На виконання п. 6 "Плану комплексних заходів, спрямованих на ефективну реалізацію державної політики у сфері захисту населення й територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, на їх відвернення та оперативне реагування на них, на період до 2005 року", затвердженого наказом Держмитслужби від 04.04.2001 N 236, для забезпечення планування цивільної оборони митних органів, запобігання негативним наслідкам при роботі особового складу з небезпечними для здоров'я речовинами під час виконання службових обов'язків, надсилаємо Порядок визначення та ідентифікації небезпечних речовин митними органами в умовах надзвичайних ситуацій.

1. Порядок визначення та ідентифікації небезпечних речовин, далі Порядок, розроблено для внутрішньовідомчого використання митними органами Держмитслужби України. Метою прийняття порядку є вироблення послідовних дій щодо виявлення і визначення назви небезпечних речовин для здійснення своєчасних заходів по локалізації та знешкодженню шкідливих здоров'ю людини хімічних сполук.

2. Найбільш розповсюдженими в народному господарстві, сильнодіючими, небезпечними речовинами є, наприклад, хлор, аміак, метан, пара летких кислот, чадний та вуглекислий гази. До категорії небезпечних речовин відносяться також матеріали, які мають в своєму складі радіоактивні речовини. Отруйні, небезпечні речовини можуть потрапити в навколишнє середовище під час промислових, транспортних аварій, катастроф, військових дій та природних стихій (землетруси, буревії, ураження грозовими електричними розрядами тощо).

В митних органах ймовірність виникнення аварійних ситуацій існує під час митного огляду продуктів хімічної промисловості, зберігання на складах хімічних речовин та при відборі зразків для проведення експертиз.

3. Ідентифікація перерахованих вище небезпечних речовини виконується позаштатним формуванням хімічної та радіаційної розвідки цивільної оборони митного органу в установленому порядку. Для аналізу простих хімічних сполук, які забруднили землю, воду, повітря чи будівлі митниці, використовуються портативні переносні прилади.

4. При необхідності визначення назви невідомих сильнодіючих сполук, глибшого вивчення хімічної природи та отриманні уточнених кількісних показників вмісту шкідливих речовин, або у випадках коли портативні прилади не пристосовані до вимірювань певних об'єктів, відібрані проби направляються в митні лабораторії регіональних митниць, а у складних випадках - до Центральної митної лабораторії.

5. До митних лабораторій для проведення експертизи також направляються проби та зразки, природу шкідливої дії яких на організм людини не вдалося виявити портативними приладами або отримані на них результати трактуються неоднозначно.

6. У випадках підозри про бактеріологічне або вірусне зараження території, приміщень або вантажу керівництву митного органу для проведення ідентифікації природи зараження необхідно звертатися до Санітарно-епідеміологічної станції або Відділу з питань надзвичайних ситуацій.

7. Взяття проб предметів та матеріалів для проведення досліджень в митній лабораторії здійснюється позаштатним формуванням хімічної та радіаційної розвідки цивільної оборони митного органу після обстеження місцевості портативними приладами радіаційного та хімічного контролю. Розпорядження на взяття проб для аналізу небезпечних речовин видається керівником митного органу або посадовою особою, яка виконує обов'язки керівника.

8. У небезпечних випадках (невідома природа токсичної речовини, необхідність застосування спеціальних пристроїв або знань тощо) керівник митного органу або особа, яка виконує його обов'язки, може залучати до участі у взятті проб спеціалістів відповідної митної лабораторії.

9. Проби матеріалів та зразки предметів беруться у мінімальній кількості (масі) необхідній для дослідження, враховуючи можливість проведення у разі потреби повторних досліджень. Дослідження проводяться у відповідності до нормативних документів (ГОСТ, ДСТУ, ГСТУ тощо) та у відповідності до законодавства про цивільну оборону України. Частина матеріалів та зразків, яка передбачається для повторних досліджень називається контрольними пробами та зразками.

10. Під час відбору проб особлива увага приділяється тарі в якій розміщують відібрані проби і зразки. Тара повинна бути чистою та герметичною (але не завжди, див. нижче). Міцність та надійність тари повинна бути достатньою для безпечного транспортування проб в лабораторію. ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ розміщувати проби речовин в тару, яка з ними по фізичних чи хімічних причинах не сумісна. Наприклад: ртуть, луги та основи (вапняний розчин) не сумісні з алюмінієвим посудом; бензини та органічні розчинники можуть самозагорятися від електростатики в пластмасовому посуді; водні розчини кислот не перевозяться в металевих каністрах. В герметичній тарі забороняється перевозити перекис водню, тару розриває тиск кисню, який виділяється з перекису під час зберігання та транспортування.

Взяття проб і зразків здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану", загальних правил техніки безпеки та пожежної безпеки.

11. На взяті проби накладається митне забезпечення. Проби зберігаються і перевозяться в тарі з попереджувальним написом "Обережно! Отруйні (їдкі) речовини" або "Обережно! Радіоактивне випромінювання".

12. Взяття проб і зразків оформляється актом, зразок якого на одному аркуші додається (Додаток 2). Акт складається у двох примірниках: один (оригінал) - залишається у справах митниці інший (копія), як додаток до відібраних проб передається митній лабораторії. Акт підписується керівником позаштатного формування цивільної оборони митного органу та учасниками відбору проб і зразків - членами позаштатного митного формування, спеціалістом митної лабораторії, якщо він бере участь у процедурі взяття проб і зразків.

13. Взяті проби і зразки під митним забезпеченням разом з копією акту про їх відбір та супроводжувальним листом доставляються службовим транспортом до митної лабораторії для проведення досліджень.