З метою підготовки попередніх показників проекту Державного бюджету України на 2016 рік та прогнозу Державного бюджету України на 2017 і 2018 роки Міністерство фінансів просить надати пропозиції до структури та змісту бюджетних програм за формами, що додаються.

Під час підготовки інформації потрібно враховувати положення Бюджетного кодексу, проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2016 рік, схвалених 31 березня 2015 року на засіданні Кабінету Міністрів України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженої Постановою Верховної Ради України від 11.12.2014 № 26-VIII, Коаліційної угоди, Стратегії сталого розвитку "Україна-2020", схваленої Указом Президента України від 12.01.2015 № 5/2015, та меморандуму про співпрацю з Міжнародним валютним фондом.

Зокрема, в Основних напрямах бюджетної політики на 2016 рік чітко сформульовані завдання для головних розпорядників бюджетних коштів та шляхи їх реалізації, що у сукупності має забезпечити синергетичний ефект та досягнення цілей державної політики у відповідних галузях економіки.

Бюджетна політика 2016 року буде спрямована не на розпорошення фінансового ресурсу, а на вирішення вкрай нагальних та проблемних питань, забезпечення цільового та ефективного використання коштів державного бюджету і сконцентрована на заходах з підтримки економіки та пріоритетах її розвитку.

На розвитку вітчизняної економіки позначаються наслідки 2014 року, збереження негативного зовнішньоекономічного фону, продовження військового конфлікту на сході України, глибока девальвація національної грошової одиниці та прискорення інфляції.

Для реагування на зазначені виклики було проведено роботу із внесення змін до законодавства, на основі якого формувався Державний бюджет України на 2015 рік, та, відповідно, Верховною Радою України 2 березня 2015 року було внесено зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" .

В основу змін покладено уточнений прогноз макропоказників, який відповідає прогнозу МВФ та враховує ключові положення нової програми співпраці України з Міжнародним валютним фондом, зокрема в частині дотримання режиму гнучкого валютного курсу та збільшення граничного рівня тарифів на природний газ.

Основними викликами при формуванні проекту державного бюджету на 2016 рік є, зокрема:

- забезпечення обороноздатності держави;

- виконання усіх боргових зобов'язань держави вчасно та у повному обсязі;

- забезпечення соціальними субсидіями населення у зв'язку із підвищенням тарифів на природний газ, енергоносії, водопостачання та водовідведення;

- збалансування Пенсійного фонду з урахуванням реформування єдиного соціального внеску.

Таким чином, без подальшого проведення дієвих реформ ми не матимемо можливості фінансувати повною мірою навіть ті заходи, що спрямовані на виконання вимог чинного законодавства.

Така ситуація в економіці країни спонукає до режиму жорсткої економії, оптимізації видатків бюджету та перегляду існуючої системи державних цільових програм з урахуванням переходу до нової системи бюджетного планування, спрямованої на досягнення стратегічних цілей.

Підготовка попередніх показників проекту Державного бюджету України на 2016 рік та прогнозу Державного бюджету України на 2017 і 2018 роки має бути спрямована на підвищення прозорості та раціональності бюджетного процесу, а також сприяти економічному відновленню, закладенню основ кардинальної реструктуризації економіки у напрямі інноваційної моделі - створення привабливого інвестиційного клімату, належних умов розвитку малого і середнього підприємництва, стимулювання національного бізнесу до створення конкурентних товарів і послуг та їх виведення на міжнародні ринки.

Таким чином, при формуванні пропозицій до структури та змісту бюджетних програм (далі - структурні зміни) головні розпорядники бюджетних коштів мають забезпечити:

1) оптимальну кількість бюджетних програм у проекті Державного бюджету України на 2016 рік та прогнозі Державного бюджету України на 2017 і 2018 роки та належне обґрунтування необхідності запровадження нових бюджетних програм.

Головним розпорядникам бюджетних коштів необхідно провести аналіз виконання бюджетних програм та уточнити їх перелік відповідно до положень Стратегії оптимізації кількості бюджетних програм, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.04.2011 № 292-р "Питання оптимізації кількості бюджетних програм", та Стратегії розвитку системи управління державними фінансами, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 774-р (за результатами виконання завдань якої, зокрема, передбачено оптимізувати бюджетні видатки відповідно до пріоритетів державної політики), а також здійснити оцінку ефективності бюджетних програм у 2014 році, як це передбачено статтею 20 Бюджетного кодексу України.

Методичні рекомендації щодо здійснення оцінки ефективності бюджетних програм затверджені наказом Мінфіну від 17.05.2011 № 608 і передбачають, зокрема, аналіз відповідності бюджетної програми пріоритетам соціально-економічного розвитку країни та окремих галузей економіки (сфер діяльності, регіону).

Таким чином, головні розпорядники бюджетних коштів при визначенні показників результату своєї діяльності, бюджетних програм та відповідних результативних показників на 2016 - 2018 роки, які будуть покладені в основу формування бюджетних запитів та паспортів бюджетних програм на 2016 рік, мають:

- визначити стратегічні цілі та показники результату своєї діяльності на 2016 - 2018 роки відповідно до пріоритетів державної політики, визначених Угодою про асоціацію Україна - ЄС, Стратегією сталого розвитку "Україна-2020", Програмою дій Кабінету Міністрів України, Коаліційною угодою;

- сформувати бюджетні програми та їх результативні показники відповідно до визначених стратегічних цілей та показників результату своєї діяльності;

- розглянути можливість консолідації бюджетних програм з метою забезпечення створення прозорого взаємозв'язку бюджетних призначень головного розпорядника бюджетних коштів із стратегічними цілими та концентрації видатків державного бюджету з метою реалізації державної політики у певній галузі (сфері діяльності);

- забезпечити чітке та лаконічне формулювання назв бюджетних програм. Назва бюджетної програми повинна відображати її основну суть, узагальнюючи заходи, що здійснюються в рамках бюджетної програми. Мета бюджетної програми та напрями використання коштів, що будуть визначені у бюджетних запитах та паспортах бюджетних програм, не повинні дублювати назву бюджетної програми;

- переглянути напрями використання коштів за бюджетними програмами з метою запобігання розпорошенню коштів між різними бюджетними програмами на виконання схожих робіт, надання послуг у одній галузі (сфері діяльності).

Головні розпорядники бюджетних коштів подають пропозиції щодо запровадження у 2016 - 2018 роках нових бюджетних програм та відповідні обґрунтування лише у разі наявності відповідних законодавчих підстав (нормативно-правових актів) та неможливості включення відповідних видатків, як напряму використання коштів, за вже існуючими бюджетними програмами, переглянутими з урахуванням вищенаведеного.

Нові бюджетні програми мають бути підпорядковані стратегічним цілям держави, а їх реалізація повинна бути спрямована на досягнення відповідних показників результату діяльності головного розпорядника та підтверджуватися результативними показниками бюджетної програми, які будуть покладені в основу формування бюджетних запитів та паспортів бюджетних програм на 2016 рік.

За результатами проведеної роботи з визначення стратегічних цілей головні розпорядники бюджетних коштів подають до Мінфіну інформацію за формою, визначеною у додатку 2 до цього листа, до 24 квітня 2015 року.

2) підвищення ефективності бюджетних витрат.

При формуванні структурних змін у складі бюджетних програм необхідно виключити непріоритетні та неефективні витрати, зокрема ті, які не стосуються виконання основних функцій і завдань відповідного головного розпорядника, з урахуванням результатів ревізій, проведених Державною фінансовою інспекцією України, та перевірок, проведених Рахунковою палатою України щодо законності витрачання коштів, виділених на виконання бюджетних програм.

Головні розпорядники бюджетних коштів повинні звернути увагу на посилення обґрунтованості видатків державного бюджету, результативні показники бюджетних програм повинні мати кількісне вираження, щоб забезпечити можливість оцінювати економічну ефективність різних програм та обирати ті, які матимуть максимально можливий економічний ефект при мінімальних затратах.

При цьому, з метою реформування бюджетного процесу і створення умов для підвищення рівня відповідальності та самостійності учасників бюджетного процесу радикально зміщено акценти з "управління бюджетними коштами" на "управління результатами". Оновлена організація бюджетного процесу має ґрунтуватися на широко вживаній у світі моделі "бюджетування, орієнтованого на результати в рамках середньострокового фінансового планування".

Так, пропонується принципово змінити систему обґрунтування видатків головними розпорядниками бюджетних коштів у проекті бюджету наступного року, зокрема, головні розпорядники мають:

- щорічно обґрунтовувати (розраховувати) потребу у видатках на утримання бюджетних установ та реалізацію заходів з урахуванням цілей та завдань, визначених стратегічними та програмними документами, а не спиратись виключно на показники минулих періодів та необхідність їх щорічного індексування;

- довести необхідність виділення не тільки додаткових коштів порівняно з поточним роком, як це відбувалося в минулих роках, але і необхідність виділення коштів у наступному році в межах обсягів, передбачених на виконання відповідної бюджетної програми у 2015 році.

Тобто буде застосовано принцип "першої гривні".

3) виконання вимог Бюджетного кодексу щодо включення бюджетних програм, які забезпечують протягом декількох років виконання інвестиційних програм (проектів), до проекту державного бюджету на 2016 рік та прогнозу державного бюджету на 2017 і 2018 роки.

Відповідно до статті 35 Бюджетного кодексу показники за бюджетними програмами, які забезпечують протягом декількох років виконання інвестиційних програм (проектів), включаються до бюджетних запитів у разі їх схвалення у встановленому законодавством порядку та на підставі розрахунків обсягу витрат і вигод щодо реалізації таких інвестиційних програм (проектів).

Відповідна інформація має надаватися разом із бюджетними запитами та знайти своє відображення у показниках результату діяльності головного розпорядника коштів державного бюджету, а також результативних показниках за відповідними бюджетними програмами.

При цьому головні розпорядники бюджетних коштів повинні звернути увагу на пріоритетність передбачення бюджетних коштів для продовження інвестиційних програм (проектів), реалізація яких здійснюється за рахунок бюджетних призначень, визначених Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" (зі змінами), з урахуванням необхідності поетапного їх завершення та введення в дію відповідних об'єктів, як це передбачено статтею 21 Бюджетного кодексу .

Пропозиції щодо інвестиційних програм (проектів), реалізація яких передбачається із наданням державної підтримки у плановому та прогнозних роках, можуть бути включені до бюджетних запитів, виключно після державної реєстрації таких інвестиційних програм (проектів) та оцінки їх економічної ефективності відповідно до статті 12-1 Закону України "Про інвестиційну діяльність" .

4) виконання таких вимог:

врахування положень Закону України від 27.03.2014 № 1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 № 65 "Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету", постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2014 № 71 "Про деякі питання оптимізації державних цільових програм і національних проектів, економії бюджетних коштів та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України".

З метою виконання у 2015 році завдань, визначених Планом заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку "Україна-2020", затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 213-р, Міністерством фінансів України розроблено проекти наказів "Про затвердження Змін до Загальних вимог до визначення результативних показників бюджетної програми" та "Про внесення змін до Інструкції з підготовки бюджетних запитів", якими передбачаються нові підходи до визначення результативних показників бюджетних програм та формування головними розпорядниками бюджетних коштів бюджетних запитів.

Зазначені проекти наказів Мінфіну оприлюднено відповідно до частини третьої статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" на офіційному веб-сайті Міністерства в мережі Інтернет,

Після прийняття відповідних наказів Мінфіну та проведення у встановленому законодавством порядку їх державної реєстрації положення вказаних документів застосовуватимуться учасниками бюджетного процесу при складанні та опрацюванні бюджетних запитів на 2016 - 2018 роки для формування проекту держбюджету на 2016 рік та прогнозу держбюджету на 2017 і 2018 роки.

Під час підготовки інформації головні розпорядники бюджетних коштів мають врахувати положення проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2016 рік, зокрема:

упорядкування повноважень щодо здійснення видатків між державним та місцевими бюджетами шляхом спрямування додаткового власного ресурсу місцевих бюджетів, отриманого за результатами впровадження реформи міжбюджетних відносин, на здійснення повноважень (із внесенням відповідних змін до Бюджетного кодексу України) щодо підготовки кадрів у державних вищих навчальних закладах I - II рівнів акредитації (перенесення строку передачі повноважень з 1 січня 2017 р. на 1 січня 2016 р.), робітничих кадрів у професійно-технічних та інших навчальних закладах, а також утримання закладів культури (національні та державні цирки, театри, заповідники, концертні організації, бібліотеки, музеї);

завершення формування єдиного освітнього простору шляхом передачі вищих навчальних закладів до сфери управління Міністерства освіти і науки України (крім закладів, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я);

оптимізація загальної кількості навчальних годин загальноосвітніх навчальних закладів та шкіл естетичного виховання;

збільшення кількості учнів у групі під час поділу класів для вивчення окремих предметів;

затвердження типових штатних нормативів для закладів бюджетної сфери та установ, які отримують фінансову підтримку з бюджету;

продовження роботи з оптимізації мережі закладів освіти, культури, інших галузей бюджетної сфери, насамперед оптимізувати мережу загальноосвітніх навчальних закладів із скороченням їх кількості (орієнтовно на 5 відсотків за рахунок об'єднання малокомплектних шкіл) та зменшити кількість вищих навчальних закладів з 802 до 317;

врегулювання на законодавчому рівні питання діяльності ботанічних садів та заповідників вищих навчальних закладів, які є їх структурними підрозділами;

затвердження регіональних планів об'єднання навчальних закладів, закладів культури (із збереженням фінансової самостійності) з урахуванням демографічних показників, рівня міграції, стану ринку праці для задоволення потреб населення у високоякісних послугах;

розроблення середньострокових та довгострокових (на 25 - 30 років) прогнозів розвитку освітньої галузі на підставі демографічних показників та тенденцій випуску вихованців дошкільних, учнів загальноосвітніх та професійно-технічних, студентів вищих навчальних закладів;

формування показників державного замовлення на підготовку фахівців, науково-педагогічних та робітничих кадрів відповідно до потреб ринку праці та за галузевою ознакою;

щорічне визначення доцільності у підготовці фахівців та робітничих кадрів за певними спеціальностями, напрямами підготовки, галузями знань;

установлення економічно обґрунтованої плати за проживання у гуртожитках навчальних закладів та наукових установ;

скорочення адміністративно-господарських видатків наукових установ, навчальних закладів та установ освіти;

впорядкування виплат під час роботи за сумісництвом (нарахування доплат, надбавок, інших виплат, передбачених законодавством, за основним місцем роботи за фактично відпрацьований час);

нарахування доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а не за вакантною посадою;

оптимізація мережі наукових установ з урахуванням критеріїв оцінювання результативності їх науково-технічної діяльності;

передача Національної академії наук, Національної академії педагогічних наук, Національної академії мистецтв, Національної академії правових наук, Національної академії аграрних наук та бюджетних наукових установ, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, що перебувають в управлінні Державного управління справами (крім бюджетних установ, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до закону військових формувань, правоохоронних органів, органів цивільного захисту), до сфери управління Міністерства освіти і науки України, передача Національної академії медичних наук - до сфери управління Міністерства охорони здоров'я, залишення Інституту протезування та протезобудування у сфері управління Міністерства соціальної політики з метою розвитку протезно-ортопедичної галузі в Україні та забезпечення зазначеними Міністерствами відповідного фінансування таких установ;

нормативне врегулювання питань формування державного замовлення у сферах культури, телебачення та радіомовлення, кінематографії та у видавничій сфері;

продовження здійснення заходів із передачі закладів культури державної власності до сфери управління Міністерства культури України;

реформування системи державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства про охорону культурної спадщини;

удосконалення механізму надання державної підтримки закладам та установам культури;

розроблення нормативів для планування обсягів фінансової підтримки театрів, художніх колективів, концертних, циркових організацій, затвердження критеріїв для надання такої підтримки;

опрацювання питань створення цифрових (електронних) бібліотек як одного з ключових напрямів розвитку світової інформаційної сфери та однієї з найважливіших складових частин інформаційного суспільства;

створення на базі бібліотек державної та комунальної власності центрів обслуговування громадян, основним завданням яких є задоволення потреб громадян у публічній інформації, забезпечення їх доступу до державних та регіональних електронних інформаційних ресурсів, надання консультативних послуг з питань електронного оформлення звернень до органів державної влади тощо;

побудова нової моделі надання послуг музеями, розширення переліку послуг з організації дозвілля населення, використання новітніх технологій, нової форми подання експонатів, удосконалення системи організації музейної справи (утворення музейних асоціацій, союзів тощо);

розширення переліку джерел фінансування закладів культури шляхом стимулювання позабюджетного фінансування культури (налагодження зв'язків між закладами культури та бізнесом (фандрейзинг));

переведення окремих типів закладів культури на самоокупність;

перегляд нормативів забезпечення населення публічними бібліотеками з урахуванням демографічної ситуації;

усунення необґрунтованих диспропорцій у рівні оплати праці працівників бюджетної сфери, які виконують однакову за рівнем складності та функціональними ознаками роботу, мають подібну або рівнозначну кваліфікацію, шляхом перегляду (скасування) доплат та надбавок за особливі умови праці окремих категорій працівників бюджетної сфери;

інвентаризація міжнародних договорів України, які передбачають спрямування бюджетних коштів на їх виконання, переукладання цих договорів з метою оплати зобов'язань тими суб'єктами, які їх укладали, за рахунок коштів спеціального фонду;

створення умов для використання державними органами, підприємствами, установами та організаціями, які використовують бюджетні кошти, програмного забезпечення з відкритим кодом;

внесення змін до Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" з метою удосконалення положень про застосування до журналістів державних та комунальних засобів масової інформації норм про умови оплати праці та пенсійне забезпечення державних службовців;

упорядкування умов оплати праці журналістів державних телерадіоорганізацій, журналістів та керівних працівників і спеціалістів апарату Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ", віднесених до категорій посад державних службовців;

затвердження методики визначення граничної вартості хвилини екранного часу для встановлення обсягу надання державної фінансової підтримки суб'єктам продюсерської системи шляхом часткового фінансування виробництва національних фільмів.

Водночас у місячний термін головні розпорядники бюджетних коштів у межах компетенції мають підготувати відповідні проекти нормативно-правових актів, спрямованих на реалізацію положень проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2016 рік.

Для розрахунку граничного обсягу видатків та надання кредитів на 2016 рік та індикативних прогнозних показників обсягів видатків і надання кредитів з державного бюджету на 2017 і 2018 роки подати до 30 квітня 2015 року інформацію щодо:

прогнозних обсягів видатків за окремими напрямами, на розвиток озброєння та військової техніки, у тому числі державне оборонне замовлення (закупівля озброєння, військової та спеціальної техніки, науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт та інше);

чисельності особового складу МВС, СБУ, Управління державної охорони та органів прокуратури;