Статтею 56 Бюджетного кодексуУкраїни передбачено, що бюджетні установи ведуть бухгалтерський облік відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку в порядку, встановленому Міністерством фінансів України.

Стратегією модернізації системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в державному секторі на період до 2025 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 N 437-р, передбачено запровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі, розроблених на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку в державному секторі.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби і розкриття відповідної інформації у фінансовій звітності визначені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 "Основні засоби", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2010 N 1202 (далі - Стандарт 121).

Відповідно до Стандарту 121 основні засоби - матеріальні активи, які утримуються для використання їх у виробництві/діяльності або при постачанні товарів, виконанні робіт і наданні послуг для досягнення поставленої мети та/або задоволення потреб суб'єкта державного сектору або здавання в оренду іншим особам і використовуються, за очікуванням, більше одного року.

Об'єкт основних засобів визнається активом, коли існує ймовірність отримання суб'єктом державного сектору майбутніх економічних вигід, пов'язаних з його використанням, та/або він має потенціал корисності для суспільства; і вартість об'єкта основних засобів може бути визначена.

Потенціалом корисності активів є наявні та потенційні можливості, які отримає суб'єкт державного сектору від використання активів, що безпосередньо не генерують надходження грошових коштів, для досягнення поставленої мети та/або задоволення потреб.

Класифікація основних засобів в цілях бухгалтерського обліку наведена у пункті 3 розділу II Стандарту 121.

Класифікацію основних засобів у розрізі груп для цілей бухгалтерського обліку здійснено з використанням Державного класифікатора України "Класифікація основних фондів", затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 19.08.1997 N 507.

Наказом Міністерства фінансів України від 20.07.2020 N 432 "Про внесення зміни до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 "Основні засоби" вилучено норму, що встановлює вартісні ознаки для визнання активів основними засобами, яка набрала чинності з 01 січня 2021 року з метою упорядкування обліку подібних активів, які мають однакове функціональне призначення, але обліковуються в різних групах в залежності від вартісного критерію (основні засоби або малоцінні необоротні матеріальні активи).

Слід зазначити, що Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку для державного сектору 17 "Основні засоби" не визначає одиницю оцінки для визнання активу основним засобом. Податковий кодексУкраїни містить вартісний критерій визнання активу основним засобом для платників податку на прибуток для цілей нарахування амортизації в податковому обліку. Водночас, для цілей бухгалтерського обліку згідно з Методичними рекомендаціями щодо облікової політики підприємства, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 27.06.2013 N 635, вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів, встановлюються підприємствами, які здійснюють підприємницьку діяльність, самостійно.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо облікової політики суб'єкта державного сектору, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 N 11 (із змінами) (далі - Методичні рекомендації), вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів, суб'єкт державного сектору визначає в розпорядчому документі про облікову політику з обґрунтуванням критеріїв щодо визначення таких ознак.