Міністерство економічного розвитку і торгівлі України розглянуло лист Херсонської міської ради від 20.11.2015 № 9-1173-2/16/1 щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель та повідомляє. Закон України "Про здійснення державних закупівель" (далі — Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону документація конкурсних торгів розробляється та затверджується замовником, оприлюднюється для вільного доступу та безоплатно подається замовником під час проведення торгів (конкурсних торгів) фізичним/юридичним особам. Перелік складових, який повинна містити документація конкурсних торгів, визначений частиною другою статті 22 Закону.

Таким чином, документація конкурсних торгів розробляється замовником з дотриманням вимог Закону, зокрема статті 22 та керуючись наказом Мінекономіки від 26.07.2010 № 919 "Про затвердження стандартної документації конкурсних торгів". При цьому виходячи зі змісту пункту 22 частини першої статті 1 Закону пропозиції конкурсних торгів подаються замовнику відповідно до вимог документації конкурсних торгів.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику, учаснику попередньої кваліфікації в участі у процедурі закупівлі, попередній кваліфікації учасників та зобов'язаний відхилити пропозицію конкурсних торгів (кваліфікаційну, цінову пропозицію) учасника (учасника попередньої кваліфікації) у разі, якщо у єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відсутня інформація, передбачена частиною другою статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців", про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи — резидента України, яка є учасником (учасником попередньої кваліфікації).

Водночас, частиною третьою статті 17 Закону встановлено, зокрема, замовник не вимагає від учасника документи та Інформацію, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 1 і 6 частини першої цієї статті, а також інформацію, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

При цьому, відповідно до частини третьої розділу I Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи" від 21,05.2015 № 475-VIII пункт 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів" викласти в такій редакції: "2. Юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, зобов'язані подати державному реєстратору відомості про свого кінцевого бенефіціарного власника (контролера), у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) їх засновника (учасника), якщо засновник (учасник) — юридична особа, або про відсутність такого кінцевого бенефіціарного власника (контролера) упродовж десяти місяців з дня набрання чинності цим Законом.