У зв'язку із запитами митниць надаємо методичні рекомендації з визначення країни походження автотранспортних засобів.

Преференційне походження.

Країни СНД.

Згідно з Додатком 1 до Правил визначення країни походження товарів від 30.11.2000 (далі - Правила) автотранспортні засоби (коди 8702-8704 УКТЗЕД) набувають статусу походження в країнах СНД за умови виготовлення їх, при якому вартість використаних вузлів і деталей не повинна перевищувати 50% ціни кінцевої продукції, а також за умови виконання технологічних операцій:

- виготовлення і фарбування кузова (кабіни);

- установка і закріплення двигуна, підключення до двигуна механізмів керування;

- установка радіаторів і підключення систем охолодження;

- кріплення амортизаторів, підключення трансмісії;

- установка передньої підвіски і півосей, установка задньої підвіски;

- з'єднання рульового керування з маточинами передніх коліс;

- установка коліс і регулювання затягування підшипників передньої маточини, установка котушки запалювання;

- заправлення і прокачування гідросистеми рульового керування, гальмівної системи, гідрозчеплення;

- установка і підключення фар, передніх і задніх сигнальних ліхтарів;

- установка глушителя і секцій вихлопного трубопроводу;

- установка паливного бака підключення паливопроводу;

- установка генератора і регулювання натягу приводного ременя;

- установка і підключення акумулятора з перевіркою роботи бортових електричних ланцюгів;

- діагностика і регулювання двигуна;

- перевірка ефективності гальмівної системи;

- консервація місць, що швидко ушкоджуються;

- усунення дефектів після зборки;

- нанесення ідентифікаційного номера на табличку й автомобіль;

- обкатка автомобіля.

Звертаємо увагу, що згідно з пунктом 5 Правил такими, що не відповідають критерію достатньої обробки/переробки товару, вважаються прості складальні операції.

В рамках угод про вільну торгівлю, укладених Україною з країнами СНД походження автотранспортних засобів підтверджується сертифікатом походження форми СТ-1.

Республіка Македонія.

Визначення країни походження автотранспортних засобів, що ввозяться на митну територію України в рамках Угоди про вільну торгівлю між Республікою Македонія та Україною здійснюється згідно з Переліком видів обробки чи переробки, що її необхідно виконати щодо матеріалів, що походять з третіх країн, аби вироблений продукт міг набути статусу походження, затвердженим додатком II до Протоколу C Про визначення правил країни походження товарів та методи адміністративного співробітництва.

Згідно з цим додатком засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частин й устаткування (з групи 87 УКТЗЕД) набувають статусу походження в Республіці Македонія за умови виробництва їх, де вартість усіх використаних матеріалів не повинна перевищувати 40% ціни франко-завод продукту (за винятком простого збирання частин для отримання цілісної продукції).

В рамках Угоди про вільну торгівлю між Республікою Македонія та Україною походження автотранспортних засобів підтверджується сертифікатом походження форми EUR.1.

Непреференційне походження.

Згідно зі статтею 277 Митного кодексу України країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 279 Митного кодексу України у разі, якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше країн, походження товару визначається згідно з критерієм достатньої переробки, а саме: країною походження товару вважається країна, в якій було здійснено повне виготовлення товару або останні операції з його переробки, достатні для того, щоб товар одержав основні характерні риси.

Критеріями достатньої переробки є:

1) правило, яке потребує в результаті переробки товару зміни класифікаційного коду товару за Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків;

2) правило адвалерної частки, яке полягає у зміні вартості товару в результаті його переробки, коли відсоткова частка вартості використаних матеріалів або доданої вартості досягає фіксованої частки у вартості кінцевого товару;

3) виконання виробничих і технологічних операцій, які можуть не вести в результаті переробки товару до зміни його коду або вартості згідно з правилом адвалерної частки, але з дотриманням певних умов вважаються достатніми для визнання товару походженням із тієї країни, де такі операції мали місце.

Такі критерії достатньої переробки, як правило адвалерної частки та виконання виробничих і технологічних операцій, встановлюються та застосовуються для конкретних товарів або конкретної країни (країн) у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 N 1765 затверджено Перелік виробничих і технологічних операцій, за якими визначається країна походження товару.

До зазначеного Переліку не входять автотранспортні засоби.

Згідно з частиною 4 статті 279 Митного кодексу України якщо стосовно конкретного товару або конкретної країни (країн) такі критерії достатньої переробки, як правило адвалерної частки та виконання виробничих і технологічних операцій не встановлено, то застосовується правило, згідно з яким товар вважається підданим достатній переробці, якщо в результаті його переробки змінено класифікаційний код товару за УКТЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків.

Таким чином, автотранспорті засоби набувають непреференційного походження та вважаються підданими достатній переробці, якщо в результаті їх переробки змінено класифікаційний код товару за УКТЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків.

При цьому відповідно до статті 280 Митного кодексу України не визнаються такими, що відповідають критерію достатньої переробки прості складальні операції - операції, які здійснюються шляхом складання виробів за допомогою простого кріпильного матеріалу (гвинтів, гайок, болтів тощо) чи клепання або монтажу готових вузлів за допомогою зварювання (за винятком виготовлення складних виробів шляхом зварювання), а також інші операції (регулювання, контроль, заправка робочою рідиною тощо), необхідні у процесі складання і не пов'язані з переробкою (обробкою) товарів, незалежно від кількості та складності таких операцій.

Відповідно до Порядку визначення країни походження товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 N 1864, відомості про країну походження товару, що переміщується через митний кордон України, зазначаються декларантом в митній декларації на підставі сертифіката про походження товару чи декларації про походження товару.

У разі коли в декларації про походження товару та в інших документах, що подаються митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення, є розбіжності у відомостях про країну походження товару або митним органом встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені в декларації, декларант має право надати митному органу для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару сертифікат або додаткові відомості.

Додатковими відомостями про країну походження є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, якими супроводжується товар, а також у паспортах, технічній документації, висновках-експертизах митних та інших уповноважених органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження відомостей про країну походження товару.

Тобто у випадку, якщо в декларації про походження товару та в інших документах є розбіжності у відомостях про країну походження товару, декларантом для підтвердження заявленої країни походження автотранспортного засобу може бути використаний ідентифікаційний номер цього транспортного засобу - VIN-код (Vehicle Identification Number).

VIN-код транспортного засобу являє собою структуроване поєднання літеро-цифрових позначень, що надається виробником транспортному засобу з метою його ідентифікації.

Структура і зміст VIN-коду визначаються міжнародним стандартом ISO 3779-1983, гармонізованим з державним стандартом України ДСТУ 3524-97 обов'язкового застосування в Україні.

У разі визначення VIN-коду вищезазначеними стандартами передбачено використання арабських цифр і великих букв латинського алфавіту (за винятком букв: "I", "O", "Q").

Структура VIN-коду складається із трьох частин:

- міжнародний код виробника транспортного засобу (World Manufacturers Identification) - перші три позиції;

- описова частина (Vehicle Description Section) - з 4 по 9 позицію;

- розпізнавальна частина (Vehicle Identification Section) - з 10 по 17 позицію.

Перші три символи VIN-коду (World Manufacturers Identification) визначають географічну зону, коди країни і виробника автотранспортного засобу.

Перелік кодів країн наведено у Додатку.

Наприклад: