Міністерство економіки України розглянуло звернення щодо надання соціальних відпусток і в межах компетенції повідомляє.

До питання 1

Частиною першою статті 19 Закону України від 15.11.96 N 504/96-ВР "Про відпустки"(далі - Закон N 504) та частиною першою статті - 182-1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) встановлено, що одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи A I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи A I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи A I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 КЗпП).

Законодавством не визначено конкретного переліку документів, які слід пред'явити одному з батьків для підтвердження того, що інший з них не скористався правом на зазначену соціальну відпустку. Тому, на нашу думку, роботодавцю може бути надано будь-який документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується, що іншому з батьків дітей не надавалася ця відпустка.

Рішення про надання зазначеної соціальної відпустки приймається керівником з урахуванням наданих документів.

До питання 2

Закон N 504, серед іншого, визначає умови, тривалість і порядок надання відпусток працівникам, зокрема, для виховання дітей.

Частиною сьомою статті 20 Закону N 504 встановлено, що додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи надаються понад щорічні відпустки, передбачені статтями 6, 7 і 8 Закону N 504, а також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами, і переносяться на інший період або продовжуються у порядку, визначеному статтею 11 Закону N 504.

При цьому перенесення або продовження відпустки з такої підстави, як знаходження у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, статтею 11 Закону N 504 не передбачене.

Стосовно надання додаткової соціальної відпустки матері/батьку у період її/його перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зазначаємо, що законодавством про працю не передбачено надання двох соціальних відпусток, що надаються для виховання дітей, одночасно та за той самий період.

Роз'яснення щодо підтвердження того, що інший з батьків не скористався правом на додаткову соціальну відпустку, надано у відповіді до питання 1.

До питання 3

Відповідно до частини другої статті 21 КЗпП працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін. Ця норма Закону дозволяє працівникам, крім основного трудового договору, укладати трудові договори про роботу за сумісництвом.

Сумісництво визначається як виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж чи на іншому підприємстві, в установі, організації.