таблицями, які зазначені в документації з боротьби за непотоплюваність корабля.

322. Старший помічник командира корабля покидає корабель безпосередньо перед командиром корабля, якщо щодо цього не надійшло інших наказів.

323. Після залишення екіпажем аварійного корабля командир корабля відповідає за організацію, порядок і дисципліну особового складу незалежно від місця перебування та умов життєдіяльності аж до прийняття рішення про розформування екіпажу.

324. У випадку залишення аварійного корабля і висадки на територію іноземної держави командир корабля повинен захищати права членів екіпажу як громадян України та вживати необхідних заходів для негайного повідомлення офіційних органів України про обставини, що склалися.

Ліквідація наслідків бойових та аварійних пошкоджень корабля

325. Ліквідація наслідків бойових та аварійних пошкоджень корабля здійснюється після успішного завершення боротьби особового складу за живучість корабля й усунення безпосередньої загрози для корабля. Ліквідація наслідків бойових та аварійних пошкоджень здійснюється з метою відновлення і підтримання боєздатності корабля силами особового складу в морі.

326. У разі перебування пошкодженого корабля у морі командир корабля повинен використовувати всі можливості для усунення отриманих пошкоджень з метою подальшого виконання поставленого завдання або самостійного повернення до свого пункту базування (найближчого порту).

327. Головними завданнями ліквідації наслідків бойових та аварійних пошкоджень корабля силами екіпажу в морі є: ремонт і відновлення технічних засобів забезпечення живучості корабля та захисту особового складу; відновлення і перевірка зброї та систем управління зброєю, штурманського (навігаційного) обладнання, засобів зв'язку та спостереження; забезпечення режимів роботи головної енергетичної установки, допоміжних механізмів, перевірка справності джерел електроенергії та систем подачі її споживачам; поповнення корабельних запасів до необхідного рівня, який дає можливість успішно виконувати поставлене завдання; забезпечення умов життєздатності особового складу корабля.

328. Перед початком робіт уточнюються обсяг, характер отриманих пошкоджень і можливість їх ліквідації своїми силами.

Командир корабля доповідає про своє рішення на командний пункт Військово-Морських Сил. У разі необхідності просить про допомогу. Надалі підтримує постійний зв'язок з командним пунктом Військово-Морських Сил, доповідає про хід ремонтно-відновлювальних робіт, отримує вказівки та рекомендації.

329. У ліквідації наслідків бойових та аварійних пошкоджень бере участь увесь особовий склад корабля незалежно від спеціальності. Ремонтно-відновлювальні роботи мають авральний характер, ведуться цілодобово за участю в роботах офіцерського складу. Командири бойових частин і начальники служб безпосередньо керують роботами щодо відновлення боєздатності своїх бойових частин і служб.

Загальне керівництво ремонтно-відновлювальними роботами покладається на старшого помічника (помічника) командира корабля.

Через кожні 4 години командир корабля приймає доповідь про хід виконання робіт і не рідше ніж через кожні 8 годин обходить ділянки та знайомиться зі станом справ на місці.

330. Для забезпечення ремонтно-відновлювальних робіт під час ліквідації бойових та аварійних пошкоджень використовуються комплекти запасних частин, інструменту й приладдя, які є на кораблі, а також усі інші можливості за обставинами, включаючи розбирання однотипних механізмів і систем для їх подальшого використання як запасних частин і деталей, а також доставку на пошкоджений корабель необхідних деталей і механізмів.

331. Після повернення пошкодженого корабля до пункту базування (найближчого порту України) своїм ходом або на буксирі ліквідація наслідків бойових чи аварійних пошкоджень насамперед спрямовується на забезпечення непотоплюваності, вибухопожежної безпеки, запобігання аваріям зброї та технічних засобів і виникненню небезпечних концентрацій шкідливих речовин (газів).

Загальні положення

332. Медичне забезпечення корабля включає проведення лікувально-профілактичних, санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів, забезпечення корабля медичним майном, а також медичну підготовку всього особового складу, спрямовану на збереження його здоров'я та підтримання життєдіяльності.

333. Виконання медичних вимог є обов'язковим для всіх членів екіпажу корабля. Загальний контроль за виконанням медичних вимог покладається на старшого помічника (помічника) командира корабля. Усі командири та начальники повинні подавати приклад щодо їхнього додержання та вимагати від підлеглих їх виконання.

За медичне забезпечення корабля відповідає начальник медичної служби, який здійснює його керівництво.

334. Для проведення заходів медичного забезпечення в повсякденних умовах на кораблях обладнуються приміщення медичного призначення і склад медичного майна.

Медичні приміщення корабля в повсякденних умовах використовуються лише за прямим призначенням.

Медичне обладнання, яке є на кораблі, а також приміщення медичного призначення призначаються в завідування особового складу медичної служби корабля.

335. На кораблі, де посада начальника медичної служби не передбачена штатом, медичне забезпечення корабля покладається на помічника командира корабля, а безпосередній контроль за виконанням особовим складом корабля медичних вимог - на службових осіб медичної служби з'єднання кораблів.

Лікувально-профілактичне забезпечення особового складу корабля

336. Основними лікувально-профілактичними заходами є диспансеризація, амбулаторне, стаціонарне і санаторно-курортне лікування військовослужбовців.

До інших заходів профілактики і лікування особового складу корабля відносяться: контроль за газовим складом повітря у внутрішніх приміщеннях корабля; контроль за своєчасним очищенням повітря від шкідливих газів та вентилюванням приміщень; своєчасне надання особовому складу необхідної медичної допомоги в установленому обсязі; медичне забезпечення бойової підготовки, ремонтних, господарських робіт та інших заходів, які проводяться на кораблі; пропаганда гігієнічних знань, здорового способу життя.

337. Диспансеризація особового складу корабля проводиться відповідно до керівних документів і включає: медичний контроль за станом здоров'я особового складу; активне завчасне виявлення захворювань; вивчення умов служби та побуту особового складу корабля; виявлення факторів, які негативно впливають на здоров'я особового складу; проведення профілактичних і лікувально-оздоровчих заходів.

338. Повсякденний медичний нагляд за станом здоров'я особового складу включає: надання медичної допомоги тим, хто її потребує, з реєстрацією всіх звернень в амбулаторній книзі обліку хворих; медичний контроль за фізпідготовкою; проведення медичних обстежень контрольних груп (20-30 % особового складу екіпажу корабля), вивчення стану здоров'я всього особового складу (у період підготовки корабля до походу, у плаванні, одразу ж після походу).

339. Огляди шкірних покровів та слизових оболонок особового складу проводяться перед черговим миттям з метою своєчасного виявлення захворювань шкіри та контролю за дотриманням військовослужбовцями правил особистої гігієни. Про результати оглядів санітарний інструктор доповідає начальникові медичної служби корабля, а якщо на кораблі немає начальника медичної служби, то помічникові командира корабля.

340. Медичним оглядам підлягають: особовий склад, який прибув на корабель з відпустки, відрядження, гауптвахти, лікувального закладу (у день прибуття на корабель); особовий склад, який постійно працює на камбузі, у пекарнях, у перукарнях, лазнях, пральнях, об'єктах водопостачання, а також санітари (раз на тиждень); особи, які потребують за станом здоров'я систематичного лікарського нагляду; особи у разі наявності епідемічних показників; особовий склад перед заступанням у наряд, призначенням на роботи на камбузі, в кают-компанії та перед відправленням на гауптвахту.

341. Особовий склад кораблів підлягає таким видам медичних обстежень: первинні (обстеження прибулого поповнення в період перебування його в карантині); чергові (перед початком зимового та літнього періодів навчання); контрольні (для осіб, які потребують лікарського нагляду, і спеціалістів, що за спеціальністю мають контакт із шкідливими або отруйними речовинами) у строки, встановлені керівними документами для проведення обстежень.

Обстеження проводяться начальником медичної служби або під його керівництвом лікарями корабля. Забезпечення прибуття особового складу для медичного обстеження покладається на безпосередніх начальників особового складу, який підлягає обстеженню.

Про результати медичного обстеження, а також про необхідність проведення оздоровчих заходів начальник медичної служби доповідає командирові корабля.

342. Офіцери, мічмани та старшини, які проходять військову службу за контрактом, підлягають диспансеризації, яка включає медичний контроль за станом здоров'я особового складу, активне завчасне виявлення захворювань, виявлення факторів, які негативно впливають на здоров'я особового складу, проведення профілактичних та лікувально-оздоровчих заходів.

343. Під час підготовки до тривалого плавання (30 діб і більше) проводиться медичний огляд усього екіпажу корабля із санацією порожнини рота, а також флюорографією органів грудної клітки, якщо з моменту попередньої флюорографії минуло більше одного року. Одночасно здійснюється медичне обстеження тих, хто його потребує.

344. Запобіжні щеплення екіпажу корабля проводяться за планом, а також у разі наявності епідемічних показників. Крім цього, особовому складу кораблів, які перебувають у районах, особливо небезпечних з епідемічної точки зору, щеплення можуть проводитися за рішенням командира з'єднання кораблів і погодженням начальника медичної служби Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

Від щеплення звільняються особи тільки за медичними протипоказаннями. Відмітки про щеплення та їхні результати записуються до медичних книг і військових квитків.

Усім новоприбулим на корабель, якщо в їх документах немає відповідних відміток, робляться необхідні щеплення.

345. Матроси та старшини, які потребують медичної допомоги, доповідають про це своїм безпосереднім начальникам і з їхнього дозволу відправляються на амбулаторне приймання, яке проводиться в час, визначений розпорядком дня. Після надання допомоги лікар записує свій висновок до медичної книжки військовослужбовця і до книги запису хворих.

346. Дозвіл на звільнення (часткове чи повне) особового складу корабля від виконання службових обов'язків у зв'язку із захворюванням дається лікарем корабля. Особи, які проходять військову службу за контрактом, за довідкою лікаря можуть залишитися для лікування вдома (у межах гарнізону за місцем дислокації корабля). Звільнення військовослужбовців від виконання службових обов'язків у зв'язку з призначенням лікування вдома та вихід на службу після хвороби оформляються наказом командира корабля.

347. Про хворих, які розміщаються в корабельному лазареті та потребують госпіталізації, і звільнених від робіт та занять начальник медичної служби доповідає старшому помічникові (помічникові) командира корабля, а також повідомляє командира бойової частини, начальника служби.

348. На стаціонарне лікування за межами корабля військовослужбовці направляються командиром корабля на підставі висновку лікаря.

Відправляючись до госпіталю, військовослужбовці повинні мати із собою медичну книжку, посвідчення особи, направлення командира корабля, необхідні особисті речі та продовольчий атестат.

Для супроводження тяжкохворих призначається фельдшер (санітарний інструктор).

349. Для ознайомлення зі станом здоров'я військовослужбовців, які перебувають на лікуванні за межами корабля, начальник медичної служби відвідує їх, отримує потрібні відомості від лікарів медичної установи, а перед виходом корабля в тривале плавання з'ясовує, хто з хворих може повернутися на корабель.

350. Кораблі забезпечуються медичним майном у пункті постійного базування відповідно до встановлених норм.

Кожне з'єднання кораблів розпорядженням начальника медичної служби Військово-Морських Сил Збройних Сил України прикріплюється до медичного складу, в якому визначається порядок видачі на кораблі медичного майна та лікувальних препаратів.

Зберігання, облік, звітність медичних препаратів групи "А" на кораблях здійснюються згідно з вимогами керівних документів.

Санітарно-гігієнічне та протиепідемічне забезпечення особового складу корабля

351. Кожний член екіпажу корабля повинен піклуватися про збереження свого здоров'я, не приховувати хвороб, суворо додержуватись правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (уживання алкоголю тощо).

352. Командири (начальники) повинні забезпечувати в підпорядкованому підрозділі додержання особовим складом правил особистої і громадської гігієни.

Додержання правил особистої гігієни включає: ранкове та вечірнє вмивання з чищенням зубів; миття рук перед прийманням їжі; своєчасне гоління, підстригання волосся та обрізання нігтів; щотижневе миття в лазні зі зміною натільної та постільної білизни; утримання в чистоті обмундирування та взуття.

Правила громадської гігієни включають: підтримання чистоти в кубриках, гальюнах та інших приміщеннях загального користування і на кораблі в цілому; регулярне вентилювання приміщень.

353. Для забезпечення потреб особистої та громадської гігієни, а також для приготування їжі прісна вода на кораблі подається споживачам не менше 4 разів на добу (перед прийманням їжі), а на камбуз, до буфетів офіцерського складу і мічманів, до медичних приміщень - постійно або за запитом.

Мінімальні витрати прісної води на кораблі на одну людину за добу у звичайних умовах становлять: для вмивання, приготування їжі та обробки харчових продуктів - 10 л і за вказівкою командира корабля можуть бути збільшені до 15 л; для миття посуду, банно-прального обслуговування - не менше 30 л.

Для пиття, приготування їжі, миття посуду та продуктів, які не підлягають термічній обробці, використовується тільки прісна вода.

354. Під час перебування в морі у разі нестачі прісної води на кораблі у виняткових випадках за вказівкою командира корабля для банно-прального обслуговування, а також для миття столового та камбузного посуду дозволяється використовувати забортну воду. У цьому разі прісна вода витрачається тільки для вмивання особового складу та ополіскування посуду після миття.

355. Питна вода приймається на корабель тільки після схвалення начальником медичної служби результатів аналізів, що підтверджують її доброякісність.

Насоси та шланги, призначені для подачі питної води, утримуються в чистоті. Застосування їх для інших потреб забороняється. Наконечники шлангів для води фарбуються різними кольорами і мають пояснювальні надписи: "Для пиття" (колір білий); "Для миття" (колір "шаровий"); "Забортна" (колір зелений).

Клапани, які з'єднують трубопроводи для питної води з трубопроводами води для миття та забортної води, закриваються (пломбуються) й відкриваються тільки за розпорядженням командира електромеханічної бойової частини після погодження з начальником медичної служби корабля.

Бачки, які призначені для короткочасного зберігання води, щоденно поповнюються свіжою питною водою, замикаються і перебувають під наглядом осіб чергової служби.

На підводному човні в кожному відсіку встановлюється бачок з аварійним запасом питної води, який є під наглядом командира відсіку.

Бачки з аварійним запасом питної води наповнюються свіжою водою перед кожним виходом у море, де вода замінюється в разі потреби. Її якість контролюється особами медичної служби корабля.

356. Начальник медичної служби корабля бере участь у складанні раціону харчування особового складу та здійснює щоденний контроль за отриманням продуктів згідно з нормами харчування, а також за технологією приготування їжі. Про виявлені недоліки він доповідає командирові корабля й особисто вживає заходів щодо їх усунення.

357. Безпосередньо перед прийняттям на корабель продовольства медичною службою проводиться перевірка санітарного стану приміщень, призначених для зберігання продуктів, та справності роботи систем, що обслуговують ці приміщення.

Харчові продукти, які поставляються на корабель, підлягають обов'язковому медичному контролю з метою визначення доброякісності та відповідності встановленим вимогам.

358. Під час приготування їжі необхідно контролювати закладку до котла повної норми продуктів, додержуватися правил кулінарної обробки, смакових якостей приготованої їжі та її різноманітності. Контроль за якістю продуктів покладається на начальника служби постачання та начальника медичної служби.

Камбуз та камбузний посуд утримуються в чистоті та справності.

Розкладка харчових продуктів для особового складу корабля складається помічником командира корабля (помічником командира корабля з постачання) спільно з начальником медичної служби. Як правило, після цього письмова інформація про розкладку вивішується в установлених місцях.

359. На підводних човнах за отримання, зберігання і видачу особовому складу поточного, недоторканного та аварійного запасів продовольства відповідає помічник командира підводного човна.

360. Перед походом корабля медична служба організовує бактеріологічне обстеження особового складу, який працює на камбузі, вістових тощо (на підводних човнах - усього особового складу). Під час плавання зазначені особи підлягають щотижневому медичному оглядові із записом результатів до особистих санітарних книжок. Крім того, щоденно проводиться медичний огляд камбузного наряду.

361. Приладдя для стрижки та гоління, яке є в загальному користуванні, призначається в завідування й утримується в чистоті. Після кожного користування воно знезаражується згідно з правилами санітарного нагляду за корабельними перукарнями.

362. Накопичення брудного одягу і білизни, а також просушування одягу та взуття у житлових приміщеннях забороняється.

Мокре спорядження сушиться в спеціально обладнаних приміщеннях.

Брудну білизну дозволяється зберігати в житловому приміщенні окремо від чистої у спеціальних рундуках чи мішках і тільки до чергового прання.

363. Особовий склад під час несення служби на зовнішніх постах у холодну та дощову погоду забезпечується спеціальним одягом. Веслярі шлюпок та особовий склад, призначений для виконання робіт на шлюпках, повинні мати із собою верхній одяг залежно від погоди - теплий чи дощовий.

Для виконання робіт, пов'язаних із забрудненням одягу, виконавці забезпечуються робочим або спеціальним одягом, взуттям та рукавицями.

364. У спеку на верхній палубі та всередині корабля командир може дозволити особовому складу роздягатися до пояса чи до трусів. У цьому разі військовослужбовці повинні додержуватися правил безпеки, не допускаючи зайвого перегрівання чи забруднення тіла.

365. На кораблях ведеться постійний нагляд за станом повітря в приміщеннях та своєчасністю вентиляції згідно з розписом.

Опалення регулюється за показниками термометрів, які мають бути у всіх житлових та службових приміщеннях корабля. Узимку в житлових приміщеннях підтримується температура не нижче + 18 град.C (у медичних - не нижче + 20 град.C), в інших приміщеннях - згідно з установленими нормами.

366. Підтримання нормальної епідемічної обстановки на кораблі в морі забезпечується проведенням медичних та загальних заходів. Медичні заходи виконуються медичною службою корабля. У проведенні загальних заходів головна роль належить командирам бойових частин (начальникам служб) та особовому складу корабля. Контроль за своєчасністю, повнотою та якістю проведення цих заходів покладається на медичну службу корабля.

367. Військовослужбовці повинні доповідати за підпорядкованістю про випадки виникнення інфекційних захворювань в осіб, які розміщуються з ними в одному кубрику.

У разі виявлення на кораблі інфекційного хворого начальник медичної служби корабля негайно доповідає про це командирові корабля і старшому медичному начальникові, забезпечує ізоляцію та госпіталізацію хворих, проведення дезінфекції у кубрику, спостереження за особами, які були в контакті з хворими, і посилення санітарно-гігієнічного контролю.

Банно-пральне обслуговування

368. Особовий склад корабля один раз на тиждень повинен митися в корабельній або береговій лазні та міняти натільну й постільну білизну. Коки, пекарі, хліборізи повинні щодня приймати душ.

Особовий склад, який виконує роботу, пов'язану із забрудненням тіла, повинен після закінчення роботи (зміни зі служби) митися в лазні чи під душем.

Особовому складу корабля після кожного тривалого походу виділяється час для миття в лазні та прання білизни.

369. Білизну перуть спеціально призначені особи у корабельних пральнях.

На кораблях, де немає пралень, особовий склад пере білизну самостійно у відведених для цього місцях і в час, відведений розкладом дня (добовим планом).

370. Улітку на незабруднених рейдах, якщо температура води не нижче + 18 град.C, особовому складу дозволяється купатися у морі. Висновок про санітарний стан рейду робиться начальником медичної служби корабля. Перед початком купання припиняється спуск стічної води та нечистот за борт. Під час купання лікар (фельдшер) перебуває на верхній палубі і наглядає за тими, хто перебуває у воді. Після закінчення купання в підрозділах проводиться перевірка наявності особового складу.

Загальні положення

371. Кораблям та суднам Військово-Морських Сил призначаються пункти базування, які являють собою ділянки узбережжя з відповідними прилеглими акваторіями і призначаються для забезпечення стоянки, постачання та відновлення боєздатності кораблів.

Пункти базування входять до складу військово-морських баз Військово-Морських Сил.

372. Військово-морська база Військово-Морських Сил (далі - військово-морська база) призначається для підтримання оперативного режиму в призначеній зоні відповідальності, посилення охорони морського державного кордону України, забезпечення розгортання і повернення кораблів до пунктів базування, здійснення оборони пунктів базування, конвоїв та поодиноких транспортів на переході морем, а також бойового, технічного, тилового, медичного та морально-психологічного забезпечення з'єднань, кораблів та військових частин Військово-Морських Сил.

373. Командир військово-морської бази підпорядковується Головнокомандувачеві Військово-Морських Сил Збройних Сил України і є старшим морським начальником у зоні відповідальності військово-морської бази. Командирові військово-морської бази підпорядковуються командири з'єднань кораблів та командири кораблів (суден), які дислокуються у пунктах базування військово-морської бази, і, як старшому морському начальникові, - інші командири з'єднань кораблів та командири кораблів (суден), які постійно або тимчасово перебувають у зоні відповідальності військово-морської бази.

374. Особовий склад кораблів, які дислокуються у пунктах базування військово-морської бази, дозволяється залучати до виконання робіт на березі тільки з дозволу командира з'єднання кораблів.

375. Основними завданнями військово-морської бази в частині, що стосується матеріального забезпечення кораблів та суден, є:

утримання складів, сховищ зброї і боєприпасів, організація їх охорони та оборони;

накопичення, зберігання та розосередження всіх видів запасів озброєння, військової техніки та майна;

поповнення запасів матеріально-технічних засобів на кораблях та суднах Військово-Морських Сил;

здійснення поточного судноремонту та усунення окремих пошкоджень кораблів та суден Військово-Морських Сил;

утримання портових споруд, систем водо- та електропостачання кораблів та суден, казармено-житлового фонду, комунальних споруд та території військових містечок.

376. Для матеріального забезпечення кораблів та суден Військово-Морських Сил до складу військово-морської бази входять такі частини та підрозділи (крім частин та підрозділів бойового забезпечення):

технічного забезпечення (бази озброєння, бази ремонту і зберігання засобів зв'язку, радіотехнічних засобів; об'єднані склади озброєння та майна, інженерні склади, судноремонтні майстерні);

тилового забезпечення (склади тилу, тилові частини з транспортними підрозділами);

медичного забезпечення (лазарети та медичні пункти).

До складу військово-морської бази також може входити дивізіон кораблів, які будуються та ремонтуються. Він призначається для організації: утримання екіпажів кораблів; технічного супроводження будівництва й ремонту кораблів та передачі їх до складу Військово-Морських Сил у встановлені терміни; забезпечення кораблів усіма видами постачання; підготовки екіпажів кораблів, забезпечення проведення випробувань кораблів.

377. В окремих пунктах базування створюються берегові бази.

Берегова база пункту базування у разі наявності виробничих фондів, відповідного устаткування, обладнання та штатних підрозділів може виконувати крім завдань матеріального забезпечення також такі завдання: підготовка і забезпечення постачання на кораблі зброї, боєприпасів, шкіперського та технічного майна; зберігання та підготовка до заміни акумуляторних батарей підводних човнів; забезпечення навігаційного ремонту кораблів; забезпечення перезарядження вогнегасними речовинами корабельних станцій та засобів гасіння пожежі; проведення метрологічних перевірок та регулювання пристроїв різного призначення; проведення водолазних робіт з підводними частинами корпусів кораблів, гребними гвинтами тощо.

378. Командири берегових баз безпосередньо підпорядковуються командирові військово-морської бази, а у спеціальному відношенні (за видами забезпечення) - відповідним начальникам управлінь, відділів та служб Головного командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

379. Порядок базування, тилового, технічного та медичного забезпечення кораблів та суден у пункті базування військово-морської бази визначає Положення про пункт базування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, яке затверджує Головнокомандувач Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

Розміщення особового складу корабля в приміщеннях берегової бази

380. План розміщення особового складу в приміщеннях берегової бази та перелік обладнання приміщень складається командиром берегової бази і погоджується з командиром з'єднання кораблів.

Для розміщення особового складу кораблів у приміщеннях берегової бази використовуються тільки обладнані приміщення.

381. За стан приміщень берегової бази, які призначені для розміщення особового складу корабля, зберігання інвентарю та внутрішній порядок у них, а також за організацію несення чергової служби відповідає командир корабля.

382. Перед виходом корабля в море всі зайняті приміщення здаються відповідальним особам берегової бази, замикаються та опечатуються сургучевою печаткою корабля. Ключі від приміщень передаються на зберігання відповідальній особі, яка прийняла приміщення.

У разі виходу корабля у море на тривалий термін обмундирування та особисті речі екіпажу акуратно укладаються у валізи і здаються до комори берегової бази.

383. У тому разі, коли корабель змушений терміново покинути пункт базування на тривалий термін, а особовий склад не зміг підготувати приміщення до здавання, командир берегової бази вживає заходів для наведення в приміщеннях порядку, перевірки наявності обладнання та інвентарю, їх опечатування та охорони.

384. Особовий склад корабля, який розміщується у приміщеннях берегової бази, повинен виконувати вимоги Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і вимоги осіб чергової служби берегової бази.

Про всі випадки пошкодження обладнання необхідно доповідати відповідним службам берегової бази для вжиття відповідних заходів.

385. Якщо в разі виходу корабля у море частина особового складу залишається на березі (хворі тощо), то списки осіб, які залишилися, подаються старшому начальникові пункту базування. Серед тих, хто залишається, призначається старший, вони переводяться до іншого приміщення і переходять, якщо не прийнято іншого рішення, у тимчасове підпорядкування старшого начальника пункту базування.

386. У випадку оголошення бойової тривоги в пункті базування особовий склад кораблів, розміщений у приміщеннях берегової бази, прибуває на свої кораблі. У випадку оголошення навчальної тривоги в пункті базування дозволяється залишати одну зміну днювальних у приміщеннях, закріплених за особовим складом корабля.

Поповнення запасів корабля

387. Командир корабля перед поверненням до пункту базування зобов'язаний завчасно подати через командира з'єднання кораблів заявки на поповнення корабельних запасів, які розглядаються флагманськими спеціалістами штабу з'єднання кораблів за своєю номенклатурою і подаються до відповідних органів матеріального забезпечення.

У разі одночасного поповнення запасами великої кількості кораблів, начальником штабу з'єднання кораблів визначається черговість їхнього матеріального забезпечення.

388. Кораблю, який перебуває на забезпеченні (обслуговуванні) безпосередньо у службах Військово-Морських Сил, усі види матеріально-технічного забезпечення доставляються транспортними засобами цих служб. Кораблям, які перебувають на забезпеченні берегової бази, запаси тилової номенклатури та морської інженерної служби доставляються транспортними засобами берегової бази.

Командир корабля зобов'язаний ужити заходів щодо забезпечення прийняття кораблем матеріальних засобів у найкоротші терміни.

389. Відділи (підрозділи) забезпечення пункту базування (берегової бази) повинні мати чіткий розклад роботи, в якому зазначається час приймання службових осіб з кораблів, які базуються. Необхідно запобігати утворенню черг під час оформлення документів або отримання вантажу. У відділах (підрозділах) забезпечення на видному місці мають вивішуватися зразки оформлення заявок, актів та інших документів.

390. Тимчасове базування кораблів, передислокованих з інших пунктів базування, здійснюється за наказом Головнокомандувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України. Кораблі, які базуються тимчасово, постачаються всіма видами забезпечення нарівні з кораблями, що базуються постійно.

391. Типовий тижневий розпорядок дня розробляється штабом з'єднання кораблів з урахуванням умов базування кораблів з'єднання, особливостей клімату та пори року і затверджується командиром з'єднання кораблів.

Корабельний розпорядок дня складається старшим помічником (помічником) командира корабля з урахуванням вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та заходів, зазначених у типовому тижневому розпорядку дня, і затверджується командиром корабля. Основною метою розробки корабельного розпорядку дня є забезпечення найбільш успішного виконання завдань, покладених на корабель, з урахуванням особливостей служби та життєдіяльності особового складу.

392. У корабельному розпорядку дня передбачається час для: ранкової фізичної зарядки, ранкового огляду, ранкового і вечірнього туалету; підіймання прапора Військово-Морських Сил Збройних Сил України; проведення навчань, підготовки до них; інструктажу та розводу добового наряду; зміни спеціального (робочого) одягу, чищення одягу, взуття, миття рук перед прийманням їжі, харчування, обслуговування озброєння та технічних засобів корабля; гуманітарної, культурно-освітньої та спортивно-масової роботи, слухання радіо й перегляду телепередач; приймання хворих у медичній службі; приймання командуванням військовослужбовців з особистих питань; відвідування військовослужбовців; особистих потреб військовослужбовців, вечірньої прогулянки, вечірньої перевірки та восьмигодинного сну.

393. Усі дії особового складу корабля, зазначені в корабельному розпорядку дня, виконуються за командами чергового корабля (у разі розміщення на березі - чергового команди) точно в призначений час без попередньої доповіді начальникові.

394. Якщо в добовому плані корабля не зазначено час для приготування корабля до бою та походу або збору особового складу, то ніхто, крім командира корабля або старшого помічника (помічника) командира корабля (за наказом командира корабля), не має права віддавати розпорядження черговому корабля (вахтовому офіцерові) на приготування корабля до бою та походу, оголошувати сигнал "Великий збір" або збирати увесь особовий склад корабля у вказаному місці.

395. Офіцери, мічмани та старшини, які проходять військову службу за контрактом, повинні прибувати на корабель або до казарми берегової бази за 30 хвилин до підняття прапора Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

396. Після закінчення вечірніх заходів на кораблі проводиться провітрювання та прибирання приміщень.

Люки, двері та горловини приводяться в положення, яке зазначене в інструкції про утримання корабля в нічний час.

397. Під час стоянки корабля на швартовах (якорі, бочці) у пункті базування вечірня перевірка проводиться щоденно. Керівництво проведенням вечірньої перевірки здійснюється черговим корабля (черговим казарми).

Вечірня перевірка на кораблі починається у час, визначений розпорядком дня. За командою "Малий збір" особовий склад шикується в бойових частинах та службах корабля.

Перевірка проводиться старшинами команд (черговими бойових частин і служб). За сигналом "Слухайте всі" та командою чергового корабля (чергового казарми) "Почати перевірку в підрозділах" і після сигналу "Виконавчий" старшини команд або особи, що їх заміщують, виходять із строю. На початку перевірки призначений старшина команди називає прізвища військовослужбовців, зарахованих наказом Міністра оборони України до складу екіпажу корабля навічно, на що командир відповідного відділення голосно та урочисто відповідає: "(Військове звання й прізвище) поліг як герой у бою за волю і незалежність Вітчизни".

Після цього старшини команд починають перевірку особового складу за списками. Почувши своє прізвище, кожен відповідає: "Я". За відсутніх відповідають командири відділень, називаючи дійсну причину відсутності підлеглого, наприклад, "На вахті", "У відпустці".

398. Результати вечірньої перевірки в підрозділах доповідаються черговому корабля (черговому казарми).

Черговий корабля, прийнявши доповіді, оголошує добовий план на наступну добу та список тих, хто заступає в наряд, після чого подається сигнал "Слухайте всі" й команда "Розійтись". За сигналом "Виконавчий" особовий склад розходиться.

Черговий корабля (черговий казарми) результати вечірньої перевірки доповідає командирові корабля або особі, яка його заміщає, а також черговому з'єднання кораблів.

399. У вихідні та святкові дні час від підняття прапора Військово-Морських Сил Збройних Сил України й до відбою призначається для проведення культурно-масових, спортивних та інших заходів.

У вільний час матроси та старшини строкової служби можуть відпочивати або займатися особистими справами, крім військовослужбовців, які залучені до виконання службових обов'язків.

У передвихідні та передсвяткові дні дозволяється закінчувати культурно-масові та інші заходи, а у вихідні і святкові дні - здійснювати підйом особового складу на годину пізніше ніж у робочі дні.

400. Особовому складу дозволяється лягати в ліжка після 22-ї години. За командою "Відбій" усі матроси та старшини строкової служби, вільні від служби, повинні перебувати в ліжках.

Корабельні завідування

401. Зброя, боєприпаси, технічні засоби, обладнання, засоби забезпечення живучості, корпусні конструкції, верхня палуба, надбудова, приміщення корабля, відгородження, цистерни, погреби, арсенали, прилади, майно, запасні частини, інструменти, пристрої тощо призначаються в завідування осіб, визначених згідно з розписом із завідувань, огляду та перевірки зброї і технічних засобів.

Розпис із завідувань, огляду і перевірки зброї та технічних засобів складається з особливою ретельністю. На кораблі не повинно бути жодної безгосподарної речі.

402. За утримання зброї і технічних засобів бойової частини (служби) відповідає командир бойової частини (начальник служби), а у підрозділах бойових частин (служб) - командири і старшини цих підрозділів.

У тому разі, коли технічні засоби належать до завідування й обслуговуються особовим складом однієї бойової частини (служби), а використовуються для потреб інших бойових частин (служб), то командири останніх подають запит на їх використання командирові бойової частини (начальникові служби), до завідування підпорядкованого особового складу якого належать технічні засоби.

403. У бойових частинах (службах) ведуться загальні відомості обліку (книги обліку), в яких зазначаються прізвища осіб, до завідування яких належать зброя, боєприпаси, технічні засоби, корпусні конструкції, пристрої, засоби забезпечення живучості корабля та захисту особового складу корабля, запасні частини, інструмент, пристосування тощо.

Облік здійснюється в підрозділах (групах, батареях, командах, відділеннях).

Загальна відомість обліку (книга обліку) затверджується командиром бойової частини, начальником служби.

Командири бойових частин і начальники служб повинні контролювати правильність заповнення загальних відомостей обліку (книг обліку), які ведуться в бойових частинах і службах, а також їх відповідність корабельному розпису із завідувань, огляду і перевірки зброї та технічних засобів.

404. На бойових постах складається опис усього обладнання та майна, яке міститься на бойовому посту, і визначаються місця розташування та зберігання табельного майна.

У разі призначення нового командира бойового поста він приймає обладнання та майно бойового поста згідно з цим описом.

405. Табельне майно бойових постів використовується тільки за прямим призначенням.

Для навчання особового складу правилам використання табельного майна виділяється майно поза табелем постачання корабля, яке заноситься до книги обліку і з дозволу командира корабля зберігається на кораблі.

406. Корабельне майно перевіряється не рідше одного разу на рік. Для проведення перевірки наказом командира корабля (командира з'єднання кораблів) призначається комісія для його перевірки.

Перевірка проводиться за табелями і нормами постачання корабля майном. Одночасно комісією перевіряється стан корабельного майна та порядок його зберігання.

Акт перевірки корабельного майна затверджується командиром корабля. У разі виявлення фактів нестачі призначається службове розслідування з притягненням до відповідальності винних осіб.

407. Зброя, технічні засоби, прилади, засоби забезпечення живучості корабля та захисту особового складу, які належать до завідування матросів, старшин, мічманів та офіцерів, повинні мати документацію (паспорт, формуляр тощо), а також інструкції з використання (експлуатації).

Особи, які мають завідування, відповідають за утримання та збереження своїх завідувань. Вони зобов'язані: досконало знати обладнання та правила використання своїх завідувань, утримувати їх у справному стані, чистоті та готовності до дії; стежити за тим, щоб усі технічні засоби, які належать до завідування, використовувалися відповідно до вимог інструкцій; у разі виявлення несправностей уживати заходів щодо їхнього усунення і провести після усунення несправності випробування технічного засобу в дії.

408. Особи (офіцери, мічмани та старшини, які проходять військову службу за контрактом), що мають завідування, з метою підвищення рівня особистої підготовки повинні вести робочі зошити, до яких записуються технічні дані, схеми, ескізи тощо, які розкривають особливості конструкції, а також причини поломок і несправностей зброї та технічних засобів, які належать до завідування.

409. Особи, до завідування яких належать установки, механізми, прилади, зобов'язані: перед введенням у дію установки, механізму, приладу впевнитися в їхній справності, особисто готувати їх до роботи і бути присутніми під час введення в дію; стежити за роботою, у разі виявлення несправностей уживати заходів щодо усунення несправностей або вивести несправні установку, механізм, прилад з дії з обов'язковою доповіддю про це своєму командирові (начальникові); після виведення з дії несправної установки, механізму, приладу знайти причину несправності, усунути її, привести механізм, установку, прилад у готовність до подальшої роботи, про що доповісти своєму командирові (начальникові); вимагати від осіб, які обслуговують установку, механізм, прилад, виконання вимог інструкцій з експлуатації; одержувати матеріали, необхідні для догляду за зброєю та технічними засобами, які належать до завідування, стежити за їх витратою за призначенням, своєчасно в установленому порядку списувати й поповнювати відповідно до норм.

410. Особи, до завідування яких належать корабельні приміщення, відповідають за: їхній стан; справність дверей, люків, горловин, кришок вентиляційних шахт, ілюмінаторів та задрайок; наявність і порядок зберігання табельного майна; чистоту та внутрішній порядок; своєчасне вентилювання приміщень, справність електричного освітлення, електричних механізмів і розподільних пристроїв; виконання вимог щодо запобігання аварійним пошкодженням; справний стан засобів боротьби за живучість корабля; організацію прибирання приміщень після закінчення занять та робіт; за положенням згідно з інструкцією про утримання корабля забортної арматури, електророзподільних пристроїв, механізмів, систем тощо, які розміщені в приміщенні згідно з інструкцією про утримання корабля.

411. Після закінчення робочого дня особа, до завідування якої належить корабельне приміщення, зобов'язана особисто оглянути та перевірити стан трюмів, положення забортної арматури, електророзподільних пристроїв, механізмів, які працюють, систем тощо, щоб унеможливити надходження в приміщення забортної води, виникнення пожежі та небезпечної концентрації шкідливих речовин (газів).

Якщо під час робочого дня в приміщенні проводилися роботи, то особа, до завідування якої належить приміщення, повинна відразу після закінчення робіт у присутності виконавців оглянути місця проведення робіт.

Про результати огляду особа, до завідування якої належить приміщення, після закінчення робочого дня доповідає своєму безпосередньому начальникові.

412. Особи, до завідування яких належать службові приміщення корабля, в яких розміщуються командні пункти, засоби спостереження та зв'язку, штурманське обладнання, електростанції (джерела електроенергії), головні та допоміжні механізми тощо, повинні стежити за тим, щоб після закінчення робочого дня ніхто не залишався в приміщенні, крім осіб чергової та вахтової служб і осіб, які мають спеціальний дозвіл командира бойової частини, начальника служби із зазначенням, до якого часу будуть проводитися додаткові заняття або роботи, а також, щоб приміщення були перевірені черговим корабля.

413. Особовий склад, до завідування якого належать переносні частини озброєння, засоби забезпечення живучості корабля, ключі від спеціальних клапанів (затоплення та зрошення погребів тощо), індивідуальні засоби захисту, а також запасні частини, інструменти, приладдя, прилади тощо, зобов'язаний зберігати їх у спеціально призначених для цього місцях і використовувати тільки за призначенням.

414. На кораблі до всіх приміщень, які замикаються, у будь-який час доби має забезпечуватися доступ.

До замків від цих приміщень мають бути 2 комплекти ключів. На підводному човні, крім того, мають бути 2 комплекти ключів до замків приводів кінгстонів, клапанів вентиляції та аварійних засувок цистерн головного баласту, а також перших та других запорів систем загальнокорабельної та спеціальної вентиляції.

415. Перший комплект ключів від приміщень та приводів, які зачиняються, в робочий час знаходиться в осіб, до завідування яких належать ці приміщення та приводи.

На надводному кораблі наказом командира корабля визначається перелік приміщень, ключі першого комплекту від яких після закінчення робочого часу особи, до завідування яких належать приміщення, здають черговому корабля або черговому бойової частини (служби). Ці ключі зберігаються на спеціальних дошках, що замикаються.

У разі вибуття особового складу підводного човна до берегових приміщень ключі першого комплекту здаються особами, до завідування яких належать приміщення, черговому підводного човна, який зберігає їх у спеціальній скриньці, що замикається.

Про приймання та видачу ключів першого комплекту робиться запис у журналі обліку приймання та видачі ключів.

416. Другий комплект ключів від приміщень та приводів, які замикаються, зберігається на надводному кораблі на головній корабельній дошці, на підводному човні в спеціальній скриньці, установленій на центральному посту.

Головна корабельна дошка та спеціальна скринька з ключами другого комплекту замикаються, опечатуються, охороняються та передаються під час зміни чергової та вахтової служб.

Ключ від замка головної корабельної дошки зберігається в опечатаному пеналі в командному пункті енергетики та живучості. Відповідає за його збереження черговий електромеханічної бойової частини надводного корабля.

На підводному човні ключ від спеціальної скриньки з другим комплектом ключів зберігається в опечатаній шкатулці на центральному посту. Відповідає за його збереження черговий підводного човна.

417. За наявність ключів першого комплекту і їх відповідність замкам на дверях приміщень та приводах, які замикаються, відповідають командири підрозділів, до завідування яких ці приміщення (приводи) належать.

За видачу, використання та зберігання ключів другого комплекту від приміщень та приводів, які замикаються, відповідає помічник командира корабля. Ці ключі за відповідними сигналами видаються спеціально призначеним особам.

Корабельні погреби для збереження боєприпасів

418. На кораблі відповідно до визначених вимог обладнуються погреби для зберігання боєприпасів.

За обладнання погребів та зберігання боєприпасів відповідає командир корабля.

За організацію обліку, отримання (здавання) на корабель (з корабля) боєприпасів, їх розміщення на кораблі та охорону, а також додержання правил відчинення (зачинення) погребів відповідає старший помічник (помічник) командира корабля.

419. Особи, до завідування яких належать погреби, призначаються наказом командира корабля і відповідають за ведення обліку, зберігання та збереження боєприпасів, а також за стан обладнання погребів. Цим наказом також визначаються порядок приймання (здавання) боєприпасів та порядок зберігання ключів від погребів.

420. Відмикання (замикання) погребів на кораблі здійснюється: особами, до завідування яких належать погреби, за відповідними сигналами та для виконання робіт, перевірок, оглядів; дозорними погребів під час обходу погребів.

421. Перший комплект ключів від закритих погребів з боєприпасами зберігається в сейфах (металевих скриньках), які зачиняються, опечатуються печаткою дозорних погребів і охороняються. Ці сейфи (металеві скриньки) розміщуються: на надводному кораблі в приміщенні чергового корабля; на підводному човні на центральному посту.

Ключі від замків цих сейфів (металевих скриньок) зберігаються: на надводному кораблі у дозорних погребів; на підводному човні у чергового торпедиста.

422. Другий комплект ключів від погребів з боєприпасами зберігається: на кораблях 1-го і 2-го рангів у відповідних командирів бойових частин у сейфах (металевих скриньках), які замикаються та опечатуються їх печатками; на кораблях 3-го і 4-го рангів - у офіцерів, до завідування яких належать погреби з боєприпасами.

423. Детонатори на всіх кораблях зберігаються в спеціальних сейфах (металевих скриньках) в арсеналах, а на кораблях, де немає арсеналів, - у каюті командира корабля. Сейфи опечатуються печатками відповідних командирів бойових частин (командирів (старшин) команд на кораблях 3-го і 4-го рангів). Ключі від сейфів зберігаються в командира корабля.

Зберігання на кораблі стрілецької зброї та боєприпасів до стрілецької зброї

424. Облік і зберігання на кораблі стрілецької зброї та боєприпасів до неї здійснюються у порядку, визначеному Міністром оборони України.

У з'єднаннях кораблів відповідно до чинних інструкцій, ураховуючи конструктивні особливості кораблів та особливості корабельної служби, розробляються додаткові інструкції з організації обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів до неї, які затверджуються командиром з'єднання кораблів.

425. На кораблях стрілецька зброя та боєприпаси до неї зберігаються в арсеналах або спеціально обладнаних приміщеннях. Двері арсеналів та приміщень для зберігання зброї і боєприпасів до неї обладнуються надійними замками, електрозвуковою та світловою сигналізацією, яка виводиться до приміщення чергового корабля і має дублююче живлення від автономного джерела живлення. Біля арсеналів виставляються озброєні вахтові.

Боєприпаси до стрілецької зброї зберігаються окремо від стрілецької зброї у спеціально обладнаних приміщеннях або окремих металевих скринях.

426. На підводних човнах стрілецька зброя зберігається у металевих шафах або ставницях, боєприпаси до неї - у сейфах, які розміщуються в одному з відсіків. Металеві шафи, сейфи та ставниці надійно закріплюються, обладнуються замками, електрозвуковою та світловою охоронною сигналізацією, яка виводиться до центрального поста підводного човна, опечатуються особами, до завідування яких належать шафи, сейфи та ставниці, і здаються під охорону особам чергової та вахтової служб підводного човна.

427. За обладнання арсеналів і спеціальних приміщень для зберігання стрілецької зброї та боєприпасів до неї та їх зберігання відповідає командир корабля.

За організацію обліку, приймання (здавання) на корабель, видачі (приймання) особовому складу корабля стрілецької зброї та боєприпасів до неї, а також за охорону і додержання правил відмикання (замикання) арсеналів і спеціальних приміщень відповідає старший помічник (помічник) командира корабля.

428. Особа, до завідування якої належить корабельний арсенал, й особи, відповідальні за збереження боєприпасів, призначаються наказом командира корабля і відповідають за ведення обліку, зберігання, видачу та приймання стрілецької зброї і боєприпасів до неї, а також за стан обладнання арсеналів (спеціальних приміщень). Цим наказом визначаються також порядок відчинення арсеналів і спеціальних приміщень, порядок зберігання ключів тощо.

429. Перший комплект ключів від корабельного арсеналу, ставниць зі стрілецькою зброєю зберігається в сейфі чергового корабля в металевому тубусі, опечатаному печаткою особи, до завідування якої належить корабельний арсенал. Черговому корабля забороняється видавати ключі від арсеналу іншим особам, крім особи, до завідування якої належить корабельний арсенал.

Перший комплект ключів від приміщень та скринь (шаф), де зберігаються боєприпаси до стрілецької зброї, зберігається в сейфі чергового корабля в металевому тубусі, опечатаному печаткою особи, відповідальної за збереження боєприпасів.

430. Другий комплект ключів від корабельного арсеналу та ставниць зі зброєю зберігається в сейфі командира корабля в металевому тубусі, опечатаному печаткою особи, до завідування якої належить корабельний арсенал.

Другий комплект ключів від приміщення та скринь (шаф), де зберігаються боєприпаси до стрілецької зброї, зберігається в сейфі командира ракетно-артилерійської бойової частини корабля в металевому тубусі, опечатаному печаткою особи, відповідальної за збереження боєприпасів.

431. Третій комплект ключів від корабельного арсеналу, ставниць зі зброєю зберігається у таємній частині корабля в металевому тубусі, опечатаному печаткою особи, до завідування якої належить корабельний арсенал.

Третій комплект ключів від приміщення та скринь (шаф), де зберігаються боєприпаси до стрілецької зброї, зберігається в таємній частині корабля в металевому тубусі, опечатаному печаткою особи, відповідальної за збереження боєприпасів.

432. Ключі від корабельного арсеналу та ставниць зі зброєю за наказом командира корабля видаються черговим корабля тільки особі, до завідування якої належить корабельний арсенал. Ключі від приміщень та скринь (шаф), де зберігаються боєприпаси до стрілецької зброї, за наказом командира корабля видаються черговим корабля тільки особі, відповідальній за збереження боєприпасів. Відчинення корабельного арсеналу та спеціальних приміщень та скринь (шаф), де зберігаються боєприпаси до стрілецької зброї, здійснюється за письмовим наказом командира корабля особою, до завідування якої належать корабельний арсенал, та особами, відповідальними за збереження боєприпасів, в присутності чергового корабля.

433. Особи добового наряду, які несуть вахту (чергування) озброєними, перед розводом добового наряду в установленому порядку отримують у корабельному арсеналі зброю та боєприпаси до неї, а після закінчення добового наряду здають зброю до корабельного арсеналу.

Під час несення добового наряду стрілецька зброя та боєприпаси до неї, які отримані особами добового наряду чергової та вахтової служб корабля, зберігаються в приміщенні чергового надводного корабля (у центральному посту підводного човна) в окремих металевих скринях (шафах, ставницях), які замикаються, опечатуються печаткою чергового корабля, охороняються і видаються (приймаються) у встановленому порядку черговим корабля під час чергової зміни озброєних осіб чергової і вахтової служб.

434. Контроль за обліком, зберіганням, видачею (здаванням) та організацією охорони стрілецької зброї та боєприпасів до неї, які отримані в корабельному арсеналі особами добового наряду чергової і вахтової служб корабля, а також шабель (палашів) для асистентів прапороносця покладається на старшого помічника (помічника) командира корабля.

Огляд корабля

435. Огляд корабля проводиться з метою перевірки бойової готовності, стану зброї, технічних засобів, корабельних пристроїв, засобів забезпечення живучості корабля, а також підготовки особового складу до дій за бойовими корабельним розписами та бойовими інструкціями. Огляд проводиться командиром з'єднання кораблів та командиром корабля.

436. Спеціальні (інспекторські) огляди кораблів проводяться особами, які призначаються Міністром оборони України та Головнокомандувачем Військово-Морських Сил Збройних Сил України під час інспектування (перевірки) з'єднання кораблів.

437. Огляд корабля призначається заздалегідь, порядок і час проведення огляду зазначаються в плані, який оголошується особовому складу корабля для проведення підготовки корабля до огляду.

438. Огляд корабля може проводитися раптово. У цьому разі план огляду корабля оголошується особовому складу безпосередньо перед проведенням огляду.

439. Огляд корабля починається шикуванням особового складу за сигналом "Великий збір". Потім подається сигнал "Слухайте всі" і вахтовий офіцер (черговий корабля) подає команду "Корабель - до огляду".

За сигналом "Виконавчий" особовий склад корабля займає свої місця згідно з розписом з бойової тривоги. Командири бойових частин, начальники служб, командири відсіків підводних човнів та командири підрозділів прибувають на свої командні пункти (до своїх відсіків).

Для проведення огляду корабля відкриваються всі приміщення корабля, в них забезпечується добре освітлення, знімаються чохли зі зброї, підготовлюються до роботи технічні засоби, розгортаються засоби боротьби за живучість корабля, підготовлюється до перевірки документація та виконуються інші необхідні заходи.

Під час зустрічі особи, яка проводить огляд, командир корабля подає йому добову відомість та супроводжує його під час проведення огляду. Якщо огляд проводиться командиром корабля, то його зустрічає і супроводжує старший помічник (помічник) командира корабля.

440. Під час стоянки в пункті базування план огляду корабля може передбачати обхід корабля з метою перевірки стану зброї, технічних засобів, засобів забезпечення живучості, утримання приміщень, перевірки підготовленості особового складу методом опитування обов'язків чи шляхом проведення контрольних навчань, а також стройовий огляд особового складу та опитування його щодо скарг і заяв.

441. Під час проведення спеціального (інспекторського) огляду, як правило, призначається вихід корабля в море для виконання корабельної бойової вправи з фактичним застосуванням зброї й перевіркою дій особового складу з імітацією бойових пошкоджень корабля в умовах радіаційного, хімічного та біологічного зараження.

442. Особа, яка проводить огляд, прибуває на корабель у супроводі спеціалістів різних напрямків, яких відрекомендовують особовому складу.

Командир бойової частини, начальник служби після прибуття на командний пункт бойової частини (служби) або у приміщення, що належить до завідування підпорядкованого особового складу, спеціаліста, який бере участь у проведенні огляду корабля, повинен відрекомендуватися йому і виконувати всі його вказівки стосовно перевірки зброї, технічних засобів, засобів забезпечення живучості та підготовки особового складу бойової частини (служби) відповідно до затвердженого плану огляду корабля.

На підводному човні особу, яка здійснює огляд корабля, у разі прибуття її до відсіку зустрічає командир відсіку.

443. Для опитування особового складу щодо скарг та заяв особовий склад корабля шикується в місцях, зазначених командиром корабля. Опитування офіцерів, мічманів, старшин та матросів проводиться окремо.

Опитування здійснюється начальником, який проводить огляд корабля.

444. Після закінчення огляду подається сигнал "Слухайте всі" і вахтовий офіцер (черговий корабля) подає команду "Відбій".

За сигналом "Виконавчий" зброя та технічні засоби приводяться в початкове положення, приміщення зачиняються, освітлення вимикається.

Особовий склад корабля залишає свої бойові пости і командні пункти за командою "Від місць відійти".

Після закінчення огляду корабля особою, яка здійснювала огляд, проводиться його розбір, де оголошується підсумкова оцінка й указуються недоліки. Розбір огляду здійснюється за участю командирів бойових частин та начальників служб.

Після цього командирами бойових частин та начальниками служб проводиться з особовим складом підлеглих підрозділів розбір огляду.

Усі недоліки, виявлені під час проведення огляду корабля, заносяться до журналу бойової підготовки корабля, а основні з них указуються в наказі по кораблю (з'єднанню кораблів) із зазначенням термінів усунення та повторної перевірки за участю осіб, які проводили огляд корабля.

Якщо огляд корабля проводився командиром з'єднання кораблів або старшим начальником, то після усунення виявлених недоліків командир корабля повинен доповісти йому за підпорядкованістю про усунення недоліків.

Огляди бойових частин, служб

445. Огляд бойової частини, служби проводиться командиром корабля, командиром бойової частини, начальником служби або офіцерами штабу з'єднання кораблів, які призначаються командиром з'єднання кораблів.

446. Основною метою огляду є перевірка: стану зброї, технічних засобів та корабельних пристроїв; утримання приміщень, палуб і надбудови; умов життя і побуту особового складу, а також його підготовки до дій згідно з повсякденними корабельними розписами.

Командиром корабля може проводитися огляд усіх бойових частин і служб або деяких з них. Про готовність до огляду командири бойових частин і начальники служб доповідають старшому помічникові (помічникові) командира корабля, а на підводному човні командири відсіків доповідають і на центральний пост.

447. Огляд бойової частини (служби) починається шикуванням особового складу в призначеному місці. Після цього особовий склад займає свої місця згідно з розписом із завідувань, огляду і перевірки зброї та технічних засобів і готує матеріальну частину до огляду.

Після прибуття до приміщення особи, яка проводить огляд бойової частини (служби), старший подає команду "Струнко" й доповідає про готовність до огляду.

Якщо особа, яка проводить огляд, звертається до будь-кого з присутніх у приміщенні, то той, до кого звернулися, повинен відрекомендуватися, назвати свою посаду (бойовий номер), військове звання та прізвище і відповісти на всі поставлені запитання.

448. Результати огляду бойової частини (служби) заносяться до журналу бойової підготовки бойової частини (служби).

Особою, яка здійснювала огляд, проводиться розбір, де оголошується оцінка і вказуються виявлені недоліки.

Заступники командира з'єднання кораблів, помічник командира з'єднання кораблів з живучості, флагманські спеціалісти, начальники служб з'єднання кораблів мають право відповідно до своїх обов'язків проводити планові огляди кораблів, бойових частин (служб).