Мінекономіки на численні звернення суб'єктів сфери державних закупівель щодо застосування законодавства про державні закупівлі з урахуванням пропозицій, наданих Рахунковою палатою України, Міністерством внутрішніх справ України, Національним банком України, Головним контрольно-ревізійним управлінням України, Державним комітетом статистики України, повідомляє.

Закон України "Про здійснення державних закупівель" (зі змінами) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 1 Закону державна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти у порядку, встановленому цим Законом.

Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - це договір, який укладається між замовником і учасником за результатами процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари за державні кошти.

У разі коли видатки державних коштів здійснюються саме як відшкодування (компенсація) комунальних витрат орендодавцю, не використовуються для придбання товарів, робіт чи послуг і не передбачають укладання договору про закупівлю, то такі видатки не є закупівлею в розумінні Закону.

Згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженим наказом Мінекономіки від 26.07.2010 N 921 "Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі", визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником відповідно до пункту 26 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000 (далі - Правила), а також Відомчих будівельних норм ВБН Г.1-218-182:2006 "Класифікація робіт з ремонтів автомобільних доріг загального користування".

Водночас об'єктом будівництва є кожна відокремлена будівля (виробничий корпус або цех, склад, житловий будинок тощо) чи споруда (міст, тунель, платформа, дорога тощо) з усіма улаштуваннями (галереями, естакадами тощо), монтаж устаткування, меблів, інвентарю, підсобних та допоміжних пристроїв, що є невід'ємними від неї, а також за потреби з інженерними мережами, які прилягають до неї. На будівництво об'єкта повинен бути складений окремий проект і кошторис або кошторисний розрахунок (об'єктний кошторис або об'єктний кошторисний розрахунок).

При складанні кошторису або кошторисного розрахунку на об'єкт будівництва (об'єктний кошторис або об'єктний кошторисний розрахунок) слід ураховувати, що згідно з Правилами об'єктні кошториси об'єднують у своєму складі на об'єкт у цілому дані з локальних кошторисів, а об'єктні кошторисні розрахунки об'єднують у своєму складі на об'єкт у цілому дані з локальних кошторисних розрахунків і локальних кошторисів та підлягають уточненню (підпункти 2.2.3 і 2.2.4 пункту 2.2 розділу 2 Правил) .

Таким чином, згідно з Правилами та Законом предмет закупівлі робіт визначається за об'єктами будівництва і на кожен з таких об'єктів будівництва складається окремий об'єктний кошторис або об'єктний кошторисний розрахунок. На окремі види робіт складаються локальні кошториси або локальні кошторисні розрахунки, дані з яких об'єднуються при складанні об'єктних кошторисів або об'єктних кошторисних розрахунків (підпункти 2.2.1 і 2.2.2 пункту 2.2 розділу 2 Правил) .

При цьому слід зазначити, що відповідно до частини другої статті 4 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

Водночас відповідно до пункту 8 частини другої статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Ураховуючи викладене, замовники при закупівлі робіт за державні кошти виходять з даних окремого проекту по об'єкту або об'єктного кошторисного розрахунку та здійснюють процедуру закупівлі на очікувану вартість по об'єкту в цілому шляхом застосування однієї з процедур, передбачених статтею 12 Закону, у разі якщо вартість робіт дорівнює або перевищує 300 тисяч гривень.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону замовник вимагає від учасників або учасників попередньої кваліфікації подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Згідно з частиною другою статті 16 Закону для участі у процедурах закупівель учасники повинні мати кваліфікаційні дані, які відповідають критеріям, зокрема наявність фінансової спроможності ( баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів тощо).

При цьому перелік кваліфікаційних критеріїв, визначених статтею 16 Закону, є обов'язковим, а перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, визначається замовником самостійно з урахуванням принципів, установлених статтею 5 Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 16 Закону документи, що не передбачені законодавством для учасників або учасників попередньої кваліфікації - фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі пропозиції конкурсних торгів або кваліфікаційної пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника).

Слід зазначити, що відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" для суб'єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності національними положеннями (стандартами) встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.

З огляду на зазначене та у зв'язку з тим, що іншим законодавчим актом України визначено, що для суб'єктів малого підприємництва і представників іноземних суб'єктів господарської діяльності національними положеннями (стандартами) встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати, замовник не відхиляє пропозицію конкурсних торгів, у разі якщо учасник процедури закупівлі надав замовнику підтвердження з посиланням на норми відповідних законодавчих актів України про те, що їх фінансова звітність не містить звіту про рух грошових коштів. При цьому це повинно бути передбачено умовами документації конкурсних торгів.

Згідно з частиною першою статті 40 Закону договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до частини п'ятої статті 40 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю продукції) переможця процедури закупівлі та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов'язань сторонами, крім випадків зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків та узгодженого зменшення сторонами договору ціни договору про закупівлю.

Ураховуючи, що зменшення податкового навантаження може вплинути на вартість укладеного договору про закупівлю, а також виходячи з того, що зменшення ціни договору не суперечить вимогам Закону, замовник може застосувати частину п'яту статті 40 Закону в частині узгодженого зменшення сторонами договору ціни договору про закупівлю, у разі якщо товари, роботи і послуги не є об'єктом оподаткування відповідно до Податкового кодексу України.