З метою заміни нормативних документів, затверджених відповідними органами колишнього Союзу РСР, на вітчизняні

1. Затвердити галузевий стандарт України ГСТУ 46.024-2002 "Препарати ветеринарні. Методи визначення нешкідливості", що додається, і ввести його в дію з 1 січня 2003 року.

2. Установити, що цей стандарт поширюється на всю територію України і є обов'язковим до застосування всіма суб'єктами господарювання незалежно від форм власності та видів діяльності, за погодженням з Мінагрополітики України.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Державного секретаря Шмідта Р.М.

Цей стандарт установлює порядок, вимоги до методів, принципи визначення нешкідливості препаратів ветеринарних (імунобіологічних, рослинних, хімічних, хіміко-фармацевтичних тощо) та кормових добавок на стадіях розробки, виробництва, транспортування, зберігання, реалізації, використання, а також у спірних випадках.

Вимоги цього стандарту є обов'язковими для підприємств, організацій, установ на території України, а також для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності.

У цьому стандарті наведені посилання на такі стандарти і нормативні документи:

У цьому стандарті подані такі терміни та визначення

4.1. Препарати за своїм призначенням, біологічними, фізичними, хімічними властивостями, об'ємом упаковки і агрегатним станом дуже різноманітні.

4.2. Цим стандартом передбачається встановити основні загальні принципові положення визначення нешкідливості препаратів для оцінки їх якості.

4.3. Для розроблення НД і проведення перевірки препарату на нешкідливість визначають:

доцільність перевірки на нешкідливість будь-якого препарату;

біологічний об'єкт, за допомогою якою перевіряється препарат (вид, порода, стать, вік, маса тіла тварини, ембріони, клітини тощо);

спосіб уведення і доза препарату, який вводиться;

терміни спостереження,

показники, за якими оцінюється препарат, критерії оцінки.

4.4. Визначають нешкідливість усіх препаратів, які застосовуються на біологічних об'єктах, у тому числі на спермі, ембріонах тощо, якщо це передбачено НД.

Примітки:

1. Стерильність та пірогенність препаратів визначається обов'язково за умови парентерального їх введення.

2. Залежно від специфіки препаратів визначення додаткових показників нешкідливості проводиться згідно з вимогами нормативних документів.

5.1. Відбір проб проводять згідно з вимогами нормативного документа на препарат або вимогами Державної фармакопеї України, або цього Галузевого стандарту України

5.2. Для визначення токсичності відбір проб здійснюють згідно з Державною фармакопеєю України, вид. I, с. 109 "Аномальна токсичність".

5.3. Для проведення досліджень фасованого препарату відбирають не менше 2 одиниць (флакони або ампули) кожної серії, яка містить не більше 10000 одиниць. Якщо кількість одиниць у серії препарату більша ніж 10000, то відбирають по 3 одиниці кожної серії із відібраних проб готують об'єднану пробу.

Загальна кількість відібраного препарату повинна бути достатньою для проведення трьох повних досліджень.

5.4. Для визначення пірогенності відбір проб здійснюють згідно з вимогами Державної фармакопеї України, вид. I, с. 107 "Пірогени".

Для проведення досліджень відбирають не менше 2 одиниць (флакони або ампули) кожної серії, яка містить від 1000 до 10000 флаконів або ампул. Якщо кількість одиниць досліджуваної серії більша ніж 10000, то відбирають по 3 одиниці. Якщо серія містить менше 1000 одиниць, для досліджень відбирають по 1 одиниці. З відібраних проб готують об'єднану пробу.

5.5. Речовини гістаміноподібної дії визначають згідно з вимогами Державної фармакопеї України, вид. I с. 110 "Депресорні речовини".

Для проведення досліджень відбирають не менше 2 одиниць (флакони або ампули) кожної серії, яка містить не більше 1000 одиниць. Якщо кількість одиниць серії більша ніж 10000, то для досліджень відбирають по 3 одиниці кожної серії із відібраних проб готують об'єднану пробу.

5.6. Для визначення анафілактогенності та місцево-подразнюючої дії проби відбирають наступним чином: якщо препарати запаковані, то для проведення дослідження відбір проб проводиться багатоступеневим способом. Багатоступеневий відбір проб препарату передбачає відбір проб ступенями за принципом випадковості, пропорційно кількості одиниць, які відібрані на попередньому ступені. Число ступенів визначається видом упакування (упаковки).

I-й ступінь: відбір одиниць пакувальної тари (ящики, коробки, мішки тощо).

II-й ступінь: відбір пакувальних одиниць, які знаходяться в пакувальній тарі (коробки, банки, флакони тощо).

III-й ступінь: відбір одиниць первинного упакування (ампули, флакони, туби, контурні пакування тощо).

Для розрахунку кількості препарату на кожному ступені використовують формулу 0,4#п, де п - кількість пакувальних одиниць певного ступеню однієї серії (партії). Дробове число, одержане в результаті підрахунків, заокруглюють у бік збільшення до цілого числа. Воно повинно бути не меншим 3 і не більшим 30.

Якщо відібраної кількості препарату недостатньо для проведення трьох послідовних досліджень, тоді додатково відбирають пакувальні одиниці у такий самий спосіб.

Відібрані проби запаковують та зберігають згідно з вимогами діючого нормативного документу.

5.7. Відбір проб у розфасовці "ангро".

Проба препарату розфасовки "ангро" повинна об'єднувати точкові проби, відібрані приблизно у рівних кількостях.

Точкові проби відбирають з верхнього, середнього та нижнього шарів кожної пакувальної одиниці. Переконуються в однорідності відібраних проб (зовнішній огляд) і змішують їх.

Окремі точкові проби відбирають для перевірки сипучих, в'язких та гетерогенних форм препаратів.

Для відбору проб сипучих та в'язких препаратів проби відбирають за допомогою пробовідбірника, виготовленого з нейтрального до цього препарату матеріалу.

Рідкі препарати перед відбором точкових проб ретельно перемішують. Точкові проби відбирають за допомогою трубок, виготовлених з твердого матеріалу, який не взаємодіє з досліджуваним препаратом.

У випадках, якщо рідкий препарат неможливо перемішати, точкові проби відбирають без перемішування з різних шарів.

Загальна кількість відібраного препарату повинна бути достатньою для проведення трьох послідовних досліджень.

6.1. Для проведення випробувань використовують:

пінетки мірні ємністю під 1 до 10 куб. см згідно з ГОСТ 29230;

шприци ємністю від 1 до 5 см3 згідно з ГОСТ 22967;

голки ін'єкційні згідно з ГОСТ 25366;

голки з наплавленим оловом діаметром 1 мм (для перорального введення);

спирт ректифікований згідно з ТУ У 46.15.398-99

розчин натрію хлориду 9 г/л (фізіологічний розчин);

корки гумові згідно з ТУ У 6.00152253.014-96 або ватно-марлеві згідно з ГОСТ 22379;

флакони скляні ємністю згідно з ТУ У 00480945.006.98, ТУ У 00333888.003-98, ТУ У 00480810.001-98

корки скляні згідно з ГОСТ 25336;

піпетки очні;

олію соняшникову згідно з ГОСТ 1129;

крохмаль згідно з ГОСТ 10163;

молоко згідно з ГОСТ 13264;

яєчний жовток (яйце куряче згідно з ГОСТ 27583);

ОП-7, ОП-10 згідно з ГОСТ 8433;

зонд шлунковий;

воду дистильовану згідно з ГОСТ 6709;

воду питну згідно з ГОСТ 2874;

миші білі;

свинки морські;

щурі білі;

кролі;

поросята;

курчата;

норки;

цуценята;

нутрії;

підсвинки;

вівці;

тхорофретки;

телята;

сперму та ембріони тварин тощо.

6.2. Для дослідження використовують лише клінічне здорових тварин. Необхідно враховувати добові та сезонні біоритми організму піддослідних тварин. Препарат вводять в організм досліджуваних тварин у один і той же час доби.

7.1. Об'єднану пробу рідких форм препаратів, яка не потребує додаткового розведення, вносять у стерильний флакон.

7.2. Об'єднану пробу ліофілізованих препаратів попередньо ресуспензують у стерильному розчиннику, який повинен відповідати робочому розведенню препарату.

7.3. Об'єднану пробу порошкоподібних форм препаратів (таблетки і гранули попередньо подрібнюють) розчиняють у відповідному розчиннику.

7.4. Для дослідження препаратів формують дослідні та контрольні групи клінічно здорових тварин. Тваринам дослідної групи вводять досліджуваний препарат. Тваринам контрольної групи вводять розчинник. Для дослідження вакцин дослідних тварин обов'язково перевіряють на відсутність специфічних антитіл.

7.5. Досліджувану пробу препарату перед уведенням в організм тварини перемішують.

7.6. Уведення препарату в організм тварин здійснюють одним із наведених нижче способів.

7.6.1. Внутрішньовенний.

Тест-дозу препарату вводять у бічну вену хвоста миші, у вену вуха кроля, у будь-яку доступну вену для інших видів тварин.

7.6.2. Внутрішньом'язовий.

Тест-дозу препарату вводять у м'яз стегна тварини.

7.6.3. Внутрішньочеревний.

Тест-дозу досліджуваного препарату вводять у черевну порожнину.

7.6.4. Підшкірний.

Тест-дозу препарату уводять під шкіру, як правило в ділянці спини (допускається в ділянці шиї, стегна).

7.6.5. Пероральний.

Тест-дозу досліджуваного препарату вводять через рот тварини (per os). Для цього використовують шприц і спеціальну голку, з наплавленим оловом, або інше пристосування, яке забезпечить надходження розчину або суспензії препарату в шлунок натще. Птиці тест-дозу випоюють з водою. Мишам перорально вводиться препарат у дозі - 0,5-0,7 куб. см, морським свинкам - 1,0 куб. см, кролям - 3,0 куб. см. Щурам тест-дозу препарату згодовують з кормом, слідкуючи, щоб тварини повністю з'їли всю суміш (препарат з кормом). Випоювати і годувати тварин після ведення тест-дози можна не раніше, ніж через 3-4 години.

7.6.6. Зовнішній.

Препарат у визначених дозах і концентраціях наносять (втирають) на вистрижену або виголену ділянку шкіри.

У розчині препарату певної концентрації і об'єму проводять купання тварин з визначеною експозицією (час).

Нанесення препарату на слизові оболонки шляхом уведення в кон'юнктивальний мішок ока або іншим способом згідно з НД на препарат.

7.7. Спостерігають за дослідними тваринами протягом 48 годин, якщо немає інших вказівок у НД, фіксуючи усі зміни поведінки та клінічного стану тварин.

8.1. Загальний принцип проведення досліджень такий. Вид, маса, вік і кількість досліджуваних тварин визначаються згідно з технічним завданням, планом розробки, нормативним документом, настановою по застосуванню препарату. Якщо відсутні конкретні вказівки у НД токсичність визначають на п'ятьох клінічно здорових білих мишах обох статей, масою 19-21 г кожна.

8.2. Перед проведенням досліджень дослідних тварин утримують на карантині протягом 6-14 діб на збалансованому раціоні.

24 години перед проведенням і під час досліду тварини утримуються у приміщенні з постійною температурою. Дві години перед зважуванням і відбором тварин не годують і не напувають.

Для визначення токсичності препаратів дослідних тварин використовують у досліді лише один раз. Не дозволяється проводити дослідження на тваринах, які використовувалися раніше для контролю інших показників.

8.3. Проведення досліджень.

8.3.1. Розчинник, концентрація розчину (тест-доза) і спосіб уведення повинні відповідати вимогам нормативної документації. Кожну серію препарату досліджують на 5 мишах. Розчин досліджуваного препарату підігрівають до 37 град. C і вводять у хвостову вену миші у дозі 0,5 мл зі швидкістю 0,1 мл/сек. Якщо нормативною документацією передбачений інший шлях введення препарату - внутрішньочеревне, підшкірне або у шлунок, доза може бути збільшена до 1 мл. За тваринами спостерігають протягом 48 годин, якщо не має інших вказівок у НД на досліджуваний препарат.