З метою реалізації вимог пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.96 N 1216 "Про Положення про надання фінансових гарантій митним органам незалежними фінансовими посередниками щодо обов'язкової доставки товарів до митниць призначення"

1. Затвердити примірний зразок Генеральної Угоди про надання фінансових гарантій митним органам щодо обов'язкової доставки товарів в митниці призначення, що додається (додаток 1).

2. Прес-службі Держмитслужби України забезпечити висвітлення наказу на офіційному WEB-сайті Держмитслужби України.

Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Предметом цієї Генеральної угоди є надання фінансових гарантій митним органам щодо обов'язкової доставки товарів до митниць призначення відповідно до Митного Кодексу України та Положення про надання фінансових гарантій митним органам незалежними фінансовими посередниками щодо обов'язкової доставки товарів до митниць призначення (далі - Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1996 р. N 1216.

Відповідно до цієї Генеральної угоди ______________________ (далі - "НФП") визнається незалежним фінансовим посередником, уповноваженим Державною митною службою на надання фінансових гарантій щодо обов'язкової доставки товарів до митниць призначення з фінансовим забезпеченням у вигляді укладання договорів страхування відповідальності перевізника або отримання від перевізника застави в розмірі суми фінансових гарантій, або гарантійного листа уповноваженого банку на суму фінансової гарантії.

Терміни вживаються у цій Генеральній угоді в такому значенні:

вантажна митна декларація (ВМД) - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики нарахування податків, зборів та інших платежів;

вимога про сплату коштів за гарантійним документом - оформлений митним органом України лист у формі, зазначеній у додатку 1 до цієї Генеральної угоди, на адресу НФП про сплату грошових коштів за наданим гарантійним документом;

гарантійний випадок - факт порушення перевізником взятих на себе зобов'язань щодо обов'язкової доставки товару до митниці призначення без зміни його кількості, найменування, на умовах і в строк, що встановлюється митним органом відправлення, з додержанням установленого порядку перевезення товарів між митними органами на території України, у зв'язку з настанням якого НФП зобов'язується сплатити кошти в сумі митного боргу за відповідним гарантійним документом;

гарантійний документ - документ, визначений у формі, зазначеній у додатку 2 до цієї Генеральної угоди, відповідно до якого НФП бере на себе зобов'язання у разі настання гарантійного випадку сплатити на визначений Держмитслужбою рахунок кошти в розмірі митного боргу;

документ контролю за доставкою товарів - попереднє повідомлення, попередня вантажна митна декларація, повідомлення про транзитне переміщення, зобов'язання про доставку чи про транзит транспортних засобів, книжка МДП, накладні ЦІМ, УМВС, внутрішній транзитний документ;

митний борг - визначена митним органом України після настання гарантійного випадку сума податків і зборів (обов'язкових платежів), яка підлягає сплаті до Державного бюджету України. Митний борг може відповідати сумі фінансової гарантії або становити частину від суми фінансової гарантії, відповідну частині товару, яка не була доставлена у митницю призначення;

митниця відправлення - будь-який митний орган України, з якого починається перевезення усієї кількості товарів або їх частини через територію України;

митниця призначення - будь-який митний орган України, в якому для усієї кількості товарів або їх частини закінчується перевезення товарів через територію України;

сума фінансової гарантії - сума розміру всіх податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахованих щодо конкретного товару згідно з порядком, установленим чинним законодавством України для його оподаткування у разі ввезення в Україну з метою вільного використання;

фінансова гарантія - спосіб забезпечення виконання зобов'язань перевізника щодо доставки товару в митний орган призначення;

інші терміни в цій Генеральній угоді вживаються у значеннях, установлених Митним кодексом України та Положенням.

2.1. З метою забезпечення взаємодії Сторін та організації виконання умов цієї Генеральної угоди Державна митна служба України зобов'язується:

2.1.1. У встановленому порядку дозволити доступ уповноважених представників НФП (його філій, представництв, дочірніх підприємств) на територію митниць (митних переходів), де вони здійснюють діяльність з надання фінансових гарантій, та забезпечити необхідними постійними перепустками представників НФП.

2.1.2. У встановленому порядку визначити ділянки на території митних органів, через які здійснюється ввезення на митну територію України товарів з наданням фінансових гарантій митним органам незалежними фінансовими посередниками, для обладнання представництв НФП відповідно до вимог законодавства України, а також надати можливість користування каналами зв'язку для виконання функцій, передбачених цією Генеральною угодою. Відшкодування митним органам витрат, пов'язаних з утриманням таких представництв, здійснюється відповідно до умов окремо укладених договорів.

2.1.3. Забезпечити інформування НФП про настання гарантійного випадку з наданням Акта про настання гарантійного випадку (далі - Акт) у формі, зазначеній у додатку 3 до цієї Генеральної угоди, та Вимоги про сплату коштів за гарантійним документом (далі - Вимога).

2.1.4. Надавати можливість, у разі настання гарантійного випадку, ознайомлюватися уповноваженим представникам НФП з документами митниці, які стосуються цього випадку, а також з іншими матеріалами щодо питання фінансового забезпечення гарантій.

2.1.5. За умови надання НФП документів, що підтверджують настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), передбачених розділом 4 цієї Генеральної угоди і проведення їх перевірки, повернення попередньо отриманої/стягненої суми митного боргу здійснюється в установленому чинним законодавством України порядку.

2.1.6. Визначити коло посадових осіб Державної митної служби, уповноважених взаємодіяти з НФП.

2.2. Державна митна служба та підпорядковані їй митні органи мають право:

2.2.1. Приймати гарантійні документи як зобов'язання НФП сплатити в разі настання гарантійного випадку на визначений Державною митною службою рахунок кошти в розмірі митного боргу.

2.2.2. Перевіряти дані, зазначені в гарантійному документі НФП і відмовляти в його прийнятті, якщо він не відповідає формі, зазначеній у додатку 2 до цієї Угоди, або містить недостовірні чи неповні дані.

2.2.3. Перевіряти фінансові та банківські документи НФП з питання фінансового забезпечення фінансових гарантій, що надаються митним органам.

2.2.4. Виставляти НФП Вимогу за формою, наведеною у додатку 1 до цієї Генеральної угоди, для подальшого перерахування належної суми митного боргу на рахунок, зазначений у цій Вимозі.

2.3. НФП зобов'язується:

2.3.1. Надавати фінансові гарантії митним органам України в кожному випадку, передбаченому законодавством і нормативно-правовими актами, та відшкодовувати митним органам суми митного боргу в разі невиконання перевізниками зобов'язань про доставку товарів до митниць призначення відповідно до розділу 5 цієї Угоди.

2.3.2. Безумовно здійснювати фінансове забезпечення фінансових гарантій у кожному випадку їх надання.

Не пізніше п'ятого банківського дня після дати отримання від митниці оригіналів Акта та Вимоги, оформлених відповідно до розділу 5 цієї Генеральної угоди, перерахувати суму митного боргу на відповідний рахунок Державної митної служби України.

2.3.3. Забезпечити наявність постійних представників НФП для надання фінансових гарантій у всіх пунктах перетину митного кордону України, через які здійснюється ввезення, вивезення та переміщення транзитом підакцизних товарів (згідно з переліком пунктів пропуску, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.96 N 484); створити матеріально-технічні умови для ефективного функціонування цих представників.

2.3.4. Зарезервувати на депозитному (вкладному) рахунку, відкритому в установі банку, зазначеному Держмитслужбою суму граничним розміром __________ та передати Держмитслужбі право вимагати суму несплаченого митного боргу з НФП у випадку невиконання НФП зобов'язань з перерахування митного боргу згідно з п. 5.3 цієї Генеральної Угоди.

Протягом здійснення діяльності, визначеної п. 1.1 цієї Генеральної Угоди, НФП повинен проводити моніторинг наявності відповідної суми на депозитному рахунку та поповнювати її протягом одного банківського дня з моменту списань коштів з цього рахунку.

Державна митна служба України залишає за собою право односторонньої зміни граничного розміру резервування коштів шляхом письмового повідомлення НФП за 30 календарних днів до такої зміни.

2.3.5. Подавати статистичну й аналітичну інформацію стосовно процесу надання фінансових гарантій на вимогу митних органів.

2.3.6. Створити та ввести в експлуатацію електронну систему обміну оперативними даними між НФП і митними органами України. Забезпечити захист інформації, яка передаватиметься та накопичуватиметься у цій системі, від несанкціонованого використання, копіювання та модифікації.

2.3.7. Забезпечувати конфіденційність інформації щодо діяльності митних органів і процесу надання фінансових гарантій.

2.3.8. Щомісячно до 10-го числа місяця, наступного за звітним, звітувати Державній митній службі про діяльність з надання фінансових гарантій за формою, наведеному в додатку 4, і в порядку погодженому Держмитслужбою.

2.3.9. На вимогу Держмитслужби надавати інформацію про:

1) фінансові показники діяльності НФП та її економічний стан;

2) кількість акцій НФП, які перебувають у власності членів її виконавчого органу, та перелік осіб, частки яких у статутному капіталі НФП перевищують п'ять відсотків.

2.4. Гарантійний документ уважається чинним з дати його видачі якщо в ньому не зазначене інше.

Строк дії гарантійного документа та фінансової гарантії закінчується:

- у разі виконання перевізником свого зобов'язання щодо доставки товарів у митницю призначення - днем здійснення митного оформлення товарів у митниці призначення;

- у разі порушення перевізником свого зобов'язання щодо доставки товарів у митницю призначення - днем повної сплати митного боргу до Державного бюджету України.

3.1. За невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за цією Генеральною угодою Сторони несуть відповідальність, установлену законодавством України.

3.2. У разі порушення НФП строків перерахування суми митного боргу, зазначених у п. 2.3.2 Генеральної угоди, НФП сплачує Держмитслужбі пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в тому періоді, від простроченої суми за кожний день прострочення.

3.3. У разі порушення Держмитслужбою строків повернення суми митного боргу, зазначених у п. 2.1.5 Генеральної угоди, з вини Держмитслужби, Держмитслужба сплачує НФП пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в тому періоді, від простроченої суми за кожний день прострочення.

3.4. Усі розрахунки за фінансовими гарантіями здійснюються через уповноважену Держмитслужбою банківську установу.

4.1. Гарантійний випадок не вважається таким, що настав, якщо перевізник не виконав зобов'язання щодо доставки товарів до митниці призначення внаслідок форс-мажорних обставин або подій.

Не вважається гарантійним випадком часткове недоставлення вантажу, що переміщується наливом (насипом), яке відбулося внаслідок природних втрат або похибок вимірювальних пристроїв у межах, установлених чинними нормативними актами.

4.2. Достатнім доказом дії форс-мажорних обставин Сторони визнають документ, виданий уповноваженим на це державним органом або особою, уповноваженою на це згідно з чинним законодавством, засвідчений посадовою особою митного органу на рівні начальника митниці, у зоні діяльності якої виникли форс-мажорні обставини.

4.3. У разі порушення перевізником установлених маршруту та/або терміну транзиту, за умови доставки товарів у митницю призначення у повному обсязі та в незмінному стані, митниця призначення вживає відповідних заходів, передбачених митним законодавством. При цьому суми отриманих фінансових гарантій не стягуються, а в разі їх попереднього стягнення - повертаються гаранту в установленому порядку.

5.1. Якщо в установлений термін товар або його частина, на який була надана фінансова гарантія НФП, не прибув до митниці призначення, то митний орган відправлення вживає заходів для з'ясування обставин недоставки та уточнення обставин випадку.

При неотриманні об'єктивних даних про місцезнаходження вантажу та за відсутності обставин, що не є гарантійним випадком, митний орган:

- надсилає повідомлення до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України (надалі - ЄАІС Держмитслужби України) про недоставку товару. Протягом двох годин це повідомлення ЄАІС Держмитслужби України надсилає до НФП;

- після уточнення обставин випадку разом з представником НФП протягом двох днів митниця відправлення складає Акт про настання гарантійного випадку.

5.2. Акт про настання гарантійного випадку складається уповноваженою особою митниці відправлення у трьох оригінальних примірниках і затверджується начальником митниці чи особою, що його заміщує.

При складанні Акта може бути присутній уповноважений представник НФП, який має право за власним підписом викласти в акті особисту думку.

До Акта мають бути додані копії документів, що свідчать про настання гарантійного випадку.

У разі зміни перевізником найменування, цілісного стану та/або обсягу товару, в Акті про настання гарантійного випадку зазначається кількість товару, що не прибула до митниці призначення.

Такий акт не складається, якщо транспортний засіб, товар і митне забезпечення прибули до митниці призначення у непошкодженому стані.

У разі порушення перевізником установлених маршруту та/або терміну транзиту без зміни номіналу, цілісного стану або обсягу товару, митниця призначення вживає до нього заходів, передбачених чинним митним законодавством. Якщо відомості про такі порушення отримані до складання Акта, то Акт не складається.

Разом з Актом начальником митниці (особою, яка його заміщує) підписується оригінал Вимоги. Копія Вимоги залишається у справах митниці.

Один примірник Акта залишається у справах митниці, другий передається представнику НФП, третій - разом з копіями гарантійного документа та товаросупровідних документів надсилається до Управління контролю за переміщенням вантажів Держмитслужби.

5.3. Не пізніше п'ятого банківського дня після дати отримання від митниці відправлення оригіналів Акта та Вимоги НФП перераховує суму митного боргу за вказаними у Вимозі реквізитами.

У випадку неперерахування суми митного боргу в зазначений термін Держмитслужба має право переведення цієї суми з депозитного (вкладного) рахунку НФП, відкритого відповідно до п. 2.3.4 цієї Генеральної угоди, на депозитний рахунок Держмитслужби для подальшого здійснення розрахунків з Державним бюджетом України, про що одночасно повідомляє НФП.

У разі отримання інформації про дію обставин, передбачених розділом 4 цієї Генеральної угоди, повернення коштів здійснюється відповідно до п. 2.1.5 цієї Генеральної угоди.

6.1. У ході виконання цієї Генеральної угоди та в разі виникнення питань, які не врегульовані її умовами, але з неї випливають, Сторони керуються нормативними актами, які регламентують відносини в частині надання фінансових гарантій митним органам щодо обов'язкової доставки товарів у митниці призначення.

6.2. Усі спори, які можуть виникнути в процесі виконання цієї Генеральної угоди або у зв'язку з нею, вирішуються Сторонами шляхом переговорів або підлягають розгляду в судовому порядку.

6.3. Будь-які зміни до цієї Генеральної угоди, додатки до неї та інші документи будуть вважатись дійсними, якщо вони складені в письмовій формі та підписані вповноваженими представниками Сторін. Кожна зі Сторін зобов'язується у місячний строк розглянути письмову пропозицію іншої Сторони щодо змін до цієї Генеральної угоди та підписати відповідний додаток або в письмовій формі надіслати відмову.