На підставі пункту 4 Положення про Державний комітет ядерного регулювання України, затвердженого Указом Президента України від 6 березня 2001 року N 155/2001, та з метою приведення національної нормативної бази з питань безпечного перевезення радіоактивних матеріалів до вимог МАГАТЕ і запобігання надзвичайним ситуаціям під час перевезення радіоактивних матеріалів

1. Затвердити та ввести в дію з 1 серпня 2001 року Правила ядерної та радіаційної безпеки при перевезенні радіоактивних матеріалів (надалі - Правила) та Положення щодо аварійних заходів при перевезенні радіоактивних матеріалів (надалі - Положення), що додаються.

2. Управлінню регулювання безпеки радіаційних технологій (В.Голубєв) забезпечити подання цього наказу у п'ятиденний термін на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Державному науково-технічному центру ядерної та радіаційної безпеки (В.Васильченко) у місячний термін після державної реєстрації забезпечити тиражування Правил та Положення.

4. Вважати такими, що не застосовуються на території України "Правила безопасности при транспортировании радиоактивных веществ. ПБТРВ-73", та "Основные правила безопасности и физической защиты при перевозке ядерных материалов (ОПБЗ-83)".

5. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Голови О.Миколайчук.

Правила ядерної та радіаційної безпеки при перевезенні радіоактивних матеріалів (далі - Правила), підготовлені в рамках Програми інтеграції України до Європейського Союзу, на виконання Указу Президента України від 14 вересня 2000 року N 1072/2000, відповідно до Положення про основні засади організації перевезення радіоактивних матеріалів територією України (15), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.97 N 1332, відповідають нормам Законів України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" (12), "Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань" (13), вимогам Норм радіаційної безпеки України (17) та "Основным санитарным правилам (ОСП-72/87)" (18).

Зазначені Правила відповідають документу МАГАТЕ "Regulations for the Safe Transport of Radioactive Material. 1996 Edition. Safety Standards Series N ST-1. IAEA. Vienna". Відмінність полягає у нумерації пунктів: пункти 1.2, 3.12, 5.21 і т.д. цих Правил відповідають пунктам 102, 312, 521 і т.д. правил МАГАТЕ.

1.1. Ці Правила встановлюють норми безпеки, що забезпечують прийнятний рівень контролю за радіаційною, а також пов'язаною з критичністю і тепловиділенням небезпекою для населення, персоналу, майна і навколишнього середовища при перевезенні радіоактивного матеріалу. У цих Правилах використовуються принципи, викладені в публікації (1) (Радіаційний захист і безпечне поводження з джерелами випромінювання. - Серія видань МАГАТЕ з безпеки, N 120) і в публікації (2) (Міжнародні основні норми безпеки для захисту від іонізуючих випромінювань і безпечного поводження з джерелами випромінювання. - Серія видань МАГАТЕ з безпеки, N 115), підготовка яких здійснювалася спільно Агентством з ядерної енергії Організації економічного співробітництва і розвитку, Всесвітньою організацією охорони здоров'я, Міжнародним агентством з атомної енергії, Міжнародною організацією праці, Панамериканською організацією охорони здоров'я і Продовольчою та сільськогосподарською Організацією Об'єднаних Націй. Таким чином, вважається, що дотримання цих Правил буде відповідати принципам, викладеним в Основних нормах безпеки стосовно перевезень.

1.2. Цей документ серії "Норми безпеки" доповнюється ієрархією керівництв з безпеки і документів з практики забезпечення безпеки, що включають "Довідковий матеріал до Правил МАГАТЕ з безпечного перевезення радіоактивних матеріалів". - Серія норм безпеки МАГАТЕ, N ST-2 (3), "Планування заходів і готовність на випадок транспортних аварій, пов'язаних з радіоактивними речовинами". - Серія видань МАГАТЕ з безпеки, N 87 (4), "Забезпечення дотримання Правил безпечного перевезення радіоактивних речовин". - Серія видань МАГАТЕ з безпеки, N 112 (5) і "Забезпечення якості для безпечного перевезення радіоактивних речовин". - Серія видань МАГАТЕ з безпеки, N 113 (6).

Документи, перераховані у пункті 1.2, застосовуються відповідно до чинного законодавства України.

1.3. У деяких розділах цих Правил приписується здійснення конкретних заходів, проте відповідальність за їх здійснення не покладається на будь-яку певну юридичну особу. Розподіл такої відповідальності може варіюватися в залежності від законодавства та практики різних країн і у відповідності до міжнародних конвенцій, учасниками яких є ці країни. Для цілей цих Правил не вимагається указувати відповідальну особу, а необхідно визначити тільки самі заходи. Рішення про те, хто буде відповідальним, залишається прерогативою кожного уряду.

Розподіл відповідальності за здійснення конкретних заходів при перевезенні визначається Положенням про основні засади організації перевезення радіоактивних матеріалів територією України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.97 N 1332, іншими нормативно-правовими актами України і у відповідності до міжнародних договорів, учасником яких є Україна.

1.4. Мета цих Правил - забезпечити захист осіб, майна і навколишнього середовища від впливу випромінювання під час перевезення радіоактивного матеріалу. Цей захист досягається обов'язковим застосуванням:

a) захисної оболонки (герметизації) для радіоактивного вмісту;

b) контролю за зовнішніми рівнями випромінювання;

c) заходів запобігання критичності;

d) заходів запобігання пошкодженню в результаті теплового впливу.

Виконання цих вимог забезпечується, по-перше, шляхом застосування ступінчастого підходу до меж вмісту упаковок і засобів перевезення, а також до нормативних характеристик конструкцій упаковок у залежності від небезпеки, яку становить радіоактивний вміст. По-друге, воно досягається шляхом установлення вимог стосовно конструкції і експлуатації упаковок, а також обслуговування пакувальних комплектів, у тім числі з урахуванням характеру радіоактивного вмісту. Нарешті, вимоги виконуються шляхом обов'язкового застосування заходів адміністративного контролю, включаючи, коли це треба, процедури затвердження компетентними органами.

1.5. При перевезенні радіоактивних матеріалів безпека окремих людей, що є населенням або професійними робітниками (персоналом), забезпечується шляхом дотримання цих Правил. Упевненість щодо цього досягається шляхом програм забезпечення якості і забезпечення дотримання Правил.

1.6. Ці Правила застосовуються до перевезення радіоактивного матеріалу всіма видами наземного, водного або повітряного транспорту, включаючи перевезення, пов'язане з використанням радіоактивного матеріалу. Перевезення включає всі операції і умови, що пов'язані з переміщенням радіоактивного матеріалу і складають цей процес, зокрема проектування, виготовлення, обслуговування і ремонт пакувального комплекту, а також підготовку, завантаження, відправлення, транспортування, включаючи транзитне зберігання, розвантаження і приймання в кінцевому пункті призначення вантажів радіоактивних матеріалів і упаковок. До нормативів функціонування в цих Правилах застосовується ступінчастий підхід, три загальних рівня якого можна за складністю охарактеризувати таким чином:

a) звичайні умови перевезення (без будь-яких інцидентів);

b) нормальні умови перевезення (незначні пригоди);

c) аварійні умови перевезення.

1.7. Ці Правила не поширюються на:

a) радіоактивні матеріали, що є невід'ємною частиною транспортних засобів;

b) радіоактивні матеріали, що переміщуються в межах будь-якої установи і підпадають під чинність відповідних правил безпеки, які діють у цій установі, коли переміщення не передбачає використання автомобільних шляхів або залізниць загального користування;

c) радіоактивні матеріали, імплантовані або введені в організм людини або тварини з метою діагностики або лікування;

d) радіоактивні матеріали, що містяться в споживчих товарах, які допущені регулюючим органом до використання, після їхнього продажу кінцевому користувачу;

e) природні матеріали і руди, що містять природні радіонукліди, які не передбачається переробляти з метою використання цих радіонуклідів, за умови, що питома активність таких матеріалів не перевищує більш ніж у 10 разів значення, наведені в пунктах 4.1-4.6.

1.8. Ці Правила не передбачають таких заходів контролю, як вибір маршруту або забезпечення фізичного захисту, що можуть установлюватися з причин, не пов'язаних з радіаційною безпекою. Будь-які такі заходи контролю повинні враховувати радіаційні і нерадіаційні небезпеки без відступу від норм безпеки, що приписуються цими Правилами.

1.9. Щодо радіоактивних матеріалів, пов'язаних з додатковими небезпеками, а також щодо перевезення радіоактивного матеріалу разом з іншими небезпечними вантажами в доповнення до цих Правил повинні застосовуватися відповідні правила перевезення небезпечних вантажів, що діють у кожній з країн, через територію або на територію яких ці матеріали будуть транспортуватися.

Забороняється зберігати в одному складському приміщенні та перевозити на одному повітряному судні, автомобілі, напівпричепі, у одному вагоні, відсіку судна, а також в одному транспортному пакеті, вантажному контейнері радіоактивні матеріали з іншими небезпечними вантажами - вибуховими речовинами, речовинами, що можуть утворювати вибухові суміші, стисненим та скрапленим газами, самозаймистими речовинами, речовинами, які займаються від дії води, легкозаймистими речовинами, їдкими речовинами, а також з вантажами вибухових, легкозаймистих або самозаймистих у повітрі радіоактивних матеріалів, які в аварійній ситуації можуть спричинити пошкодження упаковок.

1.10. У рамках своєї структури ця публікація містить розділ 2, в якому наведено визначення термінів, які застосовуються в цих Правилах; розділ 3, де викладаються загальні положення; розділ 4, де наведені межі активності і обмеження, що використовуються в цих Правилах, для матеріалів; розділ 5, де викладаються вимоги і заходи контролю для перевезень; розділ 6, де викладені вимоги до радіоактивних матеріалів, пакувальних комплектів і упаковок; розділ 7, стосовно вимог до випробувань; розділ 8, де наводяться вимоги, щодо затвердження і адміністративного контролю.

(1) Для зручності в дужках також наведені терміни англійською мовою, і в кінці цього розділу додатково наведений перелік визначень в алфавітному порядку з перехресними посиланнями на номери пунктів цього розділу в дужках.

У цих Правилах застосовуються такі визначення.

А1 і А2

2.1. А1 - значення активності радіоактивного матеріалу особливого виду, що вказане в табл. I або визначається згідно з положеннями розділу 4 і використовується при визначенні меж активності для вимог цих Правил. А2 - значення активності радіоактивного матеріалу іншого виду, що вказаний в табл. I або визначається згідно з положеннями розділу 4 і використовується при визначенні меж активності для вимог цих Правил.

Повітряне судно (Aircraft)

2.2. Вантажне повітряне судно (Cargo aircraft) - будь-яке повітряне судно, крім пасажирського повітряного судна, що перевозить вантажі або майно.

2.3. Пасажирське повітряне судно (Passenger aircraft) - повітряне судно, що перевозить будь-яку особу, крім членів екіпажу, співробітників, які працюють у перевізника і які перебувають при виконанні службових обов'язків, уповноваженого представника відповідного національного органу або особи, що супроводжує вантаж.

Затвердження (Approval)

2.4. Багатостороннє затвердження (Multilateral approval) - затвердження відповідним компетентним органом країни походження конструкції або перевезення і кожної країни, через територію або на територію якої повинен транспортуватися вантаж. У терміни "через територію або на територію" спеціально не включається поняття "над територією", тобто вимоги про затвердження і повідомлення не повинні поширюватися на країну, над територією якої перевозиться радіоактивний матеріал на борту повітряного судна, за умови, що в цій країні не передбачається запланована посадка.

2.5. Одностороннє затвердження (Unilateral approval) - затвердження конструкції, що вимагається від компетентного органу тільки країни походження даної конструкції.

Перевізник (Carrier)

2.6. Перевізник - будь-яка особа, будь-яка організація або будь-який державний орган (будь-яка юридична або фізична особа), що здійснює перевезення радіоактивного матеріалу будь-яким видом транспорту. Цей термін охоплює як перевізників, що діють за наймом або за винагороду (відомих у деяких країнах як компанії - перевізники загального користування або перевізники за контрактами), так і самостійних перевізників (відомих у деяких країнах як приватні перевізники).

Компетентний орган (Competent authority)

2.7. Компетентний орган - будь-який національний або міжнародний регулюючий орган або організація, наділені повноваженнями для будь-якої мети в зв'язку з цими Правилами або іншим чином визнані як такі.

Забезпечення дотримання Правил (Compliance assurance)

2.8. Забезпечення дотримання Правил - програма систематичних заходів, що здійснюються компетентним органом з метою забезпечення виконання положень цих Правил на практиці.

Система локалізації (Confinement system)

2.9. Система локалізації - система розміщення подільного матеріалу і елементів пакувального комплекту, визначена проектувальником і схвалена компетентним органом як система, що призначена забезпечувати безпеку з критичності.

Вантажоодержувач (Consignee)

2.10. Вантажоодержувач - будь-яка особа, будь-яка організація або будь-який державний орган, що одержує вантаж (юридична або фізична особа, на адресу якої відправлено вантаж).

Вантаж (Consignment)

2.11. Вантаж - будь-яка упаковка або будь-які упаковки або будь-яка партія радіоактивного матеріалу, надані вантажовідправником для перевезення.

Вантажовідправник (Consignor)

2.12. Вантажовідправник - будь-яка особа, будь-яка організація або державний орган (будь-яка юридична або фізична особа), що підготовлює вантаж для перевезення та іменується вантажовідправником у транспортних документах.

Система захисної оболонки (герметизації) (Containment system)

2.13. Система захисної оболонки (герметизації) - система елементів пакувального комплекту, визначена проектувальником як система, призначена для утримання радіоактивного матеріалу під час перевезення.

Радіоактивне забруднення (Contamination)

2.14. Радіоактивне забруднення (Contamination) - наявність радіоактивності на поверхні в кількостях, що перевищують 0,4 Бк/кв.см для бета- і гамма-випромінювачів і для альфа-випромінювачів низької токсичності або 0,04 Бк/кв.см для всіх інших альфа-випромінювачів.

2.15. Нефіксоване радіоактивне забруднення (Non-fixed contamination) - радіоактивне забруднення, що може бути усунене з поверхні при звичайних умовах перевезення.

2.16. Фіксоване радіоактивне забруднення (Fixed contamination) - радіоактивне забруднення, що не є нефіксованим радіоактивним забрудненням.

Засіб перевезення (Conveyance)

2.17. Засіб перевезення означає:

a) у разі перевезення автомобільними шляхами або залізницями - будь-який транспортний засіб,

b) у разі перевезення водними шляхами - будь-яке судно або будь-який трюм, відсік або позначену частину палуби судна,

c) у разі перевезення повітряним транспортом - будь-яке повітряне судно.

Індекс безпеки з критичності (Criticality safety index)

2.18. Індекс безпеки з критичності (Criticality safety index - далі CSI) - встановлене для упаковки, транспортного пакета або вантажного контейнера, що містять подільний матеріал, число, яке використовується для контролю за загальною кількістю упаковок, транспортних пакетів або вантажних контейнерів, які містять подільний матеріал.

Позначена частина палуби (Defined deck area)

2.19. Позначена частина палуби - частина верхньої палуби судна або палуби для транспортних засобів ролерного судна або порома, на якій відведене місце для розміщення радіоактивних матеріалів.

Конструкція (Design)

2.20. Конструкція - опис радіоактивного матеріалу особливого виду, радіоактивного матеріалу з низькою здатністю до розсіювання, упаковки або пакувального комплекту, що дозволяє повністю ідентифікувати їх. Цей опис може включати специфікації, інженерно-технічну документацію (креслення), звіти, що підтверджують дотримання регламентуючих вимог, а також іншу відповідну документацію.

Виняткове використання (Exclusive use)

2.21. Виняткове використання - використання тільки одним вантажовідправником засобу перевезення або великого вантажного контейнера, стосовно яких всі початкові, проміжні і остаточні операції навантаження і розвантаження здійснюються у відповідності до вказівок вантажовідправника або вантажоодержувача.

Подільний матеріал (Fissile material) (1)

(1) У відповідності до документа ISO 921:1997(E/F/R) Міжнародної організації по стандартизації "Ядерная энергия-словарь" (21) термін "подільний матеріал (fissile material)" аналогічний терміну "спеціальний матеріал, що розщеплюється (special fissionable material)", що встановлений ст. 1 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" (12).

2.22. Подільний матеріал - уран-233, уран-235, плутоній-239, плутоній-241 або будь-яка комбінація цих радіонуклідів. Під це визначення не підпадають:

a) неопромінений природний уран або збіднений уран,

b) природний уран або збіднений уран, опромінений тільки в реакторах на теплових нейтронах.

Вантажний контейнер (Freight container)

2.23. Вантажний контейнер - транспортне обладнання, що сконструйоване для полегшення перевезення упакованих або неупакованих вантажів одним або декількома видами транспорту без проміжного перевантаження розміщених у ньому вантажів. Він не повинен самочинно відкриватися, має бути достатньо жорстким і міцним для повторного використання і повинен бути обладнаний пристроями, що полегшують роботу з ним, особливо при перевантаженні з одного засобу перевезення на інший або з одного виду транспорту на інший. Малий вантажний контейнер - це контейнер, будь-який із зовнішніх габаритів якого не перевищує 1,5 м або внутрішній об'єм якого складає не більше 3 куб.м. Будь-який інший вантажний контейнер вважається великим вантажним контейнером.

Контейнер середньої вантажопідйомності для масових вантажів (Intermediate bulk container)

2.24. Контейнер середньої вантажопідйомності для масових вантажів (IBC) - пакувальний комплект, що переміщується, який:

a) має об'єм не більше 3 куб.м;

b) має конструкцію, що дозволяє здійснювати механічну обробку вантажів;

c) стійкий до навантажень, що виникають при обробці і перевезенні вантажів, згідно з експлуатаційними випробуваннями;

d) сконструйований відповідно до норм, викладених у розділі, присвяченому рекомендаціям для контейнерів середньої вантажопідйомності для масових вантажів (IBC) Рекомендацій Організації Об'єднаних Націй з перевезення небезпечних вантажів (7).

Радіоактивний матеріал з низькою здатністю до розсіювання (Low dispersible radioactive material)

2.25. Радіоактивний матеріал з низькою здатністю до розсіювання - твердий радіоактивний матеріал або твердий радіоактивний матеріал у герметичній капсулі, що має обмежену спроможність до розсіювання і не знаходиться в порошкоподібній формі.

Матеріал з низькою питомою активністю (Low specific activity material)

2.26. Матеріал з низькою питомою активністю (LSA) - радіоактивний матеріал, що за своєю природою має обмежену питому активність, або радіоактивний матеріал, до якого застосовуються межі встановленої середньої питомої активності. Матеріали зовнішнього захисту, що оточують матеріал LSA, при визначенні встановленої середньої питомої активності не повинні враховуватися.

Матеріали LSA входять до однієї з трьох груп:

a) LSA - I:

i) уранові і торієві руди та концентрати таких руд, а також інші руди, що містять радіонукліди природного походження і призначаються для переробки з метою використання цих радіонуклідів;

ii) твердий неопромінений природний уран чи збіднений уран або природний торій чи їхні тверді або рідкі сполуки або суміші;

iii) радіоактивні матеріали, для яких величина А2 не обмежується, за винятком подільних матеріалів у кількостях, що не підпадають під звільнення за пунктом 6.72; або

iv) інші радіоактивні матеріали, в яких активність розподілена по всьому об'єму і встановлена середня питома активність не перевищує більше ніж у 30 разів значення концентрації активності, вказані в пунктах 4.1-4.6, за винятком подільних матеріалів у кількостях, що не підпадають під звільнення за пунктом 6.72.

b) LSA - II:

i) вода з концентрацією тритію до 0,8 ТБк/л; або

ii) інші матеріали, в яких активність розподілена по всьому об'єму, а встановлена середня питома активність не перевищує 10-4 А2/г для твердих і газоподібних речовин і 10^(-5) А2/г для рідини.

"^" - це ступінь.

c) LSA - III:

тверді матеріали (наприклад, зв'язані відходи, активовані речовини), крім порошків, у яких:

i) радіоактивний матеріал розподілений по всьому об'єму твердого матеріалу чи групи твердих об'єктів або, в основному, рівномірно розподілений в твердому суцільному зв'язувальному матеріалі (наприклад, бетоні, бітумі, кераміці і т. д.);

ii) радіоактивний матеріал є відносно нерозчинним або структурно міститься у відносно нерозчинній матриці, в силу чого навіть при руйнуванні пакувального комплекту витікання радіоактивного матеріалу в розрахунку на упаковку в результаті вилуговування при перебуванні у воді протягом 7 діб не буде перевищувати 0,1 А2; і

iii) встановлена середня питома активність твердого матеріалу без урахування будь-якого захисного матеріалу не перевищує 2 x 10^(-3) А2/г.

Альфа-випромінювачі низької токсичності (Low toxicity alpha emitters)

2.27. Альфа-випромінювачі низької токсичності - природний уран; збіднений уран; природний торій; уран-235 або уран-238; торій-232; торій-228 і торій-230, що містяться в рудах, або у формі фізичних і хімічних концентратів; або альфа-випромінювачі з періодом напіврозпаду менше 10 діб.

Максимальний нормальний робочий тиск (Maximum normal operating pressure)

2.28. Максимальний нормальний робочий тиск - максимальний тиск, що перевищує атмосферний тиск на рівні моря, який може виникнути в системі захисної оболонки протягом одного року в умовах температурного режиму і сонячної радіації, що відповідають навколишнім умовам, без вентилювання або скидання надлишкового тиску, зовнішнього охолодження за допомогою додаткової системи або без заходів експлуатаційного контролю під час перевезення.

Транспортний пакет (Overpack)

2.29. Транспортний пакет - контейнер, наприклад ящик, коробка або мішок, що застосовується одним вантажовідправником для об'єднання однієї або декількох упаковок в одну оброблювану одиницю вантажу з метою зручності його обробки, укладення і перевезення.

Упаковка (Package)

2.30. Упаковка - пакувальний комплект з його радіоактивним вмістом у наданому для перевезення вигляді. Ці Правила поширюються на такі типи упаковок, до яких застосовуються вказані в розділі 4 межі активності і обмеження стосовно матеріалів і які задовольняють відповідні вимоги:

a) звільнена упаковка;

b) промислова упаковка типу 1 (тип IP-1) (1);

(1) Тут і далі IP-1 - абревіатура визначення англійською мовою "Industrial package Type 1".

c) промислова упаковка типу 2 (тип IP-2) (2);

(2) Тут і далі IP-2 - абревіатура визначення англійською мовою "Industrial package Type 2".

d) промислова упаковка типу 3 (тип IP-3) (3);

(3) Тут і далі IP-3 - абревіатура визначення англійською мовою "Industrial package Type 3".

e) упаковка типу А;

f) упаковка типу B (U);

g) упаковка типу В (М);

h) упаковка типу С.

До упаковок, що містять подільний матеріал або гексафторид урану, застосовуються додаткові вимоги.

Пакувальний комплект (Packaging)

2.31. Пакувальний комплект - сукупність елементів, потрібних для повного розміщення і утримання радіоактивного вмісту. Зокрема, він може включати одну або декілька приймальних ємностей, матеріали-поглиначі, конструкції, що дистанціюють, засоби захисту від випромінювання і сервісне обладнання для заповнення, спорожнення, вентилювання та скиду тиску; пристрої для охолодження, амортизації механічних ударів, обробки вантажу і кріплення, теплової ізоляції; а також сервісні пристрої, що становлять одне ціле з упаковкою. Пакувальний комплект може бути у формі ящика, коробки, бочки чи аналогічної приймальної ємності, але може бути і вантажним контейнером, резервуаром або контейнером середньої вантажопідйомності для масових вантажів.

Забезпечення якості (Quality assurance)

2.32. Забезпечення якості - програма систематичних заходів контролю й інспекцій, що здійснюється будь-якою організацією або органом, що беруть участь у перевезенні радіоактивних матеріалів, і направлена на забезпечення достатньої впевненості в тому, що норми безпеки, які приписуються цими Правилами, дотримуються на практиці.

Рівень випромінювання (Radiation level)

2.33. Рівень випромінювання - відповідна потужність дози, виражена в мілізівертах на годину.

Програма радіаційного захисту (Radiation Protection Programme)

2.34. Програма радіаційного захисту - систематичні заходи, метою яких є забезпечення належного планування та обліку заходів радіаційного захисту.

Радіоактивний вміст (Radioactive contents)

2.35. Радіоактивний вміст - радіоактивний матеріал разом з будь-якими радіоактивно забрудненими або активованими твердими речовинами, рідиною і газами, що містяться в пакувальному комплекті.

Радіоактивний матеріал (Radioactive material)

2.36. Радіоактивний матеріал - будь-який матеріал, що містить радіонукліди, в якому питома активність, а також повна активність вантажу перевищують значення, вказані в пунктах 4.1- 4.6.

Перевезення (Shipment)

2.37. Перевезення - спеціальне переміщення вантажу від місця його походження до місця призначення.

Спеціальні умови (Special arrangement)

2.38. Спеціальні умови - умови, затверджені компетентним органом, в яких можуть перевозитися вантажі, що не задовольняють всім застосовним вимогам цих Правил.

Радіоактивний матеріал особливого виду (Special form radioactive material)

2.39. Радіоактивний матеріал особливого виду - твердий радіоактивний матеріал, що не розсіюється, або закрита капсула, що містить радіоактивний матеріал.

Питома активність (Specific activity)

2.40. Питома активність радіонукліда - активність на одиницю маси даного нукліда. Питома активність матеріалу - активність на одиницю маси або об'єму матеріалу, в якому радіонукліди в основному розподілені рівномірно.

Об'єкт з поверхневим радіоактивним забрудненням (Surface contaminated object - SCO)

2.41. Об'єкт з поверхневим радіоактивним забрудненням - твердий об'єкт, що не є сам по собі радіоактивним і містить радіоактивний матеріал, розподілений на його поверхні. SCO належить до однієї з двох груп:

a) SCO - I: твердий об'єкт, на якому:

i) нефіксоване радіоактивне забруднення на доступній поверхні, усереднене по площі 300 кв.см (або по всій поверхні, якщо її площа менша 300 кв.см), не перевищує 4 Бк/кв.см для бета- і гамма-випромінювачів і альфа-випромінювачів низької токсичності або 0,4 Бк/кв.см для всіх інших альфа-випромінювачів; і

ii) фіксоване радіоактивне забруднення на доступній поверхні, усереднене по площі 300 кв.см (або по всій поверхні, якщо її площа менша 300 кв.см), не перевищує 4 x 10^4 Бк/кв.см для бета- і гамма-випромінювачів і для альфа-випромінювачів низької токсичності або 4 x 10^3 Бк/кв.см для всіх інших альфа-випромінювачів; і

iii) нефіксоване радіоактивне забруднення плюс фіксоване радіоактивне забруднення на недосяжній поверхні, усереднене по площі 300 кв.см (або по всій поверхні, якщо її площа менша 300 кв.см), не перевищує 4 x 10^4 Бк/кв.см для бета- і гамма-випромінювачів і для альфа-випромінювачів низької токсичності або 4 x 10^3 Бк/кв.см для всіх інших альфа-випромінювачів.

b) SCO - II: твердий об'єкт, на якому фіксоване або нефіксоване радіоактивне забруднення поверхні перевищує відповідні межі, вказані для SCO-I вище, в підпункті "а", і на якому:

i) нефіксоване радіоактивне забруднення на доступній поверхні, усереднене по площі 300 кв.см (або по всій поверхні, якщо її площа менша 300 кв.см), не перевищує 400 Бк/кв.см для бета- і гамма-випромінювачів і альфа-випромінювачів низької токсичності або 40 Бк/кв.см для всіх інших альфа-випромінювачів; і

ii) фіксоване радіоактивне забруднення на доступній поверхні, усереднене по площі 300 кв.см (або по всій поверхні, якщо її площа менша 300 кв.см), не перевищує 8 x 10^5 Бк/кв.см для бета- і гамма-випромінювачів і для альфа-випромінювачів низької токсичності або 8 x 10^4 Бк/кв.см для всіх інших альфа-випромінювачів; і

iii) нефіксоване радіоактивне забруднення плюс фіксоване радіоактивне забруднення на недосяжній поверхні, усереднене по площі 300 кв.см (або по всій поверхні, якщо її площа менша 300 кв.см), не перевищує 8 x 10^5 Бк/кв.см для бета- і гамма-випромінювачів і для альфа-випромінювачів низької токсичності або 8 x 10^4 Бк/кв.см для всіх інших альфа-випромінювачів.

Резервуар (Tank)

2.42. Резервуар - контейнер у вигляді бака, переносний бак, автоцистерна, залізнична цистерна або приймальна ємність місткістю не менше 450 літрів для рідин, порошків, гранул, сумішей або твердих речовин, що при заповненні перебувають в газоподібному або рідкому вигляді і згодом твердіють, і не менше 1000 літрів для газів. Контейнер-бак має бути придатний для транспортування сухопутними і водними шляхами, для заповнення і спорожнення без вилучення його конструкційного обладнання, повинен мати стабілізуючі елементи і зовнішні кріпильні пристрої і бути придатним для підйому в заповненому стані.

Транспортний індекс (Transport index - TI)

2.43. Транспортний індекс - число, присвоєне упаковці, транспортному пакету або вантажному контейнеру або неупакованим LSA-I або SCO-I, яке використовується для забезпечення контролю за радіоактивним опроміненням.

Неопромінений торій (Unirradiated thorium)

2.44. Неопромінений торій - торій, що містить не більше 10^(-7) г урану-233 на грам торію-232.

Неопромінений уран (Unirradiated uranium)

2.45. Неопромінений уран - уран, що містить не більше 2 x 10^3 Бк плутонію на грам урану-235, не більше 9 x 10^6 Бк продуктів ділення на грам урану-235 і не більше 5 x 10^(-3) грамів урану-236 на грам урану-235.

Уран природний, збіднений, збагачений (Uranium - natural, depleted, enriched)

2.46. Природний уран - хімічно виділений уран, що містить природну суміш ізотопів урану (приблизно 99,28% урану-238 і 0,72% урану-235 за масою). Збіднений уран - уран, що містить меншу в процентному вираженні кількість урану-235 за масою в порівнянні з природним ураном. Збагачений уран - уран, що містить кількість урану-235 в процентному вираженні за масою більше 0,72%. В усіх випадках присутня дуже невелика в процентному вираженні за масою кількість урану-234.

Транспортний засіб (Vehicle)

2.47. Транспортний засіб - автошляховий транспортний засіб (складений транспортний засіб, тобто тягач з напівпричепом, включно) або залізнична платформа чи залізничний вагон. Кожний причеп повинен розглядатися як окремий транспортний засіб.

Судно (Vessel)

2.48. Судно - будь-яке морське судно або засіб для плавання внутрішніми водними шляхами, що використовується для перевезення вантажу.

А1 і А2 (2.1)

Альфа-випромінювачі низької токсичності (2.27)

Багатостороннє затвердження (2.4)

Вантаж (2.11)

Вантажне повітряне судно (2.2)

Вантажний контейнер (2.23)

Вантажовідправник (2.12)

Вантажоодержувач (2.10)

Виняткове використання (2.21)

Забезпечення дотримання Правил (2.8)

Забезпечення якості (2.32)

Засіб перевезення (2.17)

Затвердження (2.4, 2.5)

Індекс безпеки з критичності (2.18)

Компетентний орган (2.7)

Конструкція (2.20)

Контейнер середньої вантажопідйомності для масових вантажів (2.24)

Максимальний нормальний робочий тиск (2.28)

Матеріал з низькою питомою активністю (2.26)

Неопромінений торій (2.44)

Неопромінений уран (2.45)

Нефіксоване радіоактивне забруднення (2.15)

Об'єкт з поверхневим радіоактивним забрудненням (2.41)

Одностороннє затвердження (2.5)

Пакувальний комплект (2.31)

Пасажирське повітряне судно (2.3)

Перевезення (2.37)

Перевізник (2.6)

Питома активність (2.40)

Повітряне судно (2.2, 2.3)

Подільний матеріал (2.22)

Позначена частина палуби (2.19)

Програма радіаційного захисту (2.34)

Радіоактивне забруднення (2.14, 2.15, 2.16)

Радіоактивний вміст (2.35)

Радіоактивний матеріал (2.36)

Радіоактивний матеріал з низькою здатністю до розсіювання (2.25)

Радіоактивний матеріал особливого виду (2.39)

Резервуар (2.42)

Рівень випромінювання (2.33)

Система захисної оболонки (герметизації) (2.13)

Система локалізації (2.09)

Спеціальні умови (2.38)

Судно (2.48)

Транспортний засіб (2.47)

Транспортний індекс (2.43)

Транспортний пакет (2.29)

Упаковка (2.30)

Уран природний, збіднений, збагачений (2.46)

Фіксоване радіоактивне забруднення (2.16)

3.1. Для перевезення радіоактивних матеріалів має бути розроблена програма радіаційного захисту. Характер і масштаби заходів, що передбачаються в програмі, повинні залежати від величини і ймовірності опромінення. Програма повинна враховувати вимоги, викладені в пунктах 3.2-3.3 і 3.5-3.9. Документи програми треба надавати за запитом для перевірки, що проводиться відповідним компетентним органом.

3.2. При здійсненні перевезення захист і безпека повинні бути оптимізовані таким чином, щоб величина індивідуальних доз, число осіб, що піддаються опроміненню, і ймовірність опромінення утримувалися на розумно досяжному низькому рівні з урахуванням економічних і соціальних факторів, а дози індивідуального опромінення не перевищували відповідних меж доз, установлених Нормами радіаційної безпеки України (17). Слід застосовувати структурний і системний підхід, в якому враховується взаємозв'язок перевезення з іншими видами діяльності.

3.3. Професійні працівники (персонал) повинні мати відповідну підготовку щодо запобігання радіаційній небезпеці, пов'язаній з виконуваною ними роботою, і щодо застережних заходів, які потрібно вживати, щоб забезпечити зниження опромінення, якому вони піддаються, і опромінення інших осіб, що могли б постраждати в результаті їхніх дій.

3.4. Відповідний компетентний орган здійснює вибірковий контроль доз опромінення, отриманих у зв'язку з перевезенням радіоактивних матеріалів, маючи при цьому на меті забезпечити відповідність системи захисту і безпеки Нормам радіаційної безпеки України (17) та "Основным санитарным правилам (ОСП-72/87)" (18) або нормативним документам, що будуть запроваджені замість них.

3.5. У разі професійного опромінення при виконанні робіт, пов'язаних з перевезенням, коли, згідно з оцінкою, отримання ефективної дози в розмірі:

a) понад 1 мЗв за рік є надто малоймовірним, - не обов'язкові особливі графіки робіт, детальний дозиметричний контроль, програми оцінки доз або ведення індивідуального обліку;

b) 1-6 мЗв за рік є цілком імовірним, - необхідно здійснювати програми оцінки доз шляхом дозиметричного контролю робочих місць або індивідуального дозиметричного контролю;

c) понад 6 мЗв за рік є цілком імовірним, - належить проводити індивідуальний дозиметричний контроль.

Індивідуальний дозиметричний контроль або дозиметричний контроль робочих місць оформлюється документально відповідно до вимог ОСП-72/87 (18) або правил, які будуть запроваджені замість них.

3.6. Радіоактивний матеріал повинен розміщуватись на достатньому віддаленні від працівників (персоналу) і осіб із складу населення. З метою розрахунку відстані, що розділяє, або рівнів випромінювань слід використовувати такі значення доз:

a) для працівників (персоналу) в робочих зонах постійного перебування - 5 мЗв за рік;

b) для осіб із складу населення в місцях загального відкритого доступу - 1 мЗв за рік для критичної групи населення.

3.7. Радіоактивний матеріал повинен розміщуватись на достатньому віддаленні від непроявлених фотоплівок. Відстань, що розділяє, з цією метою слід визначати, виходячи з того, що радіоактивне опромінення непроявлених фотоплівок у зв'язку з перевезенням радіоактивного матеріалу повинно бути обмежене рівнем у 0,1 мЗв на партію вантажу таких фотоплівок.

3.8. У разі аварій або інцидентів під час перевезення радіоактивних матеріалів повинні дотримуватися встановлені на випадок аварій положення відповідних національних і/або міжнародних організацій з метою забезпечення захисту людей, майна і навколишнього середовища. Вказівки щодо таких положень містяться у відповідних нормативних документах.

3.9. Аварійні процедури повинні враховувати можливість утворення інших небезпечних речовин внаслідок взаємодії вмісту вантажу з навколишнім середовищем у разі аварії.

3.10. Програми забезпечення якості, в основі яких лежать прийнятні для компетентного органу міжнародні, національні та інші норми, мають розроблятися і здійснюватися стосовно проектування, виготовлення, випробувань, розробки документації, використання, обслуговування та інспекцій щодо всіх радіоактивних матеріалів особливого виду, радіоактивних матеріалів з низькою здатністю до розсіювання і упаковок, а також щодо транспортних операцій і транзитного зберігання з метою забезпечення виконання відповідних положень цих Правил. У компетентного органу має бути можливість отримати підтвердження про повну відповідність технічним умовам для конструкції. Виробник, вантажовідправник або користувач повинні бути готові надати компетентному органу можливість проводити перевірки під час виготовлення або використання і продемонструвати будь-якому повноважному компетентному органу, що:

a) методи, що застосовуються для виготовлення, і матеріали відповідають технічним умовам для затвердженої конструкції; і

b) всі пакувальні комплекти періодично перевіряються, при потребі ремонтуються і утримуються в належному порядку, з тим щоб продовжувати задовольняти всі відповідні вимоги і технічні умови навіть після багаторазового використання.

Якщо вимагається затвердження компетентним органом, таке затвердження має враховувати наявність програми забезпечення якості і її адекватність.

3.11. Компетентний орган несе відповідальність за забезпечення дотримання цих Правил. Засоби реалізації цієї відповідальності включають розробку і здійснення програми контролю за проектуванням, виготовленням, випробуваннями, інспекцією і обслуговуванням пакувальних комплектів, радіоактивних матеріалів особливого виду і радіоактивних матеріалів з низькою здатністю до розсіювання, а також за підготовкою, складенням документації, обробкою і укладенням упаковок вантажовідправниками і перевізниками з метою продемонструвати виконання положень цих Правил на практиці.

3.12. Вантажі, стосовно яких відповідність іншим положенням цих Правил є практично нездійсненною, слід перевозити тільки в спеціальних умовах. Якщо компетентним органом визнано, що відповідність іншим положенням цих Правил є практично нездійсненною і що встановлені цими Правилами обов'язкові норми безпеки дотримані за рахунок застосування засобів, альтернативних іншим положенням цих Правил, то компетентний орган може затвердити операції з перевезення в спеціальних умовах одиничної партії або запланованої серії декількох вантажів. Загальний рівень безпеки при перевезенні має бути щонайменше еквівалентний рівню, що забезпечувався б при виконанні всіх застосовуваних вимог. Для міжнародних вантажів такого типу має бути багатостороннє затвердження.

4.1. У табл. I наведені такі основні значення для окремих радіонуклідів:

a) А1 і А2 в ТБк;

b) питома активність для матеріалів, на які поширюється повне звільнення, в Бк/г; і

c) межі активності для вантажів, на які поширюється повне звільнення, в Бк.

4.2. Стосовно окремих радіонуклідів, не перерахованих у табл. I, визначення основних значень, про які йдеться в пункті 4.1, вимагає затвердження компетентним органом або, у разі міжнародних перевезень, багатостороннє затвердження. Коли хімічна форма кожного радіонукліда відома, дозволяється використовувати значення А2, відповідно до його класу розчинності, згідно з рекомендаціями Міжнародної комісії з радіологічного захисту, за умови, що до уваги беруться хімічні форми радіонукліда як у нормальних, так і в аварійних умовах перевезення. Як варіант можуть без затвердження компетентним органом використовуватися значення для радіонуклідів, наведені в табл. II.

4.3. При розрахунку величин А1 і А2 для радіонукліда, не вказаного в табл. I, один ланцюжок радіоактивного розпаду, в якому радіонукліди присутні в природних пропорціях і в якому відсутній дочірній нуклід з періодом напіврозпаду, що перевищує або 10 діб, або період напіврозпаду материнського нукліда, слід розглядати як один радіонуклід; зважаючи на активність і значення, що застосовується, А1 або А2 повинні відповідати активності й значенню материнського нукліда даного ланцюжка. Для ланцюжків радіоактивного розпаду, в яких який-небудь дочірній нуклід має період напіврозпаду, що перевищує 10 діб або період напіврозпаду материнського нукліда, материнський нуклід і такі дочірні нукліди треба розглядати як суміші різних нуклідів.

4.4. У разі сумішей радіонуклідів основні значення, про які йдеться в пункті 4.1, можуть визначатися таким чином:

де S(i) - це сума;

f(i) - частка активності або концентрація активності i-го радіонукліда суміші;

X(i) - відповідне значення А1 або А2 або, відповідно, концентрація активності для матеріалу, на який поширюється повне звільнення, або межа активності для вантажу, на який поширюється повне звільнення, стосовно значення i-го радіонукліда; і

X(m) - похідне значення А1 або А2 або концентрація активності для матеріалу, на який поширюється повне звільнення, або межа активності для вантажу, на який поширюється звільнення, стосовно суміші.

4.5. Коли кожний радіонуклід відомий, але не відома індивідуальна активність деяких з них, ці радіонукліди можна об'єднувати в групи і у формулах, наведених у пунктах 4.4 і 4.14, можуть використовуватися, відповідно, найменші значення для радіонуклідів у кожній групі. Групи можуть створюватися на основі повної альфа-активності та повної бета-, гамма-активності, якщо вони відомі, з використанням найменших значень, відповідно, для альфа-випромінювачів або бета-, гамма-випромінювачів.

(c) Кількість може бути визначена шляхом вимірювання швидкості розпаду або рівня випромінювання на заданій відстані від джерела.

(d) Ці значення застосовуються тільки до сполучень урану, що приймають хімічну форму UF6, UO2F2 і UO2(NO3)2 як в нормальних, так і в аварійних умовах перевезення.

(e) Ці значення застосовуються тільки до сполучень урану, що приймають хімічну форму UO3, UF4 і UCl4, і до шестивалентних сполучень, як в нормальних, так і аварійних умовах перевезення.

(f) Ці величини застосовуються до всіх сполучень урану, крім тих, що вказані вище в пунктах "d" і "е".

(g) Ці величини застосовуються тільки до неопроміненого урану.

4.6. У разі окремих радіонуклідів або сумішей радіонуклідів, щодо яких відсутні відповідні дані, використовуються значення, наведені в табл. II.

4.7. Кількість радіоактивного матеріалу в упаковці не повинна перевищувати відповідних меж, зазначених у пунктах 4.8-4.19.

4.8. Стосовно радіоактивного матеріалу, крім виробів, виготовлених з природного урану, збідненого урану або природного торію, звільнена упаковка не має містити активності, що перевищує такі значення:

a) для радіоактивного матеріалу, що міститься в приладі або іншому промисловому виробі, такому, як годинник або електронна апаратура, або є їхньою частиною, - значення меж, зазначених у графах 2 і 3 табл. III для кожного окремого предмета і кожної упаковки, відповідно; і

b) для радіоактивного матеріалу, що не міститься в приладі або іншому промисловому виробі і який не є їхньою частиною, - значення меж для упаковок, указані в графі 4 табл. III.

4.9. Для виробів, виготовлених із природного урану, збідненого урану або природного торію, звільнена упаковка може містити будь-яку кількість такого матеріалу, за умови, що зовнішня поверхня урану або торію покрита неактивною оболонкою з металу або іншого міцного матеріалу.

4.10. При пересиланні поштою повна активність у кожній звільненій упаковці не повинна перевищувати однієї десятої відповідної межі, вказаної в табл. III.

4.11. Радіоактивний вміст в окремій упаковці з матеріалом LSA або в окремій упаковці з SCO слід обмежувати таким чином, щоб не перевищувалися рівні випромінювання, вказані в пункті 5.21, а активність в окремій упаковці повинна також обмежуватися таким чином, щоб не перевищувалися межі активності для засобу перевезення, вказані в пункті 5.25.

4.12. Окрема упаковка з негорючими твердими матеріалами LSA-II а LSA-III у разі її перевезення повітряним транспортом не повинна містити активність, що перевищує 3000 А2.

4.13. Упаковки типу А не повинні містити активність, що перевищує такі значення:

a) для радіоактивного матеріалу особливого виду - А1; або

b) для всіх інших радіоактивних матеріалів - А2.

4.14. Стосовно сумішей радіонуклідів, склад і відповідна активність яких відомі, до радіоактивного вмісту упаковки типу А застосовується така умова:

де S(i) та S(j) - це сума;

B(i) - активність i-го радіонукліда як радіоактивного матеріалу особливого виду, a А1(i) - значення А1 для i-го радіонукліда; і

C(j) - активність j-го радіонукліда як матеріалу іншого виду, a А2 (j) - значення А2 для j-го радіонукліда.

Упаковки типу B (U) і типу В (М)

4.15. Упаковки типу B (U) і типу В (М) не повинні містити:

a) активності, що перевищує значення, дозволені для даної конструкції упаковки,

b) радіонуклідів, що відрізняються від тих, що дозволені для даної конструкції упаковки, або

c) вмісту, форма чи фізичний або хімічний стан якого відрізняється від тих, що дозволені для даної конструкції упаковки, що вказується в їхніх сертифікатах про затвердження (далі - сертифікатах безпеки).

4.16. Упаковки типу B(U) і типу В(М) у разі перевезення повітряним транспортом мають задовольняти вимоги пункту 4.15 і не повинні містити активності, що перевищує такі значення:

a) для радіоактивних матеріалів з низькою здатністю до розсіювання - значення, дозволене для даної конструкції упаковки, що вказується в сертифікаті безпеки,

b) для радіоактивного матеріалу особливого виду - 3000 А1 або 100000 А2 - в залежності від того, яке з цих значень є меншим; або

c) для всіх інших радіоактивних матеріалів - 3000 А2, що вказується в їхніх сертифікатах безпеки.

4.17. Упаковки типу С не повинні містити:

a) активності, що перевищує значення, дозволені для даної конструкції упаковки,

b) радіонуклідів, що відрізняються від тих, що дозволені для даної конструкції упаковки, або

c) вмісту, форма чи фізичний або хімічний стан якого відрізняється від тих, що дозволені для даної конструкції упаковки, що вказується в їхніх сертифікатах безпеки.

4.18. Упаковки з подільними матеріалами не повинні містити:

a) маси подільного матеріалу, що відрізняється від дозволеної для даної конструкції упаковки;

b) будь-якого радіонукліда або подільних матеріалів, які відрізняються від тих, що дозволені для даної конструкції упаковки, або

c) вмісту, форма, фізичний або хімічний стан чи просторове розміщення якого відрізняється від тих, що дозволені для даної конструкції упаковки, що вказується в їхніх сертифікатах безпеки.

4.19. Маса гексафториду урану в упаковці не повинна перевищувати значення, яке може призвести до утворення незаповненого об'єму менше 5% при максимальній температурі упаковки, яка вказується для заводських систем, де буде використовуватися упаковка. Гексафторид урану має бути у твердій формі, а внутрішній тиск в упаковці не повинен перевищувати атмосферного тиску при її наданні для перевезення.

5.1. Перед першим перевезенням будь-якої упаковки необхідно виконувати такі вимоги:

a) Якщо проектний тиск системи захисної оболонки перевищує 35 кПа (манометричний), має забезпечуватися відповідність системи захисної оболонки кожної упаковки затвердженим проектним вимогам, що мають відношення до спроможності даної системи зберігати цілісність при даному тиску.

b) Для кожної упаковки типу B (U), типу В (М) і типу С, а також для кожної упаковки, що містить подільний матеріал, ефективність її радіаційного захисту і захисної оболонки і, при потребі, характеристики теплопередачі і ефективність системи локалізації повинні бути в межах, які застосовуються або вказуються для затвердженої конструкції.

c) Для упаковок, що містять подільний матеріал, які з метою дотримання вимог пункту 6.71 спеціально обладнуються поглиначами нейтронів у вигляді елементів упаковки, необхідно проводити перевірки з метою підтвердження наявності і розподілу цих поглиначів нейтронів.

5.2. Перед кожним перевезенням будь-якої упаковки повинні виконуватися такі вимоги:

a) Для будь-якої упаковки необхідно забезпечувати виконання всіх вимог, викладених у відповідних положеннях цих Правил.

b) Підйомні пристрої, що не задовольняють вимоги пункту 6.7, мають бути зняті або іншим чином приведені до стану, що не дозволить використати їх для підйому упаковки, згідно з пунктом 6.8.

c) Для кожної упаковки типу IP-1, типу IP-2, типу IP-3, типу А, типу B (U), типу В (М) і типу С, а також для кожної упаковки, що містить подільний матеріал, необхідно забезпечувати виконання всіх вимог, зазначених у сертифікатах безпеки.

d) Кожна упаковка типу B (U), типу В (М) і типу С має бути витримана до тих пір, поки не будуть досягнуті умови рівноваги, достатньо близькі до відповідних вимог за температурою і тиском, якщо тільки ці вимоги не були зняті в порядку одностороннього затвердження.

e) Для кожної упаковки типу B (U), типу В (М) і типу С повинні бути забезпечені шляхом перевірки і/або відповідних випробувань належне закриття всіх затворів, клапанів та інших отворів у системі захисної оболонки, через які може статися витікання радіоактивного вмісту, і при потребі їхня герметизація таким чином, щоб було наочно підтверджене виконання вимог пунктів 6.56 і 6.69.

f) Для кожного радіоактивного матеріалу особливого виду треба забезпечувати виконання всіх вимог, зазначених у сертифікаті безпеки для матеріалу особливого виду, і відповідних положень цих Правил.

g) Для упаковок, що містять подільний матеріал, у відповідних випадках мають проводитися вимірювання, вказані в пункті 6.74 (b), і перевірки з метою підтвердження закриття кожної упаковки згідно з вимогами пункту 6.77.

h) Для кожного радіоактивного матеріалу з низькою здатністю до розсіювання необхідно забезпечувати виконання всіх вимог, зазначених у сертифікаті безпеки, і відповідних положень цих Правил.

5.3. Упаковка не повинна містити жодних інших предметів, крім предметів і документації, необхідних для використання радіоактивного матеріалу. Ця вимога не повинна перешкоджати перевезенню матеріалів з низькою питомою активністю або об'єктів з поверхневим радіоактивним забрудненням разом з іншими предметами. Перевезення таких предметів і документації в упаковці або матеріалів з низькою питомою активністю, або об'єктів з поверхневим радіоактивним забрудненням разом з іншими предметами може дозволятися за умови відсутності їхньої взаємодії з пакувальним комплектом або його радіоактивним вмістом, що знижувала би безпеку упаковки.

5.4. Резервуари і контейнери середньої вантажопідйомності для масових вантажів, що використовуються для перевезення радіоактивного матеріалу, не можуть використовуватися для зберігання або перевезення інших вантажів, якщо тільки вони не очищені від бета- і гамма-випромінювачів і альфа-випромінювачів низької токсичності нижче рівня 0,4 Бк/кв.см, а також від усіх інших альфа-випромінювачів нижче рівня 0,04 Бк/кв.см.

5.5. Перевезення інших предметів разом з вантажами, що транспортуються в порядку виняткового використання, повинне допускатися, якщо організація цього перевезення контролюється тільки вантажовідправником і не забороняється іншими правилами.

5.6. Вантажі під час перевезення мають бути відокремлені від інших небезпечних вантажів з дотриманням відповідних правил перевезення небезпечних вантажів кожної з тих країн, через територію або на територію яких матеріали будуть транспортуватися, і, коли це застосовне, з дотриманням правил компетентних транспортних організацій, а також цих Правил.

5.7. При пакуванні, нанесенні етикеток, маркуванні, виставленні знаків, зберіганні та перевезенні крім радіоактивних властивостей і здатності ділитися треба враховувати будь-які інші небезпечні властивості вмісту упаковки такі, як вибухонебезпечність, займистість, пірофорність, хімічна токсичність і корозійна активність для того, щоб забезпечити виконання відповідних правил перевезення небезпечних вантажів кожної з тих країн, через територію або на територію яких матеріали будуть транспортуватися, і, коли це застосовне, з дотриманням правил компетентних транспортних організацій, а також цих Правил.

5.8. Нефіксоване радіоактивне забруднення зовнішніх поверхонь будь-якої упаковки необхідно підтримувати на найнижчому практично досяжному рівні і у звичайних умовах перевезення воно не повинне перевищувати таких меж:

a) 4 Бк/кв.см для бета- і гамма-випромінювачів і альфа-випромінювачів низької токсичності, і

b) 0,4 Бк/кв.см для всіх інших альфа-випромінювачів.

Ці межі застосовуються при усередненні по будь-якій ділянці в 300 кв.см будь-якої частини поверхні.

5.9. За винятком, передбаченим у пункті 5.14, рівень нефіксованого радіоактивного забруднення зовнішніх і внутрішніх поверхонь транспортних пакетів, вантажних контейнерів, резервуарів і контейнерів середньої вантажопідйомності для масових вантажів не має перевищувати меж, зазначених у пункті 5.8.

5.10. Якщо виявляється, що упаковка пошкоджена або має витікання, або якщо є підстави вважати, що упаковка мала витікання або була пошкоджена, доступ до такої упаковки повинен бути обмежений і фахівець повинен якомога швидше оцінити ступінь радіоактивного забруднення і рівень випромінювання від упаковки, що виник. Оцінці мають бути піддані упаковка, засіб перевезення, прилеглі зони завантаження і розвантаження і, при потребі, всі інші матеріали, що перевозилися цим самим засобом перевезення. При нагальній потребі мають уживатися додаткові заходи для захисту людей, майна і навколишнього середовища відповідно до положень, затверджених відповідним компетентним органом, з метою подолання і зведення до мінімуму наслідків таких витікань або пошкоджень.

5.11. Упаковки з пошкодженнями або витіканням радіоактивного вмісту, що перевищують допустимі межі для нормальних умов перевезення, можуть бути видалені на підхожий проміжний об'єкт, що перебуває під контролем, але не повинні відправлятися далі, перш ніж вони не будуть відремонтовані або приведені в належний стан і дезактивовані.

5.12. Засіб перевезення і обладнання, що постійно використовується для перевезення радіоактивних матеріалів, повинні періодично перевірятися для визначення рівня радіоактивного забруднення. Частота проведення таких перевірок має залежати від імовірності радіоактивного забруднення і обсягу перевезень радіоактивних матеріалів.

5.13. За винятком, передбаченим у пункті 5.14, будь-який засіб перевезення або обладнання або їхня частина, що в ході перевезення радіоактивних матеріалів піддалися радіоактивному забрудненню вище меж, зазначених у пункті 5.8, або рівень випромінювання від яких перевищує 5 мкЗв/год на поверхні, мають бути якомога швидше піддані дезактивації фахівцем і не повинні знову використовуватися до тих пір, поки нефіксоване радіоактивне забруднення не знизиться до рівня меж, зазначених у пункті 5.8, а рівень випромінювання, що створюється фіксованим радіоактивним забрудненням поверхонь, після дезактивації не складе менше 5 мкЗв/год на поверхні.

5.14. Транспортний пакет, вантажний контейнер, резервуар, контейнер середньої вантажопідйомності для масових вантажів або засіб перевезення, призначені для перевезення радіоактивних матеріалів в умовах виняткового використання, повинні звільнятися від вимог пунктів 5.9 і 5.13 тільки стосовно їхніх внутрішніх поверхонь і тільки доти, поки вони перебувають у цих умовах виняткового використання.

5.15. На звільнені упаковки поширюються тільки такі вимоги розділів 5 і 6:

a) вимоги, вказані в пунктах 5.7, 5.8, 5.11, 5.16, 5.34-5.36, 5.49c, 5.54 і, коли це прийнятно, 5.17-5.20;

b) вимоги для звільнених упаковок, указані в пункті 6.20;

c) якщо звільнена упаковка містить подільний матеріал, то слід застосовувати одне з передбачених у пункті 6.72 звільнень для подільних матеріалів і виконувати вимогу пункту 6.34; і

d) вимоги пунктів 5.79 і 5.80 у разі пересилання поштою.

5.16. Рівень випромінювання в будь-якій точці зовнішньої поверхні звільненої упаковки не повинен перевищувати 5 мкЗв/год.

5.17. Радіоактивний матеріал, що міститься в приладі або іншому промисловому виробі або є їхньою частиною, з активністю, що не перевищує меж для окремих предметів і упаковок, зазначених, відповідно, в графах 2 і 3 табл. III, може перевозитися в звільненій упаковці за тієї умови, що:

a) рівень випромінювання на відстані 10 см від будь-якої точки зовнішньої поверхні будь-якого неупакованого приладу або виробу не перевищує 0,1 мЗв/год; і

b) кожний прилад або предмет (за винятком годинників або приладів з радіолюмінесцентним покриттям) має маркування "РАДІОАКТИВНО" (RADIOACTIVE); і

c) активний матеріал повністю закритий неактивними елементами (пристрій, єдиною функцією якого є розміщення всередині нього радіоактивного матеріалу, не повинен розглядатися як прилад або промисловий виріб).

5.18. Радіоактивний матеріал в будь-якому іншому виді, крім зазначеного в пункті 5.17, з активністю, що не перевищує межі, вказаної в графі 4 табл. III, може транспортуватися в звільненій упаковці за умови, що:

a) упаковка зберігає радіоактивний вміст у звичайних умовах перевезення; і

b) упаковка має маркування "РАДІОАКТИВНО" (RADIOACTIVE), нанесене на внутрішній поверхні так, щоб попередження про наявність радіоактивного матеріалу було видно при розкритті упаковки.

5.19. Промисловий виріб, в якому єдиним радіоактивним матеріалом є неопромінений природний уран, неопромінений збіднений уран або неопромінений природний торій, може перевозитися як звільнена упаковка за умови, що зовнішня поверхня урану або торію закрита неактивною оболонкою, виготовленою з металу або якого-небудь іншого міцного матеріалу.

5.20. Порожній пакувальний комплект, що раніше містив радіоактивний матеріал, може перевозитися як звільнена упаковка за умови, що:

a) він у хорошому стані і надійно закритий;

b) зовнішня поверхня будь-якої деталі з ураном або торієм у його конструкції закрита неактивною оболонкою, виготовленою з металу або будь-якого іншого міцного матеріалу;

c) рівень внутрішнього нефіксованого радіоактивного забруднення не перевищує більше ніж у сто разів рівні, вказані в пункті 5.8; і

d) будь-які етикетки, що могли бути нанесені на нього відповідно до пункту 5.41, більше не будуть видимі.

5.21. Кількість матеріалу LSA або SCO в окремій промисловій упаковці типу 1 (тип IP-1), промисловій упаковці типу 2 (тип IP-2), промисловій упаковці типу 3 (тип IP-3) або предметі чи групі предметів, у залежності від випадку, повинна обмежуватися так, щоб зовнішній рівень випромінювання на відстані 3 м від незахищеної речовини або предмета чи групи предметів не перевищував 10 мЗв/год.

5.22. Матеріали LSA і SCO, що є подільними матеріалами, або що містять його, повинні задовольняти відповідні вимоги пунктів 5.68, 5.69 і 6.71.

5.23. Матеріали LSA і SCO, що належать до груп LSA-I і SCO-I, можуть перевозитися без упаковки при дотриманні таких умов:

a) всі неупаковані матеріали, за винятком руд, що містять тільки природні радіонукліди, повинні транспортуватися таким чином, щоб у звичайних умовах перевезення не було витікання радіоактивного вмісту з засобу перевезення або погіршення захисту;

b) кожний засіб перевезення повинен перебувати в умовах виняткового використання, за винятком випадків перевезення тільки SCO-I, у якого радіоактивне забруднення доступних і недосяжних поверхонь не перевищує більше ніж у десять разів відповідну межу, вказану в пункті 2.14; і

c) у разі SCO-I, стосовно якого є підстава припускати наявність нефіксованого радіоактивного забруднення недосяжних поверхонь, що перевищує значення, вказані в пункті 2.41 (а) "i", повинні застосовуватися заходи, що виключають попадання радіоактивного матеріалу в засіб перевезення.

5.24. Матеріали LSA і SCO, за винятком випадків, перерахованих у пункті 5.23, повинні упаковуватися згідно з табл. IV.

5.25. Повна активність в окремому трюмі або відсіку судна для внутрішніх водних шляхів або в іншому засобі перевезення для перевезення матеріалів LSA або SCO в упаковках типу IP-1, типу IP-2, типу IP-3 або без упаковок не повинна перевищувати меж, зазначених у табл. V.

5.26. Значення транспортного індексу (ТІ) для упаковки, транспортного пакета або вантажного контейнера або для неупакованих LSA-I або SCO-I має визначатися таким чином:

a) Визначається максимальний рівень випромінювання в одиницях "мілізіверт на годину" (мЗв/год) на відстані 1 м від зовнішніх поверхонь упаковки, транспортного пакета, вантажного контейнера або неупакованих LSA-I або SCO-I. Виміряне значення треба помножити на 100, і отримане число буде транспортним індексом. У разі уранових і торієвих руд та їхніх концентратів як максимальний рівень випромінювання в будь-якій точці на відстані 1 м від зовнішньої поверхні вантажу може бути прийнятий таким:

0,4 мЗв/год - для руд і фізичних концентратів урану і торію;

0,3 мЗв/год - для хімічних концентратів торію;

0,02 мЗв/год - для хімічних концентратів урану, за винятком гексафториду урану.

b) Для резервуарів, вантажних контейнерів і неупакованих LSA-I і SCO-I значення, визначене згідно з викладеним вище підпунктом "а", повинне бути помножене на відповідний коефіцієнт перерахунку, вказаний в табл. VI.

c) Значення, отримане у відповідності до викладених вище підпунктів "а" і "b", має бути заокруглене в бік підвищення до першого десяткового знака (наприклад, 1,13 заокруглюється до 1,2), при цьому значення 0,05 або менші можна вважати рівними нулю.

5.27. Транспортний індекс для кожного транспортного пакета, вантажного контейнера або засобу перевезення має визначатися або як сума транспортних індексів (ТІ) всіх уміщених упаковок або прямим вимірюванням рівня випромінювання, за винятком випадку нежорстких транспортних пакетів, для яких транспортний індекс повинен визначатися тільки як сума транспортних індексів (ТІ) всіх упаковок.

ВИЗНАЧЕННЯ ІНДЕКСУ БЕЗПЕКИ З КРИТИЧНОСТІ (CSI)

5.28. Індекс безпеки з критичності (CSI) для упаковок, що містять подільний матеріал, необхідно обчислювати шляхом ділення числа 50 на менше з двох значень N, що вводяться згідно з пунктами 6.81 і 6.82 (тобто CSI=50/N). Значення індексу безпеки з критичності може дорівнювати нулю за умови, що необмежене число упаковок є підкритичними (тобто N в обох випадках фактично дорівнює нескінченності).

5.29. Індекс безпеки з критичності для кожного вантажу повинен визначатися як сума CSI всіх упаковок, що містяться в цьому вантажі.

5.30. За винятком вантажів, що перевозяться в умовах виняткового використання, транспортний індекс будь-якої упаковки або транспортного пакета не повинен перевищувати 10, а індекс безпеки з критичності будь-якої упаковки або транспортного пакета не повинен перевищувати 50.

5.31. За винятком упаковок або транспортних пакетів, що перевозяться в умовах виняткового використання залізницею або автомобільними шляхами при дотриманні умов, зазначених в підпункті 5.72 (a), або в умовах виняткового використання чи в спеціальних умовах на борту судна або повітряним транспортом при дотриманні умов, зазначених, відповідно, в пунктах 5.74 або 5.78, максимальний рівень випромінювання в будь-якій точці зовнішньої поверхні упаковки або транспортного пакета не повинен перевищувати 2 мЗв/год.

5.32. Максимальний рівень випромінювання в будь-якій точці зовнішньої поверхні упаковки в умовах виняткового використання не повинен перевищувати 10 мЗв/год.

5.33. Упаковки і транспортні пакети мають бути зараховані до однієї з таких категорій: I - БІЛА (I - WHITE), II - ЖОВТА (II - YELLOW) або III - ЖОВТА (III - YELLOW) - відповідно до умов, зазначених у табл. VII, і таких вимог:

a) Стосовно упаковки або транспортного пакета при визначенні відповідної категорії повинні прийматися до уваги як транспортний індекс, так і рівень випромінювання на поверхні. Якщо транспортний індекс задовольняє умову однієї категорії, а рівень випромінювання на поверхні задовольняє умову іншої категорії, то упаковка або транспортний пакет мають бути зараховані до більш високої категорії. Для цієї мети категорія I-БІЛА повинна розглядатися як найнижча категорія.

b) Транспортний індекс необхідно визначати згідно з процедурами, вказаними в пунктах 5.26 і 5.27.

c) Якщо рівень випромінювання на поверхні перевищує 2 мЗв/год, упаковка або транспортний пакет повинні перевозитися в умовах виняткового використання і з дотриманням умов, у залежності від випадку, положень пунктів 5.72 (a), 5.74 або 5.78.

d) Упаковка, що перевозиться в спеціальних умовах, має бути зарахована до категорії III-ЖОВТА.

e) Транспортний пакет, що містить упаковки, які перевозяться в спеціальних умовах, повинен бути зарахований до категорії III-ЖОВТА.

5.34. Кожна упаковка повинна мати на зовнішній поверхні пакувального комплекту чітке і незмивне маркування з вказівкою або вантажовідправника, або вантажоодержувача, або і того й іншого.

5.35. Стосовно кожної упаковки, крім звільнених упаковок, на зовнішній поверхні пакувального комплекту має бути нанесене чітке і незмивне маркування з указанням номера Організації Об'єднаних Націй (див. табл. VIII), якому передують літери "ООН" (UN), а також належного транспортного найменування. У разі звільнених упаковок, крім тих, що приймаються до міжнародного пересилання поштою, повинен бути тільки номер Організації Об'єднаних Націй, якому передують літери "ООН" (UN). До упаковок, що приймаються до міжнародного пересилання поштою, необхідно застосовувати вимогу, викладену в пункті 5.80.

5.36. Кожна упаковка з масою брутто більше 50 кг повинна мати на зовнішній поверхні пакувального комплекту чітке і незмивне маркування з указанням її допустимої маси брутто.

5.37. Кожна упаковка, що відповідає:

a) конструкції промислової упаковки типу 1, промислової упаковки типу 2 або промислової упаковки типу 3, повинна мати на зовнішньому боці пакувального комплекту чітке і незмивне маркування, що вказує, відповідно, "ТИП IP-1" (TYPE IP-1), "ТИП IP-2" (TYPE IP-2) або "ТИП IP-3" (TYPE IP-3);

b) конструкції упаковки типу А, повинна мати на зовнішньому боці пакувального комплекту чітке і незмивне маркування "ТИП A" (TYPE А);

c) конструкції промислової упаковки типу 2, промислової упаковки типу 3 або упаковки типу А, повинні мати на зовнішньому боці пакувального комплекту чітке і незмивне маркування з указанням міжнародного реєстраційного коду транспортного засобу (коду VRI) країни, в якій була розроблена конструкція, а також назви фірми-виробника або іншу ідентифікацію пакувального комплекту, визначену компетентним органом.

5.38. Кожна упаковка, що відповідає конструкції, яка затверджується згідно з пунктами 8.2, 8.5-8.14 або 8.16-8.17, повинна мати на зовнішній поверхні пакувального комплекту чітке і незмивне маркування у вигляді:

a) розпізнавального знака, встановленого компетентним органом для даної конструкції;

b) серійного номера для індивідуальної позначки кожного пакувального комплекту, відповідного даній конструкції;

c) для конструкції упаковки типу B(U) або упаковки типу В(М) - надписи "ТИП B (U)" (TYPE B (U)) або "ТИП В (М)" (TYPE В (М); і

d) для конструкції упаковки типу С - надпис "ТИП С" (TYPE С).

5.39. Кожна упаковка, що відповідає конструкції упаковок типу B(U), типу В(М) або типу С, повинна мати на зовнішній поверхні зовнішньої ємності, стійкої до впливу вогню і води, чітке маркування, нанесене способом чеканки, штампування та іншим стійким до впливу вогню і води способами, із зображенням знака радіаційної небезпеки у вигляді трилисника, показаного на мал. 1.

5.40. Якщо матеріали LSA-I або SCO-I містяться у ємностях або в пакувальних матеріалах і транспортуються в умовах виняткового використання згідно з положеннями пункту 5.23, на зовнішню поверхню цих ємностей або пакувальних матеріалів може бути нанесене, відповідно, маркування "РАДІОАКТИВНО, LSA-I" (RADIOACTIVE LSA-I) або "РАДІОАКТИВНО, SCO-I" (RADIOACTIVE SCO-I).

(Малюнок 1 в БД відсутній)

Мал. 1. Основний знак радіаційної небезпеки за ГОСТ 17925-72 (22) у вигляді трилисника навколо центрального кола з радіусом X. Мінімальний допустимий розмір X рівний 4 мм.

5.41. Кожна упаковка, кожний транспортний пакет і кожний вантажний контейнер повинні мати етикетки згідно зі зразками, наведеними на мал. 2, 3 або 4 відповідно до належної категорії, крім випадків великих вантажних контейнерів і резервуарів, стосовно яких дозволяється використовувати знаки, вказані в альтернативних положеннях пункту 5.46. Крім того, кожна упаковка, кожний транспортний пакет і кожний вантажний контейнер, що містять подільний матеріал, який не є подільним матеріалом, що підпадає під звільнення за пунктом 6.72, повинні мати етикетки згідно зі зразком, наведеним на мал. 5; будь-які етикетки, не пов'язані з вмістом, видаляються або закриваються. Стосовно радіоактивних матеріалів, що мають інші небезпечні властивості, див. пункт 5.07.

5.42. Етикетки, що відповідають зразкам, наведеним на мал. 2, 3 або 4, необхідно кріпити до двох протилежних зовнішніх поверхонь упаковки або транспортного пакета або до зовнішніх поверхонь усіх чотирьох боків вантажного контейнера або резервуара. Етикетки, що відповідають зразку, наведеному на мал. 5, у належних випадках мають кріпитися поруч з етикетками, що відповідають зразкам, наведеним на мал. 2, 3 і 4. Ці етикетки мають закривати маркування, вказане в пунктах 5.34-5.39.

(Малюнок 2 в БД відсутній)

Мал. 2. Етикетка категорії I-БІЛА. Колір фону етикетки - білий, колір основного знака радіаційної небезпеки (трилисника) і надписів - чорний, колір смуги, що позначає категорію, - червоний.

Указання інформації про радіоактивний вміст на етикетках

5.43. На кожній етикетці, що відповідає зразкам, приведеним на мал. 2, 3 і 4, має бути зазначена така інформація:

a) Вміст:

i) Назва(и) радіонукліду(ів), взята(і) з табл. I, з використанням рекомендованого там символу, за винятком матеріалу LSA-I. У разі суміші радіонуклідів повинні бути вказані, наскільки це дозволяє розмір рядка, нукліди, стосовно яких діють найбільші обмеження. Після назви радіонукліду(ів) необхідно вказати групу LSA або SCO. Для цієї мети необхідно використовувати терміни "LSA-II", "LSA-III", "SCO-I" і "SCO-II".

(Малюнок 3 в БД відсутній)

Мал. 3. Етикетка категорії II-ЖОВТА. Колір фону верхньої половини етикетки - жовтий, нижньої половини - білий, колір основного знака радіаційної небезпеки (трилисника) і надписів - чорний, колір смуг, що позначають категорію, - червоний.

ii) Для матеріалів LSA-I достатньо тільки терміну "LSA-I", назви радіонукліда не вимагається.

b) Активність: максимальна активність радіоактивного вмісту під час перевезення, виражена в бекерелях (Бк) з відповідним префіксом CI (додаток 1). Для подільного матеріалу замість активності може бути вказана маса подільного матеріалу в грамах (г) або кратних йому одиницях.

(Малюнок 4 в БД відсутній)

Мал. 4. Етикетка категорії III-ЖОВТА. Колір фону верхньої половини етикетки - жовтий, нижньої половини - білий, колір основного знака радіаційної небезпеки (трилисника) і надписів - чорний, колір смуг, що позначають категорію, - червоний.

c) У разі транспортних пакетів і вантажних контейнерів записи у графах "вміст" (contents) і "активність" (activity) на етикетці повинні містити інформацію, яка вимагається згідно з положеннями, відповідно, підпунктів 5.43 (а) і 5.43 (b), і яка сумується по всьому вмісту транспортного пакета або вантажного контейнера; однак на етикетках транспортних пакетів або вантажних контейнерів, що містять змішане завантаження упаковок з різними радіонуклідами, може робитися запис "Див. транспортні документи" (See Transport Documents).

d) Транспортний індекс: див. пункти 5.26 і 5.27 (проставляти транспортний індекс для категорії I-БІЛА не вимагається.)

(Малюнок 5 в БД відсутній)

Мал. 5. Етикетка індексу безпеки з критичності. Колір фону етикетки - білий, колір надписів - чорний.

Указання інформації про безпеку з критичності на етикетках

5.44. На кожній етикетці, що відповідає зразку, наведеному на мал. 5, має бути вказаний індекс безпеки з критичності (CSI), визначений в сертифікаті безпеки для спеціальних умов, або в сертифікаті безпеки для даної конструкції упаковки, що видаються компетентним органом.

5.45. У разі транспортних пакетів і вантажних контейнерів в індексі безпеки з критичності (CSI) на етикетці повинна бути вказана інформація, що вимагається відповідно до положень пункту 5.44, просумована по всьому подільному вмісту транспортного пакета або вантажного контейнера.

(Малюнок 6 в БД відсутній)

Мал. 6. Попереджувальний знак. За винятком випадків, обумовлених у пункті 5.70, мінімальні розміри повинні відповідати розмірам, указаним на малюнку; при використанні інших розмірів необхідно зберігати відповідні пропорції. Висота цифри "7" повинна бути не менше 25 мм. Колір фону верхньої половини знака - жовтий, нижньої половини - білий, колір основного знака радіаційної небезпеки (трилисника) і надписів - чорний. Використання слова "РАДІОАКТИВНО" (RADIOACTIVE) у нижній частині не обов'язкове, що дозволяє як варіант застосовувати цей знак для зображення відповідного номера ООН для вантажу.

Нанесення попереджувальних знаків

5.46. Великі вантажні контейнери, в яких перевозяться упаковки, за винятком звільнених упаковок, і резервуари повинні мати чотири знаки, відповідно до зразка на мал. 6. Знаки повинні бути прикріплені вертикально на кожному боці, а також на передній і задній стінках великого вантажного контейнера або резервуара. Будь-які знаки, не пов'язані зі вмістом, мають бути зняті. Замість паралельного використання етикеток і знаків як альтернативу дозволяється застосовувати тільки збільшені етикетки, відповідно до зразків, показаних, відповідно, на мал. 2, 3, 4 і 5, з мінімальними розмірами, вказаними на мал. 6.

5.47. Якщо вантаж у вантажному контейнері або резервуарі являє собою неупакований матеріал LSA-I або SCO-I або, якщо вантаж, що перевозиться в умовах виняткового використання у вантажному контейнері, являє собою упакований радіоактивний матеріал з одним номером Організації Об'єднаних Націй, то відповідний номер Організації Об'єднаних Націй для цього вантажу (див. табл. VIII) потрібно також проставити чорними цифрами висотою не менше 65 мм:

a) або на білому фоні в нижній половині знака, показаного на мал. 6, з літерами "ООН" (UN), що йдуть попереду,

b) або на знаку, показаному на мал. 7.

У разі використання варіанта b додатковий знак прикріпляється поруч з основним знаком на всіх чотирьох боках вантажного контейнера або резервуара.

Мал. 7. Попереджувальний знак для окремого зображення номера Організації Об'єднаних Націй. Колір фону знака - оранжевий, рамка і номер Організації Об'єднаних Націй - чорні. Знак "****" позначає місце, де повинен розміщуватися відповідний номер Організації Об'єднаних Націй для радіоактивного матеріалу згідно з табл. VIII.

5.48. Відповідальність за виконання вимог, викладених у пунктах 5.20 (d) і 5.34-5.47, до маркування, етикеток і знаків покладається на вантажовідправника.

5.49. Вантажовідправник повинен включати в транспортні документи, що додаються до кожного вантажу, таку інформацію в наведеній нижче послідовності:

a) належне транспортне найменування, як вказано в табл. VIII;

b) номер класу Організації Об'єднаних Націй "7";

c) присвоєний даному матеріалу номер Організації Об'єднаних Націй, як вказано в табл. VIII, який стоїть після літер "ООН" (UN);

d) назву або символ кожного радіонукліда або, у разі сумішей радіонуклідів, відповідний загальний опис або перелік радіонуклідів, стосовно яких діють найбільші обмеження;

e) опис фізичної і хімічної форми матеріалу або запис про те, що даний матеріал являє собою радіоактивний матеріал особливого виду або радіоактивний матеріал з низькою здатністю до розсіювання. Для хімічної форми допустимий загальний хімічний опис;

f) максимальну активність радіоактивного вмісту під час перевезення, виражену в бекерелях (Бк) з відповідним префіксом СІ (додаток 1). Для подільного матеріалу замість активності може бути вказана маса подільного матеріалу, виражена в грамах (г) або відповідних кратних йому одиницях;

g) категорію упаковки, тобто "I-БІЛА" (I-WHITE), "II-ЖОВТА" (II-YELLOW), "III-ЖОВТА" (III-YELLOW);

h) транспортний індекс (тільки для категорій "II-ЖОВТА" і "III-ЖОВТА");

i) для вантажів, що містять подільний матеріал, крім вантажів, що підпадають під звільнення за пунктом 6.72, - індекс безпеки з критичності;

j) розпізнавальний знак для кожного сертифіката безпеки компетентного органу (радіоактивний матеріал особливого виду, радіоактивний матеріал з низькою здатністю до розсіювання, спеціальні умови, конструкція упаковки або перевезення), що застосовний до даного вантажу;

k) для вантажів, що містять упаковки в транспортному пакеті або вантажному контейнері, - докладний опис вмісту кожної упаковки в транспортному пакеті або вантажному контейнері і, при потребі, вмісту кожного транспортного пакета або вантажного контейнера в складі вантажу. Якщо в пункті проміжного розвантаження упаковки доведеться витягати її з транспортного пакета або вантажного контейнера, то мають бути підготовлені відповідні транспортні документи;

l) якщо вантаж вимагається перевозити в умовах виняткового використання, то робиться запис: "ПЕРЕВЕЗЕННЯ В УМОВАХ ВИНЯТКОВОГО ВИКОРИСТАННЯ" (EXCLUSIVE USE SHIPMENT); і

m) для LSA - II, LSA - III, SCO - I і SCO - II - повну активність вантажу у вигляді значення, кратного А2.

5.50. Вантажовідправник повинен включати в транспортні документи декларацію такого або еквівалентного змісту:

"Цим заявляю, що вміст даного вантажу повністю і точно відображений в наведеному вище належному транспортному найменуванні, що він класифікований, упакований, маркований і забезпечений етикетками і в усіх відношеннях приведений в належний стан для перевезення (вказується(ються) відповідний(і) вид(и) транспорту) згідно з діючими міжнародними і національними державними правилами".

5.51. Якщо зміст такої декларації вже входить в умови перевезення, що визначаються тією або іншою міжнародною конвенцією, то вантажовідправник не зобов'язаний надавати таку декларацію стосовно тієї частини перевезення, на яку поширюється дана конвенція.

5.52. Декларація має бути підписана вантажовідправником з указанням дати. Факсимільні підписи допускаються в тих випадках, коли відповідними законами і правилами визнається юридична сила факсимільних підписів.

5.53. Декларація повинна фігурувати в тому самому транспортному документі, що містить відомості про вантаж, перераховані в пункті 5.49.

5.54. При перевезенні порожнього пакувального комплекту як звільненої упаковки, згідно з положеннями пункту 5.20, раніше нанесені етикетки не повинні бути видимі.

5.55. Вантажовідправник повинен включати в транспортні документи вказівку про дії, якщо вони необхідні, які зобов'язаний здійснити перевізник. Така вказівка має бути зроблена мовами, які перевізник або відповідні органи вважають необхідними, і повинна включати як мінімум такі елементи:

a) додаткові вимоги стосовно завантаження, укладення, перевезення, обробки і розвантаження упаковки, транспортного пакета або вантажного контейнера, включаючи будь-які спеціальні приписи стосовно вкладення для забезпечення безпечного відводу тепла (пункт 5.65), або повідомлення про те, що таких вимог не передбачається:

b) обмеження стосовно виду транспорту або засобу перевезення і необхідні інструкції стосовно маршруту;

c) заходи на випадок аварії для даного вантажу.

5.56. Діючі сертифікати, що видаються компетентним органом, не обов'язково прямують разом з вантажем. Вантажовідправник повинен надати їх у розпорядження перевізника(ів) до завантаження і розвантаження.

5.57. До першого перевезення будь-якої упаковки, що вимагає затвердження компетентним органом, вантажовідправник повинен забезпечити надання копій кожного чинного сертифіката, що видається компетентним органом на конструкцію упаковки, компетентному органу кожної країни, через територію або на територію якої транспортується вантаж. Вантажовідправник не зобов'язаний чекати підтвердження від компетентного органу про отримання сертифіката, а компетентний орган не зобов'язаний давати таке підтвердження.

5.58. Про кожне перевезення з тих, що зазначені нижче в підпунктах a, b, c або d, вантажовідправник повідомляє компетентний орган кожної країни, через територію або на територію якої транспортується вантаж. Таке повідомлення має бути отримане кожним компетентним органом до початку перевезення, бажано, не менше ніж за 7 діб до його початку:

a) упаковки типу С, що містять радіоактивний матеріал з активністю, що перевищує 3000 А1 або 3000 А2, у залежності від випадку, або 1000 ТБк - у залежності від того, яке значення менше;

b) упаковки типу В (U), що містять радіоактивний матеріал з активністю, що перевищує 3000 А1 або 3000 А2, у залежності від випадку, або 1000 ТБк - у залежності від того, яке значення менше;

c) упаковки типу В(М);

d) перевезення в спеціальних умовах.

5.59. У повідомленні про вантаж мають бути:

a) інформація, достатня для ідентифікації даної упаковки або упаковок, включаючи всі відповідні номери сертифікатів і розпізнавальні знаки;

b) інформація про дату перевезення, очікувану дату прибуття і передбачуваний маршрут;

c) назви радіоактивних матеріалів або нуклідів;

d) опис фізичної і хімічної форми радіоактивного матеріалу або запис про те, що він являє собою радіоактивний матеріал особливого виду або радіоактивний матеріал з низькою здатністю до розсіювання; і

e) відомості про максимальну активність радіоактивного вмісту під час перевезення, виражену в бекерелях (Бк) з відповідним префіксом CI (додаток 1). Для подільного матеріалу замість активності може бути вказана маса подільного матеріалу, виражена в грамах (г) або кратних йому одиницях.

5.60. Вантажовідправник не зобов'язаний посилати окреме повідомлення, якщо необхідна інформація була включена в заявку на затвердження перевезення (пункт 8.22).

5.61. Вантажовідправник, перш ніж розпочати перевезення згідно з умовами сертифікатів, повинен мати копію кожного сертифіката, необхідного відповідно до розділу 8 цих Правил, а також копію інструкцій стосовно належного закриття упаковки і інших заходів з підготовки до перевезення.

Розділення під час перевезення і транзитного зберігання

5.62. Упаковки, транспортні пакети і вантажні контейнери, що містять радіоактивний матеріал, під час перевезення і транзитного зберігання мають бути відділені:

a) від місць, що займаються людьми, і від непроявлених фотоплівок з метою контролю над радіоактивним опроміненням відповідно до пунктів 3.6 і 3.7, і