Держмитслужбою опрацьовано проблемні питання, що виникають в процесі діяльності митних органів щодо строків зберігання предметів правопорушення, відносно яких судом не застосовано конфіскацію, та повідомляється.

Згідно із частиною першою статті 172 Митного кодексу України товари, що зберігаються під митним контролем (крім зазначених у пункті 1 частини першої статті 166 цього Кодексу), за якими власник або уповноважена ним особа не звернулися до закінчення строків зберігання, зазначених у частинах першій та другій статті 169 цього Кодексу, підлягають реалізації, про що відповідний митний орган повідомляє власника зазначених товарів не пізніш як за два тижні до закінчення строків зберігання.

Отже, вищезазначена норма щодо обов'язкової передачі на реалізацію товарів розповсюджується виключно на випадки зберігання товарів під митним контролем, які перераховані у частинах першій та другій статті 169 Митного кодексу України, в межах встановлених строків зберігання.

Щодо товарів, вилучених відповідно до статті 377 Митного кодексу України та переданих для зберігання на склад митного органу, строк їх зберігання відповідно до частини 3 статті 169 Митного кодексу України встановлено підпунктом 1.3. пункту 1 наказу Держмитслужби України від 28.08.2003 N 579 "Про встановлення строків зберігання", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.09.2003 за N 807/8128 (із змінами і доповненнями), та триває з моменту розміщення їх на складі до моменту повернення власникові (але не більше трьох років з дня набрання законної сили відповідною постановою суду) або до передання органу державної виконавчої служби на підставі судового рішення.