1. Психіатрична лікарня із суворим наглядом (далі - лікарня із суворим наглядом) є закладом охорони здоров'я, призначеним для застосування за рішенням суду примусових заходів медичного характеру до осіб, які хворі на психічні розлади (далі - хворі) і за своїм психічним станом та характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становлять особливу небезпеку для суспільства і потребують госпіталізації до психіатричного закладу з суворим наглядом.

2. Підставою для госпіталізації хворого є рішення суду про застосування до нього примусового заходу медичного характеру з суворим наглядом.

3. Госпіталізація хворих, незалежно від місця їх проживання, здійснюється тільки до лікарні із суворим наглядом, яка безпосередньо підпорядкована Міністерству охорони здоров'я.

4. Територію лікарні, її приміщення, технічне обладнання планують та організовують у встановленому порядку і забезпечують засобами охоронної та протипожежної сигналізації з урахуванням умов, які необхідні для забезпечення суворого нагляду за хворими, і утримують відповідно до вимог санітарного законодавства.

5. Охорона лікарні здійснюється згідно з чинним законодавством.

6. Приймання хворих до психіатричної лікарні із суворим наглядом проводиться черговим помічником головного лікаря (далі - черговий лікар) і черговим помічником начальника відділу охорони лікарні:

а) черговий лікар перевіряє медичну документацію (копію акта судово-психіатричної експертизи);

б) черговий помічник начальника відділу охорони лікарні перевіряє наявність рішення суду та документів, які засвідчують особу (паспорт, довідка, що засвідчує особу, довідка про звільнення з місць позбавлення волі та слідчих ізоляторів);

в) паспорт та інші документи долучаються до особової справи хворого і здаються у спеціальну частину відділу охорони психіатричної лікарні із суворим наглядом.

7. Огляд хворих, їх санітарна обробка, прийняття речей, документів, а також оформлення медичної документації проводяться в установленому порядку.

8. Під час огляду хворого черговий лікар досліджує психічний, неврологічний і соматичний стани, збирає необхідні анамнестичні відомості і заносить відповідні дані до журналу обліку приймання хворих та відмовлень у госпіталізації і в картку стаціонарного хворого. При виявленні ознак отруєння або тілесних ушкоджень черговий лікар негайно повідомляє про це в місцевий орган внутрішніх справ.

9. Хворих, яких госпіталізовано до лікарні, розміщують у відділеннях і палатах згідно з їх психічним станом та статтю. Залежно від їх стану за ними встановлюють відповідний медичний нагляд і призначають відповідне лікування.

10. Хворий не пізніше першої доби з часу перебування у відділенні підлягає огляду лікуючим лікарем і завідувачем відділення (за винятком вихідних та святкових днів).

11. Результати дослідження психічного, неврологічного та соматичного станів хворого, анамнестичні (катамнестичні) дані, попередній діагноз, результати нагляду, діагностичні і лікувальні призначення фіксуються в картці стаціонарного хворого (історії хвороби).

Клінічний діагноз установлюється лікуючим лікарем після проведення усіх необхідних досліджень і отримання даних об'єктивного анамнезу. Формулювання діагнозу проводиться згідно з діючою міжнародною класифікацією хвороб, травм і причин смерті. Термін установлення клінічного діагнозу не повинен перевищувати 10 діб з часу госпіталізації.

Усі записи, які зроблені лікарем в картці стаціонарного хворого, засвідчуються його особистим підписом.

12. Хворі підлягають не рідше одного разу на 6 місяців огляду комісією лікарів-психіатрів (далі - комісія), яка визначає психічний стан особи і наявність підстав для звернення до суду із заявою про продовження, зміну або припинення застосування примусового заходу медичного характеру.

13. Склад комісії затверджується наказом Міністерством охорони здоров'я України за поданням головного лікаря.

14. У складних та спірних випадках щодо стану психічного здоров'я хворого до складу комісії запрошуються висококваліфіковані фахівці інших закладів охорони здоров'я, науково-дослідних установ тощо згідно з чинним законодавством на підставі клопотання керівника психіатричної лікарні із суворим наглядом.

15. Після отримання адміністрацією психіатричної лікарні із суворим наглядом рішення суду про зміну чи припинення примусових заходів медичного характеру хворі переводяться в інші лікарні або виписуються в порядку, установленому МОЗ України.

16. Хворі, які перебувають у лікарні із суворим наглядом, мають право на побачення за своїм бажанням або бажанням законного представника в присутності медичного персоналу і контролера відділу охорони лікарні в спеціально обладнаному для цього приміщенні.

Тимчасова заборона побачень (крім установлених карантином) накладається лише комісією у складі заступника головного лікаря з медичних питань, лікуючого лікаря та завідувача відділення, якщо вона продиктована станом хворого та інтересами його лікування.

Години на відвідування хворих родичами, їх законними представниками і на приймання передач регламентуються правилами внутрішнього розпорядку, затвердженими головним лікарем.