Враховуючи зміни у законодавстві та з метою забезпечення належної організації роботи митних органів з питань розпорядження майном, що переходить у власність держави, Держмитслужбою повідомляється.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010 N 2755-VI, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, а також випадки звільнення від оподаткування.

Відповідно до підпункту 197.1.26 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з безоплатної передачі зазначеного в цьому пункті майна (конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 172 Митного кодексу України) ) у випадках, визначених законодавством, у володіння і користування державних органів, установ (організацій), які утримуються за рахунок бюджетних коштів, а також закладів, в яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей.

Однак, пунктом 197.5 статті 197 Податкового кодексу встановлено, що звільнення від оподаткування, передбачене пунктом 197.1 цієї статті, не поширюється на операції з підакцизними товарами, зазначеними в розділі VI цього Кодексу.

Згідно з пунктом 215.1 статті 215 Податкового кодексу до підакцизних товарів належать:

- спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;

- тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

- нафтопродукти, скраплений газ; - автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.

Пункт 213.3 статті 213 Податкового кодексу, яким визначаються випадки звільнення від оподаткування акцизним податком, не містить операцій з безоплатної передачі.

З огляду на наведене, Податковий кодекс України звільняє від оподаткування операції з безоплатного передання лише тих товарів, які не є підакцизними. Таким чином, оподаткування безоплатної передачі підакцизних товарів має здійснюватися на загальних підставах, тобто зі сплатою усіх належних податків і зборів.

Окремо маємо зазначити, з метою внесення змін до Податкового кодексу України в частині встановлення звільнення від оподаткування операцій з безоплатного передання вилучених в дохід держави (конфіскованих) легкових автомобілів, Держмитслужба у лютому місяці поточного року винесла на розгляд Уряду відповідне питання.

На виконання пункту 2 доручення Кабінету Міністрів України від 22.02.2011 N 41-Ю-003240/26П-2 Міністерством фінансів України за участі інших зацікавлених міністерств і відомств зроблено висновок, що звільнення від оподаткування операцій з безоплатного передання легкових автомобілів є недоцільним, оскільки це може призвести до численних зловживань при їх розподіленні та додаткових витрат з державного бюджету на здійснення контролю за цільовим їх використанням.

З метою удосконалення процедури виконавчого провадження Законом України від 04.11.2010 N 2677-VI викладено в новій редакції Закон України "Про виконавче провадження" (далі - Закон). Відповідно до пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень цей Закон набирав чинності з 08.03.2011.

Сторони виконавчого провадження

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону за виконавчим документом про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступає орган, за позовом якого судом винесено відповідне рішення, або орган державної влади (крім суду), який відповідно до закону прийняв таке рішення.

Таким чином, відтепер на митні органи розповсюджуватимуться всі права і обов'язки сторін виконавчого провадження, що свідчить про збільшення можливостей щодо контролю за діями державних виконавців при розпорядженні конфіскованим майном. Зокрема, у відповідності до частини першої статті 12 Закону сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.