1. Безпечність води в епідемічному плані обумовлена мікробіологічними показниками, які визначаються при надходженні її у водопровідну мережу та в місцях водорозбору на мережі. Незадовільний санітарно-технічний стан водопровідної мережі може бути причиною погіршення якості питної води, зараження її збудниками інфекційних хвороб.

2. З метою запобігання негативному впливу стану мережі на якість питної води проводиться дезінфекція систем після введення її в експлуатацію. Далі, двічі на рік (квітень та жовтень) необхідно проводити планову профілактичну дезінфекцію. Позапланова дезінфекція проводиться:

2.1. При погіршенні якості питної води (не відповідає вимогам Держстандарту 2874-82 "Вода питна").

2.2. Після проведення ремонтних та профілактичних робіт, а також після тимчасового припинення водопостачання.

3. Методи дезінфекції:

3.1. Об'ємний метод - споруди заповнюють дезінфекційним розчином та залишають на експозицію.

3.2. Поверхневий метод - зрошування - нанесення дезрозчину на поверхню споруди. Використовується у випадках, коли заповнення ємностей економічно не виправдане (резервуари чистої води, водонапірні вежі).

4. Дезінфекція проводиться хлорним вапном (додаток до Інструкції). Для проведення розрахунків приймаємо концентрацію активного хлору - 25% (в 100 грамах хлорного вапна 25 грамів активного хлору), або 20% (в 100 грамах хлорного вапна - 20 грамів активного хлору).

5. Дезінфекція водопровідної мережі:

5.1. До проведення дезінфекції обов'язково здійснюють попереднє очищення мережі від відкладень, обростань, іржі за допомогою промивання протягом 4 - 5 годин зі швидкістю 1 - 1,5 м на секунду. Ця вода зливається в каналізацію в усі відкриті тупикові та найбільш високі точки на мережі.

5.2. Дезінфекцію здійснюють об'ємним методом, дезрозчином з концентрацією 60 - 100 мг/л активного хлору. Мережу заповнюють дезрозчином до появи в найбільш віддаленій точці хлорного розчину з концентрацією 50% від початкової. Після цього всі крани закривають, і експозиція в мережі повинна становити 5 - 6 годин. Потім дезрозчин випускають, промивають мережу чистою водою до відсутності запаху хлору та відбирають пробу води для мікробіологічного дослідження.

5.3. Для дезінфекції окремих водопровідних споруд використовують дезрозчин у концентрації 40 - 45 мг/л активного хлору, експозиція 24 години, а для окремих ділянок водоводів, блоків очисних споруд - 200 - 300 мг/л активного хлору, експозиція 1,5 - 2,5 години.

5.4. Дезінфекція резервуарів після очищення проводиться методом зрошення дезрозчином у концентрації 200 - 250 мг/л активного хлору з розрахунку 0,3 - 0,5 л на кв. м поверхні, експозиція 1 - 2 години, після чого стіни та дно резервуару обмивають чистою водою, яку зливають у каналізацію, заповнюють його водою та вводять у дію.

6. Дезінфекція артсвердловини здійснюється в два етапи:

6.1. Перший - свердловина працює 24 години з продуктивністю, більшою за звичайну на 15 - 20%. Після цього виймають колону робочих туб, їх чистять, миють та дезінфікують (на свіжому повітрі) дезрозчином з концентрацією 250 мг/л активного хлору та експозицією 1,5 - 2 години.

6.2. Другий - вода в свердловині на статичному рівні. Гумовою кулею розділяють свердловину на підводну та надводну частини. Надводна частина заповнюється дезрозчином (250 мг/л активного хлору) на 1,5 - 2 години, після чого куля виймається, дезрозчин зливається в свердловину. Визначають об'єм води (V = h х S), на дно свердловини занурюють шланг та в нижню частину стовпа води подають дезрозчин (100 - 150 мг/л активного хлору). Після експозиції 5 - 6 годин встановлюють робочі труби, промивають артсвердловину до зникнення запаху хлору та беруть воду для мікробіологічних досліджень.