З метою оцінки та прогнозування цінової ситуації на споживчому ринку

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо оцінки цінової ситуації та прогнозування цін на соціально значущі продукти на короткостроковий період, що додаються.

2. Департаменту цінової політики та цінового регулювання здійснювати прогноз цін на соціально значущі продукти відповідно до Методичних рекомендацій, затверджених цим наказом.

Департаменту макроекономіки, департаменту розвитку соціальної та гуманітарної сфери, департаменту розвитку секторів економіки, ДП "Держзовнішінформ" надавати департаменту цінової політики та цінового регулювання інформацію згідно з додатком 1.

3. Утворити експертну групу з оцінки та прогнозування цінової ситуації на споживчому ринку у складі згідно з додатком 2.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Русинського М.П.

Методичні рекомендації щодо оцінки цінової ситуації та прогнозування цін на соціально значущі продукти на короткостроковий період (далі - Методичні рекомендації) розроблено з метою вдосконалення методології оцінки та прогнозування цінової ситуації на споживчому ринку з урахуванням дії ринкового механізму формування споживчих цін на основі попиту і пропозиції, їх залежності від внутрішніх і зовнішніх чинників, методів прогнозування, досвіду розроблення цінових прогнозів.

Методичні рекомендації застосовуються для оцінки цінової ситуації та прогнозування цін на соціально значущі продукти на короткострокову перспективу і реалізують базову технологію прогнозування, яка може вдосконалюватися та змінюватися в залежності від конкретних умов і завдань.

Методичні рекомендації призначені для прогнозування цінових індексів щокварталу на короткострокову перспективу (на чотири квартали).

Методи прогнозування, що використовуються у Методичних рекомендаціях, ураховують залежність цін від сукупності факторів впливу.

Інформаційною базою для здійснення цінових прогнозів є статистичні дані Держкомстату, Мінекономіки, Мінагрополітики, інших центральних органів виконавчої влади та професійних галузевих організацій. В якості прогнозного показника використовується показник квартального індексу зміни ціни на продукт (квартал до кварталу).

При прогнозуванні цін ураховуються такі умови:

багатоваріантність з урахуванням різних сценарних умов майбутнього року;

комплексність представлення процесу формування ціни, в залежності від макроситуації, кон'юнктури товарного ринку, факторів попиту і пропозиції;

використання методів експертного коригування прогнозів. Прогнозування має здійснюватися з використанням як об'єктивних методів економіко-математичного моделювання, так і суб'єктивних методів експертних оцінок;

багатоваріантність за методами;

багатофакторність і комплексність представлення зв'язків цінових індексів з іншими показниками;

врахування основних тенденцій і відокремлення випадкових впливів на динаміку цін;

представлення в розрахунках впливу державних регуляторів, які мають відтворювати вплив державної економічної політики на цінові тенденції;

врахування невизначеності майбутніх умов (ризиків) для прогнозних оцінок;

використання економіко-математичних методів для моделювання факторних зв'язків між ціною і факторами впливу;

поєднання кількісних методів прогнозування і експертних прогнозів.

У цих Методичних рекомендаціях терміни і поняття вживаються в таких значеннях:

індекс споживчих цін (індекс інфляції) характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді порівняно з базовим;

індекс цін виробників промислової продукції (ІЦВ) є показником зміни цін у часі у сфері промислового виробництва;

індекс цін - відносний показник у коефіцієнтах або відсотках, який характеризує зміну цін у часі (індекс динаміки);

валютний курс - ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошових одиницях іншої країни;

середньомісячна заробітна плата - сума номінальної заробітної плати, що припадає на одного найманого працівника і визначається діленням нарахованого фонду заробітної плати за рік на середньорічну чисельність працівників;

номінальна заробітна плата - це нарахування працівникам у грошовій та натуральній формі за відпрацьований час або виконану роботу: премії, доплати, надбавки, а також інші види оплати за невідпрацьований час;

кінцеві споживчі витрати домашніх господарств становлять основну частину кінцевого споживання: витрати на придбання споживчих товарів і послуг за рахунок власних коштів, а також споживання товарів та послуг, одержаних у натуральній формі і вироблених для власного кінцевого споживання;

зміна запасів матеріальних оборотних коштів визначається як сума приросту (зменшення) таких елементів: виробничі запаси; незавершене виробництво; готова продукція; товари для перепродажу;

експорт та імпорт відображають надходження товарів та послуг за кордон або від інших країн світу. Чистий експорт визначається як різниця між експортом та імпортом;

випуск товарів і послуг визначається їхньою вартістю і є результатом виробничої діяльності господарюючих суб'єктів - резидентів у звітному періоді;

індекс фізичного обсягу виробництва (ІФО) відображає зміну обсягів виробництва в порівнянні з попереднім (базовим) періодом у порівнянних цінах одного року.

Перелік факторів, які потенційно впливають на індекс ціни окремого продукту, можливо коригувати з урахуванням кон'юнктури ринку.

Сценарні умови прогнозування цін ураховують зовнішні і внутрішні умови майбутнього соціально-економічного розвитку.

До зовнішніх умов належать:

умови для експорту та імпорту даного товару;

світова ціна даного товару;

валютний курс;

інфляція в прогнозному році (грудень до грудня попереднього року та щоквартальні індекси).

До внутрішніх умов належать:

умови для виробництва (площі під посівами сільськогосподарських культур, поголів'я худоби і птиці, погодні умови тощо);

умови попиту (зміна доходів населення, конкурентні умови ринку);

можливі інвестиції в виробництво даного продукту (з усіх джерел фінансування);

зміна чинного законодавства;

заходи державної політики, орієнтовані на регулювання ринку даного продукту (товарні та фінансові інтервенції, державне регулювання цін, заходи, спрямовані на уникнення монополізації ринку тощо).

При прогнозуванні індексів цін для більшої достовірності і об'єктивності результатів прогнозних розрахунків використовується комплекс методів. Прогноз за кількісними методами доповнюється експертним аналізом і коригуванням з урахуванням наявних тенденцій змін та впливу заходів економічної політики.

Прогнозування індексів цін на соціально значущі продукти обраної номенклатури складається з таких етапів:

1) формування сценарних умов;

2) вибір факторів, які визначають рівень прогнозного індексу цін;

3) підготовка інформаційної бази щоквартальних індексів цін за звітний період (динамічні ряди квартальних індексів цін за факторами та індексами цін, які мають прогнозуватися);

4) прогнозування макроекономічної ситуації (індекс зростання ВВП, споживчих цін, оптових цін, середньої зарплати) - продовження динамічних рядів на чотири наступні квартали;

5) прогнозування індексів змін факторів на чотири наступні квартали;

6) прогнозування кожного індексу цін вибраних споживчих товарів за 3 - 5 факторним рівнянням статистичної залежності індексу цін від індексів обраних факторів;

7) прогнозування кожного індексу цін вибраних споживчих товарів за динамічним рядом (за фактором часу);

8) прогнозування кожного індексу цін вибраних продуктів за статистичним рівнянням залежності від макропоказників (темп зростання ВВП, доходів населення, індексу споживчих цін);

9) формування прогнозу на основі прогнозних оцінок експертів;

10) побудова узагальнюючого прогнозу на основі отриманих за різними методами прогнозних оцінок;

11) оцінка якості і достовірності прогнозу;

12) підготовка аналітичної записки з коментарем та прогнозними таблицями або графіками прогнозних індексів цін по кожному дослідженому продукту.

Ціновий прогноз будується на дослідженні кон'юнктури товарного ринку даного продукту і цінової ситуації щодо даного продукту з урахуванням макросередовища, фінансової ситуації, факторів зростання сукупного попиту і сукупної пропозиції (рис. 1).

Всі чинники, під впливом яких формується кон'юнктура окремого товарного ринку, діляться на: постійно діючі та випадкові; стимулюючі та гальмуючі; циклічні та нециклічні. Остання група чинників є найбільш вагомою для врахування у прогнозі з точки зору глибини та інтенсивності кон'юнктури змін у прогнозному періоді.

Оцінка поточної цінової ситуації здійснюється з посиланням на тенденції поточного року, фактори попиту і пропозиції, сезонність, загальноекономічну ситуацію.

Ринкові цінові цикли прогнозуються за терміном та послідовністю, в них простежується дія постійних та тимчасових чинників, а також сезонні коливання.

Головними циклічними чинниками є постійно діючі чинники, які складають основу механізму відтворення: оновлення основного капіталу, попит на товари масового споживання, стан грошово-кредитної сфери та інтенсивність змін у ній.

До нециклічних факторів належать:

постійно діючі: науково-технічний прогрес, рівень монополізації ринку, державне регулювання економіки, інфляція;

тимчасово діючі: погодні умови, сезонність, соціальні та політичні кризи, стихійні лиха.

7.1. Прогнозування на основі коефіцієнта еластичності між індексом ціни і фактором впливу.

Прогнозування на основі коефіцієнта еластичності між індексом ціни і фактором впливу здійснюються в такій послідовності:

1. Формування необхідних первинних статистичних даних за звітний період.