На виконання Указу Президента України від 3 жовтня 1992 р. "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" та постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. N 731 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади",

1. Довести до відома і виконання начальникам управлінь і відділів центрального апарату Міністерства, що:

1.1. З 1 січня 1993 р. підлягають державній реєстрації нормативні акти Міністерства фінансів України, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, підприємств, установ та організацій.

Державна реєстрація покладена на Міністерство юстиції України.

1.2. На державну реєстрацію подаються акти, що містять правові норми (правила поведінки), розраховані на невизначене коло осіб, підприємств, установ, організацій і неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами "Для служебного користування", "Не для друку", "Таємно" та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.

1.3. Державній реєстрації підлягають нормативні акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що:

а) зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації;

б) мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів державної виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, а також підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління Мінфіну України.

1.4. На державну реєстрацію не подаються акти:

а) персонального характеру (про склад комісій, призначених на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо);

б) дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові норми;

в) оперативно-розпорядчого характеру (разові доручення);

г) якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення вищестоящих органів;

д) спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень, інших органів державної виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що не мають нових правових норм;

е) нормативно-технічного характеру (державні стандарти, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, форми звітності та інші).

1.5. Установити порядок, при якому всі документи, які включають правову норму (правила, положення, інструкції, інструктивні вказівки тощо), затверджуються тільки наказом по Міністерству фінансів.

Заборонити встановлення нових правових норм листами.

1.6. При підготовці спільного акта з іншими міністерствами та відомствами нормативний акт підписується заступником Міністра відповідно до розподілу обов'язків і реєструється в установленому порядку в тому структурному підрозділі Міністерства, на який було покладено відповідальність за його розробку.

1.7. Розмножування та розсилка нормативних актів, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, підприємств, установ та організацій, повинні здійснюватись тільки після державної реєстрації з обов'язковим посиланням на номер і дату державної реєстрації.

1.8. Зміни і доповнення, що вносяться до нормативних актів, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації в такому ж порядку.

1.9. Нормативні акти, зазначені у пунктах 1.2 і 1.3, набувають чинності через 10 днів після їх державної реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

1.10. Нормативний акт на державну реєстрацію подається до Мінюсту України наступного дня після його прийняття, у трьох примірниках (оригінал і дві завірені копії).

Спільно прийнятий нормативний акт подається на державну реєстрацію органом, підпис якого стоїть першим.

1.11. Нормативний акт, що подається на державну реєстрацію, має відповідати вимогам законодавства про мови та інших актів законодавства, узгоджуватися з раніше прийнятими актами і викладатися згідно з правописом.

1.12. Разом з нормативним актом до Мінюсту подаються:

а) обгрунтування підстав для видання нормативного акту чи окремих його норм;

б) відомості про чинні акти з цього питання, інформація про строки приведення їх у відповідність з нормативним актом, поданим на державну реєстрацію, а також про акти, що втрачають чинність у зв'язку з прийняттям цього акта;

в) відомості про офіційне поводження акта з заінтересованими органами незалежно від того, чи є таке погодження обов'язковим згідно з законодавством.

2. Установити, що начальники управлінь і відділів Міністерства:

2.1. Забезпечують підготовку документів, зазначених у пункті 1.12, а також супровідний лист, який підписують у заступника Міністра згідно з розподілом обов'язків.

2.2. Якщо у розробці проекту нормативного акта беруть участь декілька управлінь і відділів Міністерства, підготовку документів до державної реєстрації нормативного акта і його подання Мінюсту у зазначений строк, а також повернення оригіналу акта забезпечує начальник управління (відділу) - головного виконавця.

2.3. Один примірник документів, підготовлених до передачі на державну реєстрацію до Мінюсту, подається для реєстрації Юридичному відділу Міністерства.

2.4. Несуть відповідальність за подання нормативного акта на державну реєстрацію.

3. Узяти до відома та врахувати при підготовці нормативного акта, що:

3.1. Державна реєстрація нормативного акта провадиться протягом 10 днів з моменту надходження його до Мінюсту з дотриманням вимог, передбачених пунктами 1.11 і 1.12 цього наказу.

У разі потреби (необхідність проведення аналізу нормативного акта із залученням експертів, великий обсяг нормативного акта) цей строк може бути продовжений Мінюстом, але не більше як на 10 днів, про що останній повинен повідомити Мінфін.