Відповідно до ст. 23 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про охорону атмосферного повітря" НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок визначення величин фонових концентрацій забруднювальних речовин в атмосферному повітрі, що додається.

2. Департаменту екологічної безпеки (Є. Маторін) подати цей наказ у п'ятиденний термін на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Керівникам територіальних органів Міністерства екології та природних ресурсів України організувати виконання робіт щодо визначення величин фонових концентрацій забруднювальних речовин в атмосферному повітрі.

4. Уважати такими, що втратили чинність, Вказівки щодо визначення фонових концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, затверджені заступником Міністра охорони навколишнього природного середовища України від 24.05.93 р.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра М. Стеценка.

1.1. Цей Порядок, розроблений відповідно до ст. 23 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про охорону атмосферного повітря", установлює єдиний порядок визначення величин фонових концентрацій забруднювальних речовин в атмосферному повітрі (далі - величини (значення) фонових концентрацій).

1.2. Визначені експериментальним чи розрахунковим шляхом величини фонових концентрацій встановлюються та видаються для організацій та підприємств за формами, які наведено в додатках 2, 3, 5 і 6 до цього Порядку.

1.3. Величина фонової концентрації, визначена за даними фактичних спостережень, - це статистично достовірна максимальна разова концентрація (середня за 20 хвилин); визначена розрахунковим шляхом - значення, що обчислюється множенням максимальної розрахункової концентрації С на коефіцієнт 0,4 (у відповідності до "Методики расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий", затвердженої Головою Держкомгідромету СРСР від 4 серпня 1986 р. № 192 (далі - ОНД-86)).

1.4. Для кожного джерела викидів забруднювальних речовин (чи групи джерел підприємства або іншого об'єкта) величина фонової концентрації характеризує сумарну концентрацію цієї самої речовини, яка створюється всіма іншими джерелами забруднення підприємств та об'єктів населеного пункту (що мають викиди в атмосферу), за винятком того (тих), що розглядається; величина фонової концентрації визначається за даними фактичних спостережень та спеціальних розрахунків.

1.5. Значення фонових концентрацій використовуються при встановленні нормативів граничнодопустимих викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря, при вирішенні питання розміщення нових промислових об`єктів та здійснення реконструкції, технічного переобладнання чи розширення існуючих промислових об'єктів.

1.6. У зонах впливу нових підприємств та інших об'єктів, будівництво яких планується, за величини фонових концентрацій беруться значення фактичних фонових концентрацій, визначені шляхом спостережень або розрахунків (за даними фактичних обсягів викидів). У зонах впливу діючих промислових об'єктів, які здійснюють реконструкцію, технічне переобладнання, або існуючих об'єктів, реконструкція чи розширення яких не передбачається, за величини фонових концентрацій беруться лише розрахункові їх значення згідно з п. 7.4 ОНД-86.

1.7. Величини фонових концентрацій речовин, фактичні спостереження за вмістом яких в атмосферному повітрі не проводяться, визначаються розрахунковим способом.

1.8. Урахування встановлених величин фонових концентрацій у відповідній проектній документації, при визначенні очікуваних рівнів вмісту забруднювальних речовин в атмосферному повітрі на території зони впливу підприємств (об'єктів), повинно здійснюватись з додержанням вимог ОНД-86 (розділ 7).

2.1. Для визначення фонової концентрації беруться тільки статистично і кліматологічно однорідні ряди спостережень за період, протягом якого додержувались такі умови:

- не змінювались методики відбору та аналізу проб атмосферного повітря;

- не змінювалось ( або змінювалось не більше ніж на 0,5 км) місцезнаходження поста, за даними якого визначався фон;

- суттєво не змінювався характер забудови поблизу поста ( у радіусі 50 м);

- суттєво не змінювались характеристики викидів джерел забруднення, розташованих у радіусі до 5 км від поста ( для особливо великих підприємств ця відстань може бути збільшена гідрометеорологічними організаціями ДСНС за погодженням з територіальними органами Держпродспоживслужби.

Визначення величини фонової концентрації на всіх постах міста однієї забруднювальної речовини виконується за даними спостережень за один і той самий період.

Значення метеорологічних параметрів для визначення величини фонової концентрації встановлюються за матеріалами спостережень з метеорологічної станції, яка є репрезентативною для міста в цілому ( населеного пункту ), що розглядається.

Визначення величини фонової концентрації проводиться за п'ятьма градаціями напрямку і швидкості вітру: швидкість 0-2 м/сек - при будьякому напрямку, швидкість 3 м/сік і більше - при північному, східному, південному і західному напрямках.

2.2. За величину фонової концентрації і-ї речовини Сфі (мг/м-3) береться середнє багаторічне значення концентрацій з даних спостережень забруднення атмосферного повітря, виключаючи 5% найбільших значень.

2.3. Для визначення Сф використовуються дані спостережень за останні три роки (не менше 600 проб за кожною речовиною на кожному посту) за умови, що вони задовольняють вимоги, вказані в пункті 2.1 цього Порядку.

Для кожної з п'яти вказаних вище градацій обчислюються:

- середня багаторічна концентрація і-ї речовини

- середнє квадратичне відхилення

- коефіцієнт варіації

- функція переходу від середніх концентрацій до фонових:

Для практичних розрахунків значення функції F(Vіj ) може бути визначено за графіком, який наведено на рис. 1 цього Порядку.

- значення фонових концентрацій для кожної j-ї градації швидкості та напрямку вітру для i-ї речовини розраховується за формулою

2.4. Після розрахунку величини фонової концентрації для кожної градації швидкості і

Для цього розраховують величини Сфі (середня за усіма п'ятьма градаціями) і - середня за чотирма градаціями (без градації швидкості вітру 0-2 м/сек)

Якщо за даними спостережень на посту з'ясувалось, що умова не виконується, але для різних градацій напрямку вітру виконується умова

то для даного поста за Сфij беруться два значення фонової концентрації. Перше для градації швидкості вітру 0-2 м/сек, а друге - для швидкості вітру 3 м/сек і більше без урахування напрямку вітру.

2.5. Для врахування сумації шкідливого впливу декількох забруднювальних речовин дозволяється визначення єдиного значення фонової концентрації Сф для всіх речовин.

При цьому для кожного поста спостережень та за однакові терміни спостережень концентрації m речовин приводяться згідно з ОНД-86 до концентрації найбільш розповсюдженої однієї з цих речовин. Наприклад, у випадку сумації дії концентрацій діоксиду сірки SO2 і діоксиду азоту NO2 приведена концентрація визначається за формулою

Подальша обробка виконується так, як і у випадку однієї речовини.

2.6. У ряді випадків виникає потреба визначення величини фонової концентрації при відсутності даних спостережень для околиць міст, приміських зон за межами зони спостережень в місті (екстрапольоване значення фонової концентрації) чи в межах зон спостережень на ділянках міських територій, які розташовані на великих відстанях від постів (інтерпольоване значення фонової концентрації), а також для міст, де спостереження не проводяться.

При виконанні розрахунку величини фонової концентрації при кількості постів, яке відповідає ГОСТу 17.2.3.01-86 "Правила контроля качества воздуха населенных пунктов", інтерполяція і екстраполяція величини фонової концентрації здійснюються з використанням такого алгоритму. Насамперед визначається "центр ваги" мережі постів спостережень, тобто точка, координати якої є середнім арифметичним із відповідних координат постів спостережень. Потім знаходиться пост, максимально віддалений від центру ваги (відстань між постом і центром ваги позначається R), і з "центру ваги" проводиться коло радіусом 1,1 R. У середині кола інтерполяція фонової концентрації проводиться за формулою

Поза колом проводиться екстраполяція за формулою

2.7. Величини фонових концентрацій встановлюються для території зони впливу підприємства (об'єкта), вказаного у запиті, на основі даних спостережень, виконаних на найближчому до цієї території посту.

Графік функції F(Vіj ) для визначення фонової концентрації Сф (відсутній)

3.1. Визначення величини фонової концентрації за даними підфакельних спостережень застосовується у тому випадку, коли підприємство, під факелом якого проведені спостереження, є єдиним або основним джерелом забруднення атмосферного повітря даною речовиною на території, що розглядається.

3.2. Для визначення величин фонових концентрацій за даними підфакельних спостережень потрібно використати виявлені концентрації кожної з забруднювальних речовин не менше ніж за трирічний період (при загальній кількості не менше 200 на рік для кожної речовини на кожній відстані).

3.3. Максимальні достовірні концентрації кожної речовини на кожній відстані одержуються шляхом статистичної обробки виявлених концентрацій, що включає:

а) обчислення середньої арифметичної концентрації за формулою

При обчисленні слід вилучати 2% найбільших значень концентрацій;

б) обчислення квадратичного відхилення сігма і ("сігма")

в) обчислення коефіцієнта варіації

г) обчислення максимальної концентрації qmi з імовірністю 98%

3.4. Фонова концентрація визначається для кожної речовини на кожній відстані від підприємства за формулою

3.5. Для напрямків вітру інших румбів фонова концентрація береться нульовою.

4.1. Визначення величин фонових концентрацій розрахунковим методом здійснюється у випадку, коли спостереження за концентраціями забруднювальних речовин не проводяться або проводяться в обсязі, недостатньому для визначення величин фонових концентрацій за експериментальними даними. Таке визначення величин фонових концентрацій складається з проведення розрахунків сумарного поля концентрацій від джерел викидів забруднювальної речовини і речовин, які спільно з нею мають властивість сумації шкідливого впливу. Ці розрахунки виконуються за формулами ОНД-86 за допомогою програми розрахунку забруднення атмосфери.

4.2. Розрахунковому визначенню величин фонових концентрацій повинен передувати контроль достовірності (повноти) вихідних даних щодо параметрів викиду забруднювальної речовини в атмосферне повітря. При перевірці достовірності (повноти) даних інвентаризації викидів особливу увагу слід звернути на врахування вентиляційних і неорганізованих викидів, які для багатьох речовин в таких галузях, як хімічна, металургійна та інші складають декілька десятків відсотків від загальних валових викидів підприємства. У зв'язку з тим, що ці викиди здійснюються поблизу земної поверхні, вони до відстані в декілька кілометрів від підприємства відіграють вирішальну роль.

4.3. Для діючих підприємств, які здійснюють реконструкцію, технічне переобладнання, величина фонової концентрації визначається без врахування вкладу підприємства за формулами (4.1), (4.2) відповідно до ОНД-86. При цьому за фонову концентрацію приймається максимальна розрахункова концентрація С`ф кожного розрахункового прямокутника території міста в межах зони впливу підприємства.

4.4. Розрахунок величин фонових концентрацій проводиться на електронно-обчислювальних машинах (далі-ЕОМ) відповідно до вимог ОНД-86 за програмою, що погоджена Міндовкілля, при заданих напрямках вітру для кожного розрахункового прямокутника. Розрахункові прямокутники (центри квадратів) визначаються при побудові на карті-схемі міста розрахункової рівномірної мережі точок, які покривають його територію і знаходяться в центрах квадратів, сторона яких дорівнює 0,5-2 км (в залежності від площі населеного пункту). Кожній точці (розрахунковому прямокутнику) надається номер, відповідний числу кроків уздовж осі X та Y. Для кожної розрахункової точки (центру квадрату) обчислення повинні проводитись з урахуванням викидів усіх джерел при заданому напрямку вітру (для кожного з восьми румбів). Для кожної точки береться найбільша виявлена концентрація. При цьому величина фонової концентрації визначається множенням концентрації C на коефіцієнт 0,4 з подальшим усередненням по території і напрямку вітру.