З метою забезпечення реалізації Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" та доручення Кабінету Міністрів України від 8 січня 2002 р. № 20898/1

1. Затвердити Порядок надання державної соціальної допомогиособам з інвалідністю з дитинстватадітям з інвалідністю (додається).

2. Міністерству праці та соціального захисту і Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, головним управлінням праці та соціального захисту населення і головним фінансовим управлінням обласних державних адміністрацій, Головному управлінню соціального захисту населення і Головному фінансовому управлінню Київської міської державної адміністрації, Управлінню праці та соціального захисту населення і фінансовому управлінню Севастопольської міської державної адміністрації забезпечити надання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства і дітям з інвалідністю та здійснювати постійний контроль за ефективним та цільовим витрачанням коштів Державного бюджету України.

3. Міністерству праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головним управлінням праці та соціального захисту населення обласних державних адміністрацій, Головному управлінню соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації, управлінню праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації надавати Міністерству праці і соціальної політики України інформацію про надання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю за формою та у терміни, що затверджені Міністерством праці та соціальної політики України.

4. Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, головним фінансовим управлінням обласних державних адміністрацій, Головному фінансовому управлінню Київської міської державної адміністрації, фінансовому управлінню Севастопольської міської державної адміністрації надавати Міністерству фінансів України інформацію про використання коштів на виплату державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю за формою та у терміни, що затверджені Міністерством фінансів України.

1.1. Цей документ розроблений відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" і визначає умови призначення та порядок надання і виплати:

державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю віком до 18 років;

надбавок на догляд за особами з інвалідністю з дитинства та дітьми з інвалідністю віком до 18 років;

допомоги на поховання особи з інвалідністю з дитинства та дитини з інвалідністю віком до 18 років.

1.2. Державна соціальна допомога призначається і виплачується:

громадянам України, які постійно проживають на території України;

іноземним громадянам та особам без громадянства, які переселилися з інших держав на постійне проживання в Україну, та особам, які набули статусу біженців.

Державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю призначається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення).

2.1. Право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства та діти з інвалідністю віком до 18 років.

Причина, група інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність особам з інвалідністю з дитинства, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством України.

Причина і строк, на який встановлюється інвалідність дітям з інвалідністю, визначаються лікарсько-консультативними комісіями дитячих лікувально-профілактичних закладів.

Перелік медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 18 років, затверджено спільним наказом МОЗ, Мінпраці та Мінфіну України від 08.11.2001 № 454/471/516 та зареєстровано в Мін'юсті України 26.12.2001 за № 1073/6264.

Особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, які мають одночасно право на державну соціальну допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" , на пенсію та на державну соціальну допомогу згідно із Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю" , призначається за вибором осіб з інвалідністю з дитинства (законних представників осіб з інвалідністю з дитинства, визнаних недієздатними, та дітей з інвалідністю) державна соціальна допомога відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" , або пенсія, або державна соціальна допомога згідно із Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю". При цьому, якщо особа з інвалідністю з дитинства або дитина з інвалідністю має право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника (державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю") і на державну соціальну допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", ці виплати призначаються одночасно.

У цьому Порядку під законними представниками дітей з інвалідністю треба розуміти батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновителів, опікунів, піклувальників.

2.2. Державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю призначається у таких розмірах:

особам з інвалідністю з дитинства I групи - 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

особам з інвалідністю з дитинства II групи - 80 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

особам з інвалідністю з дитинства III групи - 60 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

на дітей з інвалідністю віком до 18 років - 70 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Державна соціальна допомога призначається на кожну особу з інвалідністю з дитинства чи дитину з інвалідністю відповідно до цього Порядку.

2.3. Органи медико-соціальної експертизи та заклади охорони здоров'я у триденний строк зобов'язані надіслати виписку з акта огляду медико-соціальною експертною комісією (далі - виписка з акта огляду МСЕК) особи з інвалідністю з дитинства або медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років (далі - медичний висновок про дитину з інвалідністю) до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем проживання особи з інвалідністю з дитинства або законного представника дитини з інвалідністю.

Не пізніше 10 днів після надходження зазначених документів структурний підрозділ з питань соціального захисту населення зобов'язаний направити письмове повідомлення особі з інвалідністю з дитинства, законному представнику дитини з інвалідністю про право на державну соціальну допомогу, умови, розмір і порядок її призначення.

2.4. Для призначення державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства і дітям з інвалідністю подаються такі документи:

заява про призначення усіх видів соціальної допомоги за формою, що затверджується наказом Мінпраці;

паспорт або в разі його відсутності інший документ, що може засвідчувати особу, яка подає заяву;

довідка про реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

оригінал та копія свідоцтва про народження дитини з інвалідністю;

довідка з місця навчання із зазначенням перебування (не перебування) на повному державному утриманні;

копія рішення суду про усиновлення дитини;

довідка про місце проживання особи з інвалідністю з дитинства і дитини з інвалідністю чи копія паспорта особи з інвалідністю з дитинства або дитини з інвалідністю з відомостями про місце проживання;

довідка про місце проживання законного представника, піклувальника, який подав заяву, чи копія паспорта з відомостями про місце проживання.

Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення за потреби перевіряють фактичність спільного проживання законного представника із дитиною з інвалідністю і складають акт обстеження з висвітленням цього факту.

Іноземці та особи без громадянства додатково подають копію посвідки на постійне або тимчасове проживання.

Заява про призначення державної соціальної допомоги подається особою з інвалідністю з дитинства до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання або за місцем фактичного проживання. Державна соціальна допомога за місцем фактичного проживання призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за місцем реєстрації заявника. Перевірка відомостей щодо неотримання допомоги проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення з використанням інформаційних систем.

Заява про призначення державної соціальної допомоги особі з інвалідністю з дитинства, яку визнано недієздатною, а також на дитину з інвалідністю подається одним із їх законних представників за зареєстрованим місцем проживання або за місцем фактичного проживання особи, яка подає заяву. Державна соціальна допомога за місцем фактичного проживання призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за місцем реєстрації заявника. Перевірка відомостей щодо неотримання допомоги проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення з використанням інформаційних систем.

Якщо зареєстроване місце проживання або місце фактичного проживання законного представника не збігається із зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання дитини з інвалідністю, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення проводять перевірку відомостей щодо неотримання державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю другим із законних представників з використанням інформаційних систем.

Якщо із заявою звертається опікун або піклувальник, подається також:

копія рішення про встановлення опіки (піклування) та призначення дитині з інвалідністю опікуна (піклувальника);

копія рішення суду про визнання особи з інвалідністю з дитинства недієздатною;

копія рішення суду про призначення опікуна особі з інвалідністю з дитинства або копія документа, що підтверджує повноваження представника закладу (органу опіки та піклування), який виконує функції опікуна.

Переведення особи з інвалідністю з дитинства чи дитини з інвалідністю з пенсії або з державної соціальної допомоги, призначеної згідно з Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", на державну соціальну допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" здійснюється на підставі заяви. При цьому державна соціальна допомога призначається з дня звернення за нею. Виплата призначеної державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю здійснюється з урахуванням суми виплаченої пенсії або державної соціальної допомоги, призначеної відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю". До документів, необхідних для призначення державної соціальної допомоги, додається довідка-атестат про припинення виплати раніше призначеної пенсії або державної соціальної допомоги згідно із Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю" та виписка з акта огляду МСЕК чи медичний висновок про дитину з інвалідністю закладу охорони здоров'я, які вилучаються з пенсійної справи одержувача пенсії (у пенсійній справі залишається завірена у встановленому порядку копія медичного документа) або з справи одержувача державної соціальної допомоги згідно із Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю".

Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про заявника паспорту та іншим документам, здійснює попередню правову оцінку змісту і належного оформлення представлених документів, перевіряє правильність зняття копій відповідних документів і, при необхідності, фіксує і засвідчує виявлені розходження.

Документи, які подаються в копіях, повинні бути підписані посадовими особами структурного підрозділу з питань соціального захисту населення і засвідчені печаткою цієї установи.

Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення, який прийняв заяву про призначення державної соціальної допомоги, видає заявнику (уповноваженій особі) розписку про прийняття заяви та доданих до неї документів із зазначенням дати прийняття заяви.

2.5. Державна соціальна допомога призначається з дня звернення за її призначенням.

Днем звернення за призначенням державної соціальної допомоги вважається день приймання структурним підрозділом з питань соціального захисту населення заяви з усіма необхідними документами.

Якщо заява про призначення державної соціальної допомоги надсилається поштою і при цьому подаються також всі необхідні документи, то днем звернення за державною соціальною допомогою вважається дата, вказана в поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У тих випадках, коли до заяви про призначення державної соціальної допомоги додані не всі необхідні документи, заявнику повідомляється, які документи повинні бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше 3 місяців з дня відправлення повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням державної соціальної допомоги вважається день прийняття або відправлення заяви про призначення такої допомоги.

Заява про призначення державної соціальної допомоги розглядається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення не пізніше 10 днів після надходження заяви з усіма необхідними документами.

2.6. Державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства, призначається на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи.

На дітей з інвалідністю державна соціальна допомога призначається на строк, зазначений у медичному висновку про дитину з інвалідністю, який видається у порядку, встановленому Міністерством охорони здоров'я України, але не більш як по місяць досягнення дитиною з інвалідністю 18-річного віку включно.

На дітей з інвалідністю державна соціальна допомога призначається законному представнику, незалежно від того, чиї дані вказані в третій графі (прізвище, ім'я, по батькові матері, батька, опікуна, піклувальника) медичного висновку про дитину з інвалідністю, виданого лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу. Діти з інвалідністю віком від 16 до 18 років можуть бути отримувачами державної соціальної допомоги на себе, якщо вони набули неповної або повної цивільної дієздатності. Надання особам неповної або повної цивільної дієздатності здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Якщо над дитиною з інвалідністю, із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, яка перебуває у навчальному закладі, закладі охорони здоров'я або закладі соціального захисту населення, не встановлено опіку чи піклування або не призначено опікуна чи піклувальника, опіку або піклування над нею здійснює цей заклад в особі керівника цієї установи.

2.7. У разі зміни групи (підгрупи) інвалідності державна соціальна допомога у новому розмірі виплачується особі з інвалідністю з дитинства з дня зміни групи (підгрупи) інвалідності, якщо така зміна приводить до збільшення розміру, а при зменшенні розміру допомоги - з місяця, що настає за тим, у якому встановлена нова група (підгрупа) інвалідності.

У разі зміни категорії у дитини з інвалідністю державна соціальна допомога (в тому числі з надбавкою на догляд у разі її призначення) виплачується законному представнику дитини з інвалідністю з дня зміни категорії у дитини з інвалідністю, якщо така зміна приводить до збільшення розміру, а при зменшенні розміру допомоги - з місяця, що настає за тим, у якому встановлена нова категорія дитини з інвалідністю.

Перерахунок розміру державної соціальної допомоги у зв’язку зі зміною групи (підгрупи) інвалідності особі з інвалідністю з дитинства структурні підрозділи з питань соціального захисту населення здійснюють без подання заяви одержувачем на підставі виписки з акта огляду МСЕК особи з інвалідністю з дитинства.

Перерахунок розміру державної соціальної допомоги (в тому числі з надбавкою на догляд у разі її призначення) у зв’язку зі зміною категорії у дитини з інвалідністю структурні підрозділи з питань соціального захисту населення здійснюють без подання заяви законним представником дитини з інвалідністю на підставі медичного висновку про дитину з інвалідністю.

Цей перерахунок оформлюється рішенням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, відповідно до Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 вересня 2006 року № 345, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 жовтня 2006 року за № 1098/12972, яке зберігається в особовій справі особи з інвалідністю з дитинства чи дитини з інвалідністю.

Надбавку на догляд до державної соціальної допомоги на дітей з інвалідністю одиноких матерів (батьків) і на дітей з інвалідністю підгрупи А після повторного встановлення категорії "дитина з інвалідністю" або "дитина з інвалідністю підгрупи А" структурні підрозділи з питань соціального захисту населення продовжують виплачувати без подання заяви законним представником дитини з інвалідністю на підставі медичного висновку про дитину з інвалідністю з дня встановлення.

Якщо дитину з інвалідністю, на яку виплачувалася державна соціальна допомога, після досягнення 18-річного віку визнана особою з інвалідністю з дитинства, виплата допомоги продовжується у новому розмірі за його заявою (недієздатною особою - за заявою опікуна). У разі збільшення розміру допомога в новому розмірі виплачується з дня зміни групи (підгрупи) інвалідності, а при зменшенні розміру - з місяця, що настає за тим, у якому дитині з інвалідністю встановлена група (підгрупа) інвалідності.

2.8. Виплата державної соціальної допомоги зупиняється у випадку пропуску особою з інвалідністю з дитинства строку переогляду стану здоров'я органами медико-соціальної експертизи або дитиною з інвалідністю - лікарсько-консультативними комісіями дитячих лікувально-профілактичних закладів, а в разі визнання знову особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю виплата державної соціальної допомоги поновлюється з дня зупинення, але не більше як за один місяць. При цьому, якщо при переогляді особи з інвалідністю з дитинства переведено до іншої групи (підгрупи) (вищої або нижчої), а дитину з інвалідністю - до іншої категорії, державна соціальна допомога за зазначений період виплачується за попередньою групою (підгрупою) особі з інвалідністю з дитинства.

Якщо строк переогляду пропущено з поважної причини, що підтверджується органом медико-соціальної експертизи, лікарсько-консультативною комісією дитячого лікувально-профілактичного закладу, то виплата державної соціальної допомоги поновлюється з дня зупинення виплати, але не більш як за 3 роки, за умови, що протягом цього періоду особа визнана особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю. За місяць до закінчення строку виплати державної соціальної допомоги структурний підрозділ з питань соціального захисту населення зобов'язаний у письмовій формі повідомити особу з інвалідністю з дитинства, а також законного представника дитини з інвалідністю про причину припинення її виплати.

2.9. На кожного одержувача державної соціальної допомоги структурним підрозділом з питань соціального захисту населення формується особова справа, в якій зберігаються документи, необхідні для призначення державної соціальної допомоги, а також розрахунки їх розмірів.

Одержувачам державної соціальної допомоги структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, які її призначили, видають посвідчення встановленого зразка.

3.1. На підставі документів, зазначених у підпункті 2.4 цього Порядку, до державної соціальної допомоги призначається також надбавка на догляд:

за особами з інвалідністю з дитинства І групи;

за одинокими особами з інвалідністю з дитинства II і III групи, які за висновком лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу потребують постійного стороннього догляду;

за дітьми з інвалідністю.

Одинокі особи з інвалідністю з дитинства II і III групи у своїй заяві про призначення державної соціальної допомоги повідомляють про відсутність працездатних родичів, зобов'язаних за законом їх утримувати (незалежно від місця їх проживання).

3.2. До державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю віком до 18 років призначається надбавка на догляд за ними.

Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років призначається одному з непрацюючих батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю.

Одиноким матерям (одиноким батькам) надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років призначається незалежно від факту роботи навчання та служби.

3.3. Одинокою матір’ю вважається мати дитини, у свідоцтві про народження якої відсутній запис про батька або запис про батька проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері дитини.

Одиноким батьком вважається батько дитини, який набув статусу одинокого батька згідно з абзацом другим частини другої статті 143 Сімейного кодексу України .

3.4. Розмір надбавки на догляд:

за особою з інвалідністю з дитинства I групи, віднесеним до підгрупи А, - 75 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

за особою з інвалідністю з дитинства I групи, віднесеним до підгрупи Б, - 50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;