Департаментом боротьби з контрабандою, аналізу ризиків та протидії здійснено аналіз та узагальнення практики притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст. 355 МК України.

Для врахування та використання в подальшій роботі, а також з метою однакового та правильного застосування митного законодавства та законодавства про адміністративні правопорушення при фіксації правопорушень, провадження у справах, усунення виявлених недоліків, направляємо Довідку щодо аналізу та узагальнення практики притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст. 355 МК України.

На виконання п. 1.1.6. Плану діяльності Департаменту боротьби з контрабандою, аналізу ризиків та протидії корупції на III квартал 2011 року, затвердженого наказом Департаменту боротьби з контрабандою, аналізу ризиків та протидії корупції від 25.06.2011 N 141 службою боротьби з митними правопорушеннями здійснено аналіз та узагальнення практики притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст. 355 МК України.

Аналіз проведено по справам про порушення митних правил, заведеним митними органами за період 8 місяців 2011 року.

Протягом 8 місяців 2011 року митними органами заведено 514 справ про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 355 МК України, 482 справи у відношенні посадових осіб підприємств, 32 - у відношенні громадян.

Такі правопорушення становлять 2,7% від загальної кількості виявлених правопорушень.

Ст. 355 МК України передбачена відповідальність за вчинення наступних протиправних дій:

1. заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та надання митному органу документів з такими відомостями, в якості підстави для звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру;

2. несплата податків і зборів у строк, встановлений законодавством;

3. інші протиправні дії, що спричинили недобори податків і зборів.

У зв'язку з заявленням в митній декларації неправдивих відомостей та надання митному органу документів з такими відомостями, в якості підстави для звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру митними органами заведено 59% справ від загальної кількості справ, заведених за ст. 355 МК України, у зв'язку з несплатою податків і зборів у строк, встановлений законодавством - 3% справ, а у зв'язку з вчиненням інших протиправних дій, що спричинили недобори податків і зборів - 38%.

За результатами розгляду справ про ПМП, заведених за ст. 355 МК України, накладено стягнень у вигляді штрафу на суму 3 млн.грн.

Водночас, за результатами розгляду таких справ митними органами припинено провадження по 77 справам про ПМП.

На 163 постанови митних органів про накладення стягнень подано скарги (принесено протести). За результатами розгляду скарг (протестів) в 2011 році скасовано 28 постанов митних органів.

До Департаменту боротьби з контрабандою, аналізу ризиків та протидії корупції протягом 2011 року надійшла 41 скарга (подання, протест прокуратури) на постанови митних органів про притягнення до відповідальності за ст. 355 МК України, за результатами розгляду яких скасовано 30 постанов, а саме:

- у зв'язку з відсутністю у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил або події та складу (п. 1 ст. 395 МК України, п. 1 ст. 247 КУпАП) скасовано 9 постанов;

- у зв'язку з необ'єктивністю або неповнотою провадження у справі або необ'єктивністю її розгляду (п. 2 ст. 395 МК України) скасовано 12 постанов;

- у зв'язку з невідповідністю викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи (п. 3 ст. 395 МК України) скасовано 1 постанову;

- у зв'язку з обмеженнями прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду, якщо таке обмеження зашкодило всебічному розгляду справи та вплинуло або могло вплинути на винесення обґрунтованої постанови за результатами її розгляду (п. 4 ст. 359 МК України) скасовано 2 постанови;

- у зв'язку з накладенням стягнення, не передбаченого Митним кодексом України (п. 6 ст. 395 МК України) скасовано 2 постанови;

- у зв'язку з іншими підставами (ч. 2 ст. 395 МК України, п. 7, п. 9 ст. 247, ст. 22 КУпАП) скасовано 4 постанови.

Практика розгляду справ вказаної категорії свідчить про наявність проблемних питань під час фіксації цих правопорушень, провадженні у справах, неоднакового застосування митного законодавства.

Аналізом практики притягнення до відповідальності за ст. 355 МК України установлено, що найчастіше мають місце наступні недоліки та порушення, що допускаються митними органами:

1. На етапі фіксації правопорушення не встановлюються всі елементи складу правопорушення (як правило, суб'єктивна та об'єктивна сторона правопорушення).

2. Під час провадження у справах не збираються всі необхідні для розгляду справи документи, не досліджується суб'єктивна сторона правопорушення (вина як у формі умислу, так і у формі необережності).

3. Постанови митних органів не містять всіх необхідних та достатніх даних, які б однозначно вказували на наявність конкретних дій (бездіяльності), внаслідок яких протиправну дію можливо кваліфікувати за ст. 355 МК України

4. Порушуються строки накладення стягнень.

5. Порушуються права осіб, що притягуються до відповідальності.

За результатами опрацювання інформації, направленої митними органами установлено, що проблемні питання, що найчастіше виникають в митних органів під час фіксації правопорушень та провадження у справах за ст. 355 МК України наступні:

1. Невизначеність на законодавчому рівні поняття триваючого правопорушення. Правопорушення, передбачені ст. 355 МК України, як правило, виявляються за наслідками прийняття рішень про визначення коду товару або за результатами проведення документальних перевірок після сплину значного проміжку часу з дати митного оформлення.

2. Відсутність законодавчого врегулювання поняття малозначності правопорушення (стосується випадків, коли сума недоборів податків і зборів не становить і 10% суми мінімального штрафу, передбаченого санкцією ст. 355 МК України).

3. Складність збирання доказової бази щодо наявності в діях особи вини у формі умислу на заявлення в митних деклараціях неправдивих відомостей та надання митному органу документів з такими відомостями як підстави для звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру. В переважній більшості вказане правопорушення вчинюється внаслідок протиправної самовпевненості, недбалості, коли особа легковажно розраховує на ненастання шкідливих наслідків, або не вживає всіх передбачених законодавством заходів з метою недопущення протиправних дій.

1. Щодо невизначеності на законодавчому рівні поняття триваючого правопорушення.

Численні скарги громадян та посадових осіб підприємств та неоднозначність судової практики призвели до необхідності вирішення питання щодо визначення поняття триваючого правопорушення та віднесення порушення митних правил, передбаченого ст. 355 МК України, до триваючого правопорушення. Кодекс України про адміністративні правопорушення та Митний кодекс України не містять визначення терміну триваючого правопорушення. У той же час, від правильного визначення моменту, коли правопорушення вважається вчиненим або виявленим залежить можливість притягнення винної особи до адміністративної відповідальності.

Поняття триваючого правопорушення надавались листом Міністерства юстиції України від 17.07.2007 N 22-14-493, відповідно до якого триваючими визнаються правопорушення, які, розпочавшись з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язків. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія чи бездіяльність, коли винна особа або не виконує конкретний покладений на неї обов'язок, або виконує його не повністю або неналежним чином.

Зважаючи на відсутність в законодавстві чіткого визначення триваючого правопорушення, митні органи вимушені звертатися до судової практики, яка формується під час розгляду скарг на постанови митних органів у справах про порушення митних правил, передбачених. 355 МК України.

Зокрема, постановами судів за позовами посадових осіб неодноразово скасовувались постанови митних органів України про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 355 МК України на підставі п. 7 ст. 247 КУпА, у зв'язку з тим, що зазначене правопорушення не є триваючим.

Вищим адміністративним судом України за результатами вивчення та узагальнення практики розгляду адміністративними судами справ за позовами фізичних осіб із приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності підготовлено Довідку про результати вивчення та узагальнення практики розгляду справ за позовами фізичних осіб із приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності від 29.01.2010.

Зокрема в довідці зазначено наступне:

"Аналіз справ досліджуваної категорії засвідчив, що однією з підстав скасування судами рішень про накладення адміністративних стягнень було закінчення строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого статтею 38 КУпАП. В основному з цієї підстави скасовувалися постанови про накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил, а саме за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру. Доводи позивачів полягали у наявності порушень, зокрема строків притягнення до адміністративної відповідальності. Причиною виникнення таких спорів є різне розуміння сторонами природи цих строків. Митні органи вважають їх триваючими. Позивачі вважають, що правопорушення, які визначені у статті 355 Митного кодексу України (заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та надання митному органу документів з такими відомостями як підстави для звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру або несплата податків і зборів у строк, встановлений законодавством, а також інші протиправні дії, що спричинили недобори податків і зборів, за відсутності ознак злочину), не можуть вважатися триваючими, оскільки заявлення будь-яких відомостей у митній декларації та надання митному органу документів здійснюється в певний час, а саме під час митного оформлення товарів, і повинно бути виявленим під час митного оформлення товарів.

Вивчення судової практики показало, що суди виходять з того, що відповідно до статті 328 Митного кодексу України такі правопорушення не є триваючими, а адміністративні стягнення, накладені поза межами строку, передбаченого цією статтею, є неправомірними.

Відповідно до постанови Верховного Суду України 20.06.2011, винесеної на підставі ст. 235 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неоднаковим застосуванням Вищим адміністративним судом України (касаційною інстанцією) одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, переглянуто рішення Вищого адміністративного суду України, в якому зроблено висновок про те, що заявлення в митній декларації неправдивих відомостей не можна вважати триваючим правопорушенням.

За результатами перегляду рішення касаційної інстанції Верховним Судом України встановлено, що " Митний кодекс України, як і інші нормативно-правові акти, що встановлюють порядок подання та заповнення декларації, не містить положень, які б дозволяли особі, яка її подала, вносити до декларації зміни, доповнення чи виправлення після прийняття її митним органом та митного оформлення. Тому зазначене порушення митних правил не можна вважати триваючим, воно припиняється із поданням декларації митному органу, а відтак адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня його вчинення".