Пунктом 35 Указу Президента України "Про заходи щодо детінізації економіки України на 2002 - 2004 роки" зобов'язано в частині вжиття заходів щодо узгодження показників податкового та фінансового обліку платників податків і спрощення форм податкової та статистичної звітності переглянути розділ 11 проекту Податкового кодексу з метою наближення бухгалтерського та податкового обліку.

Бухгалтерський і податковий облік мають різні цілі. Бухгалтерський облік має на меті надання достовірної інформації про фінансовий стан підприємства для потенційного інвестора, податковий облік виконує фіскальні і регуляторні функції. Тому певні розбіжності між зазначеними системами обліку будуть існувати завжди.

Поряд з цим бухгалтерський облік - це упорядкована система регістрів, із затвердженим планом рахунків, своєю аналітикою, завдяки чому досягається досить висока ступінь об'єктивності фінансових показників.

На сьогодні бухгалтерський облік в Україні базується на Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, які відповідають вимогам міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і в найбільшій ступені інтегровані до системи обліку Євросоюзу. Це надзвичайно важливий аспект в світлі обраного Україною напрямку розвитку економіки - європейського вибору розвитку інвестиційної моделі економіки.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Таким чином, вся статистична звітність щодо обсягів виробництва, прибутковості (збитковості), обсягів експорту (імпорту), фінансових інвестицій і, нарешті, валового внутрішнього продукту базується на даних фінансової звітності, основою якої є бухгалтерський облік, а зазначені макроекономічні показники є вирішальним фактором прийняття управлінських державних рішень.

Тому, незалежно від призначення двох систем обліку - податкового та бухгалтерського, завжди існує необхідність співставності двох систем і виявлення причин розбіжностей, якщо показники однієї системи різко відрізняються від іншої системи.

У зв'язку з цим виникає необхідність спрощення податкового обліку, максимального наближення його показників до системи бухгалтерського обліку, що є надзвичайно важливим моментом щодо підвищення контрольованості господарських операцій та попередження ухилень від оподаткування. Система подвійного обліку є обтяжливою для платників податків і завищує собівартість, є складною в адмініструванні податкових надходжень, перешкоджає в питаннях прогнозування доходної частини бюджету, оскільки плани економічного розвитку економіки використовують статистичні дані і не можуть використовувати податкову звітність як таку, що надає звітність не повного кругу господарських суб'єктів, а лише платників податків.

З врахуванням висловленого, проблема наближення податкового та бухгалтерського обліку набуває державної ваги.

Світова практика знає декілька варіантів поєднання бухгалтерського та податкового обліків, але всі вони беруть за основу дані бухгалтерського обліку.

Найпоширеніші методи використання даних бухгалтерської звітності у податковому обліку - перший: це коли за основу для визначення податкової бази приймається оподатковуваний прибуток, визначений за даними бухгалтерського обліку, який потім коригується (метод реконсолідації). Така система застосовується в США, Казахстані, Молдові.

Другий метод - фінансовий прибуток коригується згідно з податковим законодавством і визначається оподатковуваний прибуток (застосовується в Німеччині, Бельгії, Франції, Нідерландах).

Для України у зв'язку з переходом на національні стандарти, найбільш раціональним вбачається варіант формування оподатковуваної бази шляхом коригування фінансового прибутку на суми доходів та витрат, які з метою оподаткування використовуються чи додаються до даних фінансової звітності, й на цій основі визначення об'єкту оподаткування.

Для запровадження таких підходів і складання податкової декларації, виходячи з даних фінансової звітності, дуже важливим моментом є запровадження єдиної методології (принципів) формування доходів та витрат як в податковом, так і бухгалтерському обліку.

У Міністерстві фінансів України була проведена певна робота щодо виявлення розбіжностей у методології визначення (формування) доходів і витрат (таблиця розбіжностей додається*).

3 фіскальної точки зору ці методичні розбіжності не містять антагонізмів і цілком можуть бути прийнятими з деякими обмеженнями для податкового обліку. Найбільше всього розбіжності виникають при формуванні складу доходів та витрат, але такі розбіжності не створюють складнощів під час використання даних однієї звітності для цілей іншої.

Запропонований проект розділу 11 Податкового кодексу доопрацьовано в напрямку максимального наближення методології оцінки фінансових результатів в бухгалтерському та податковому обліку.