На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 17.01.2006 N 59289/24/1-05 стосовно діяльності міжвідомчої робочої групи з опрацювання пропозицій щодо недопущення зловживань під час митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, з метою визначення порядку надання інформації митними органами про експортно-імпортні операції суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за запитами оперативних підрозділів МВС на етапі дослідчої перевірки, повідомляємо наступне.

Відповідно до статті 263 Митного кодексу України інформація, надана декларантом і визнана такою, що становить таємницю чи є конфіденційною, може використовуватися митним органом виключно для митних цілей, не може розголошуватися, передаватися третім особам, включаючи інші органи державної влади, без спеціального дозволу декларанта, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 308 Митного кодексу України інформація щодо експорту та імпорту конкретних видів товарів надається лише органам, які ведуть державну статистику, а інформація щодо експортно-імпортних операцій конкретних суб'єктів ЗЕД надається тільки органам досудового слідства у зв'язку з розслідуванням кримінальних справ.

Інформація, яка становить державну, комерційну, банківську або іншу таємницю, що охороняється законом, а також конфіденційна інформація не підлягає розголошенню або використанню посадовими особами митних органів для особистих цілей, не може надаватися органам державної влади та органам місцевого самоврядування, їх посадовим та службовим особам, установам, організаціям, підприємствам та громадянам, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України, Законів України "Про міліцію", "Про оперативно-розшукову діяльність" та "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" працівникам міліції надається право отримувати наступну інформацію.

Частиною 4 статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України передбачено, що коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.

Пункт 17 ст. 11 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року N 565-XII визначає, що міліції при виконанні покладених на неї обов'язків надається право одержувати безперешкодно і безплатно від підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та об'єднань громадян на письмовий запит відомості (в тому числі й ті, що становлять комерційну та банківську таємницю), необхідні у справах про злочини, що знаходяться у провадженні міліції.

Згідно з статтею 6 та пунктом 4 статті 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності при наявності достатньої інформації в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, надається право ознайомлюватися з документами та даними, що характеризують діяльність підприємств, установ і організацій, вивчати їх, за рахунок коштів, що виділяються на утримання підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, виготовляти копії з таких документів.

Абзацом 3 пункту 1 статті 19 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" від 30 червня 1993 року N 3341-XII встановлено, що спеціальні підрозділи Міністерства внутрішніх справ України взаємодіють на безоплатній основі з інформаційно-довідковими службами Державного митного комітету України, а також одержують від них всю інформацію про реальні прояви організованої злочинної діяльності. Порядок збирання, накопичення, опрацювання і надання такої інформації регламентується положеннями про ці органи та установи, відповідними законодавчими актами".