Як Міністр фінансів України, що відповідає за формування політики та координацію реформи ДФС, я започатковую нову практику: цим листом я офіційно звертаюся до Вас з метою доведення основних цілей та пріоритетних обов'язкових до виконання завдань Державної фіскальної служби (далі - ДФС) на 2016 - 2017 роки, а також ключових показників ефективності, які вимірюватимуть прогрес ДФС у проведенні реформ та інформуватимуть суспільство про наші спільні досягнення.

Я щиро розраховую на подальше проведення ДФС відкритої інформаційної політики шляхом розміщення на офіційному веб-сайті звіту стосовно рівня досягнення ключових показників ефективності на щомісячній основі, що слугуватиме доброю сталою практикою побудови партнерських та відкритих відносин із суспільством. Для посилення контролю над виконанням реформи та збільшення доступу до інформації, Міністерство фінансів також буде оприлюднювати даний звіт ДФС на своєму офіційному веб-сайті.

Першочерговим завданням Уряду та моїм особистим пріоритетом як Міністра фінансів є створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні для активізації як іноземних інвесторів, так і внутрішніх інвесторів. Динамічний соціально-економічний розвиток нашої країни неможливий без суттєвого поліпшення умов ведення бізнесу. Проста, справедлива, необтяжлива, конкурентоздатна та сервіс-орієнтована податкова політика є ключовим індикатором успішної економічної політики будь-якої країни.

На сьогодні робота ДФС вкрай негативно оцінюється як міжнародними інституціями, так і внутрішніми інвесторами. Так, за даними Transparency International, Україна в 2015 році посіла 130 місце зі 168 позицій у всесвітньому рейтингу сприйняття корупції. Згідно з соціологічними опитуваннями, ДФС вважається чи не найкорумпованішим органом державної влади. Ще одним індикатором низького рівня довіри платників податків до ДФС є численні звернення та скарги з боку бізнесу на незадовільну роботу служби. Ми повинні це чесно визнати. Це ті виклики, які постають сьогодні перед нами. А тому нашим ключовим завданням є перетворення цих викликів у можливості як для внутрішніх, так і для іноземних інвесторів.

Отже, нашими основними цілями у проведенні реформ ДФС є:

• викорінення корупції та злочинності;

• зміна ідеології ДФС, яка має перетворитися з карального органу на сервісний;

• ліквідація податкової міліції та створення нового органу фінансових розслідувань з переважно аналітичними функціями;

• підтримка та заохочення сумлінних платників;

• підвищення ефективності роботи ДФС шляхом запровадження ризик-орієнтованого підходу;

• збільшення ролі електронних сервісів в роботі ДФС.

Досягнення поставлених цілей - це вміння концентруватися на першочергових завданнях та з успіхом їх виконувати. Якісне виконання завдань у встановлений строк і є показником ефективності та певним індикатором досягнення наших цілей.

Для досягнення цілей нам вкрай важливо виконати наступні першочергові завдання:

(1.) підвищення рівня добровільної сплати податків;

(2.) підвищення якості податкових перевірок;

(3.) підвищення ефективності процедури апеляційних оскаржень;

(4.) підвищення ефективності системи ризиків для виявлення несумлінних платників;

(5.) зменшення рівня податкового боргу;

(6.) розширення сфери застосування електронних та інших сервісів;

(7.) інституційна реформа та подальша реструктуризація ДФС;

(8.) покращання взаємодії з платниками податків, яке має збільшити довіру до ДФС.

Підвищення якості податкових перевірок платників

Податкові перевірки є інструментом виявлення платників податків, що порушують податкове законодавство. Такі перевірки повинні бути спрямовані на виявлення реальних порушників та здійснення обґрунтованих донарахувань податків.

За даними 2015 року тільки 8 % нарахованих грошових зобов'язань були сплачені до бюджету. Однією з основних причин низької сплати є неефективна робота системи оцінки ризиків, необґрунтованість донарахувань, які потім оскаржуються в апеляційному та судовому порядку. В результаті, переважна частина донарахувань не перетворюється в реально сплачені податки. Не сплачені до бюджету суми донарахувань означають зайво витрачені ресурси платників податків.

В поточному році Вами повинна бути удосконалена система оцінки ризиків, що дозволить ефективно виявляти платників, та операції, що потребують перевірки. Буде підвищений професійний рівень аудиторів ДФС, що забезпечить правильне застосування діючого законодавства. Цілями здійснення перевірки повинне стати виявлення реального порушення, а не максимізація суми донарахувань.

Я очікую, що рівень сплати донарахованих за результатами перевірок грошових зобов'язань буде збільшений у 2017 році до 30 %, а частка зобов'язань, з якими погодився платник або які підтверджені рішеннями апеляційної та судової інстанції, збільшиться у 2017 році до не менше, ніж 35 %.

Підвищення якості перевірок повинне також призвести до збільшення частки спорів щодо донарахувань, що вирішуються на користь ДФС, до31.12.2016 року - 40 %, у 2017 році - до 50 %.

Ятакож вважаю за доцільне забезпечити притягнення до відповідальності співробітників ДФС, що систематично здійснюють необґрунтовані донарахування.

Підвищення ефективності процедури апеляційних оскаржень

Апеляційна процедура оскарження рішень податкових органів є важливою гарантією захисту прав платника податків та можливістю вирішити спір між платниками та ДФС в досудовому порядку. Ефективна процедура дозволяє економити ресурси ДФС та платників, уникаючи подальших витрат часу та коштів в суді.

Навіть у випадку оскарження рішення у судовому порядку про ефективність роботи апеляційної процедури свідчитимуть результати судового розгляду. У випадку ефективної роботи підрозділів, що відповідають за адміністративне оскарження, суд у переважній більшості випадків повинен підтверджувати рішення контролюючого органу, прийняте за результатами процедури адміністративного оскарження.

Очікую, що частка судових рішень, які приймаються на користь ДФС після проходження процедури апеляційного оскарження, складе у 2017 році не менш, ніж 50 %.

Сьогодні облік результативності розгляду справ за скаргами платників податків, поданих після процедури апеляційного оскарження, не ведеться ДФС.

Вважаю, що запровадження такого обліку є необхідним інструментом моніторингу ефективності роботи підрозділів апеляційного оскарження.

Також я очікую, що рішення ДФС щодо подальшого судового оскарження рішень судів нижчих інстанцій буде прийматися на підставі обґрунтованих доказів позиції ДФС та з урахуванням перспектив подальшого судового розгляду.

Підвищення ефективності системи оцінки ризиків для виявлення несумлінних платників