Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (далі - Мінекономрозвитку) у зв'язку з набранням чинності 3 жовтня 2011 року Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель" (далі - Закон), яким внесено зміни, зокрема до Закону України "Про здійснення державних закупівель" (далі - Закон зі змінами), на численні звернення суб'єктів сфери державних закупівель щодо застосування законодавства про державні закупівлі зі змінами, ураховуючи інформацію, надану у межах компетенції Міністерством фінансів України, Міністерством соціальної політики України, Державною податковою службою України, Державною митною службою України, Державною казначейською службою України стосовно таких змін, повідомляє.

Відповідно до пункту 1 розділу II Прикінцевих положень Закону цей Закон набирає чинності через 60 днів з дня його опублікування (Голос України, 2011, 08, 03.08.2011 N 142).

Зазначена норма визначає правовий механізм набрання чинності Законом.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Частиною другої статті 5 Цивільного кодексу України передбачено, що акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність.

При цьому у частині другій статті 4 Цивільного кодексу України вказано, що актами цивільного законодавства, зокрема є закони України.

Разом з цим відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.02.99 N 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.

Ураховуючи, що така вказівка у Законі відсутня, процедури закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, розпочаті до набрання чинності Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до дня набрання чинності цього Закону.

Зокрема, у разі коли замовник розпочав процедуру закупівлі до набрання чинності Закону, інформація публікується та оприлюднюється відповідно до вимог, що діяли до набрання чинності Закону.

Якщо рішення про одностороннє розірвання договору про закупівлю, укладеного до набрання чинності Закону, прийняте після набрання ним чинності, інформація про одностороннє розірвання договору про закупівлю оприлюдненню не підлягає.

Таким чином, здійснення державних закупівель з дотриманням порядку, встановленого Законом, розпочинається з дня набрання ним чинності, а саме з 03.10.2011.

Згідно з частиною першою статті п'ятої Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Відповідно до статті 11 цього Кодексу цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з договорів та інших правочинів.

Таким чином, у разі внесення змін до договору про закупівлю шляхом укладання додаткової угоди після набрання чинності Закону, до таких правовідносин застосовуються норми Закону.

Ураховуючи викладене, норми щодо підстав та порядку внесення змін до істотних умов договору про закупівлю, в тому числі, щодо продовження дії договору про закупівлю передбачені частинами п'ятою, шостою статті 40 Закону зі змінами, розповсюджуються на договори про закупівлю, укладені до набрання чинності Закону.

Також, Мінекономрозвитку, як уповноважений орган, що здійснює регулювання та координацію у сфері державних закупівель (далі - Уповноважений орган), звертає увагу всіх суб'єктів сфери державних закупівель, що відповідно до пункту 3 розділу II Прикінцевих положень Закону до приведення актів законодавства у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону зі змінами закупівля в одного учасника - це процедура, відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками та акцепту пропозиції переможця процедури закупівлі в одного учасника.

Частиною другою статті 39 Закону зі змінами визначено, що процедура закупівлі в одного учасника застосовується замовником як виняток у разі: закупівлі творів мистецтва або закупівлі, пов'язаної із захистом прав інтелектуальної власності, або укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного чи мистецького конкурсу; відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на товари, роботи чи послуги, які можуть бути поставлені, виконані чи надані тільки певним постачальником (виконавцем), за відсутності при цьому альтернативи; нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв'язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, які унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення процедур конкурсних торгів, зокрема пов'язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам; якщо замовником було двічі відмінено процедуру закупівлі через відсутність достатньої кількості учасників; потреби здійснити додаткову закупівлю у того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами або послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов'язаних з експлуатацією та обслуговуванням; закупівлі товарів на товарних біржах; закупівлі товарів у разі припинення господарської діяльності, зокрема внаслідок банкрутства, за домовленістю з кредиторами.

Рішення про застосування процедури закупівлі в одного учасника приймається замовником у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 39 Закону зі змінами, без погодження з Уповноваженим органом.

Поряд з цим листи-погодження про застосування процедури закупівлі в одного учасника, видані Уповноваженим органом до набрання чинності Закону відповідно до Порядку погодження застосування процедури закупівлі в одного учасника, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 N 668, залишаються дійсними і можуть бути використані замовниками, які їх отримали, при укладенні договору про закупівлю за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника.

При цьому зазначаємо, що починаючи з дати набрання чинності Закону, Мінекономрозвитку не має правових підстав для надання погодження (відмови у погодженні) застосування процедури закупівлі в одного учасника, у тому числі у випадку, коли замовник звернувся за погодженням до набрання чинності Закону.

У випадку, коли до набрання чинності Закону була опублікована інформація про проведення процедури закупівлі в одного учасника і при цьому на дату набрання чинності Законом погодження Уповноваженого органу не було отримане, замовник оприлюднює звіт про результати проведення процедури закупівлі в одного учасника, в пункті 12 якого зазначається, що погодження Уповноваженого органу у застосуванні цієї процедури закупівлі не отримане у зв'язку з набранням чинності Закону.

Водночас, виходячи з норм частини п'ятої статті 11 Закону зі змінами, рішення комітету з конкурсних торгів, зокрема про застосування процедури закупівлі в одного учасника оформляється протоколом, який підписується усіма членами комітету, присутніми на засіданні комітету з конкурсних торгів.

Відповідно до частини третьої статті 39 Закону зі змінами загальний строк для визначення переможця процедури закупівлі в одного учасника не повинен перевищувати п'яти днів з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель інформації про застосування процедури закупівлі в одного учасника. Замовник акцептує пропозицію за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника в день визначення переможця.

Повідомлення про акцепт пропозиції обов'язково безоплатно публікується в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель.

Замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника у строк не раніше ніж через 14 днів (п'ять робочих днів у разі застосування процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої цієї статті) з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника.

Договір про закупівлю, укладений з порушенням строків, передбачених цією частиною, є нікчемним.

Підстави для відміни процедури закупівлі в одного учасника передбачені частиною п'ятою статті 39 Закону зі змінами.

Згідно з частиною другою статті 2 Закону зі змінами умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів можуть встановлюватися або змінюватися виключно цим Законом, крім випадків, передбачених цим Законом.

Окремими законами України визначаються особливості здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, які визначені частиною четвертою статті 2 Закону.

Відповідно до частини п'ятої статті 2 Закону зі змінами забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів, та або оплата замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.

Пунктом 6 розділу XI "Прикінцеві положення" Закону зі змінами встановлено Кабінету Міністрів України у місячний термін з дня набрання чинності цим Законом розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проекти законів, які визначають особливості здійснення закупівель за державні кошти товарів, робіт і послуг, зазначених в абзаці другому частини другої та частині четвертій статті 2 цього Закону.

До прийняття Верховною Радою України відповідних законів закупівля зазначених товарів, робіт і послуг здійснюється відповідно до цього Закону.

Частиною шостою статті 40 Закону зі змінами передбачено, що дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Відповідно до частини першої статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Таким чином, продовження дії договору можливо у разі, коли строк його дії не закінчився в установленому чинним законодавством порядку.

При цьому зауважуємо, що частину шосту статті 40 Закону зі змінами можуть застосовувати в своїй діяльності всі замовники, які здійснюють закупівлю в установленому цим Законом порядку.

Статтею 2 Закону зі змінами встановлено, що цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень, а робіт - 300 тисяч гривень.

Відповідно до частини третьої статті 10 Закону України "Про природні монополії" суб'єкти природних монополій здійснюють закупівлю товарів, робіт і послуг відповідно до вимог і процедур, визначених Законом України "Про здійснення державних закупівель". Визначення "суб'єкт природної монополії" наведене в абзаці четвертому частини першої статті 1 вказаного Закону, згідно з яким це суб'єкт господарювання (юридична особа) будь-якої форми власності (монопольне утворення), який виробляє (реалізує) товари на ринку, що перебуває у стані природної монополії.

Частиною четвертою статті 2 Закону зі змінами передбачено, що окремими законами визначаються особливості здійснення закупівлі, зокрема юридичними особами, які провадять діяльність у сферах, визначених статтею 5 Закону України "Про природні монополії". Відповідно до статті 5 цього Закону регулюється діяльність суб'єктів природних монополій у таких сферах: транспортування нафти і нафтопродуктів трубопроводами; транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподіл; зберігання природного газу в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності із зберігання природного газу (ліцензійними умовами); транспортування інших речовин трубопровідним транспортом; передачі та розподілу електричної енергії; користування залізничними коліями, диспетчерськими службами, вокзалами та іншими об'єктами інфраструктури, що забезпечують рух залізничного транспорту загального користування; управління повітряним рухом; централізованого водопостачання та водовідведення; транспортування теплової енергії; спеціалізованих послуг транспортних терміналів, портів, аеропортів за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України. Перелік суб'єктів природних монополій складається та ведеться Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень.