Міністерство фінансів України розглянуло лист Державної фіскальної служби України від 10.10.2017 р. № 3447/4/99-99-14-02-02-13 стосовно надання роз'яснення щодо шляхів реагування (у тому числі через проведення перевірочних заходів і реалізації їх результатів) на факти визначення платниками сум податкового кредиту, які будуть з'ясовані за даними податкової інформації, звернень правоохоронних органів, судових рішень тощо, та повідомляє.

Зазначене питання ДФС пояснює тим, що податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані з 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс)).

При цьому ДФС висловлює застереження щодо правомірності формування податкового кредиту у такий спосіб, оскільки "покупцем" може формуватися сума податкового кредиту згідно із податковою накладною та/або розрахунком коригування, яку зареєстровано в ЄРПН "постачальником", який відповідно до законодавства має сумнівну податкову історію.

Слід зазначити, що, крім вищезазначеної, інші норми Кодексу також встановлюють чіткі правила віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Так, згідно з пунктом 198.1 статті 198 Кодексу до податкового кредиту відносяться, зокрема, суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання товарів (необоротних активів) та послуг.

При цьому пунктом 198.2 статті 198 Кодексу визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Водночас відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Кодексу.

Також пунктом 198.6 статті 198 Кодексу встановлено, що податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, норми пункту 201.10 статті 201 Кодексу з урахуванням змін, внесених Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" (далі - Закон № 1797), не змінюють загальні правила формування податкового кредиту платниками податку.