Міністерство фінансів розглянуло листа <...> щодо службових відряджень і повідомляє.

Статтею 121 Кодексу законів про працю України передбачено, що працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством. Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів від 10.06.99 р. N 146, визначено, що підприємство, що відряджає працівника, зобов'язане забезпечити його грошовими коштами (авансом) у розмірах, установлених нормативно-правовими актами про службові відрядження. Щодо відповідальності за невидачу працівникам авансу на відрядження, то відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України особи, винні в порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до підпункту 5.4.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон власник або уповноважена ним особа може встановлювати додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження. На думку Міністерства фінансів, такі обмеження можуть встановлюватися щодо витрат на наймання житлового приміщення, на побутові послуги, транспортні та інші витрати (крім добових) згідно з наказом (розпорядженням) про відрядження.