- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Інструкція
МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
І Н С Т Р У К Ц І Я
N 165 від 16.10.2000
м.Київ
| Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
2 листопада 2000 р.
за N 773/4994 |
Затверджено
Наказ Міністерства екології та
природних ресурсів України
16.10.2000 N 165 ( z0770-00 )
Інструкція з отримання Міжнародного коду ідентифікації відходів
Інструкція (1) розроблена відповідно до Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2000 р.
N 1120. Міжнародний код ідентифікації відходів отримує експортер/повідомник (2) при заповненні блока 15 повідомлення, форма якого наведена в додатку 3 до зазначеного Положення.
___________________
(1) Відповідає методам класифікації, що наведені в Резолюції Ради ОЕСР С(88)90 - остаточна від 27 травня 1998 р.
(2) Згідно з п.6 зазначеного
Положення повідомником може бути: виробник відходів, експортер, компетентний орган країни експорту (особа, призначена компетентним органом)
Згідно з п.30 зазначеного
Положення, для визначення і класифікації небезпечних відходів при їх транскордонному перевезенні служить серія із шести таблиць:
Таблиця 1. Причини, унаслідок яких речовини, матеріали та предмети підлягають утилізації /видаленню.
Таблиця 2. Операції з видалення та утилізації відходів.
Таблиця 3. Категорії потенційно небезпечних відходів.
Таблиця 4. Складові (елементи) потенційно небезпечних відходів.
Таблиця 5. Перелік небезпечних властивостей.
Таблиця 6. Види діяльності, які призводять до утворення потенційно небезпечних відходів.
У таблицях 1-6 додатка до Інструкції вказані кодові номери ОЕСР, які у сукупності забезпечують можливість надання повної характеристики небезпечних відходів за допомогою Міжнародного коду ідентифікації відходів (далі - МКІВ).
Міжнародний код ідентифікації відходів отримують таким чином:
1. Виберіть з таблиці 1 одну або дві головні причини в крайньому разі, унаслідок яких відходи призначені для утилізації/видалення. Позначте цю причину (причини) символом Q... плюс кодовий номер (номери).
2. Укажіть спосіб, обраний для утилізації/видалення відходів, узявши з таблиці 2 одну операцію, яка найбільш точно описуватиме подальші зміни, які відбуватимуться з відходами. Позначте її символом D... або R... плюс кодовий номер із таблиці 2А або таблиці 2В (у залежності від конкретного випадку).
3. Визначте, чи є відходи рідиною (L), шламом (P) або твердим тілом (S). Порошки розглядаються як різновид твердих тіл.
4. Із таблиці 3 виберіть одну характерну ознаку-ідентифікатор, яка найбільш точно описує категорію відходів. Позначте цю ознаку символом L..., P..., або S... плюс кодовий номер.
5. Вивчіть таблицю 4. Відходи чи містять, чи не містять один або більше з перелічених у таблиці складових (елементів). Якщо не містять, то поставте код СО. Якщо містять один елемент, то позначте відповідний кодовий номер. Якщо відходи містять більше ніж один елемент, то потрібно якомога точніше виділити групу з не більш як трьох елементів у порядку зменшення ступеня небезпечності.
Відбір у цю групу потрібно зробити за якісними ознаками і він має грунтуватися на кваліфікованій думці того, хто виробляє ці відходи, проведення фізичних вимірів при цьому не передбачається.
6. Із таблиці 5 виберіть одну або дві головні в крайньому разі небезпечні властивості, які характеризують відходи. Позначте їх символом H: плюс кодовий номер.
7. Із таблиці 6 виберіть один найбільш характерний вид діяльності, у результаті якого виробляються дані відходи. Позначте символом A...плюс кодовий номер.
8. Порядок Міжнародного коду ідентифікації відходів такий самий, як і порядок таблиць 1 - 6. Основні заголовки системи кодування відокремлюються подвійними скісними лініями. У тих випадках, коли для даного виду відходів можна застосувати декілька пунктів відповідної таблиці, для розділення кодів кожного такого пункту використовується знак +.
Q_+_//D,R_L,P,S_C_+_+_//H_+_//A_
Додаток
до Інструкції з отримання
міжнародного коду
ідентифікації відходів
Таблиця 1
Причини, унаслідок яких речовини, матеріали та предмети підлягають утилізації/видаленню
Речовини, матеріали та предмети підлягають утилізації/видаленню, якщо вони є:
Q1
Q2
Q3
Q4
Q5
Q6
Q7
Q8
Q9
Q10
Q11
Q12
Q13
Q14
Q15
Q16 |
Виробничими залишками, іншим чином не визначені нижче.
Продуктами, що не відповідають технічним умовам.
Продуктами, у яких закінчився термін придатності.
Матеріалами, які були пролиті, загублені та ін., у тому числі
забруднені матеріали, обладнання тощо.
Матеріалами, забрудненими внаслідок запланованих чи
навмисних дій (наприклад, залишки після операцій
очищення, пакувальні матеріали тощо).
Виробами, не придатними до використання (наприклад,
відбраковані акумуляторні батареї, відпрацьований
каталізатор тощо).
Речовинами, що вже не виконують свого призначення
належним чином (наприклад, забруднені кислоти, забруднені
розчинники, відпрацьовані солі після гартування тощо).
Залишками від технологічних процесів (наприклад, шлаки,
кубові залишки тощо).
Залишками від процесів зниження рівня забруднення
(наприклад, шлами скрубберів, пил від пиловловлювачів,
відпрацьовані фільтри тощо).
Залишками від операцій металообробки/оздоблення
(наприклад, токарна стружка, окалина тощо).
Залишками від переробки сировини (наприклад, залишки
видобутку корисних копалин, некондиційні нафтопродукти).
Розбавленими (змішаними) матеріалами (наприклад, масла,
забруднені поліхлорованими біфенілами (далі - ПХБ) тощо).
Будь-якими матеріалами, речовинами чи продуктами,
використання яких заборонено законом в країні експорту.
Продуктами, що не мають подальшого застосування
(наприклад, сільськогосподарські, побутові, канцелярські,
торгові відходи, покидьки тощо).
Матеріалами, речовинами чи продуктами, що утворюються в
результаті заходів по оздоровленню забруднених земель.
Будь-якими матеріалами, речовинами чи продуктами, які їх
виробник чи експортер оголошує відходами і які не входять до
вищенаведених категорій. |
Продовження додатка
Таблиця 2
Операції з видалення та утилізації відходів (1)
А. Операції, які не призводять до можливої рекуперації, рециркуляції, утилізації, прямого повторного чи альтернативного використання відходів
Розділ А охоплює всі подібні операції з видалення, які здійснюються на практиці, а саме:
D1
D2
D3
D4
D5
D6
D7
D8
D9
D10
D11
D12
D13
D14
D15 |
Поховання в землі чи скидання на землю (наприклад, на
звалище тощо).
Обробка грунту (наприклад, біохімічне розкладення рідких чи
мулових відходів у грунті тощо).
Закачування на глибину (наприклад, уприскування відходів
відповідної консистенції у свердловини, соляні куполи
природних резервуарів тощо).
Скидання у поверхневі водойми (наприклад, скидання рідких
або мулистих відходів у котловани, ставки чи відстійні
басейни тощо).
Скидання на спеціально обладнані звалища (наприклад,
скидання в окремі відсіки з прокладкою і поверхневим
покриттям, які ізолюють їх один від одного і від
навколишнього середовища тощо).
Скидання у водойми, крім морів/океанів.
Скидання у моря/океани, у тому числі поховання на
морському дні.
Біологічне оброблення, не обумовлене в інших розділах цього
додатка, яке призводить до утворення кінцевих сполук чи
сумішей, які потім видаляються будь-яким способом,
зазначеним у розділі А.
Фізико-хімічне оброблення, не обумовлене в інших розділах
цього додатка, яке призводить до утворення кінцевих сполук
чи сумішей, які потім видаляються будь-яким способом,
зазначеним у розділі А (наприклад, випарювання, сушіння,
прожарювання, нейтралізація, осаджування тощо).
Спалювання на суші.
Спалювання в морі.
Постійне зберігання (наприклад у спеціальних контейнерах у
шахті тощо).
Змішування чи перемішування до початку будь-якої з операцій,
зазначених у розділі А.
Перепакування до початку будь-якої з операцій, зазначених у
розділі А.
Зберігання до початку будь-якої з операцій, зазначених у
розділі А. |
Б. Операції, які можуть призвести до рекуперації, рециркуляції, утилізації, прямого повторного чи альтернативного використання
Розділ Б охоплює всі подібні операції з матеріалами, які визначені як небезпечні відходи чи вважаються такими і які в іншому разі повинні призначатися для операцій, передбачених у розділі А:
R1
R2
R3
R4
R5
R6
R7
R8
R9
R10
R11
R12
R13 |
Використання у вигляді палива (крім безпосереднього
спалювання) чи іншим чином для отримання енергії.
Утилізація/регенерація розчинників.
Рециркуляція/утилізація органічних речовин, що не
застосовуються як розчинники.
Рециркуляція/утилізація металів та їх сполук.
Рециркуляція/утилізація інших неорганічних матеріалів.
Регенерація кислот та основ.
Рекуперація компонентів, що використовуються для зменшення
забруднення.
Рекуперація компонентів каталізаторів.
Повторна перегонка використаних нафтопродуктів чи інше
повторне їх використання.
Обробка грунту, що справляє позитивний вплив на землеробство
чи поліпшує екологічну обстановку.
Використання відходів будь-яких операцій під номерами
R1-R10.
Обмін відходами для здійснення операцій під номерами R1-R11.
Акумулювання матеріалу для здійснення будь-якої операції,
зазначеної у розділі Б. |
____________________
(1) Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2000 р.
N 1120 (додаток 1 до Положення).
Продовження додатка
Таблиця 3
Категорії потенційно небезпечних відходів (у залежності від їх природи чи активності відходи можуть бути рідкими, густими чи твердими)
Відходи, які включають:
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18. |
Речовини після анатомічних досліджень, відходи клінік чи
лікарень.
Фармацевтичні, медицинські та ветеринарні препарати.
Консерванти деревини.
Біоциди та фітофармацевтичні речовини.
Залишки речовин, які використовувалися як розчинники.
Галогеноорганічні речовини, що не застосовуються як
розчинники, крім інертних полімерних матеріалів.
Солі, що містять ціаніди і застосовуються в термічному процесі
відпускання.
Мінеральні мастила та мастильні речовини (наприклад, шлами,
які утворюються унаслідок різання тощо).
Суміші масла/вода та вуглеводні/вода, емульсії.
Речовини, що містять поліхлоровані біфеніли (далі - ПХБ) та/чи
поліхлоровані терфеніли (далі - ПХТ) (наприклад, діелектрики
тощо).
Смолисті матеріали, які утворюються унаслідок очищення,
перегонки чи будь-якого піролізного оброблення (наприклад,
кубові залишки після перегонки тощо).
Чорнила, барвники, пігменти, фарби, лаки, політури.
Смоли, латекси, пластифікатори, клеї/в'яжучі речовини.
Неідентифіковані та/або нові хімічні речовини, які утворюються
в результаті досліджень, пошуку чи навчання і вплив яких на
людину чи довкілля невідомий (наприклад, лабораторні залишки
тощо).
Піротехнічні та інші вибухові речовини.
Фотохімікати та матеріали фотооброблення.
Будь-який матеріал, забруднений будь-яким аналогом
поліхлордибензофурану.
Будь-який матеріал, забруднений будь-яким аналогом
поліхлордибензо-п-діоксину. |
Нижченаведені відходи, які містять будь-який із складових елементів з таблиці 4:
19.
20.
21.
22.
23.
24.
25.
26.
27.
28.
29.
30.
31.
32.
33.
34.
35.
36.
37.
38.
39.
40. |
Тваринні чи рослинні мила, жири, віск.
Негалогеновані органічні речовини, що не використовуються як
розчинники.
Неорганічні речовини без металів чи сполук металів.
Зола та/чи шлак.
Грунт, пісок та глина, включно з вийнятим грунтом.
Неціанідні солі термічного процесу відпускання.
Металевий пил, порошок.
Відпрацьовані каталітичні матеріали.
Рідини чи шлами, які містять метали чи сполуки металів.
Залишки від операцій з контролю над забрудненням (наприклад,
пил з пиловлювачів тощо), за винятком пунктів 29, 30, 33.
Скрубберний шлам.
Шлами з установок з очищення води.
Залишки після декарбонізації.
Залишки після іонообмінних процесів.
Водоочисні шлами, необроблені або непридатні для застосування
у сільському господарстві.
Залишки після очищення резервуарів та/чи апаратури.
Забруднена апаратура.
Забруднені упаковки (наприклад, використані газові балончики
тощо), що містять один чи декілька складових (елементів),
зазначених у таблиці 4.
Батареї та інші електричні елементи.
Олії рослинного походження.
Матеріали, що утворюються при роздільному збиранні побутових
відходів.
Будь-які інші відходи, що містять будь-який із складових
(елементів), зазначених у таблиці 4. |
Продовження додатка
Таблиця 4
Складові (елементи) потенційно небезпечних відходів
Кодовий
номер |
Складові (елементи) (1) |
C1
C2
C3
C4
C5
C6
C7
C8
C9
C10
C11
C12
C13
C14
C15
C16
C17
C18
C19
C20
C21
C22
C23
C24
C25
C26
C27
C28
C29
C30
C31
C32
C33
C34
C35
C36
C37
C38
C39
C40
C41
C42
C43
C44
C45
C46
C47
C48
C49
C50
C51 |
Берилій, сполуки берилію [Y20].
Сполуки ванадію.
Сполуки шестивалентного хрому [Y21].
Сполуки кобальту.
Сполуки нікелю.
Сполуки міді [Y22].
Сполуки цинку [Y23].
Арсен, сполуки арсену [Y24].
Селен, сполуки селену [Y25].
Сполуки срібла.
Кадмій, сполуки кадмію [Y26].
Сполуки олова.
Сурма, сполуки сурми [Y27].
Телур, сполуки телуру [Y28].
Барій, сполуки барію, за винятком сульфату барію.
Ртуть, сполуки ртуті [Y29].
Талій, сполуки талію [Y30].
Свинець, сполуки свинцю [Y31].
Неорганічні сульфіди.
Неорганічні сполуки фтору, за винятком фториду кальцію
[Y32].
Неорганічні ціаніди [Y33].
Такі лужні або лужноземельні метали: літій, натрій, калій,
кальцій, магній у незв'язаній формі.
Розчини кислот або кислоти у твердому стані [Y34].
Основні розчини або основи у твердому стані [Y35].
Азбест (пил і волокна) [Y36].
Органічні сполуки фосфору [Y37].
Карбоніли металів [Y19].
Пероксиди.
Солі хлорнуватої кислоти.
Солі хлорної кислоти.
Солі азотної кислоти.
Відпрацьовані речовини і вироби, які містять ПХБ та/або
ПХТ та/або полібромовані біфеніли (далі - ПББ) чи їх
домішки [Y10].
Фармацевтичні або ветеринарні препарати.
Біоциди і фітофармацевтичні речовини.
Речовини, що інфікують.
Креозоти.
Ізоціанати.
Органічні ціаніди [Y38].
Феноли, фенольні сполуки, включно з хлорфенолом [Y39].
Ефіри [Y40].
Галогеновані органічні розчинники [Y41]
Органічні розчинники, за винятком галогенованих
розчинників [Y42].
Галогеноорганічні сполуки, за винятком речовин, згаданих
у цій таблиці [Y45].
Ароматичні сполуки, поліциклічні і гетероциклічні
органічні сполуки.
Органічні азотні сполуки, на зразок аліфатичних амінів.
Органічні азотні сполуки, на зразок ароматичних амінів.
Речовини вибухового характеру.
Органічні сполуки сірки.
Будь-який матеріал, забруднений будь-якою сполукою, на
зразок поліхлорованого дибензофурану [Y43].
Будь-який матеріал, забруднений будь-якою сполукою, на
зразок поліхлорованого дибензо-п-діоксину [Y44].
Вуглеводні та їх кисневі, азотні і/або сірчані сполуки,
як-небудь інакше не враховані у таблиці 4. |
................Перейти до повного тексту