Відповідно до статті 23 Закону України "Про зайнятість населення", Указу Президента України "Про Національну програму громадських робіт" від 19 червня 1993 р. N 221/93, Положення про організацію оплачуваних громадських робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 24 червня 1991 р. N 47 "Про затвердження положень про застосування Закону УРСР "Про зайнятість населення", а також змін і доповнень до нього, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1993 р. N 315 "Про внесення змін і доповнень до деяких рішень Уряду України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про зайнятість населення".

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт (додається).

Інструкцію розроблено відповідно до статті 23 Закону України "Про зайнятість населення", Указу Президента України "Про національну програму громадських робіт" від 19 червня 1993 р. N 221/93, Положення про організацію оплачуваних громадських робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 24 червня 1991 р. N 47 "Про затвердження положень про застосування Закону УРСР "Про зайнятість населення", із змінами і доповненнями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1993 р. N 315 "Про внесення змін і доповнень до деяких рішень Уряду України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про зайнятість населення".

1.1. Оплачувані громадські роботи* - це загальнодоступні види тимчасової трудової діяльності безробітних або частково незайнятих громадян, що не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки.

1.2. Завдяки громадським роботам вирішуються такі основні завдання:

надання тимчасової роботи громадянам, які втратили роботу і заробіток (трудовий доход), зареєстровані як безробітні, у першу чергу тим, у яких закінчився встановлений строк виплати допомоги по безробіттю, випускникам загальноосвітніх шкіл до направлення їх центром зайнятості на професійну підготовку, юнакам у період до призову у Збройні Сили, учнівській молоді у вільний від навчання час

забезпечення роботою осіб передпенсійного віку, інвалідів, які втратили професійну й територіальну мобільність, необхідну для повноцінної трудової діяльності в умовах ринкової економіки;

трудову реабілітацію осіб, які мали значну перерву (більше року) в професійній діяльності у зв'язку з тривалою хворобою, вихованням дітей, доглядом за непрацездатними членами сім'ї, позбавлення волі чи з інших причин;

надання тимчасової роботи громадянам, які проходять перенавчання за направленням державної служби зайнятості, у вільний від навчання час.

2.1. На території міста, району громадські роботи організують місцеві державні адміністрації, виконавчі комітети відповідних Рад народних депутатів за участю державної служби зайнятості на підприємствах, в установах і організаціях комунальної власності, а також за договорами на інших підприємствах, в установах і організаціях. Громадські роботи повинні мати суспільно корисну направленість і сприяти соціальному розвитку регіону.

2.2. На основі аналізу ситуації на ринку праці в даній місцевості з працевлаштуванням громадян місцеві центри зайнятості направляють запит на підприємства, в установи і організації про можливість організації на їх базі громадських робіт, перелік цих робіт (орієнтовний текст запиту - в додатку N1, перелік видів громадських робіт, умови праці та оплати, режим роботи - в додатку N2).

2.3. Організація громадських робіт повинна відповідати вимогам законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці. Підприємства, установи, організації забезпечують створення на кожному робочому місці безпечних і нешкідливих умов праці, призначають відповідальних за це посадових осіб.

2.4. Основні напрямки організації громадських робіт:

благоустрій та озоленення територій населених пунктів, зон відпочинку і туризму;

підсобні роботи на будівництві житла, об'єктів соціальної сфери (дитячих дошкільних закладів, спортивних майданчиків, закладів культури і охорони здоров'я, будинків для осіб похилого віку та інвалідів, інших об'єктів);

роботи на будівництві шляхів, водопровідних, каналізаційних, газових, залізничних, портових та інших транспортних споруд;

землевпорядкувальні та меліоративні роботи;

виконання сільськогосподарських робіт (під час весняно-польових робіт, збирання вражаю, сінокосіння);

окремі види робіт на овочевих базах (перебирання овочів, розфасування їх та інші);

виконання вантажно-розвантажувальних робіт на залізницях, тощо;

догляд за особами похилого віку та інвалідами, а також догляд за хворими в закладах охорони здоров'я;

відбудова історико-архітектурних пам'яток, заповідників;

збирання та заготівля лікарських рослин і ягід;

інші доступні види трудової діяльності.

2.5. Для громадських робіт можна використовувати на договірній основі тимчасову роботу на підприємстві, установі, організації на строк до 2-х місяців. Якщо тимчасово прийнятий працівник виявив бажання і при згоді адміністрації був прийнятий на постійну роботу, картка персонального обліку громадянина, який шукає роботу (безробітного), закривається з дня прийняття на роботу.

2.6. Центри зайнятості узагальнюють пропозиції підприємств, установ і організацій, порівнюють попит і пропозиції на робочу силу для участі в громадських роботах і готують проект рішення місцевих органів державної виконавчої влади з цих питань. У проекті рішення повинно бути передбачено конкретні підприємства, установи і організації, на яких створюються такі робочі місця, види і обсяги громадських робіт та інше (додаток N 3).

2.7. Прийняте рішення про організацію громадських робіт місцеві органи державної виконавчої влади доводять до підприємств, установ і організацій не пізніше ніж за місяць до початку наступного року. Окрім того, попит і пропозиції на робочу силу для участі у громадських роботах вносяться до регіональної програми зайнятості населення на наступний рік.

2.8. Не можуть використовуватися під громадські роботи вакантні постійні робочі місця.

2.9. Для організації громадських робіт і забезпечення їх робочою силою укладається договір між підприємством, установою і організацією та центром зайнятості (форма договору - в додатку N 4).

На громадські роботи направляються безробітні і незайняті громадяни, які проживають на території регіону, де вони зареєстровані у центрі зайнятості.

2.10. Протягом року центр зайнятості може, у разі потреби, самостійно, без рішення місцевих органів державної влади, укладати з підприємствами, установами і організаціями, які не належать до комунальної власності, договори на організацію громадських робіт.

3.1. На громадські роботи направляються громадяни, зареєстровані в службі зайнятості як такі, що шукають роботу, або безробітні. Участь громадян у громадських роботах допускається тільки за умови добровільної згоди.

3.2. Відмову громадян, які втратили роботу і заробіток (трудовий доход), від участі у громадських роботах не може бути визнано відмовою від підходящої роботи.

3.3. У разі, коли громадські роботи мають не одноразовий, а тимчасовий характер, вони є підходящою роботою для осіб, які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності).

3.4. З громадян, які бажають брати участь у громадських роботах, підприємства, установи, організації, місцеві державні адміністрації або органи виконавчої влади вкладають строкові трудові договори (додаток N5) з правом їх продовження за погодженням сторін до вирішення про їхнє працевлаштування на підходящу роботу.

Переважним правом укладання договорів користуються громадяни, зареєстровані як безробітні, у першу чергу ті, у яких закінчився встановлений строк виплати допомоги по безробіттю. У разі одержання постійної підходящої роботи укладений із громадянином договір підлягає розірванню.

При укладенні трудового договору треба враховувати період проведення робіт, умови та оплату праці, соціальні гарантії тощо.

4.1. Фінансування громадських робіт провадиться за рахунок місцевого бюджету, коштів підприємств, установ і організацій, для яких ці роботи виконуються, коштів державного фонду сприяння зайнятості населення, спрямованих на організацію таких робіт для безробітних: витрат на придбання обладнання, сировини, на транспортні засоби, потрібні для перевезення громадян, які беруть участь у громадських роботах.

4.2. за рахунок коштів державного фонду сприяння зайнятості населення у разі потреби можуть частково фінансуватися витрати підприємств, установ і організацій на створення робочих місць для громадських робіт. За рахунок цих коштів роботодавець може придбати інвентар для благоустрою і озеленення території населених пунктів, виконання підсобних робіт на будівництві і сільськогосподарських роботах, оплати проживання у гуртожитку.

4.3. Організація громадських робіт для безробітних громадян, які не отримують допомоги по безробіттю, може повністю фінансуватися за рахунок коштів державного фонду сприяння зайнятості населення.

4.4. Залучення коштів державного фонду сприяння зайнятості населення для фінансування громадських робіт здійснюється за рішенням обласного центру зайнятості відповідно до цієї Інструкції.

4.5. Фінансування громадських робіт у сфері розвитку соціальної інфраструктури, сільського господарства може здійснюватися на основі добровільного об'єднання коштів підприємств, установ і організацій, місцевих бюджетів, державного сприяння зайнятості населення за рішенням місцевих органів державної виконавчої влади.

5.1. На громадських роботах може застосовуватись як індивідуальна, так і колективна форма організації та оплати праці.

5.2. Оплата праці громадян, зайнятих на громадських роботах, здійснюється за фактично виконану роботу, але не нижче мінімального розміру заробітної плати, встановленої законодавством України, при якісному виконанні норм праці. Підприємства можуть встановлювати доплати до заробітної плати, а також інші пільги в оплаті праці.

5.3. Громадянам, зайнятим на громадських роботах, тривалість робочого часу встановлюється відповідно до законодавства про працю України.

До оплачуваного робочого часу безробітного, зайнятого на громадських роботах, додається 2 години на тиждень, призначені для пошуку підходящої роботи та відвідування центру зайнятості.

За бажанням громадян може провадитися підсумований облік робочого часу, використовуватися гнучкі форми організації робочого дня і робочого тижня, а також запроваджуватися скорочений режим роботи з оплатою пропорційно відпрацьованому часу.

5.4. Оплата праці громадян, зайнятих на громадських роботах, здійснюється за рахунок коштів підприємств, установ і організацій та місцевих бюджетів. За рахунок коштів державного фонду сприяння зайнятості населення може здійснюватися оплата праці безробітним, які не отримують допомоги по безробіттю, або доплата до мінімальної заробітної плати при невиконанні безробітним виробітку не з своєї вини чи вини підприємства, коли підприємство не має коштів на оплату праці.

5.5. Період участі у громадських роботах зараховується до загального і безперервного трудового стажу.

За безробітними громадянами зберігається виплата допомоги по безробіттю у розмірах і в строк, встановлені Законом України "Про зайнятість населення".

5.6. На громадян, зайнятих на громадських роботах, поширюються соціальні гарантії, зокрема право на пенсійне забезпечення, виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, на відшкодування шкоди і одноразову допомогу у випадку каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, пов'язаного з цими трудовими обов'язками тощо.

6.1. Первинний облік громадян, зайнятих на громадських роботах, провадиться відповідно до додатку N2 до картки персонального обліку громадянина, який шукає роботу (безробітного), затвердженої наказом Міністерства праці україни від 22.03.93 р. N16.

7. Контроль за організацією громадських робіт здійснює державна служба зайнятості.

Погоджено:

Закон України "Про зайнятість населення" однією із соціальних гарантій в області зайнятості передбачено можливість участі громадян в оплачуваних громадських роботах, які організуються для забезпечення тимчасової зайнятості безробітних або частково незайнятих осіб.

При вирішенні питання організації громадських робіт на підприємстві необхідно врахувати, що ці види робіт повинні бути загальнодоступними для широкого кола працівників, як правило, не потребувати спеціальної професійної підготовки і враховувати вікові та інші особливості громадян, які будуть направлені на громадські роботи. При організації громадських робіт необхідно передбачити можливість використання гнучкого і неповного часу, легкої заміни працюючих протягом робочого дня.

Витрати на організацію громадських робіт, з використанням власних коштів підприємств, можуть бути частково фінансовані за рахунок коштів державного фонду сприяння зайнятості. Конкретно питання фінансування громадських робіт на Вашому підприємстві пропонуємо погодити у робочому порядку.

При цьому слід врахувати, що беручи участь в організації громадських робіт, підприємство отримує можливість звільнити кваліфікованих спеціалістів від виконання підсобних робіт, які не потребують спеціальної підготовки, а також надавати посильну допомогу області (місту, району) в реалізації соціальних гарантій для осіб, які зазнають матеріальних труднощів в період тимчасової незайнятості або мають низьку оплату праці.