З метою впорядкування роботи щодо складання балансів попиту і пропозиції продовольчих ресурсів

Затвердити Методичні рекомендації складання прогнозних балансів попиту і пропозиції продовольчих ресурсів.

1.1. Методичні рекомендації складання прогнозних балансів попиту і пропозиції продовольчих ресурсів (далі - Рекомендації) можуть використовуватися центральними та місцевими органами виконавчої влади, уповноваженими складати баланси попиту і пропозиції продовольчих ресурсів.

1.2. Прогнозні баланси попиту і пропозиції продовольчих ресурсів (далі - прогнозні баланси) - система показників, що характеризують очікувані джерела надходження ресурсів основних видів продовольства та канали їх можливого використання.

1.3. Метою складання прогнозних балансів є моделювання ситуації на ринках основних видів продовольчих ресурсів шляхом урівноваження попиту і пропозиції для недопущення дефіциту або надлишку продукції на ринку у майбутньому.

1.4. Прогнозні баланси складаються в натуральному виразі за такими видами продовольчих ресурсів:

а) м'ясо і м'ясопродукти;

б) молоко і молокопродукти;

в) яйця та яйцепродукти;

г) зерно та продукти його переробки;

д) картопля;

е) овочі та баштанні продовольчі культури;

є) плоди і ягоди та виноград;

ж) олії рослинні;

з) цукор;

і) риба і рибопродукти.

Прогнозні баланси за видами продовольчих ресурсів складаються як по основному продукту, так і продуктах його переробки в перерахунку на основний вид за відповідними коефіцієнтами.

Коефіцієнти перерахунку продуктів харчування в основний продукт, наведені у додатку 1 до цих Рекомендацій.

Періодичність складання прогнозних балансів визначається практичною доцільністю (календарний рік, маркетинговий рік, квартал, місяць).

1.5. Інформаційною базою при складанні прогнозних балансів є дані фактичних балансів продовольчих ресурсів, що розробляються Держкомстатом, форм державних статистичних спостережень підприємств і організацій сільського господарства, переробної промисловості, торгівлі, дані обстежень умов життя домогосподарств та їх сільськогосподарської діяльності, митної статистики та інших джерел, що характеризують формування продовольчих ресурсів та їх використання, адміністративна та відомча інформація, методи аналізу та експертних оцінок.

Перелік форм державної статистичної звітності та інших джерел, які використовуються при складанні прогнозних балансів попиту і пропозиції продовольчих ресурсів, наведений у додатку 2 до цих Рекомендацій.

1.6. При складанні прогнозних балансів необхідно дотримуватися такої схеми:

Форма прогнозного балансу попиту і пропозиції наведена у додатку 3 до цих Рекомендацій.

1.7. Основоположним принципом при складанні прогнозних балансів є першочергове визначення попиту ринку, тобто обсягу продовольчих ресурсів, необхідних для забезпечення внутрішнього споживання. У подальшому розраховуються необхідні ресурси для задоволення попиту.

2.1. Визначення обсягу фонду споживання при складанні прогнозних балансів.

Фонд споживання основних видів продовольчих ресурсів включає обсяг продукції, який використовуватиметься населенням країни на особисте споживання у будь-якому вигляді.

Обсяг фонду споживання продовольчих ресурсів населенням є фундаментальним показником, що розраховується при складанні прогнозних балансів.

Фонд споживання населенням розраховується шляхом множення прогнозної кількості осіб, що проживатиме в країні у прогнозованому періоді на прогнозний рівень споживання продукції на душу населення.

Для оцінки прогнозного рівня середньодушового споживання продуктів харчування доцільно базуватися на оцінці споживання як функціональної залежності між споживанням продукції та доходами населення за ряд попередніх років.

Крім того, при розрахунку прогнозного фонду споживання необхідно зважати також і на інші показники: раціональні норми середньодушового споживання, прогнозований рівень реальних наявних доходів населення, заходи державного регулювання ринків продовольства тощо.

2.2. Склад фонду споживання основних видів продовольчих ресурсів:

фонд споживання м'яса та м'ясних продуктів розраховується в забійній вазі і включає м'ясо і сало, субпродукти I і II категорій у натуральному виразі (без перерахунку на м'ясо) усіх сільськогосподарських тварин, а також м'ясопродукти в перерахунку на м'ясо;

фонд споживання молока та молочних продуктів розраховується в фізичній вазі і включає молоко всіх видів худоби та молочні продукти в перерахунку на молоко;

фонд споживання яєць включає, крім яєць, яєчний порошок і меланж у перерахунку на яйця;

фонд споживання хлібних продуктів включає борошно, крупи, зернобобові (горох, квасоля), а також хліб, макаронні та кондитерські вироби в перерахунку на борошно;

фонд споживання картоплі, овочів та продовольчих баштанних (кавунів, динь), фруктів, ягід та винограду, включає свіжі, сушені, солені, мариновані та інші продукти переробки перелічених видів сільськогосподарської продукції. Сушені та перероблені картопля, овочі та баштані, фрукти, ягоди, виноград включаються у фонд споживання в перерахунку на свіжі;

фонд споживання риби включає рибу свіжу, солену, копчену, оселедці та інші види риби в товарній вазі та рибні консерви в перерахунку на рибу;

фонд споживання цукру включає споживання цукру в чистому вигляді (цукор-пісок, цукор-рафінад) і цукор, що міститься у складі кондитерських і хлібобулочних виробів, консервів плодових, безалкогольних напоїв та інших виробів, що виробляються промисловістю;

фонд споживання олії включає споживання рослинної олії (соняшникової, оливкової, кукурудзяної, ін.). Крім того, в фонд споживання включається олія, що витрачена на виробництво кондитерських і хлібобулочних виробів, маргарину, майонезу, консервів та інших продуктів харчування.

3.1. Виробництво продукції.

Основним джерелом формування пропозиції продовольчих ресурсів є обсяг власного виробництва продукції за період, на який складається баланс.

Методи розрахунку обсягу виробництва для складання прогнозних балансів мають відмінності в залежності від виду продукції.

При заповненні статті "виробництво" у прогнозному балансі використовується:

для прогнозування обсягів продукції рослинництва та продуктів її переробки - прогнозні площі посівів, середні за останні 5 років показники врожайності сільськогосподарських культур, коефіцієнти витрат сільськогосподарської сировини на виробництво харчової продукції;

для прогнозування обсягів виробництва продукції тваринництва - прогноз щодо чисельності поголів'я худоби та птиці, середні показники їх продуктивності за останні 5 років, показники руху поголів'я.

3.2. Експорт.

При розробці прогнозного балансу раціональний експорт - це обсяг продукції, який може бути вивезений упродовж періоду, на який складається баланс, за межі країни, за умови повного забезпечення потреб внутрішнього ринку. У прогнозному балансі позиція "експорт" є балансуючою.

3.3. Імпорт.

При розробці прогнозного балансу імпорт розраховується як обсяг продукції, яка повинна бути ввезена із-за меж країни: для покриття дефіциту внутрішнього ринку (у разі його наявності) та/або у рамках міжнародних зобов'язань України.

3.4. Інше споживання.

Основними складовими статті "інше споживання" є "виробниче споживання", "переробка продукції" та "втрати".

3.4.1."Виробниче споживання" формується в залежності від виду продовольчого ресурсу на який складається прогнозний баланс. Основними складовими виробничого споживання є: "витрати на посів", "витрати на корм".

Стаття прогнозного балансу "витрати на посів" розраховується шляхом множення прогнозованої площі посіву сільськогосподарської культури на середню норму висіву на гектар посівної площі.

Стаття "витрати на корм худобі" розраховується виходячи з даних про норми витрати зерна на корм і середньорічне прогнозоване поголів'я худоби та птиці. Слід зазначити, що зважаючи на те, що суттєвий обсяг поголів'я худоби та птиці на сьогодні утримується в господарствах населення, де не завжди дотримуються науково обґрунтованого раціону годівлі тварин, при розрахунку потреби ресурсу на корм, необхідно також брати до уваги статистичну інформацію щодо фактичного використання кормів.

3.4.2. До статті прогнозного балансу "переробка продукції" включається обсяг продукції, яка використовується для виробництва продукції на нехарчові цілі, або продукції, що враховується у споживанні інших груп продовольчих ресурсів. Це характерно для прогнозних балансів зерна (переробка на спирт, солод тощо), плодів, ягід та винограду (вино тощо), олії (оліфа тощо), картоплі (крохмаль тощо).

При складанні прогнозного балансу обсяги переробки продукції визначаються, виходячи із звітних даних органів державної статистики за попередні роки, консультацій із громадськими професійними організаціями виробників продовольства, експертних оцінок.

3.4.3. При складанні прогнозних балансів обсяг втрат продукції визначається як відсоток від виробництва продукції, величина якого є співвідношення між обсягом втрат і виробництва, яке склалося у попередніх роках.

3.5. Запаси продукції та їх зміна.

При складанні прогнозних балансів запаси на початок періоду переносяться у форму балансу зі звітного статистичного балансу; запаси на кінець періоду - це обсяг продовольчого ресурсу, який повинен, як мінімум, дорівнювати двомісячному обсягу внутрішнього споживання. Також дотримуються положення чинного законодавства щодо обов'язкової наявності у державних резервах встановлених обсягів ресурсів.

Стаття балансу "зміна запасів" визначається як різниця між запасами на кінець та початок періоду. У разі, якщо така різниця є додатньою - обсяг запасів віднімається від попиту, якщо від'ємною - обсяг запасів додасться до попиту.

Для видів продовольчих ресурсів, яким не властива сезонність, виробництво яких упродовж місяців маркетингового періоду не зазнає суттєвих коливань, при складанні прогнозних балансів, у разі відсутності статистичної звітності про обсяг запасів на початок періоду, можливо припускати, що запаси на початок періоду дорівнюють запасам на кінець періоду.