Департаментом боротьби з митними правопорушеннями вивчено практику розгляду Маріупольською митницею справ про порушення митних правил, заведених за ст. 330 Митного кодексу України у зв'язку з невиконанням громадянами вимог "Порядку митного оформлення несупроводжуваного багажу, що переміщується через митний кордон України", затвердженого наказом Держмитслужби N 645 від 08.10.99, у частині подання власником несупроводжуваного багажу митної декларації, в якій повинно бути заявлено про факт відправлення із-за кордону такого багажу.

Встановлено, що у переважній більшості постанов митниці відсутня інформація щодо перевірки питання, чи мала місце процедура декларування під час перетину кордону власником несупроводжуваного багажу.

Як свідчать окремі постанови, під час провадження в справах особи, притягнуті до відповідальності, надавали пояснення про те, що під час перетину митного кордону України митні декларації ними не заповнювались.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" від 13.09.01 особисті речі, які пересилаються громадянами в несупроводжуваному багажі, можуть декларуватися як усно так і письмово за бажанням власника речей або на вимогу посадової особи митного органу.

Однак, у постановах відсутні висновки про те, чи є предмети, переміщувані у несупроводжуваному багажі, особистими речами або товарами.

З врахуванням викладеного роз'яснюємо, що при отриманні несупроводжуваного багажу неподання митному органу митної декларації, у якій заявлено про такий багаж, може бути кваліфіковано як порушення митних правил, передбачене ст. 330 Митного кодексу України, лише у випадку встановлення факту заповнення такої декларації на прикордонній митниці при в'їзді в Україну.