У разі укладення договорів на закупівлю, що фінансується за рахунок державних коштів, покупець товарів, робіт і послуг (замовник - розпорядник державних коштів) повинен керуватися бюджетним законодавством.

Відповідно до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" поняття "державні кошти" поширюється на кошти державних цільових фондів, тобто фондів, створених державою для виконання функцій, визначених у відповідних законах України, зокрема, Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, Фонд соціального страхування від нещасного випадку. Одним з джерел фінансування цих фондів є бюджетні асигнування. Таким чином, зазначені фонди у своїй діяльності також повинні керуватися бюджетним законодавством.

Бюджетне законодавство України регулює формування та виконання державного та місцевих бюджетів України. Відповідно до ст. 1 Бюджетного кодексу (далі - БК) бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду. Статтею 3 цього ж кодексу бюджетний період становить календарний рік.

Разом з цим, стаття 23 БК зобов'язує розпорядника бюджетних коштів здійснювати будь-які зобов'язання та платежі з бюджету лише за наявності бюджетного призначення, що має кількісні та часові обмеження, встановлені законом України про Державний бюджет чи рішенням про місцевий бюджет на відповідний рік (бюджетний період). Недотримання цієї норми відповідно до Глави 18 БК зумовлює призупинення бюджетних асигнувань або зупинення операції з бюджетними коштами.