Мінекономіки розглянуло звернення щодо деяких питань з оплати праці та в межах компетенції повідомляє.

1. Статтею 24 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачено, що за вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись адміністративні стягнення, зокрема суспільно корисні роботи.

Згідно із статтею - 31-1КУпАП суспільно корисні роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт, вид яких визначає відповідний орган місцевого самоврядування.

Відповідно до статті - 325-1КУпАП виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої визначається відповідним органом місцевого самоврядування.

За виконання суспільно корисних робіт порушнику нараховується плата за виконану ним роботу. Оплата праці здійснюється погодинно за фактично відпрацьований час у розмірі не меншому, ніж встановлений законом мінімальний розмір оплати праці.

Статтею - 325-3КУпАП передбачено, що на власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем виконання порушником суспільно корисних робіт покладається, зокрема, ведення обліку та інформування органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, про кількість відпрацьованих порушником годин та нарахування плати порушнику за виконання суспільно корисних робіт та перерахування її на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби для подальшого погашення заборгованості зі сплати аліментів.

Разом з тим, пунктом 13.13 Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт, затвердженого наказом Мін'юсту від 19.03.2013 р. N 474/5 та зареєстрованого в Мін'юсті 21.03.2013 р. за N 457/22989 (далі - Порядок N 474/5), зокрема, встановлено, що, якщо наявні підстави, які унеможливлюють виконання постанови суду, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду, який виніс постанову, подання щодо вирішення питань, пов'язаних з виконанням постанови.

Крім того, згідно з пунктом 13.17 Порядку N 474/5 до відбутого строку суспільно корисних робіт зараховується тільки той час, протягом якого порушник виконував суспільно корисну роботу на визначених об'єктах, що підтверджено повідомленням власника підприємства.

Звертаємо увагу на те, що, незважаючи на низку ознак, притаманних трудовим відносинам, чинним законодавством не передбачено обов'язковості укладання трудового договору між порушником та власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом. Проте законодавство не містить також і заборони укладати в даному випадку трудові договори.

Разом з тим, з укладенням трудового договору його сторони набувають прав та обов'язків, визначених Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП).

Так, у зв'язку з зупиненням виконання роботи на підставі трудового договору, викликаним відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для її виконання, невідворотною силою або іншими обставинами, на підприємстві, в установі, організації відповідно до вимог КЗпП слід запроваджувати простій.