У відповідь на лист стосовно визнання договору укладеним та можливості визнання недійсним неукладеного договору повідомляємо таке.

Стаття 9 Конституції України передбачає, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Оскільки Постановою Президії Верховної Ради Української РСР "Про приєднання Української Радянської Соціалістичної Республіки до Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів" від 23.08.89 р. N 7978 було ратифіковано Конвенцію ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року з такою заявою: "Українська Радянська Соціалістична Республіка відповідно до статей 12 та 96 Конвенції заявляє, що будь-яке положення статті 11, статті 29 або частини ІІ Конвенції, яке допускає, щоб договір купівлі-продажу, його зміна або припинення угодою сторін чи оферта, акцепт або будь-яке інше вираження наміру здійснювались не в письмовій, а в будь-якій формі, незастосовне, якщо хоча б одна із сторін має своє комерційне підприємство в Українській Радянській Соціалістичній Республіці" (дата набуття чинності: 01.01.88 р., для України: 01.02.91 р.), то ця Конвенція є частиною національного законодавства.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 26.11.98 р. N 16-рп/98 "положення частини другої статті 6 Закону Української РСР "Про зовнішньоекономічну діяльність" треба розуміти так, що передбачена ним письмова форма є обов'язковою для будь-якого зовнішньоекономічного договору (контракту), що укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України. Винятки з цього правила можуть встановлюватися лише законом або міжнародним договором України".

Згідно зі статтею 153 Цивільного кодексу України "договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї із сторін повинно бути досягнуто згоди". Роз'ясненням Вищого арбітражного суду України від 15.06.93 р. N 01-6/675 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладанням договорів поставки продукції (товарів) в 1993 році" істотними умовами договору поставки продукції визначені такі, як: "предмет контракту (договору), тобто номенклатура, кількість і якість продукції, строк поставки і ціна. Якщо ці обов'язкові умови в договорі відсутні, він вважається неукладеним".