Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України розглянуло лист щодо застосування норм законодавства про працю і в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до частини першої статті 60-1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) надомна робота - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу.

Згідно з частиною першою статті 60-2 КЗпП дистанційна робота - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Звертаємо увагу на те, що статті 60-1та 60-2 КЗпП допускають можливість переведення працівника на інший режим роботи.

Водночас зазначені статті не містять обов'язку роботодавця переводити працівників на інший режим роботи з ініціативи працівника. У зв'язку з цим таке переведення, на нашу думку, може бути здійснено лише у разі згоди на це роботодавця.