1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Наказ


МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 16 від 17.01.2002
м. Київ

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
16 квітня 2002 р.
за N 368/6656
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 517 від 31.05.2006 )
Про затвердження Інструкції про порядок забезпечення авіаційної безпеки під час виконання авіаційних перевезень і робіт з аеропортів інших держав
З метою забезпечення безпеки персоналу та повітряних суден експлуатантів України, захисту їх від актів незаконного втручання під час виконання авіаційних перевезень і робіт з аеропортів інших держав та упорядкування підготовки відповідних інструкцій в авіакомпаніях, відповідно до п. 2 Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 вересня 2000 року "Про стан авіаційного транспорту та авіаційної промисловості України" та постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2000 року N 573 "Про утворення Державного департаменту авіаційного транспорту"
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Інструкцію про порядок забезпечення авіаційної безпеки під час виконання авіаційних перевезень і робіт з аеропортів інших держав, що додається.
2. Державному департаменту авіаційного транспорту (Шкатюк А.Г.):
2.1. Подати цей наказ в установленому порядку до Міністерства юстиції України на державну реєстрацію.
2.2. Довести зазначену Інструкцію до відома структурних підрозділів Укравіатрансу, авіапідприємств, експлуатантів.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Державного секретаря Міністерства транспорту України Демиденка А.Ф.
Міністр В.Пустовойтенко
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
транспорту України
17.01.2002 N 16
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
16 квітня 2002 р.
за N 368/6656
ІНСТРУКЦІЯ
ПРО ПОРЯДОК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АВІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ АВІАЦІЙНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ І РОБІТ З АЕРОПОРТІВ ІНШИХ ДЕРЖАВ
1. Загальні положення
1.1. Інструкція про порядок забезпечення авіаційної безпеки під час виконання авіаційних перевезень і робіт з аеропортів інших держав (далі - Інструкція) поширюється на юридичних та фізичних осіб, які виконують авіаційні перевезення та роботи за межами України згідно із статтями 57, 68, 70 Повітряного кодексу України та мають ліцензії, що одержані згідно з вимогами спільних наказів Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства транспорту України від 26.11.2001 N 140/825 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виконання авіаційно-хімічних робіт", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 грудня 2001 р. за N 1004/6195, та від 26.11.2001 N 139/821 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів повітряним транспортом", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 грудня 2001 р. за N 1010/6201.
1.2. Ця Інструкція встановлює вимоги до порядку забезпечення авіаційної безпеки, захисту екіпажів, персоналу, повітряних суден та майна експлуатантів від актів незаконного втручання під час виконання авіаційних перевезень та робіт за межами України.
1.3. Інструкція є підставою для розроблення експлуатантами власної інструкції про забезпечення авіаційної безпеки при підготовці до виконання авіаційних перевезень і робіт у конкретній державі.
1.4. Терміни та визначення
У цій Інструкції терміни мають такі визначення:
Авіаційна безпека - комплекс заходів, а також людські і матеріальні ресурси, які призначені для захисту міжнародної цивільної авіації від актів незаконного втручання.
Акт незаконного втручання - протиправні дії, пов'язані з посяганням на нормальну і безпечну діяльність авіації і авіаційних об'єктів, унаслідок яких сталися нещасні випадки з людьми, майнові збитки, захоплення чи викрадення повітряного судна або які створюють ситуацію для таких наслідків.
Держава перебування - іноземна держава, де експлуатант виконує авіаційні перевезення і роботи згідно з ліцензією.
Держава з обмеженим виконанням польотів - іноземна держава, польоти в яку обмежені відповідними резолюціями ООН або в якій мають (мали у минулому) місце події, що визначені критеріями загрози безпеці цивільної авіації, затвердженими Міністерством транспорту України.
Огляд ПС екіпажем - процедура перевірки повітряного судна з метою забезпечення безпеки повітряного судна та осіб, які перевозяться на ньому, виявлення предметів загрози та пошкоджень, що можуть привести до авіаційної події.
Спеціальний догляд ПС спеціальними службами - процедура із застосуванням технічних та інших засобів, у разі виникнення надзвичайних обставин, з метою виявлення та знешкодження зброї, вибухових речовин та інших небезпечних предметів, які можуть бути використані для вчинення акту незаконного втручання.
Підозрілий предмет - предмет, що не належить пасажирам, членам екіпажу та не є приналежністю повітряного судна.
Акт тероризму - будь-яка форма насильницьких дій, у першу чергу спрямованих проти будь-якого аспекту діяльності цивільної авіації (викрадення повітряних суден, вибух бомби в аеропорту, озброєний напад біля аеропорту та інше).
Внутрішні конфлікти - безлади, включаючи громадянську війну чи її загрозу, дії місцевих повстанських груп чи раптову зміну політичного керівництва внаслідок державного перевороту.
1.5. Скорочення
ВОРЛ - вторинний оглядовий радіолокатор.
КПС - командир повітряного судна.
РНТ - радіонавігаційна точка.
2. Порядок підготовки експлуатанта до виконання авіаційних перевезень і робіт в інших державах
2.1. Організаційні заходи перед початком авіаційних перевезень і робіт в іншій державі
2.1.1. Керівник експлуатанта забезпечує укладення угоди (контракту) із замовником (аеропортом базування в іншій державі), де окремим розділом передбачаються вимоги щодо забезпечення авіаційної безпеки та розподілення відповідальності з цього питання між експлуатантом, замовником (аеропортом базування в іншій державі).
2.1.2. Наказом авіапідприємства призначається особа, відповідальна за контроль організації заходів забезпечення авіаційної безпеки в іншій державі.
Відповідальна особа повинна:
пройти підготовку за програмою, яка необхідна для виконання вимог цієї Інструкції;
здійснювати контроль за виконанням договірних зобов'язань юридичними особами.
2.2. Вимоги до персоналу
2.2.1. Персонал, який призначений для виконання авіаційних перевезень і робіт з аеропортів інших держав, проходить відповідну підготовку за програмою, розробленою експлуатантом, в обсязі, необхідному для виконання вимог цієї Інструкції, в частині, що його стосується.
2.2.2. Для виконання авіаційних перевезень і робіт за межами України призначаються фахівці авіакомпанії, найбільш професійно підготовлені для міжнародних польотів, з якими проводиться інструктаж з метою:
вивчення вимог угоди з авіаційної безпеки, укладеної із замовником (аеропортом базування в іншій державі) на авіаційні перевезення і роботи в державі, де планується їх виконання;
вивчення наявності дипломатичних представництв та консульських установ України в державі перебування;
вивчення особливостей військового і політичного становища в регіоні виконання авіаційних перевезень і робіт, особливостей національних і релігійних звичаїв для урахування поведінки персоналу під час перебування в конкретній державі;
вивчення основних вимог для забезпечення особистої безпеки персоналу.
2.3. Основні вимоги до особистої безпеки персоналу в державі перебування
2.3.1. Знати місця розташування дипломатичного представництва та консульської установи України, які є в даній державі, а також відділень поліції, шпиталів, лікарень, військових комендатур та визначення маршрутів руху до них.
2.3.2. Ознайомитись через офіційних представників влади держави перебування з інформацією про наявність у цій державі, населеному пункті певних обмежень (комендантська година, режими, час пересування і перебування поза межами проживання, кримінально небезпечні місця).
2.3.3. Знати план міста, населеного пункту, місцевості в районі аеропорту з метою визначення небезпечних зон для перебування персоналу.
2.3.4. Ухилятися від участі в будь-яких політичних чи релігійних зборах, не входити в контакт з політичними або релігійними організаціями.
2.3.5. Ухилятися від поодинокого перебування в населеному пункті, розташованому біля аеропорту (аеродрому) базування в іншій державі, особливо в нічний та вечірній час. У разі необхідності використовувати службовий транспорт.
2.3.6. Не розголошувати службову інформацію при контактах з місцевим населенням.
2.3.7. Враховувати релігійні особливості регіону перебування.
2.3.8. Не створювати конфліктних ситуацій, при їх виникненні звертатися за допомогою до поліцейських або військового патруля.
2.3.9. Мати при собі особисті документи або їх ксерокопії.
2.3.10. Зберігати валюту, цінні речі, документи в камерах схову і сейфах готелю для запобігання їх крадіжці.
2.3.11. Мати медичні свідоцтва, чинні для держави перебування.
2.4. Вимоги до оснащення повітряного судна
2.4.1. Повітряне судно повинно мати:
обладнання для використання ВОРЛ;
систему внутрішнього зв'язку між салоном (вантажним відсіком) і кабіною екіпажу. Пасажирські повітряні судна, крім того, - налагоджену систему сигналізації "небезпека";
засув на дверях з внутрішнього боку кабіни екіпажу та оглядове вічко.
2.4.2. Бортова документація повинна містити інструктивний матеріал для екіпажу щодо дій в надзвичайних обставинах:

................
Перейти до повного тексту