1. Відповідно до частини першої статті 546 Цивільного кодексу України від 16.01.03 N 435-IV (далі - ЦК України) одним зі способів забезпечення виконання зобов'язання є гарантія.

Положенням статті 47 Закону України від 07.12.00 N 2121-III "Про банки та банківську діяльність" установлено, що надання банками гарантій, які передбачають їх виконання в грошовій формі, потребує обов'язкової наявності у банка-гаранта банківської ліцензії.

2. Згідно з вимогами статті 560 ЦК України за гарантією банк (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Тобто, гарантія є закріпленим письмово одностороннім зобов'язанням, відповідно до якого гарант зобов'язується бенефіціару виконати забезпечене банківською гарантією зобов'язання в разі його порушення принципалом.

У той же час вид відповідальності гаранта за зобов'язанням принципала прямо не визначено в ЦК України.

З огляду на зазначене, з метою уникнення непорозумінь при визначенні виду відповідальності (часткова, солідарна або субсидіарна) гаранта перед кредитором за зобов'язанням принципала, а також через неприйнятність для митного органу (кредитора) субсидіарного або часткового виду відповідальності у гарантійному листі повинно бути зазначено, що банк несе по зазначеному гарантійному зобов'язанню солідарну (разом з принципалом) відповідальність.

3. Диспозиціями норм, викладених у статті 561 ЦК України, визначено, що гарантія:

- діє протягом строку, на який вона видана;

- є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше;

- не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.

Зважаючи на викладене, у гарантійному листі банка обов'язково зазначається строк на який видано гарантію (строк чинності гарантії); може зазначитись інший прийнятний для митного органу (кредитора) момент набрання чинності гарантією, ніж дата її видання.

За загальним правилом, гарантійний лист банку не повинен містити умов, за яких гарантія може бути відкликана. У той же час допускається, що цей лист банку може містити умови, за яких гарантія може бути відкликана та які повинні бути прийнятні для митного органу.

4. Положеннями статті 563 ЦК України передбачено, зокрема, що в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії; кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.