Міністерство економіки України в межах компетенції розглянуло Ваше [...] звернення від [...] № ...[] та листи [...] від [...] № [...], № [...] та № [...] і в частині застосування норм законодавства про працю повідомляє.

Щорічні додаткові відпустки, визначені статтею 7 Закону України "Про відпустки" (далі - Закон про відпустки) та пунктом першим частини другої статті 8 Закону про відпустки, надаються тривалістю до 35 календарних днів виключно за Списками виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці (далі - Списки), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 № 1290 (зі змінами) (далі - постанова № 1290).

Працівникам з ненормованим робочим днем надається щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою (пункт 2 частини першої статті 8 Закону про відпустки).

Відповідно до частини першої статті 10 Закону про відпустки щорічна додаткова відпустка, передбачена статтею 7 та пунктами 1 і 2 частини першої статті 8 Закону про відпустки, надається понад щорічну основну відпустку за однією підставою, обраною працівником. Порядок надання додаткової відпустки з кількох підстав встановлює Кабінет Міністрів України.

Пунктом 1 постанови № 1290 установлено, що щорічні додаткові відпустки з кількох підстав надаються працівникам, професії та посади яких позначені у Списках значком (*).

Професія "Кухар, який працює біля плити" передбачена тільки Списком виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, а також не позначена значком (*).

Також Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, зазначена посада не передбачена.

З огляду на викладене, якщо працівник має право на щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та на щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день, на нашу думку, додаткову відпустку йому має бути надано за обраною ним однією підставою.

Відповідно до пункту 1 постанови № 268 умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування виходячи з умов оплати праці, встановлених цією постановою, і схем посадових окладів згідно з додатками 48 - 53 і 57.

Конкретизація умов оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування має бути врегульована затвердженим кожним органом місцевого самоврядування відповідним положенням.

Пунктом 6 постанови № 268 визначено, що преміювання голів обласних, районних і районних у містах рад, їх заступників, сільських, селищних і міських голів, установлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірах, визначених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається відповідною радою.

Преміювання секретарів сільських, селищних, міських рад, заступників сільських, селищних, міських голів, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, старост, установлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірах, визначених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці за рішенням сільського, селищного, міського голови.

Відповідно до частини другої статті 21 Кодексу законів про працю України працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін. Ця норма закону дає змогу працівникам, крім основного трудового договору, укладати трудові договори про роботу за сумісництвом.