2 квітня 1991 року в колишньому СРСР було проведене підвищення роздрібних цін, але рішення про одночасну переоцінку матеріальних цінностей Кабінетом Міністрів не приймалось.

Скориставшись з цього, а також враховуючи всезростаючий дефіцит товарів на споживчому ринку деякі підприємства і організації та бюджетні установи стали на шлях розбазарювання державного майна тобто його реалізації різним особам за цінами їх придбання які діяли до 2 квітня 1991 року. В цій ситуації виникають також сприятливі умови для створення прямих нестач матеріальних цінностей та інших зловживань.

Міністерство фінансів України, Міністерство економіки України та Державна інспекція України по контролю за цінами розглянувши це питання повідомляють, що вартість реалізованих матеріальних цінностей повинна визначатись за роздрібними цінами, які діють на момент реалізації.