На виконання пункту 39 постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2003 N 1150 "Про недоліки у роботі окремих органів виконавчої влади із забезпечення продовольчої безпеки та заходи щодо стабілізації ринку основних продовольчих товарів" Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції разом з Міністерством аграрної політики надсилають для керівництва у роботі методику та форму для складання балансів попиту і пропозиції сільськогосподарської продукції та продовольства.

Баланси попиту і пропозиції можуть бути фактичними та прогнозними.

Головною метою розроблення балансів попиту і пропозиції є оцінка (прогноз) ситуації на ринках аграрної продукції.

При складанні фактичних балансів попиту та пропозиції використовуються показники статистичної звітності, адміністративна та відомча інформація, дані обстежень тощо. При складанні прогнозних балансів попиту і пропозиції також використовуються методи аналізу та експертних оцінок.

При складанні як фактичних, так і прогнозних балансів, необхідно дотримуватися такої принципової схеми:

ПОПИТ = ПРОПОЗИЦІЇ

ПРОПОЗИЦІЯ = ЗМІНА ЗАПАСІВ + ВЛАСНЕ ВИРОБНИЦТВО + ІМПОРТ (ВВЕЗЕННЯ)

ПОПИТ = ВНУТРІШНЄ СПОЖИВАННЯ + ЕКСПОРТ (ВИВЕЗЕННЯ)

Щодо складових компонентів балансу.

1. Зміна запасів - різниця між запасами на початок та кінець періоду.

Запаси на початок (кінець) періоду - наявні обсяги продукції в усіх видах підприємств та у господарствах населення на першу (останню) дату періоду складання балансу.

2. Власне виробництво - обсяг продукції, виробленої (або, яку прогнозується виробити) протягом періоду, на який складається баланс попиту та пропозиції.

3. Імпорт (ввезення) - фактичні дані щодо ввезення продукції із зарубіжних країн або регіонів України. Розрахунок обсягів імпорту при розробці прогнозного балансу повинен проводитися виходячи із необхідності покриття дефіциту продукції власного виробництва.

4. Внутрішнє споживання складається із фонду споживання та іншого споживання.

Фонд споживання - це обсяги споживання продукції населенням на харчові цілі як у переробленому, так і не переробленому вигляді. При розробці прогнозних балансів попиту і пропозиції фонд споживання населенням розраховується шляхом множення прогнозної кількості осіб, що проживатиме в регіоні, на прогнозний рівень споживання продукції на душу населення.

Інше споживання - це необхідні ресурси продукції для забезпечення потреб внутрішнього ринку (за виключенням споживання населенням). До основних із них належать: витрати на посів, витрати на корм, переробка на нехарчові цілі тощо. Напрями використання цих ресурсів будуть відрізнятися в залежності від виду продукції, по якій складається баланс попиту і пропозиції. До цього компоненту балансу доцільно також включати обсяги втрат продукції (за виключенням втрат сільськогосподарської продукції при її збиранні). Розрахунок іншого внутрішнього споживання при складанні балансів необхідно проводити виходячи із прогнозованих обсягів посівних площ, чисельності поголів'я худоби та птиці, науково обґрунтованих норм висіву насіння та кормових раціонів, експертних оцінок можливих обсягів переробки продукції на нехарчові цілі та втрат продукції.

5. Експорт (вивезення) - фактичні дані щодо вивезення продукції до зарубіжних країн або регіонів України. При розрахунку обсягів експорту, при розробці прогнозного балансу необхідно дотримуватися принципу першочергового забезпечення потреби внутрішнього ринку.