До вищезазначеного інформуємо.

1. Держмитслужбою опрацьовано проект Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про перетинання українсько-російського державного кордону громадянами, які проживають у прикордонних районах. Проект погоджено Держмитслужбою без зауважень.

2. До Державного митного комітету Російської Федерації направлено лист з пропозиціями щодо внесення змін і доповнень до Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про пункти пропуску через державний кордон між Україною і Російською Федерацією від 08.02.95. На підставі аналізу транспортних та пасажиропотоків Держмитслужбою запропоновано внести зміни до зазначеної Угоди, а саме: з урахуванням інтенсивності руху транспортних засобів та переміщення пасажирів через пункти пропуску окремі з них виключити з Переліку пунктів пропуску, деяким змінити категорію (з міжнародних на міждержавні чи навпаки), а також визначити класифікацію пунктів пропуску за характером транспортних перевезень.

Водночас Держмитком Російської Федерації проінформовано про те, що Президентом України схвалено пропозиції Держмитслужби щодо ініціювання переговорного процесу з російською стороною стосовно підготовки проекту міждержавної Угоди про спільний прикордонний та митний контроль у пунктах пропуску через українсько-російський кордон.

3. У зазначеній зустрічі парламентаріїв України та Росії від митної служби України участь візьме т.в.о. начальника Східної регіональної митниці Карімов Ігор Рамазанович.

Більш детальна інформація щодо функціонування пунктів пропуску на українському кордоні надається в додатку, усього на 8 арк.

1. Про пункти пропуску через державний кордон між Україною і Російською Федерацією.

Угодою між Урядом України і Урядом Російської Федерації про пункти пропуску через державний кордон між Україною і Російською Федерацією від 08.02.95 передбачено відкрити:

- 29 пунктів пропуску для переміщення осіб, товарів та транспортних засобів будь-якої державної належності (міжнародні пункти пропуску);

- 22 пункти пропуску для переміщення осіб, товарів та транспортних засобів України та Російської Федерації (міжнародні);

- 9 пунктів пропуску після будівництва і створення відповідної інфраструктури.

З моменту підписання Угоди минуло майже 10 років.

За ці роки склалися окремі напрямки переміщення через українсько-російський державний кордон осіб, транспортних засобів та зовнішньоекономічних вантажів.

При цьому в окремих пунктах пропуску інтенсивність руху пасажирів та вантажів є стабільною, в інших має тенденцію до зростання, а в деяких - до зменшення (довідка про інтенсивність руху осіб і транспортних засобів за підсумками 2003 року додається, на рос. мові). Ці напрямки склалися не тільки в залежності від рівня облаштування пунктів пропуску, а передусім в залежності від рівня розвитку транспортної мережі як на території України, так і на суміжній території, а також в залежності від розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств того чи іншого регіону двох держав.

При цьому слід зазначити, що окремі пункти пропуску, визначені в Угоді, взагалі не функціонують (наприклад, залізничний пункт пропуску "Семенівка - Климово" не функціонує: у зв'язку з відміною залізничними відомствами пасажирського поїзду "Москва - Новгород-Сіверський"), не здійснюється рух поїздів у зв'язку з відсутністю залізничної колії і у пункті пропуску для залізничного сполучення "Ізварине - Плешаково". Ще у травні 2003 року під час робочої зустрічі експертів України і Російської Федерації, що відбулася у м. Бєлгороді (Російська Федерація), була досягнута домовленість про внесення змін та доповнень до Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про пункти пропуску через державний кордон України і Російської Федерації, а також до Протоколу між прикордонними та митними відомствами обох держав про режим роботи пунктів пропуску через державний кордон від 29.01.96. Зокрема, пропонувалося виключити з переліку міжнародних та включити до переліку міждержавних пункти пропуску "Чигинок - Вітемля", "Пушкарне - Ілек-Пеньківка", "Одноробівка - Головчино", "Вовчанськ - Нежеголь", а також виключити з переліку уже названі пункти пропуску "Ізварине - Плешаково" та "Семенівка - Климово". Також передбачалося змінити категорію з міждержавних на міжнародні пунктів пропуску "Маринівка - Куйбишево" та "Плетенівка - Шебекіно".

Проте ці доповнення так і не здійснені до цього часу.

Варто зазначити, що МЗС України ще у липні 2003 року направило до МЗС Російської Федерації ноту, в якій пропонувалося:

- вивчити доцільність функціонування пунктів пропуску, визначених Угодою, а також необхідність розбудови та відкриття нових пунктів пропуску;

- опрацювати сучасні принципи і методи прикордонного, митного та інших видів контролю;

- вивчити можливості й доцільність запровадження спільного контролю, а також будівництва на паритетних засадах спільних пунктів пропуску на територіях обох країн для здійснення спільного контролю, створення спільної комісії, яку мали очолити керівники прикордонних відомств.

З метою ініціювання переговорного процесу про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про пункти пропуску через державний кордон між Україною і Російською Федерацією від 08.02.95 Держмитслужба на початку березня 2004 року звернулася до Державного митного комітету Російської Федерації з пропозицією не тільки переглянути Угоду щодо виключення окремих пунктів пропуску з Угоди чи зміни їх категорій (з міжнародних на міждержавні чи навпаки), але й розглянути питання про визначення класифікації пунктів пропуску за характером перевезень (з урахуванням інтенсивності пасажирського та транспортного товаропотоку визначити окремі пункти пропуску для пасажирського чи вантажного сполучення). Це слушно, оскільки подальша розбудова інфраструктури пунктів пропуску з урахуванням специфіки перевезень, категорії пунктів пропуску дасть змогу заощадити значні кошти під час їх будівництва та реконструкції. Однак, відповіді від митного відомства Російської Федерації, на жаль, не надійшло до цього часу.

2. Про організацію спільного прикордонно-митного контролю у пунктах пропуску через українсько-російський державний кордон.

У статті 9 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про пункти пропуску через державний кордон між Україною і Російською Федерацією від 08.02.95 визначено, що при проектуванні та будівництві об'єктів автомобільних та залізничних пунктів пропуску через кордон передбачається можливість створення умов для проведення контролю на території однієї або іншої держави, при цьому проекти будівництва таких об'єктів підлягають взаємному узгодженню.

Частина 3 цієї статті визначає також, що порядок організації здійснення спільного прикордонного і митного контролю визначається керівниками прикордонних й митних відомств України і Російської Федерації і оформлюється протоколом.

Для започаткування спільного контролю у форматі, що запроваджено, наприклад, у пунктах пропуску через українсько-польський кордон (контрольні органи обох Сторін здійснюють свої функції на території пунктів пропуску однієї з держав ("Смільниця - Кросценко") або держави в'їзду ("Устилуг - Зосин"), на нашу думку, потрібна підготовка та укладання відповідної двосторонньої міжурядової угоди.

Довідково. На виконання доручення КМУ від 07.09.99 N 19664/96 до Протоколу між Державною митною службою України та Державним митним комітетом Російської Федерації щодо експерименту з організації спільного митного контролю за товарами, що переміщуються через українсько-російський кордон у міжнародних пасажирських потягах, з метою реалізації його положень, починаючи з 16.09.99, у терміни, визначені в ст. 12 цього Протоколу, на ділянці залізниці "Харків - Бєлгород" проводився експеримент, який, серед позитивних, виявив і негативні результати, а саме:

- розбіжності в існуючих нормативно-правових актах двох держав щодо товарів, переміщуваних через українсько-російський кордон фізичними особами, що ускладнює проведення спільного контролю;

- зменшення обсягу у 38,3 рази порівняно з обсягом платежів, справлених при здійсненні митного контролю в цих же потягах при штатній зупинці до початку проведення експерименту.

Це пояснюється тим, що основна частина громадян, які ввозять товари, що підлягають оподаткуванню, має можливість сплатити їх у російських рублях. Але згідно із чинним законодавством України платежі мають бути прийняті в національній валюті або у валюті першої категорії, до якої рублі Російської Федерації не належать. Організувати законний обмін валюти в рухомому потязі неможливо. Це приводить до необхідності продовжувати митне оформлення вантажів уже під час штатної стоянки потягу в Харкові. При цьому втрачається основна мета експерименту - проходження пасажирами митного контролю під час руху потягу один раз двома митними службами одночасно;

До того ж під час руху потягів мали місце складності в підтримуванні стійкого зв'язку між інспекторами, що здійснюють контроль, які зумовлені радіоперешкодами, неможливістю огляду локомотива, технічних ніш, електрошкафів поїзда під час його руху, а незадіяність в експерименті інших державних контрольних органів призводила до дублювання функцій контролю після прибуття потягу на станцію призначення.

Враховуючи досвід організації спільного прикордонного та митного контролю з Республікою Польща та Республікою Молдова, підсумки експерименту на залізничному транспорті, вважаємо, що його запровадження та здійснення повинна регулювати двостороння міжурядова угода, у якій мають визначатися правові засади діяльності контрольних служб на території іншої держави, можливо з правом носіння вогнепальної зброї, застосування норм внутрішнього законодавства стосовно порушників митних правил, тощо.

Зважаючи на викладене, вважали б за доцільне запропонувати парламентаріям обох країн взяти двостороннє зобов'язання про необхідність активізації роботи по підготовці проекту Угоди про спільний прикордонний, митний та інші види контролю.

3. Про пропозиції щодо запровадження російською стороною спрощеного митного та прикордонного контролю в російській частині пунктів пропуску на українсько-російському кордоні.

З метою спрощення перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і забезпечення прав людини на вільне пересування через державний кордон затверджено спільний наказ Держкомкордону та Держмитслужби від 24.11.2003 N 297/793 "Про затвердження Технології прикордонного та митного контролю в пунктах пропуску через державний кордон".

Зазначеним наказом було затверджено технологію спрощення прикордонного та митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон України, яка визначала зміни в окремих елементах та формах прикордонного і митного контролю, що дозволять поступово перейти до здійснення контрольних операцій на рівні практики роботи органів прикордонного та митного контролю Європейського Союзу.

Метою введення в дію цієї технології є практична апробація нових форм у здійсненні прикордонного і митного контролю в пунктах пропуску через державний кордон України.

Держмитслужба передала через представника Держмиткому Російської Федерації в Україні спільний наказ Держприкордонслужби та Держмитслужби від 24.11.2003 N 297/793 "Про затвердження Технології прикордонного та митного контролю в пунктах пропуску через державний кордон".

Українська сторона готова поділитися досвідом щодо здійснення спрощеного митного та прикордонного контролю. З цією метою українська сторона може запропонувати прикордонним та митним органам Росії ознайомитись з роботою прикордонників та митників в одному із пунктів пропуску на українсько-російському кордоні (наприклад, в пункті пропуску "Гоптівка").