Державною митною службою України розглянуто Ваше звернення від 13.01.2009 N А-01-17 щодо удосконалення практики застосування підзаконних нормативно-правових актів.

Стосовно запитання N 1 та N 2 щодо того, чи зобов'язані митні органи під час прийняття рішень керуватись нормами, встановленими частиною 7 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого відповідно до закону, припускає неоднозначне тлумачення прав і обов'язків суб'єкта господарювання або органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб, рішення приймається на користь суб'єкта господарювання), та чи будуть митні органи виконувати положення, встановлені частиною 8 статті 4 цього Закону (органи державного нагляду (контролю) та суб'єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу), повідомляємо.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 зміни, внесені пунктом 17 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України.

З огляду на зазначене, стаття 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" є чинною в редакції цього Закону від 05.04.2007, згідно з якою дія даного Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення митного контролю на кордоні.

Відповідно до статті 40 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.

Пунктом 15 статті 1 Митного кодексу України визначено, що митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Стаття 41 Митного кодексу України визначає конкретні форми митного контролю. Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом:

1) перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю;

2) митного огляду (огляду та переогляду товарів, і транспортних засобів, особистого огляду громадян);

3) обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;

5) перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України;

6) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом;

7) використання інших форм, передбачених цим Кодексом та іншими законами України з питань митної справи.