Міністерство фінансів України розглянуло лист '...' про проблемні питання, які виникають при здійсненні функції внутрішнього аудиту, та повідомляє.

Пункт 4 Порядку утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.2011 N 1001 (далі - Порядок N 1001), визначає основне завдання підрозділу внутрішнього аудиту - надання керівникові центрального органу виконавчої влади, його територіального органу та бюджетної установи об'єктивних і незалежних висновків та рекомендацій щодо:

- функціонування системи внутрішнього контролю та її удосконалення;

- удосконалення системи управління;

- запобігання фактам незаконного, неефективного та нерезультативного використання бюджетних коштів;

- запобігання виникненню помилок чи інших недоліків у діяльності центрального органу виконавчої влади, його територіального органу та бюджетної установи.

Відповідно до пункту 5 Порядку N 1001 підрозділ, відповідно до покладених на нього завдань, проводить за дорученням керівника центрального органу виконавчої влади, його територіального органу та бюджетної установи аналіз проектів наказів та інших документів, пов'язаних з використанням бюджетних коштів, для забезпечення їх цільового та ефективного використання.

Реалізація вказаної вимоги Порядку N 1001 не суперечить принципу організаційної та/або функціональної незалежності підрозділу внутрішнього аудиту, адже відповідно до підпунктів 3.2 - 3.4 глави 3 розділу II Стандартів внутрішнього аудиту, затверджених наказом Мінфіну від 04.10.2011 N 1247 та зареєстрованих в Мін'юсті 20.10.2011 за N 1219/19957 (далі - Стандарти внутрішнього аудиту), організаційна незалежність передбачає пряме підпорядкування та підзвітність підрозділу внутрішнього аудиту керівнику установи, а функціональна - недопущення виконання працівниками підрозділу функцій, не пов'язаних із здійсненням внутрішнього аудиту.

Водночас, наявність у нормативно-правових актах та внутрішніх документах з внутрішнього аудиту норм, які передбачають включення працівників підрозділів внутрішнього аудиту до складу різних робочих груп, комісій та здійснення іншої діяльності, не пов'язаної із проведенням внутрішнього аудиту, порушує вимоги законодавства у сфері внутрішнього аудиту та створює конфлікт інтересів.

При цьому інформуємо, що метою включення інформації про участь підрозділів (спеціалістів) внутрішнього аудиту в інших контрольних заходах у відповідні рядки звітності (підпункт 2 пункт 1 розділ 2 звіту форми N 1-ДВА, яка затверджена наказом Мінфіну від 27.03.2014 N 347) є отримання Центральним підрозділом гармонізації повної та достовірної інформації про результати діяльності підрозділів внутрішнього аудиту, у тому числі - щодо кількості тих підрозділів / посадових осіб, у яких не забезпечено функціональну незалежність. Наявність такої інформації слугує обґрунтуванням для ініціювання удосконалення як нормативно-правової бази, що регулює діяльність підрозділів внутрішнього аудиту, так і інших нормативно-правових актів (зокрема, за ініціативою Центрального підрозділу гармонізації були внесені відповідні зміни щодо виключення норми щодо можливості включення внутрішніх аудиторів до складу інвентаризаційної комісії - наказ Мінфіну від 04.10.2016 N 868 "Про внесення зміни до Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань").

Розроблена Центральним підрозділом гармонізації методологія аудиту ефективності, яка викладена у посібнику "Внутрішній аудит ефективності: методичні засади та практичні аспекти" ґрунтується, в першу чергу, на результатах напрацювань, отриманих під час пілотного проекту із проведення внутрішнього аудиту ефективності у Міністерстві охорони здоров'я.

Водночас вказаний посібник містить як теоретичну основу, так і практичні підходи до проведення внутрішнього аудиту ефективності на прикладі оцінки одного із напрямів певної бюджетної програми цього міністерства. При цьому даний посібник розкриває сутність (філософію) внутрішнього аудиту ефективності та наводить приклади можливого до застосування інструментарію (методів, методичних прийомів) проведення внутрішнього аудиту ефективності, який стосується не тільки оцінки бюджетної програми.

Тобто при проведенні аудиту ефективності стосовно оцінювання діяльності установи щодо ефективності функціонування системи внутрішнього контролю, ступеня виконання і досягнення цілей, визначених у стратегічних та річних планах, якості надання адміністративних послуг та виконання контрольно-наглядових функцій, завдань, визначених актами законодавства, а також ризиків, які негативно впливають на виконання функцій і завдань установи, слід враховувати специфіку установи та застосовувати власні та адекватні (наприклад, існуючі або розроблені підрозділом внутрішнього аудиту) критерії оцінювання щодо кожного із аспектів/об'єктів аудиту. При цьому доречно враховувати наведений у вказаному методичному посібнику приклад "матриці планування аудиторського дослідження". Крім того, при плануванні та проведенні аудиту ефективності доцільним є використання "Методологічних вказівок з внутрішнього аудиту в державному секторі України" (МВ 5 "Процес проведення внутрішніх аудитів (основні кроки внутрішнього аудиту)").

Варто враховувати й те, що при плануванні та проведенні внутрішнього аудиту ефективності не має (ні в міжнародній, ні у вітчизняній практиці) та не може бути "шаблонних" підходів, адже аудиторські дослідження за напрямом "внутрішній аудит ефективності" кожного разу специфічні та потребують від аудиторів професіоналізму та досвіду.

Стандарти внутрішнього аудиту є загальним (рамковим) документом, який визначає єдині підходи до організації та проведення внутрішнього аудиту, підготовки аудиторських звітів, висновків та рекомендацій, оцінки якості такого аудиту. Наведені у Стандартах критерії щодо надання безумовно позитивних, умовно-позитивних та негативних висновків розроблені з урахуванням саме специфіки внутрішнього аудиту, а не інспекційних контрольних заходів (ревізій, перевірок). Тому, підхід щодо необхідності визначення "чіткої шкали критеріїв розподілу встановлених порушень та недоліків за результатами проведених аудитів для формування висновків в аудиторських звітах..." може бути врахований лише для формування висновків за результатами внутрішніх фінансових аудитів.

Наразі Центральним підрозділом гармонізації розпочато роботу по внесенню відповідних змін до Стандартів внутрішнього аудиту.