- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Лист
ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
Л И С Т
05.03.2009 N 11/1-10.17/1913 |
Про розпорядження конфіскованим майном
Державна митна служба України доводить до відома наступну інформацію.
Переконані, що в умовах загострення світової фінансової кризи всі зусилля органів державної влади мають бути направлені на вирішення першочергових завдань, поставлених Урядом. Держмитслужба повністю розділяє прагнення Уряду та вживає заходів щодо максимального наповнення Держбюджету коштами шляхом раціонального перегляду існуючих каналів його наповнення.
Наразі розглядається концептуальна зміна порядку розпорядження майном, що вилучається митними органами і яке в подальшому за рішенням суду конфісковується на користь держави.
Нагадаємо, що на сьогодні в Україні визначено два механізми розпорядження конфіскованим майном органами, що здійснили його вилучення: самостійне (у встановлених законодавством випадках) або його передача органам державної виконавчої служби.
Проведені у 2005 - 2007 роках Рахунковою палатою України та Головним контрольно-ревізійним управлінням перевірки ефективності дій державних органів влади при здійсненні операцій з конфіскованим і безхазяйним майном встановили, що розгалужена система управління на користь держави майном, за відсутності єдиних підходів у здійсненні операцій з цим майном, не забезпечує ефективне функціонування. При цьому, перевіряючими органами відзначено, що найменш ефективним виявилось розпорядження майном органами ДВС.
Запровадження подібного механізму з огляду на постійні скорочення обсягу відрахування органами державної виконавчої служби коштів від реалізації конфіскованого майна до Держбюджету (показники наведені в додатку 1) викликає об'єктивні дорікання щодо доцільності подальшого його функціонування.
Право стверджувати так дає те, що процес передання майна від одного державного органу до іншого однозначно призводить до невиправданих та неефективних витрат бюджетних коштів, через що збільшується час звернення майна на користь держави та неефективно використовується кадровий потенціал державних органів.
Робота органів державної виконавчої служби при організації розпорядження конфіскованим майном вирізняється наступними "перевагами":
- несвоєчасність вилучення майна;
- вибірковість у вилученні майна;
- тривала нереалізація майна, наслідком якого є його знецінення;
- закритість проведення операцій з розпорядження майном через заборону втручання інших органів у виконавче провадження;
- відсутність достовірного обліку операцій з майном, що негативно впливає на якість контролю за формуванням доходної частини бюджету.
Дуже показовими виявилися наслідки такої організації роботи у минулому році. Так, при найбільшому за останні роки обсязі конфіскації вилучених митними органами товарів (109,5 млн. грн.) обсяги перерахування до Держбюджету коштів від реалізації конфіскованого майна склали мізерні 2,9 млн. грн., які є найменшим показником з моменту уповноваження органів ДВС на розпорядження конфіскованим майном. При цьому державні виконавці з року в рік демонструють неабиякі "успіхи" у проведенні знищення конфіскованого майна та його безоплатному переданні (тільки протягом минулого року - 15,0 млн. грн. та 6,9 млн. грн. відповідно).
Таким чином можна зробити висновок, що нічим іншим аніж проміжною ланкою між митницею та безпосереднім реалі затором майна органи державної виконавчої служби не являються. Істинне ж призначення Державної виконавчої служби України - забезпечення виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку (Закони України
"Про виконавче провадження",
"Про Державну виконавчу службу") .
................Перейти до повного тексту