МФУ проаналізувало дію Закону України від 05.04.2007 р. N 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" стосовно застосування його у сфері податкового контролю та загальної діяльності ДПАУ і повідомляє.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до пункту 1 частини другої ст. 92 Конституції України система оподаткування, податки і збори встановлюються виключно законами України.

У преамбулі Закону України "Про систему оподаткування" встановлено, що цей Закон визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

Відповідно до ст. 2 вказаного Закону під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування, а сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування.

Стаття 29 Бюджетного кодексу України передбачає, що усі доходи, що отримуються відповідно до законодавства України про податки і збори (обов'язкові платежі), є доходами Держбюджету України. Податки і збори (обов'язкові платежі), зазначені у ст. 64 цього Кодексу, складають кошик доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів. Відповідно до ст. 66 цього Кодексу встановлена в цій статті Кодексу частина податку з доходів фізичних осіб і плати за землю, що сплачуються на відповідній території, є джерелом формування доходів бюджету АР Крим, обласних та районних бюджетів, які враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів. У статті 69 вказаного Кодексу визначено податки і збори (обов'язкові платежі), що належать до доходів місцевих бюджетів, які не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.

Виходячи з наведеного, а також враховуючи положення ст. 30, 70, 82, 87-91 Бюджетного кодексу України, податки і збори (обов'язкові платежі) на законодавчому рівні чітко та однозначно визначені основними джерелами формування бюджетів, за рахунок яких здійснюються видатки на забезпечення конституційного ладу держави, державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства, видатки, які визначаються функціями держави, видатки на реалізацію прав та обов'язків АР Крим та місцевого самоврядування, які мають місцевий характер та визначені законами України, забезпечується реалізація загальносуспільних інтересів і потреб, а також визначених Конституцією України державних гарантій та соціальної спрямованості держави.

Відповідно до п. 30 ст. 2, частини третьої ст. 50 та частини п'ятої ст. 78 Бюджетного кодексу України своєчасне та в повному обсязі надходження до державного та місцевих бюджетів податків і зборів (обов'язкових платежів), інших доходів, передбачених законодавством, забезпечують податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень. Крім того, відповідні за змістом положення також визначені у ст. 20 Закону України "Про систему оподаткування", в Законі України "Про державну податкову службу в Україні", Законі України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", інших спеціальних законах з питань оподаткування.