1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Інструкція


ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
N 3/6 від 18.01.2000
м.Київ

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
9 березня 2000 р.
за N 154/4375
Затверджено
Наказ Державного департаменту України
з питань виконання покарань та
Міністерства охорони здоров'я України
18.01.2000 N 3/6 ( z0143-00 )
( Інструкція втратила чинність на підставі Наказу Міністерства юстиції N 1348/5/572 від 15.08.2014 )
Інструкція
з проведення специфічної та хіміопрофілактики туберкульозу серед підслідних та засуджених
1. Специфічна профілактика
1.1. Внутрішньошкірну пробу Манту слід робити підліткам у СІЗО, в УВП - всім засудженим до 30 років під час надходження, далі 1 раз у 5 років одночасно з рентген-флюорографічним обстеженням. Це роблять медпрацівники, які пройшли навчання та мають довідку про допуск до проведення реакції.
1.2. Для її проведення використовують ППД-Л (очищений білковий дериват) - туберкулін М. А. Лінникової, що випускається у формі готових до вживання розчинів, а їх стерильність забезпечується наявністю у розчині 0,01 % хінозолу. Випускаються флакони ємністю 5 мл (50 доз) на 25 осіб чи 3 мл (30 доз) на 15 осіб з розчином очищеного туберкуліну в стандартному розбавленні. Біологічна активність 0,1 мл цього розчину відповідає 2 міжнародним одиницям (2 ТО), тобто одній дозі. Препарат не втрачає своїх властивостей протягом 12 місяців при зберіганні в темному місці при температурі від 0 до +4 град. С. У кожній коробці з туберкуліном є інструкція про застосування препарату. Перед туберкуліно-діагностикою лікар і медична сестра повинні обов'язково ознайомитися з цією інструкцією.
1.3. Для здійснення внутрішньошкірної проби Манту з готовим розчином ППД-Л використовують спеціальний комплект інструментарію:
бікс (розміром 18 х 14 см) для вати - 1 шт.;
шприці туберкулінові ємністю 1 мл - 50 шт.;
голки N 0415 для внутрішньошкірних ін'єкцій короткі з косими зрізами - 100 шт.;
стерилізатори - укладки - 3 - 4 шт.;
голки ін'єкційні N 0840 для витягання туберкуліну з флакона - 10 шт.;
пінцети анатомічні завдовжки 15 см - 2 шт.;
лінійки міліметрові прозорі завдовжки 100 мм - 6 шт.;
пляшки ємністю 0,25 - 0,5 л для дезінфекційних розчинів.
Стерилізацію туберкулінових шприців та голок слід здійснювати в автоклаві. Як виняток, допускається їх обробка в стерилізаторах кип'ятінням. Потрібна кількість туберкуліну для масового проведення проби Манту вираховується з розрахунку 2 дози по 0,1 мл на 1 людину.
1.4. Проба Манту здійснюється за допомогою розчину очищеного туберкуліну в стандартному розбавленні на середній третині передпліччя лише внутрішньошкірно. Шкіру обробляють 70 %-ним етиловим спиртом і вводять 0,1 мл розчину туберкуліну, для чого в шприц набирають 0,2 мл, тобто 2 дози туберкуліну. При цьому перед кожною туберкуліновою пробою обов'язково випускається крапля розчину. При правильній техніці введення розчину в шкірі утворюється незначний суцільний інфільтрат білуватого кольору, який не можна шкрябати, змочувати водою чи змазувати дезінфекційними розчинами.
1.5. Результати проби Манту оцінюють через 72 години шляхом виміру інфільтрату в міліметрах. Прозорою безбарвною міліметровою лінійкою з пластмаси вимірюють і реєструють найбільший розмір інфільтрату. Проведення проби Манту та її результати фіксуються в обліковій формі. Реакція вважається сумнівною при інфільтраті (папулі) розміром 2 - 4 мм чи тільки гіперемії будь-якого розміру без інфільтрату, позитивною - при наявності вираженого інфільтрату (папули) діаметром 5 мм і більше. При сумнівній, позитивній чи гіперергічній реакції на пробу Манту ревакцинація БЦЖ не проводиться.
Гіперергічною у підлітків уважається реакція при діаметрі інфільтрату 17 мм і більше, у дорослих - 21 мм і більше. А також везикулонекротичні реакції незалежно від розміру інфільтрату з лімфангітом чи без нього. Такі особи підлягають поглибленому обстеженню у лікаря-фтизіатра і при виявленні активного туберкульозу їх направляють на стаціонарне лікування. При відсутності патологічних змін для них проводиться хіміотерапія двома протитуберкульозними препаратами (бажано: стрептоміцин та тубазид) протягом 2 місяців з подальшою пробою Манту.
При повній відсутності інфільтрату та гіперемії реакція вважається негативною. Такі особи підлягають ревакцинації вакциною проти туберкульозу (далі - БЦЖ).
1.6. Протипоказання для проведення проби Манту:
шкірні захворювання;
гострі та хронічні інфекції в період загострення та після вилікування протягом 2 місяців;
ревматизм у гострій та підгострій фазах;
бронхіальна астма;
епілепсія.
1.7. Для вакцинації та ревакцинації проти туберкульозу застосовується суха вакцина БЦЖ для внутрішньошкірного введення. Доза щеплення дорівнює 0,05 мг препарату в 0,1 мл розчину. Вакцина випускається в ампулах, які містять 1 мг БЦЖ, що становить 20 доз по 0,05 мг препарату. Термін придатності вакцини становить 2 роки за умови її зберігання у темному місці при температурі не вище 8 град. С у холодильнику.
Для отримання потрібної дози 0,05 мг у 0,01 мл розчині суху вакцину розчиняють у 2 мл фізіологічного розчину. Для одного щеплення стерильним шприцом набирають 0,2 мл (2 дози) розбавленої вакцини, потім випускають через голку частину вакцини, щоб витіснити повітря і підвести поршень шприца під потрібну поділку "0,1 мл". Перед кожним набиранням 2 доз вакцину слід ретельно перемішати. Вакцина БЦЖ уводиться на межі верхньої та середньої третини поверхні лівого плеча. Уведення вакцини в більшому об'ємі, ніж 0,1 мл, не допускається. При правильній техніці введення на місці ін'єкції утворюється папула білуватого кольору діаметром 6 - 8 мм. Через 15 - 20 хвилин папула зникає і шкіра набуває нормального вигляду. Забороняються накладання пов'язок, оброблення йодом та іншими дезінфекційними розчинами в місці уведення вакцини.

................
Перейти до повного тексту