'...'

Закон України "Про здійснення державних закупівель" (зі змінами) (далі - Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Щодо зміни цін (тарифів) на окремі товари та послуги, визначені частиною четвертою статті 2 Закону

Відповідно до частини першої статті 41 Закону істотними умовами договору про закупівлю є: предмет договору (найменування, номенклатура, асортимент); кількість товарів, робіт і послуг та вимоги щодо їх якості; порядок здійснення оплати; сума, визначена у договорі; термін та місце поставки товарів, надання послуг, виконання робіт; строк дії договору; права та обов'язки сторін; зазначення умови щодо можливості зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків; відповідальність сторін.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі (частина п'ята статті 40 Закону).

Відповідно до статті 6 Закону України "Про ціни і ціноутворення" в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів згідно зі статтею 7 цього Закону.

Статтею 8 зазначеного Закону визначено, що державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Повноваження центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг визначені постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.96 р. № 1548 .

Так, зокрема, відповідно до пункту 8 цієї постанови Національна комісія регулювання електроенергетики регулює тарифи на електроенергію, що відпускається населенню для побутових потреб, єдині тарифи на електричну енергію, що відпускається для кожного класу споживачів, крім тарифів на електричну енергію, що відпускається на побутові потреби населення, населених пунктів та зовнішнього освітлення, та встановлює:

граничні рівні цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, а також граничні рівні цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання за погодженням з Мінекономіки;

роздрібні ціни на природний газ для потреб населення;

тарифи на транспортування магістральними трубопроводами газу природного, нафти, нафтопродуктів, аміаку та етиленових речовин, що поставляються споживачам України;

тарифи на закачування, зберігання та відбір природного газу;

тарифи на розподіл природного газу та його постачання;

за погодженням з Мінекономіки та Мінфіном граничні рівні цін на природний газ для суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих (виходячи з обсягу природного газу, що використовується для виробництва та надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, за умови ведення такими суб'єктами окремого приладового та бухгалтерського обліку тепла і гарячої води).

Слід зазначити, що, у разі якщо у договорі про закупівлю передбачено, що оплата товарів та послуг, визначених частиною четвертою статті 2 Закону , відбувається за діючими на день оплати тарифами (цінами), то здійснення такої оплати не буде вважатись зміною істотних умов договору про закупівлю.

Разом з цим, якщо після визначення переможця закупівлі в одного учасника тарифи змінилися у сторону збільшення, замовник може укласти договір про закупівлю за обсягом, указаним у повідомленні про акцепт, зазначивши у такому договорі відповідний тариф та після укладання зазначеного договору вчинити дії, передбачені пунктом першим частини 5 статті 40 Закону .

Крім того, у разі якщо замовником здійснюється закупівля товарів та послуг, визначених частиною четвертою статті 2 Закону , за процедурою закупівлі в одного учасника та зміна цін (тарифів) відбулась до визначення переможця процедури закупівлі в одного учасника, кінцева ціна пропозиції погоджується при проведенні остаточних переговорів з урахуванням затверджених (уведених у дію) цін (тарифів) та зазначається у відповідному протоколі та повідомленні про акцепт.

Щодо укладання договорів розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів на період відсутності доведених кошторисів (планів використання бюджетних коштів)

Відповідно до абзацу першого пункту 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228, у разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а вищі навчальні заклади та наукові установи також тимчасові індивідуальні плани використання бюджетних коштів і тимчасові індивідуальні помісячні плани використання бюджетних коштів, які затверджуються їх керівниками.

У зв'язку з численними зверненнями розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів щодо можливості укладання договорів про закупівлю за відсутності доведеного постійного кошторису (плану використання бюджетних коштів) відповідно до ціни пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції, визнаної найбільш економічно вигідною за результатами оцінки (за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника), яка перевищує показники тимчасового індивідуального кошторису (тимчасового індивідуального плану використання бюджетних коштів), Мінекономрозвитку повідомляє наступне.

Відповідно до частини першої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом (частина друга статті 23 Бюджетного кодексу України).

Визначення термінів "бюджетне призначення", "бюджетне асигнування" та "бюджетне зобов'язання" наведені у частині першій статті 2 Бюджетного кодексу України . Так, бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування; бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження; бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону істотною умовою договору про закупівлю, зокрема, є сума, визначена у договорі (далі - сума договору).

Згідно з частиною п'ятою статті 180 Господарського кодексу України ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.

Слід зазначити, оскільки законодавством не встановлені прямі обмеження щодо визначення суми договору відповідно до розміру бюджетного призначення (бюджетного асигнування), замовник-розпорядник (або одержувач) бюджетних коштів у договорах про закупівлю може визначати суму договору відповідно до ціни пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції, яку визнано найбільш економічно вигідною за результатами оцінки (за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника). При цьому при укладанні договору про закупівлю розпоряднику (одержувачу) бюджетних коштів необхідно обов'язково ураховувати частину першу статті 23 Бюджетного кодексу України та передбачити умову виникнення платіжних зобов'язань виключно при наявності відповідного бюджетного призначення (бюджетного асигнування).