На виконання наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 10.12.2003 N 361 "Про план діяльності з підготовки проектів регуляторних актів"

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо базових моделей ринків з продажу продовольчих та непродовольчих товарів, що додаються.

2. Заступнику директора департаменту регіонального розвитку - начальнику управління внутрішньої торгівлі та побутових послуг Родіонову Ю.Ф. довести цей наказ до відома Міністерства споживчого ринку та зовнішньої торгівлі Автономної Республіки Крим, головних управлінь економіки, управлінь з питань торгівлі та побутового обслуговування населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Романюка С.А.

Методичні рекомендації щодо базових моделей ринків з продажу продовольчих та непродовольчих товарів носять рекомендаційний характер, у них визначаються види місцевих ринків, об'єкти ринкового господарства, процеси вдосконалення діяльності ринків, основні етапи реконструкції діючих ринків з метою створення сучасних ринкових комплексів.

Мережа ринкового господарства в організаційно-господарському плані складається з: ринків; міні-ринків; філіалів ринків; торговельних майданчиків; торговельних рядів; ринкових комплексів; торгово-сервісних комплексів.

Ринок - суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

Відповідно до масштабів і потужностей ринки поділяються на міні-ринки, середні та великі ринки. Показниками для такого поділу служать показники потужності ринків: площа ринку і число торговельних місць, обладнаних на ньому. Ринкові торговельні місця більш повно характеризують величину ринку, бо саме вони є підставою для оцінки загальних обсягів ринкового обороту.

Міні-ринки характерні, переважно, для сільських районів і ринкових комплексів, які обслуговують мікрорайони на 6-30 тис. осіб і об'єднують кілька невеликих підприємств. Їх площа незначна (0,1-0,3 га), насиченість елементами устаткування та благоустрою невелика.

Середні ринки - це ринкові комплекси, що обслуговують житлові райони на 30-100 тис. осіб та об'єднують велику кількість торговельних підприємств і об'єктів сфери послуг. Їх площа становить 0,3-0,9 га.

Великі ринки - це ринкові комплекси міжрегіонального, регіонального та міського значення, що обслуговують житлові райони більше ніж на 100 тис. осіб. Вони об'єднують велику кількість торгово-побутових підприємств, їх площа - 0,9-3,0 га і більше.

Філіали ринків - несамостійні підрозділи ринків, які створюються в місцях виникнення стихійної торгівлі й підпорядковуються найближчим ринкам.

Торговельні майданчики - замощені чи заасфальтовані ділянки землі, облаштовані на територіях ринків або автономно, які зареєстровані в установленому порядку і призначені для індивідуальної торгівлі. Торговельні майданчики використовуються для продажу продукції і товарів з автомашин, візків, причепів та організації сезонних ярмарків, базарів.

Торговельні ряди - криті або відкриті прилавки (столи) або об'єкти дрібнороздрібної торговельної мережі (кіоски, палатки, ларки, павільйони тощо), розташовані на замощених або заасфальтованих ділянках територій ринків чи на автономних територіях, відведених у встановленому порядку.

Ринковий комплекс - об'єкти ринкової торгівлі цілорічного використання (у капітальних будівлях) і сезонного використання, (на відкритих майданчиках під навісами) з приміщеннями підприємств торгово-побутового призначення - роздрібної та оптової торгівлі, побутового обслуговування, закладів ресторанного господарства, готелів.

Торгово-сервісний комплекс - сукупність функціонально й організаційно взаємозв'язаних об'єктів торгівлі та послуг, зосереджених у єдиному архітектурному комплексі.

Вивчення та аналіз ринкового господарства здійснюється на основі класифікації підприємств ринків, проведеної за низкою ознак, які організаційно і функціонально впливають на розвиток, розміщення і діяльність ринків.

До таких ознак належать: тип населеного пункту, у якому розташований ринок; район обслуговування (зона тяжіння) ринку; ступінь концентрації торгівлі і послуг; ступінь господарської самостійності; тип улаштування і вид основних споруд на ринку; масштаб діяльності і потужність ринкового підприємства; основний асортимент продукції та товарів, що реалізуються; сезонність ведення торговельної діяльності; ступінь благоустрою; режим роботи.

Ринки функціонують і розміщуються в усіх типах населених пунктів: міських і сільських поселеннях. У складі міських виділяють ринки, розміщені в обласних центрах і містах всеукраїнського значення; у містах обласного підпорядкування і райцентрах; у селищах міського типу. Сільські ринки функціонують у кущових і звичайних селах.

Міські ринки в межах одного міста класифікуються залежно від району обслуговування (зони діяльності). За цією ознакою виділяють загальноміські (центральні) ринки; районні ринки, що обслуговують один або декілька районів міста, і мікрорайонні ринки. Сільські ринки також мають власну зону тяжіння, що дозволяє виділяти ринки міжрайонного, районного, кущового і власне сільського значення. Особливістю поділу ринків за типом населеного пункту є те, що він часто не збігається з існуючим адміністративним поділом міських поселень і сільських районів.

За ступенем концентрації торгівлі й торговельно-побутових послуг ринки поділяються на: ринкові комплекси, які здійснюють повний обсяг торговельних функцій і всебічне обслуговування ринкових продавців і покупців; ринки, орієнтовані тільки на організацію ринкового торгу; відокремлені структурні підрозділи (підприємства) головного ринкового комплексу, які виконують обмежену кількість функцій. Ринкові комплекси характеризуються високим рівнем розвитку матеріально-технічної бази, великою кількістю спеціалізованих на виконанні організаційно-технологічних, торговельних і обслуговчих функцій підприємств і структурних підрозділів. Підприємства ринків не мають розгорнутої мережі допоміжно-обслуговчих структурних підрозділів і спрямовані лише на організацію процесу ринкової реалізації. Відокремлені структурні підрозділи і підприємства, що є складовими підрозділами ринків і ринкових комплексів, виконують окремі види торговельних, побутових або обслуговчих функцій.

За ступенем господарської самостійності ринки поділяють на підприємства - самостійні суб'єкти господарської діяльності з правами юридичної особи і філії ринків - територіально відокремлені зони і майданчики для ведення власної діяльності під керівництвом основних ринків.

На рівень організації ринкового торгу впливають тип улаштування ринку і види ринкових споруд. Ця ознака дозволяє поділяти ринки на криті, павільйонного типу, відкриті і комбіновані.

До критих належать побудовані за типовим або індивідуальним проектом будівлі ринків різної поверховості. Ринки павільйонного типу улаштовуються у спеціально обладнаних некапітальних спорудах відносно невеликої місткості або спорудах з легких конструкцій. Відкритий ринок - це належним чином облаштована відкрита територія або майданчик, на яких ринкова торгівля ведеться із столів-прилавків, пунктів дрібнороздрібної торговельної мережі, автомобілів, гужових і ручних візків, а також з рук. У загальній чисельності ринків найбільшу питому вагу займають комбіновані, в яких поєднуються два або й три попередні типи ринків: крита частина з відкритим майданчиком; відкритий ринок з обладнаними павільйонами тощо.

Спеціалізація або товарний профіль ринку залежить від основного асортименту продукції, що реалізується. За цією ознакою всі ринки можні поділити на спеціалізовані і змішані. Спеціалізовані і вузькоспеціалізовані ринки - це продовольчі, непродовольчі, автомобільні, фуражні, тваринні квіткові та інші ринки. Змішані ринки поєднують різні напрями товарної спеціалізації - продовольчо-речові, продовольчо-квіткові, худобо-фуражні тощо.

За сезонністю ведення ринкового торгу ринки поділяються на: постійні діючі, що функціонують безперервно протягом року; сезонні, що діють сезон виробництва продукції, яка реалізується, або відповідно до певних кліматичних умов; одноразові ярмарки-базари - одномоментні комерційно-торговельні заходи, що носять тематичний характер і поєднуються з виїзною торгівлею товаровиробників і представників різних торговельних систем.

На організацію роботи ринків впливає ступінь їх благоустрою. Відповідно до цього виділяють ринки: із замощеними і заасфальтованими площами, електроосвітленням, водопостачанням, водовідведенням, радіовузлами; із земляними або частково замощеними площами; ті, на яких освітлення, водопостачання, водовідведення і радіофікація відсутні. Сучасним вимогам відповідають лише перші два види, на них можна реалізувати товари і продукти широкого асортименту, вони пристосовані для роботи в будь-яку пору року. Недостатньо і цілком не влаштовані ринки можуть тимчасово до проведення необхідних робіт із благоустрою реалізувати товари обмеженого або специфічного асортименту - худобу, фураж тощо.

За режимом роботи відповідно до спеціалізації, місцезнаходження, рівня розвитку матеріально-технічної бази і ступеня благоустрою ринки поділяються на: щоденні; ті, що працюють з одним-двома вихідними днями; такі, що працюють кілька (один - чотири) днів на тиждень.

Основними типами місцевих ринків є ринки з продажу сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів, непродовольчих товарів і універсальні (змішані) ринки.

Земельна ділянка для ринку повинна знаходитись за межами санітарно-захисних зон промислових, сільськогосподарських та комунальних об'єктів, передбачених чинними Санітарними правилами планування та забудови населених місць.

Відстань від меж ділянки ринку до меж земельних ділянок житлових та громадських будівель, загальноосвітніх, спеціальних, дитячих установ і закладів, установ охорони здоров'я і відпочинку повинна бути не менше 50 м. В окремих випадках при відповідному обгрунтуванні та дотриманні санітарних вимог до шумового режиму території відстань за погодженням з органами державного санітарного нагляду може бути зменшена, але не більше ніж на 25 відсотків.

Ринки повинні мати зручне сполучення пасажирського транспорту загального користування, відокремлені від проїжджої частини стоянки для автотранспорту, безпечні для руху пішоходів наземні та підземні переходи. Територія ринку повинна бути огородженою, під'їзні шляхи і підходи до нього заасфальтованими. Схили асфальтового покриття повинні мати стоки для зливних і талих вод.

Кількість в'їздів на територію ринку визначається залежно від площі ринку, але відповідно до ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" їх повинно бути не менше двох. Ширину воріт визначають за найбільшою шириною автомобілів, що обслуговують ринок, плюс 1,5 м, але не менше 4,5 м. Для стоянки автотранспорту передбачаються і відводяться спеціальні майданчики з таким розрахунком, щоб залишалися вільні проїзди до воріт.

Територія ринку розмежовується на торговельну і господарську зони. У торговельній зоні розташовують: криті ринки, павільйони для торгівлі харчовою продукцією, м'ясом і м'ясопродуктами, молоком та молокопродуктами; лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи; криті і відкриті ряди для торгівлі продукцією рослинного походження; майданчики для продажу продукції з автомобілів, возів, причепів; відокремлені майданчики для торгівлі тваринами та птицею; магазини з продажу продовольчих і непродовольчих товарів, заклади ресторанного господарства та підприємства побутового обслуговування.

У господарській зоні розташовують майданчики, споруди господарського призначення для зберігання обладнання, інвентарю, матеріалів, деззасобів, тари, а також сміттєзбірники, громадські санітарні вузли тощо.

Територія відкритого ринку з продажу продуктів рослинного походження має бути поділена на окремі спеціалізовані зони. У критих ринках та павільйонах обладнуються також спеціалізовані зони з продажу окремих видів продукції тваринного походження (м'яса і битої птиці, яєць, молочних продуктів), а також меду, олії тощо.

Спеціалізовані зони з продажу продукції рослинного і тваринного походження створюються відповідно до вимог Ветеринарно-санітарних правил для ринків. Розміщення стаціонарних прилавків, лотків повинно бути зручним для торгівлі, забезпечувати вільний прохід покупців між ними і доступ до товарів, дотримання санітарних і протипожежних правил, а також належний рівень обслуговування покупців.

Торговельні прилавки розміщуються таким чином, щоб не перешкоджати евакуації людей і щоб проходи між ними були не менше 2,0 м.

Кіоски, павільйони та контейнери на відкритих територіях можуть розміщуватися без протипожежних розривів на площі:

2500 кв. м - для кіосків (павільйонів) та контейнерів I, II ступенів вогнестійкості;

1000 кв. м - для кіосків (павільйонів) III ступеня вогнестійкості;

800 кв. м - для кіосків (павільйонів) III б ступеня вогнестійкості;

500 кв. м - для кіосків (павільйонів) III а, IV, IV а, V ступенів вогнестійкості.

На вказаних площах кіоски (павільйони) та контейнери повинні розміщуватися групами. Кількість кіосків (павільйонів) та контейнерів в одній групі двосмугового торговельного ряду не повинна перевищувати 20 шт., а в односмуговому - 10 шт. Між групами кіосків (павільйонів) повинні передбачатися поздовжні та поперечні проходи (пройди) завширшки не менше 4 м у просвіті з урахуванням відкритих дверей.

Загальна площа кіоску не повинна бути більше 30 кв. м, павільйону - більше 300 кв. м. Внутрішнє опорядження і підлога павільйонів, а також кіосків, призначених для розміщення всередині будинків, повинні виконуватися з негорючих матеріалів або матеріалів груп горючості Г1 - Г2.

Ширина дверей кіосків повинна бути не менше 0,6 м, павільйонів - 0,8 м. Двері павільйонів мають відчинятися в напрямку виходу. У павільйонах загальною площею більше 60 кв. м повинно бути не менше двох розосереджених евакуаційних виходів. Запірні пристрої зовнішніх дверей кіосків (павільйонів) повинні відчинятися зсередини без ключа.

У віконних прорізах кіосків (павільйонів) допускається встановлення ґратів та захисних металевих листів, що зачиняються зсередини. На період перебування в кіосках (павільйонах) відвідувачів ґрати (захисні металеві листи) мають бути відчинені.

Загальна площа торговельної групи лотків з навісами (шатрами) не повинна перевищувати 250 кв. м. Між такими торговельними групами необхідно передбачати поздовжні і поперечні, не менше 4 метрів, розриви (у просвіті).

Місця для продажу товарів з транспортних засобів виділяються на спеціально розмічених майданчиках, що не створює небезпеки для відвідувачів (пішоходів). Продаж продовольчих і непродовольчих товарів здійснюється в окремих зонах цих майданчиків. Забороняється у відведених місцях торгівлі пересування транспортних засобів за наявності пішоходів. Використання транспортних стоянок для продажу товарів з транспортних засобів не допускається.

Усі ринкові споруди повинні бути підключені до міської мережі водопостачання, каналізації, опалення і електрозабезпечення у відповідності з чинними нормативними документами СНІП 2.04.01-85 "Внутрішній водопровід і каналізація будинків", СНІП 11-4-79 "Природне і штучне освітлення. Норма проектування", системи вентиляції і опалення повинні відповідати вимогам СНІП 2.04.05-86. У разі відсутності в місці розташування ринку централізованого водопостачання допускається обладнання місцевої системи з вибором джерела водопостачання при погодженні з державною санітарно-епідеміологічною службою.

На території ринку виділяються ізольовані місця для туалету, збору відходів і сміття. Майданчики для встановлення сміттєзбірників повинні бути розташовані в господарській зоні ринку на відстані 20 м від місць торгівлі харчовою продукцією. За наявності водопроводу і каналізації на ринку обладнують санітарні вузли, які розташовують на відстані не менше 25 м від місць торгівлі харчовою продукцією. На ринках, де каналізація відсутня, обладнуються санітарні вузли з водонепроникними вигрібними ямами на відстані не ближче ніж 50 м від місць торгівлі харчовою продукцією. Санітарні вузли повинні мати зручні, вимощені й освітлені підходи.

Окремі види спеціалізованих ринків мають особливості улаштування.

Квітковий ринок - вузькоспеціалізований ринок, на якому здійснюється реалізація зрізаних та горщикових квітів, саджанців, насіння, штучних квітів, а також засобів догляду за квітами.

Вимоги до розміщення і улаштування квіткового ринку аналогічні вимогам, що пред'являються до продовольчих ринків. При цьому слід ураховувати такі особливості. У торговельній зоні квіткового ринку розташовують: криті ринки, павільйони; лабораторії фітосанітарної експертизи; криті і відкриті ряди; майданчики для продажу продукції з автомобілів; магазини з продажу квітів і промислових товарів, заклади ресторанного господарства та підприємства побутового обслуговування.

Територія ринку, на якій здійснюється торгівля квітковою продукцією, повинна бути поділена на спеціалізовані зони відповідно до асортименту. Рекомендується виділяти такі зони з продажу: зрізаних квітів; квітів горщикових квітучих; квітів горщикових декоративно-листових; насіння, саджанців та квіткової розсади; штучних квітів; засобів догляду і утримання квіткової продукції.

Зоологічний ринок - вузькоспеціалізований ринок, на якому здійснюється реалізація живих істот (біологічних об'єктів): свійських тварин, домашніх і диких тварин, домашньої і дикої птиці, хутрових, лабораторних та інших тварин, риби, раків, молюсків, жаб, бджіл, шовкопрядів тощо, а також сперми, зиготи, заплідненої ікри, інкубаційних яєць, ембріонів тощо.

Вимоги до розміщення і улаштування зоологічного ринку аналогічні вимогам, що пред'являються до продовольчих ринків. При цьому в торговельній зоні зоологічного ринку розташовують: криті ринки, павільйони; лабораторії ветеринарної експертизи; криті і відкриті ряди; майданчики для продажу продукції з автомобілів; підприємства з продажу тварин, корму для них, супутніх непродовольчих товарів, заклади ресторанного господарства та підприємства побутового обслуговування.

Територія ринку, на якій здійснюється торгівля зоопродукцією, повинна бути поділена на спеціалізовані зони з продажу: собак і котів; екзотичних тварин і птахів; акваріумних риб; свійських тварин і птахів; іншої зоопродукції; товарів для мисливства і рибальства; кормів; засобів для догляду і утримання тварин і птахів.

Автомобільний ринок - спеціалізоване торговельно-сервісне підприємство, на якому здійснюється реалізація транспортних засобів як нових, так і тих, що були в експлуатації, номерних агрегатів, а також запасних частин, мастильних матеріалів, автомобільних аксесуарів та засобів догляду за ними.

Вимоги до розміщення і улаштування автомобільного ринку аналогічні вимогам, що пред'являються до змішаних ринків. При цьому в торговельній зоні автомобільного ринку розташовують: криті ринки, павільйони; приміщення для проведення експертних досліджень; криті і відкриті ряди; майданчики для продажу транспортних засобів; заклади ресторанного господарства; підприємства з надання інших видів послуг; підприємства з продажу запасних частин до автомобілів, мастильних матеріалів, автомобільних аксесуарів та засобів догляду за ними.

Територія автомобільного ринку повинна бути поділена на спеціалізовані зони відповідно до асортименту товарів, що реалізуються. Рекомендується виділяти такі зони: транспортні засоби; запасні частини до транспортних засобів; мастильні матеріали; аксесуари; сервісні послуги.

На рівень організації ринкового торгу значно впливають тип улаштування і види ринкових споруд. За цією ознакою ринки поділяються на криті, павільйонного типу, відкриті і комбіновані.

До критих належать побудовані за типовим або індивідуальним проектом будинки ринків різної поверховості. За своєю будовою та улаштуванням криті ринки - це капітальні споруди великої місткості, із закритими стінами та перекриттями зверху. Торгові, службові та підсобні приміщення в цих ринках розташовуються в цій же будівлі. Як правило, криті ринки мають складські підвальні приміщення, холодильне господарство і оснащуються необхідним обладнанням та інвентарем. Поряд з будівлею критого ринку на відкритій території ринку можуть розташовуватися павільйони, кіоски, палатки, криті столи (з навісами) і відкриті столи (без навісів) для торгівлі окремими групами товарів.

Ринки павільйонного типу влаштовуються у відокремлених, закритих з усіх боків будівлях або приміщеннях, які призначені для торгівлі протягом усього року і обов'язково мають значних розмірів торговельний зал для продавців і покупців. Окремі павільйони відводяться для торгівлі м'ясом, молоком і молочними продуктами, картоплею, овочами, фруктами тощо Поряд з павільйонами можуть розташовуватися кіоски, палатки, криті столи і відкриті столи. На ринках цього типу в павільйонах повинно розташовуватися не менше 20-30 відсотків торговельних місць.

Відкритий ринок - належним чином обладнана відкрита площа або майданчик, на яких ринкова торгівля ведеться із столів-прилавків, дрібнороздрібної мережі (кіосків, палаток), автомобілів, причепів, гужових і інших візків. Ринки такого типу можуть мати спільну для всіх столів покрівлю без капітальних стін.

У загальній чисельності ринків найбільшу питому вагу займають комбіновані, у яких поєднуються крита частина з відкритим майданчиком, відкритий ринок з обладнаними павільйонами тощо.

Перспективними напрямами розвитку мережі місцевих ринків може бути реконструкція та переоблаштування діючих ринків, будівництво на нових житлових масивах невеликих міст ринків павільйонного типу і, меншою мірою, критих ринків.

Для будівництва критих ринків локального значення економічно доцільним є використання типових проектів (додаток 1) або застосування модульного принципу спорудження будівель таких ринків для нарощування їх потужностей. Типові проекти критих ринків розраховані на створення не більше 150 торговельних місць, але за рахунок використання легких металевих конструкцій і об'єднання їх у різних варіантах існує можливість побудови ринків із залами на 300, 450, 600 та більше торговельних місць. Під час проектування таких ринків розташування всіх інших основних та допоміжних приміщень (лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи, пунктів прокату, камер схову, побутових, адміністративних, господарських приміщень тощо) слід розміщувати в прибудованій до торговельного залу будівлі.

Специфіка діяльності місцевих ринків пов'язана з необхідністю збереження традиційної форми продажу продукції (товарів) з індивідуальним обслуговуванням покупців у зоні торговельних рядів критих ринків, у торгових павільйонах, на відкритих місцях і вдосконалення організації торгівлі в об'єктах роздрібної торгівлі, закладах ресторанного господарства та сфери послуг, власниками яких є як самі ринкові підприємства, так і залучені учасники ринкової торгівлі. При цьому досить часто така діяльність пов'язана з використанням раніше збудованих будівель та/або приміщень, які в процесі вдосконалення ринкової торгівлі потребують проведення реконструкції.

При проведенні на діючих ринках реконструкції необхідно орієнтуватися на створення на їх території комплексу магазинів, павільйонів та об'єктів дрібнороздрібної торговельної мережі (кіоски, палатки) з продажу товарів у поєднанні із закладами ресторанного господарства та побутових послуг.

Процес удосконалення діяльності місцевих ринків повинен полягати в безумовному забезпеченні положень Правил торгівлі на ринках, згідно з якими ринковий торг може здійснюватися тільки в належним чином улаштованих місцях (у критих ринках, павільйонах, спеціалізованих зонах і майданчиках) з дотриманням санітарно-гігієнічних вимог та прав споживачів щодо якості й безпеки продукції (товарів), придбаних на ринках, та рівня торговельного обслуговування.

Процес реформування стаціонарних об'єктів роздрібної торгівлі повинен спрямовуватися на забезпечення не лише зазначених вимог, але й на раціональну організацію торговельно-технологічного процесу, зокрема під час продажу товарів за традиційним методом продажу товарів (через прилавок).

У магазинах, які застосовують цей метод, заключний етап торговельно-технологічного процесу повинен включати такі операції: зустріч покупця і виявлення його намірів (попиту); пропонування і показ товару; допомога у виборі товару та інформування покупців щодо якісних характеристик продукції (товарів); пропонування супутніх і нових товарів; проведення технологічних операцій, пов'язаних з відмірюванням, нарізанням, зважуванням товарів тощо; розрахункові операції; упаковування і видача покупок. Розрахункові операції можуть виконуватися як на робочому місці продавця, так й у вузлі розрахунків.

У разі вибору покупцем певного товару в обов'язки продавця входить виконання технічних операцій, пов'язаних з нарізанням, відмірюванням, зважуванням товарів, які характеризуються значними витратами праці та часу на їх здійснення. Тому для якісного обслуговування покупців робоче місце продавця повинно бути організоване у відповідності з вимогами технологічних карт організації праці продавців, які доцільно розробляти для кожного робочого місця з урахуванням специфіки асортименту товарів, що реалізуються, особливостей технічного оснащення підприємства, застосовуваних методів продажу тощо. Важливу роль у якісному виконанні технічних операцій з відмірювання, нарізання, зважування товарів відіграє також знання продавцем правил продажу окремих товарів та оволодіння найбільш раціональними способами виконання окремих технічних операцій.

При організації продажу товарів за традиційним методом для недопущення скупчення покупців та виникнення незручностей у самостійному огляді ними товарів, виставлених у вітринах та демонстраційному обладнанні, важливо правильно обирати схеми (варіанти) планування торговельних залів. Найбільш розповсюдженою з них є лінійне розташування робочих місць продавців, яке може мати різні варіанти. Так, при глибині торговельного залу 6-7 метрів шафи і прилавки доцільно розташовувати в одну лінію, упритул до стінки, яка відділяє торговельний зал від підсобних приміщень. Якщо глибина торговельного залу перевищує 8 метрів, робочі місця продавців можуть розташовуватися вздовж двох або трьох стін.

Лінійна схема планування забезпечує приближення робочих місць продавців до приміщення для зберігання товарів, що скорочує витрати праці на переміщення товарів у торговельний зал; можливість поповнення товарів у торговельному залі під час роботи магазину, не створюючи незручностей для покупців; можливість переміщувати продавців на інші робочі місця.

Вибір варіанта лінійного планування робочих місць залежить не тільки від розміру і форми торговельного залу. Необхідно також щоб площа, зайнята робочими місцями продавців, не перевищувала 40 відсотків площі торговельного залу.

Касові кабіни необхідно розташовувати по фасадній лінії торговельного залу, а не по лінії обладнання робочих місць продавців, що незручно як для касирів, так і для продавців. Оптимальною глибиною і шириною касових кабін є 1,5 м.

Прискоренню обслуговування покупців у магазинах, які реалізують товари через прилавок, може сприяти здійснення розрахунків за товари у вузлі розрахунків, але таке рішення повинно бути достатньо обїрунтованим і орієнтованим на скорочення часу обслуговування покупців.

Разом із впровадженням раціональних технологій продажу товарів та формуванням системи якісного торговельного обслуговування покупців у торговельних залах магазинів, які функціонують на ринках, необхідно проводити також реконструкцію їх неторговельних приміщень, коридорів, місць приймання та зберігання товарів, орієнтуючись на застосування сучасних технологій товаропросування (наприклад, на основі використання контейнерних і пакетних перевезень, пакетно-модульних технологій із застосуванням уніфікованих полімерних лотків або картонних коробок, тари-обладнання тощо). У магазинах, які до проведення комплексу робіт з удосконалення ринку, не мали необхідних умов для механізованого розвантажування автотранспорту, потрібно передбачати облаштування розвантажувальних рамп або підйомних майданчиків, а також застосування спеціальних пристроїв, призначених для вирівнювання рівня підлоги автотранспорту і підлоги магазину.

У разі використання підйомно-транспортного обладнання ширина коридорів або зон транспортування товарів з рампи до торговельних залів чи в приміщення для зберігання товарів повинна бути не меншою ніж 2,5-3,0 м у зоні інтенсивного руху і не менше ніж 1,8-2,0 м - у зоні другорядних шляхів.

Для забезпечення вільного пересування підйомно-транспортних засобів, вантажних візків та інших засобів малої механізації, а також тари-обладнання необхідно ліквідувати пороги між коридорами, приміщеннями для зберігання й підготовки товарів до продажу і підсобними приміщеннями магазинів, а також перепади рівнів проходів і проїздів між окремими зонами ринку. Для механізації операцій вертикального переміщування товарів у реконструйованих магазинах ринкових комплексів рекомендується передбачати використання схем, які б дозволяли застосування ліфтів вантажопідйомністю 500 і 1000 кг.

Особливу увагу під час проведення реконструкції магазинів на ринках рекомендується звертати на забезпечення належних умов для зберігання товарів і виділення з цією метою відповідних приміщень, розміри яких потрібно визначати з урахуванням обсягів середньоденних поставок товарів, їх оборотності, габаритів стандартної одиниці тари (упаковки) та інших факторів.

Аналогічну роботу слід передбачати щодо переведення на раціональні технології також закладів ресторанного господарства та підприємств побутового обслуговування.

Загалом, у процесі вдосконалення діючих місцевих ринків їх адміністрації повинні забезпечити комплексний підхід до розробки технологічних рішень усіх об'єктів ринкового господарства, як власних, так і залучених.

Для розробки комплексу заходів з удосконалення діяльності місцевих ринків щодо техніко-технологічного забезпечення їх роботи доцільно передбачати:

проведення попереднього аналізу стану організації основних та допоміжних (забезпечуючих) операцій і робіт на ринку з виявленням трудоємких, важких і з несприятливими умовами робіт, проблем їх механізації, рівня технічного оснащення;

здійснення наукових і проектних розробок щодо будівель і споруд ринків, створення і впровадження нових видів обладнання для механізації робіт з високим рівнем ручної праці, робіт з розробки типового і нестандартного обладнання, прив'язки на місці технічної документації на технічні засоби і нестандартне обладнання;

покращання організації торгово-технологічних процесів та обслуговування покупців, вивчення і впровадження досвіду вітчизняних та зарубіжних підприємств аналогічного профілю;

удосконалення планування технічного оснащення ринків, організації роботи ремонтних служб;

фінансування і матеріально-технічне забезпечення комплексу відповідних заходів.

Для покращання якісного стану діючих місцевих ринків, які не відповідають за рівнем благоустрою сучасним вимогам, доцільно здійснювати роботи з установлення огорож, асфальтування територій, установлення покрівель над торговельними рядами (особливо тими, з яких здійснюється реалізація сільськогосподарської продукції у вечірній час), проведення ремонтів павільйонів або окремих їх частин, ремонту підвальних приміщень, перепланування та підвищення рівня технічного оснащення зон розвантажування транспортних засобів.

Роботи з реконструкції, розширення і технічного переоснащення діючих ринків повинні передбачати можливість раціонального перепланування існуючих будівель, заміни морально або фізично застарілих споруд, мереж, обладнання і поєднуватися з доведенням їх технічного оснащення всіма видами обладнання, підсобними та допоміжними приміщеннями до рівня, який би відповідав запланованій потужності чи ємності об'єкта ринку.

Одним із важливих рішень щодо вдосконалення діяльності місцевих ринків має бути упорядкування зони індивідуальної торгівлі через пункти дрібнороздрібної торговельної мережі та підвищення рівня організації роботи продавців. Особливу увагу необхідно звертати на дотримання вимог нормативно-правових актів, які регламентують порядок заняття торговельною діяльністю.

Для забезпечення належного рівня організації торговельно-технологічних процесів у пунктах дрібнороздрібної торговельної мережі повинні використовуватися відповідні види торговельно-технологічного обладнання (вимірювальне, холодильне, реєстратори розрахункових операцій) та інвентарю. Стаціонарні пункти дрібнороздрібної торговельної мережі повинні бути обладнані електроосвітленням, а у випадку торгівлі напоями на розлив, продовольчими товарами без упаковки та продукцією ресторанного господарства - ще й підключені до водопровідної та каналізаційної мережі, мати місця для миття рук, обладнання, інвентарю (або посуд одноразового використання), комплект відповідних миючих і дезинфікуючих засобів, бачки з кришками для збирання відходів.

У стаціонарних пунктах дрібнороздрібної торговельної мережі повинні дотримуватися загальні вимоги до організації торгово-технологічного процесу, у тому числі щодо зберігання товарів, їх підготовки до продажу, реалізації товарів.

У разі створення на території ринку зони торгівлі з транспортних засобів необхідно передбачати її належне облаштування та відповідний рівень організації торгівлі. Для цього виду торгівлі застосовуються автомобілі зі спеціально сконструйованими кузовами або з переобладнаним кузовом стандартної конструкції.

Автомагазин рекомендується обладнувати ізотермічною шафою для продуктів, які потребують спеціальних температурних режимів транспортування та збереження, а для викладання переважної більшості товарів застосовувати шафи і підшафники із знімними дверцятами і спеціальними пристосуваннями (запорами, штангами тощо) для запобігання зсуванню товарів під час транспортування.

Доцільним є використання сучасних спеціалізованих автомобілів, оснащених автоматичним джерелом живлення, холодильною камерою, вітриною та електронним контрольно-касовим апаратом, для організації продажу готової продукції промислового виробництва (молока і молочних продуктів, ковбасних виробів і копченостей, кондитерських виробів тощо). Використання автомагазинів дозволяє покупцям безперешкодно ознайомлюватися з асортиментом товарів.

Зберігання товарів в автомагазині повинно здійснюватися на загальних принципах, тобто розміщують їх на постійних місцях з урахуванням вимог товарного сусідства.

Для активізації роботи торговельно-закупівельних підприємств ринків та бюро товарних послуг у процесі проведення робіт з удосконалення діяльності місцевих ринків доцільно переглянути місця їх дислокації на території ринку, реконструювати приміщення з метою повного збереження кількості й якості прийнятої від населення сільськогосподарської продукції, а також виділяти для реалізації цієї продукції спеціальні місця в торговельних рядах.

Для раціональної організації роботи продавців, що здійснюють продаж вагових товарів, у критих ринках рекомендується закріплювати за певними торговельними місцями ваговимірювальне обладнання відповідного призначення.

Для вечірніх ринків (вечірніх базарів) слід передбачати роботу необхідної кількості контролерів та прибиральниць, а також продовження часу роботи пунктів прокату засобів ваговимірювальної техніки, торговельного інвентарю та санітарного одягу.

З метою забезпечення збереження якості продукції, яка доставлена на ринок і не реалізована протягом одного дня, камери зберігання і холодильні камери повинні працювати цілодобово.

Найбільшу питому вагу спеціалізованих оптових ринків повинні становити оптові продовольчі ринки (далі - ОПР). На цих ринках відновлюють свою роботу торговельно-заготівельні підприємства ринків, діяльність яких скерована на закупівлю продукції у населення, фермерських, колективних господарств та інших сільгоспвиробників. Основними видами послуг, що надаються на ОПР, є: оренда торговельних площ і місць; інформація про наявний асортимент продовольчих товарів на складах; надання посередницьких послуг щодо продажу товарів; юридична допомога суб'єктам господарської діяльності в укладанні договорів; інших документів; приймання товарів на відповідальне зберігання на складах; реклама товарів та інформація про їх якісні характеристики; доставка товарів з місць зберігання до місця продажу; збір та повернення транспортної тари; сортування окремих видів товарів; фасування товарів; інформування покупців про місця (зони) продажу товарів.

Разом з упровадженням сучасних технологій продажу товарів та формуванням системи якісного торговельного обслуговування покупців на ОПР необхідно проводити реконструкцію неторговельних приміщень, коридорів, місць приймання та зберігання товарів, орієнтуючись на застосування сучасних технологій товаропросування (наприклад, на основі використання контейнерних і пакетних перевезень, пакетно-модульних технологій із застосуванням уніфікованих полімерних лотків або картонних коробок, тари-обладнання тощо). У магазинах, що входять до складу ринкових торговельно-сервісних комплексів, які до проведення заходів з трансформації ринку в торговельно-сервісні комплекси не мали необхідних умов для механізованого розвантажування автотранспорту, потрібно передбачати влаштування розвантажувальних рамп або підйомних майданчиків, а також застосування спеціальних пристроїв, призначених для вирівнювання рівня підлоги автотранспорту і підлоги магазину.

У разі використання підйомно-транспортного обладнання ширина коридорів або зон транспортування товарів з рампи до торговельних залів чи в приміщення для зберігання товарів повинна бути не менше ніж 2,5-3,0 м в зоні інтенсивного руху і не менше ніж 1,8-2,0 м - у зоні другорядних шляхів.

Для забезпечення вільного пересування підйомно-транспортних засобів, вантажних візків та інших засобів малої механізації, а також тари-обладнання рекомендується ліквідувати пороги між коридорами, приміщеннями для зберігання і підготовки товарів до продажу та підсобними приміщеннями магазинів, а також перепади рівнів проходів і проїздів між окремими зонами ринку. Для механізації операцій вертикального переміщення товарів у реконструйованих магазинах ОПР рекомендується передбачати використання схем, які б дозволяли застосування ліфтів вантажопідйомністю 500 і 1000 кг.

Під час проведення реконструкції магазинів необхідно звертати особливу увагу на забезпечення належних умов для зберігання товарів і виділення для цього відповідних приміщень, розміри яких потрібно визначати з урахуванням обсягів середньоденних поставок товарів, їх оборотності, габаритів стандартної тари (упаковки) та інших факторів.

У результаті проведення реконструкції та нового будівництва на території ОПР повинні бути створені стаціонарні об'єкти роздрібної торгівлі, які б:

застосовували ефективні, орієнтовані на індивідуальне обслуговування суб'єктів господарської діяльності методи продажу товарів;