З метою скорочення термінів та спрощення митного оформлення товарів надсилаємо для використання в роботі "Методичні рекомендації щодо експрес-аналізу паперу та картону" та "Методичні рекомендації щодо експрес-аналізу текстильних матеріалів", розроблені фахівцями Управління з використанням спеціальної нормативно-технологічної літератури.

МЕТА РОЗРОБКИ: Дана методика розроблена з метою роз'яснення окремих питань класифікації деяких видів товарів згідно з вимогами товарної номенклатури Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України" від 05.04.2001 N 2371-III.

Перш за все слід зазначити, що відповідно Основного правилу інтерпретації класифікації товарів 1 для класифікації товарів юридичну силу мають: опис товарних позицій, примітки до розділів та груп.

Видання ДМСУ Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (Київ, 2004) містять коментарі до кожної товарної позиції ГС з описом товарів, які включаються або виключаються з конкретної товарної позиції.

Текст зазначених пояснень завжди повинен розглядатись в суворій відповідності з текстовим описом угрупувань УКТ ЗЕД, із Правилами інтерпретації, а також із примітками до розділів та груп.

Обидва способи виготовлення проходять 3 стадії:

1) підготовка паперової маси;

2) відливання аркуша чи полотна;

3) оброблення.

Паперова маса підготовляється шляхом змішання, якщо необхідно, волокнистих напівфабрикатів, наповнювача, клеїльних або фарбувальних речовин, вона доводиться до необхідної концентрації розведенням водою і механічним розмелом.

Наповнювачі, звичайно неорганічного походження, використовуються для збільшення непрозорості, поліпшення друкувальних властивостей чи економії целюлози. Клей використовується для зменшення вбирання папером чорнил і т.д.

- машинне виготовлення: найбільш розповсюджений метод - відливання на плоскій сітці. Паперова маса після вищезазначеної підготовки подається на широку нескінченну сітку з синтетичних волокон, латунних чи бронзових ниток, що рухається звичайно з вібрацією. Під силою тяжіння маса втрачає велику частину води, проходить крізь реєстрові валики. Волокна ущільнюються і набувають форми м'якого паперового полотна. Потім полотно надходить у пресову частину, де додатково ущільнюється та при проходженні крізь сушильні циліндри сушиться.

- ручне виготовлення: під час формування аркуша паперова маса перемішується в ситі, поки більша частина води не буде видалена і волокна не ущільняться. Потім аркуш витягається з форми, пресується між сукнами і вивішується для сушіння. Характерними властивостями паперу ручного відливання є міцність, довговічність і якість поверхні.

Папір може бути оздоблений під час каландрування чи суперкаландрування за допомогою каландрів у складі папіроробної машини або на окремо стоячому суперкаландрі, це дає більш-менш гладку чи глянсову поверхню на обох сторонах. Аналогічна поверхня на одній стороні паперу може бути одержана в процесі машинного глянсування з використанням гарячого циліндру. На цій стадії на папір можна нанести штучне водяне маркування. Майже весь звичайний папір для писання, друкування та креслення можуть мати також поверхневу проклейку, наприклад, певним клеєм або крохмальною суспензією, звичайно для того, щоб збільшити міцність їх поверхні чи опір до проникнення і поширення рідин.

Целюлоза складається переважно з волокнистої клітковини, одержаної з різних рослинних матеріалів або відходів текстильних матеріалів рослинного походження.

Деревинну масу одержують винятково механічним способом, тобто розщепленням або дефібруванням у волокна деревини, звільненої від кори та іноді від суків, шляхом механічного розмелу в потоці води. Для виробництва деяких видів паперу та картону (наприклад, газетний папір, крафт-картон) її змішують з целюлозою.

Деревинне волокно (натронна або сульфатна целюлоза) виготовляють шляхом варіння деревини, звичайно у формі тріски, у міцних лужних розчинах. Для натронної целюлози - це розчин гідроксиду натрію, для сульфатної - модифікований розчин гідроксиду натрію.

1. "крафт-папір та картон" - папір та картон з вмістом у загальній масі волокна не менш як 80 мас.% деревного волокна, отриманого хімічним сульфатним або натронним способами.

2. "газетний папір" - білий або трохи забарвлений папір, в якому вміст деревної маси становить не менш як 70 % (загальної маси волокна), гладкість паперу не перевищує 130 секунд за Бекком; папір непроклеєний з масою 1 кв.м не менш як 40 г і не більше як 57 г, з водяними знаками, що наносяться на відстані 4-10 см, у рулонах завширшки 31 см або більше, з вмістом не більш як 8 мас.% наповнювача і призначений для друкування газет, щотижневиків або інших періодичних видань.

3. "папір для гофрування з напівцелюлози" - папір, поданий у рулонах, з вмістом від загальної маси волокна не менш як 65 мас.% невибілених волокон твердої деревини; опір на стискання цього паперу, виміряний за методом СМТ 60, понад 196Н, при відносній вологості 50 % і температурі 23 град. С.

4. "папір обгортковий сульфітний" - відглянсований машинним способом папір з вмістом більш як 40 мас.% деревних волокон, одержаних хімічним сульфатним способом з вмістом золи не більше як 8 % та коефіціентом опору на розривання за Мюленом не менш як 1,47 кПа?м2/г.

5. "папір крейдований легкий" - папір, крейдований з обох боків, загальна маса якого не перевищує 72 г/кв.м, до того ж маса вкривального шару на кожній поверхні не повинна перевищувати 15 г/кв.м, і не менш як 50 мас.% загальної маси волокна у композиції становить деревинна маса.

6. "просочений папір і картон" - більшість цих виробів одержують в процесі обробки паперу та картону оліями, восками, пластмасами. Після просочення папір і картон набувають спеціальні властивості (наприклад, водо- чи жиронепроникність). Вони використовуються переважно як захисний обгортковий чи ізоляційний матеріал.

7. "рослинний пергамент" - виготовляється зануренням на декілька секунд непроклеєного та без наповнювача паперу гарної якості в сірчану кислоту. Після ретельного промивання і сушіння одержаний продукт значно міцніший, ніж папір-основа, напівпрозорий, масло- і жиронепроникний, має у всьому об'ємі водо- і газостійкість.

8. "жиронепроникний папір" - виготовляється безпосередньо з целюлози шляхом розщеплення волокон до тонких фракцій і гідролізу їх тривалим розмелюванням у воді.

9. "гофрований папір і картон" - одержують в процесі проходження матеріалу між валами, які обігріваються парою, з рифленою поверхнею. Гофрований папір або картон можуть складатися з одного гофрованого шару чи в сполученні з плоским шаром, приклеєним до нього з одного боку чи по обидва боки двох плоских шарів. Гофрований папір і картон звичайно застосовують для виготовлення ящиків, а також використовують як захисний пакувальний матеріал.

10. "крепований або зморшкуватий папір" - їх одержують механічною обробкою полотна паперу, що пропускають між циліндрами з дрібно рифленою поверхнею. Такий папір часто фарбують і використовують в один чи декілька шарів для виготовлення різноманітних виробів.

11. "перфорований папір і картон" - виготовляються шляхом механічного пробивання отворів у папері і картоні в сухому стані.

Поверхнева щільність - маса 1 кв.м паперу чи картону.

Для визначення поверхневої щільності, беруть відрізок зразка розміром приблизно 10 кв.см та зважують його. Масу 10 кв.см перераховують за формулою:

П.Щ.= М / П,

де П.Щ. - поверхнева щільність, г/кв.м,

М - маса аркушу, г;

П - площа аркушу, кв.м.

Матеріали покриття звичайно складаються з мінеральних речовин, зв'язувальних агентів та інших добавок, таких як твердники та диспергувальні речовини.

Вироби крейдуються каоліном (китайською глиною) або іншими неорганічними речовинами. Неорганічні речовини, використовувані для крейдування, включають сульфат барію, карбонат кальцію, сульфат кальцію та ін. В якості поверхневого покриття використовуються гудрон, бітум, асфальт, пластмаси чи інші органічні матеріали, такі як віск, стеарин, текстильний пил та ін.

Крейдування можна відрізнити від поверхневої проклейки, використовуючи комбінацію хімічних і фізичних методів. Один з методів, яким визначають, чи має папір крейдоване покриття (особливо неорганічними речовинами), полягає у відділенні покриття за допомогою клейової стрічки. Стрічку накладають на папір і потім відокремлюють його від неї. При цьому до стрічки приклеюється значна частина покриття. Другий метод визначення - це горіння. Якщо папір або картон крейдовані каоліном чи іншими неорганічними речовинами, при підпалюванні попіл не осипається. Якщо папір або картон покриті органічними речовинами, то при горінні попіл має розпушений вигляд, а дим може мати трохи інший запах, ніж при горінні паперу або картону без покриття.